Антоніос Криєзіс (грец. Αντώνιος Κριεζής; 1796–1865) — грецький судновласник і капітан, учасник Визвольної війни 1821−1832 років, віце-адмірал, міністр, прем'єр-міністр Греції.
Антоніос Криєзіс грец. Αντώνιος Κριεζής | |||
| |||
---|---|---|---|
12 грудня 1849 — 16 травня 1854 року | |||
Попередник: | Константінос Канаріс | ||
Наступник: | Константінос Канаріс | ||
Народження: | 1796 Тройзен[d] | ||
Смерть: | 1 квітня 1865 Афіни, Греція | ||
Країна: | Греція і Османська імперія | ||
Партія: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d і d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з острова Ідра, одного з оплотів грецького флоту, але народився 1796 року в містечку Трізіна, на півострові Пелопоннес.
У 15-річному віці Антоніос разом з братом Іоаннісом потрапили у полон до алжирських піратів. У полоні брати провели 3 роки, допоки не повернулись на острів Ідра. У червні 1818 року в Константинополі, будучи вже одним з найвідоміших судновласників свого острова, Антоніос був посвячений у Філікі Етерія.
Однак, коли в березні 1821 року спалахнула Грецька революція, судновласники Ідри зволікали та вичікували. Острів повстав у ніч з 28 на 29 березня, але вже під проводом рядових моряків на чолі з Антоніосом Іконому, який 31 березня очолив острів. З цим фактом не могли змиритись судновласники, які 12 травня здійснили збройний переворот. Одним із керівників та основних учасників того перевороту був Антоніос Криєзіс.. Іконому залишив острів і перебрався на Пелопоннес, де був убитий людьми землевласників. З початком визвольної війни розгорнулась і боротьба за владу, в якій землевласники та судновласники виступали єдиним фронтом.
Капітан Антоніос Криєзіс не був серед найвідоміших героїв війни на морі, але надав флотові Ідри свої кораблі та брав участь у багатьох морських битвах. Відзначився у морській битві поблизу острова Спеце 8 вересня 1822 року.
Слід також відзначити його участь у рейді на Метоні, а також у зухвалому рейді грецького флоту на порт Александрія, Єгипет у липні 1825 року, де голет Криєзіса «Епамінонд» разом з іншим кораблем супроводжував 3 грецьких брандери. До порту Александрії вдень увійшов тільки Константінос Канаріс зі своїм брандером, але турецько-єгипетський флот врятувався, завдяки зіркості й пильності вахтового офіцера французького фрегата, що стояв на нещастя (для греків) у порту.
1828 року, за правління графа Каподистрії, Криєзіс був призначений командиром малої флотилії в Іонічному морі та приймав у турків здачу фортеці Воніца 1829 року.
Після визволення
У березні 1831 року Криєзіс брав участь у конституційному комітеті острова Ідра, який протистояв політиці Каподистрії. Ще більш сумнівну славу мало захоплення під його керівництвом у ніч з 14 на 15 липня 1831 року фрегату «Еллада». Фрегат було збудовано у США на кошти державної позики. Остаточна його ціна зросла втричі, здачу було затримано на 2 роки, тому фрегат устиг взяти участь у воєнних діях тільки останніх місяців війни. Історія фрегату «Еллада» стала ще більш печальною після його захоплення Криєзісом, коли в результаті політичної боротьби проти Каподистрії адмірал Міауліс Андреас-Вокос підірвав флагман грецького флоту.
Після убивства Каподистрії та встановлення монархії, походження Криєзіса та його політичний послужний список гідно були оцінені королем Оттоном. Криєзіс отримав звання віце-адмірала, ставши таким чином першим віце-адміралом королівського флоту. 1835 року він став морським міністром в уряді баварця Армансперга. Також був морським міністром і в уряді Александроса Маврокордатоса 1841 року.
12 грудня 1849 року Антоніос Криєзіс очолив уряд країни, залишаючись на посту до 16 травня 1854 року.
Помер в Афінах 1865 року.
Пам'ять
- На честь адмірала було названо корвет типу «Флавер» «Криєзіс», один з чотирьох британських корветів цього класу, переданих у позику Греції під час Другої світової війни.
- У пам'ять про адмірала також було названо есмінець D-217 типу «Гірінг», що перебував у складі ВМФ Греції з 1980 до 1993 року та мав ім'я «Криєзіс».
