Антоніо Еґаш Моніш

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абреу.

Антоніо Каетану ді Абреу Фрейре Егаш Моніш (порт. António Caetano de Abreu Freire Egas Moniz, Егаш Муніш вимовляється ['ɛgɐʃ mu'niʃ]; 29 листопада 1874, Аванка — 13 грудня 1955, Лісабон) — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Вальтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів».

Антоніо Еґаш Моніш
Egas Moniz
Ім'я при народженні	порт. António Caetano de Abreu Freire de Resende
Народився	29 листопада 1874(1874-11-29)^[1]^[2]^[…] Аванка, Ештаррежа, Авейру, Португалія
Помер	13 грудня 1955(1955-12-13)^[1]^[2]^[…] (81 рік) Лісабон, Португалія^[4]
Країна	Португалія
Діяльність	політик, нейронауковець, лікар, нейрохірург, викладач університету, психіатр, невролог, дипломат
Alma mater	Коїмбрський університет Лісабонський університет
Галузь	Психіатрія, нейрохірургія
Заклад	Коїмбрський університет Лісабонський університет
Посада	посол і ^d
Науковий ступінь	доктор наук
Членство	^d Паризька медична академія
Відомий завдяки:	відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949)
Антоніо Еґаш Моніш у Вікісховищі

Примітки

1. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Who Named It?
   d:Track:Q66683
4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118784560 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Посилання

• Біографія Егашема Моніша на сайті Нобелівського комітету [ 20 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.).