Примітки
- [Δημητρης Φωτιαδης,Ιστορια του 21,ΜΕΛΙΣΣΑ,τομ.Β,σελ.102,276]
- [Δημητρης Φωτιαδης,Ιστορια του 21,ΜΕΛΙΣΣΑ,τομ.Γ,σελ.84,116]
- [Δημητρης Φωτιαδης,Ιστορια του 21,ΜΕΛΙΣΣΑ,τομ.Δ,σελ214-227]
Посилання
- Біографія [Архівовано 19 жовтня 2012 у WebCite] (гр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonios Kriyezis grec Antwnios Kriezhs 1796 1865 greckij sudnovlasnik i kapitan uchasnik Vizvolnoyi vijni 1821 1832 rokiv vice admiral ministr prem yer ministr Greciyi Antonios Kriyezis grec Antwnios KriezhsAntonios Kriyezis Prapor Prem yer ministr Greciyi 12 grudnya 1849 16 travnya 1854 roku Poperednik Konstantinos Kanaris Nastupnik Konstantinos Kanaris Narodzhennya 1796 Trojzen d Smert 1 kvitnya 1865 1865 04 01 Afini GreciyaKrayina Greciya i Osmanska imperiyaPartiya dShlyub dDiti d i d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPohodiv z ostrova Idra odnogo z oplotiv greckogo flotu ale narodivsya 1796 roku v mistechku Trizina na pivostrovi Peloponnes U 15 richnomu vici Antonios razom z bratom Ioannisom potrapili u polon do alzhirskih pirativ U poloni brati proveli 3 roki dopoki ne povernulis na ostriv Idra U chervni 1818 roku v Konstantinopoli buduchi vzhe odnim z najvidomishih sudnovlasnikiv svogo ostrova Antonios buv posvyachenij u Filiki Eteriya Odnak koli v berezni 1821 roku spalahnula Grecka revolyuciya sudnovlasniki Idri zvolikali ta vichikuvali Ostriv povstav u nich z 28 na 29 bereznya ale vzhe pid provodom ryadovih moryakiv na choli z Antoniosom Ikonomu yakij 31 bereznya ocholiv ostriv Z cim faktom ne mogli zmiritis sudnovlasniki yaki 12 travnya zdijsnili zbrojnij perevorot Odnim iz kerivnikiv ta osnovnih uchasnikiv togo perevorotu buv Antonios Kriyezis Ikonomu zalishiv ostriv i perebravsya na Peloponnes de buv ubitij lyudmi zemlevlasnikiv Z pochatkom vizvolnoyi vijni rozgornulas i borotba za vladu v yakij zemlevlasniki ta sudnovlasniki vistupali yedinim frontom Kapitan Antonios Kriyezis ne buv sered najvidomishih geroyiv vijni na mori ale nadav flotovi Idri svoyi korabli ta brav uchast u bagatoh morskih bitvah Vidznachivsya u morskij bitvi poblizu ostrova Spece 8 veresnya 1822 roku Slid takozh vidznachiti jogo uchast u rejdi na Metoni a takozh u zuhvalomu rejdi greckogo flotu na port Aleksandriya Yegipet u lipni 1825 roku de golet Kriyezisa Epaminond razom z inshim korablem suprovodzhuvav 3 greckih branderi Do portu Aleksandriyi vden uvijshov tilki Konstantinos Kanaris zi svoyim branderom ale turecko yegipetskij flot vryatuvavsya zavdyaki zirkosti j pilnosti vahtovogo oficera francuzkogo fregata sho stoyav na neshastya dlya grekiv u portu 1828 roku za pravlinnya grafa Kapodistriyi Kriyezis buv priznachenij komandirom maloyi flotiliyi v Ionichnomu mori ta prijmav u turkiv zdachu forteci Vonica 1829 roku Pislya vizvolennya U berezni 1831 roku Kriyezis brav uchast u konstitucijnomu komiteti ostrova Idra yakij protistoyav politici Kapodistriyi She bilsh sumnivnu slavu malo zahoplennya pid jogo kerivnictvom u nich z 14 na 15 lipnya 1831 roku fregatu Ellada Fregat bulo zbudovano u SShA na koshti derzhavnoyi poziki Ostatochna jogo cina zrosla vtrichi zdachu bulo zatrimano na 2 roki tomu fregat ustig vzyati uchast u voyennih diyah tilki ostannih misyaciv vijni Istoriya fregatu Ellada stala she bilsh pechalnoyu pislya jogo zahoplennya Kriyezisom koli v rezultati politichnoyi borotbi proti Kapodistriyi admiral Miaulis Andreas Vokos pidirvav flagman greckogo flotu Pislya ubivstva Kapodistriyi ta vstanovlennya monarhiyi pohodzhennya Kriyezisa ta jogo politichnij posluzhnij spisok gidno buli ocineni korolem Ottonom Kriyezis otrimav zvannya vice admirala stavshi takim chinom pershim vice admiralom korolivskogo flotu 1835 roku vin stav morskim ministrom v uryadi bavarcya Armansperga Takozh buv morskim ministrom i v uryadi Aleksandrosa Mavrokordatosa 1841 roku 12 grudnya 1849 roku Antonios Kriyezis ocholiv uryad krayini zalishayuchis na postu do 16 travnya 1854 roku Pomer v Afinah 1865 roku Pam yatNa chest admirala bulo nazvano korvet tipu Flaver Kriyezis odin z chotiroh britanskih korvetiv cogo klasu peredanih u poziku Greciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U pam yat pro admirala takozh bulo nazvano esminec D 217 tipu Giring sho perebuvav u skladi VMF Greciyi z 1980 do 1993 roku ta mav im ya Kriyezis Primitki Dhmhtrhs Fwtiadhs Istoria toy 21 MELISSA tom B sel 102 276 Dhmhtrhs Fwtiadhs Istoria toy 21 MELISSA tom G sel 84 116 Dhmhtrhs Fwtiadhs Istoria toy 21 MELISSA tom D sel214 227 PosilannyaBiografiya Arhivovano 19 zhovtnya 2012 u WebCite gr