Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Есте́тика (грец. αισθητικός — чуттєво пізнавальний, від aisthēta — відчутні речі та aisthanesthai — пізнавати) ― філософська наука, яка займається природою краси та смаку, а також філософією мистецтва (власна область філософії, що виходить з естетики). Вона мала велике значення для більшості стародавнього світу. Естетика визначається як сприйняття мистецтва, дизайну та краси, та походить від грецького слова «aisthetikos», що означає прийняття почуттів. В естетиці існує процес індивідуального аналізу та уяви. Сприйняття визначається як нейрофізіологічний процес людини, яка усвідомлює та інтерпретує зовнішні подразники. Тому естетика дуже суб'єктивна й залежить від індивіда.
Естетика як філософська наука
Теорія знання про естетику почала формуватися в Стародавній Греції VI — IV ст. до н. е. Ця теорія отримала свій початок завдяки грецькій міфології, яка мала поетичний та релігійний характер. В епоху Гомера вчення набуло більш систематизованого характеру та стало основою для формування нового ідеального погляду на світ.
Першими відомими теоретиками музичної естетики були піфагорійці (VI ст. до н. е.). Вони обґрунтували теорію чисел як сутність речей, тобто пізнання світу пов’язане через числові відношення. Вони порівнювали гармонію, красу та досконалість. Піфагорійці розробили естетику музики, відкрили залежність висоти звуку від довжини струни, виявили числові відношення, котрі утворюють гармонійність музики, а також намагалися застосувати її для встановлення душевної гармонії людини. За їхнім уявленням, душа людини являє собою гармонійно організовану числову структуру.
У вченні Геракліта Ефеського (544-483 рр. до н. е) з’являється поняття «гармонія», яку він розглядав як внутрішню єдність, урівноваженість протилежностей, що становлять ціле. Одним із головних предметів естетичного наслідування був космос. Він уособлював гармонію, досконалість, структурованість процесів, які там відбуваються. Космос вважався втіленням краси, вічності та безмежності. Пізнання його процесів дало поштовх до розвитку природничо-наукових теорій, які спиралися на модель будови та функціонування космосу. Людські стосунки та дії не мали порушувати гармонійність космічного цілого, вони мали наслідувати космічне буття, дотримуватися принципів гармонії та порядку. Саме це стало підставою до розвитку естетики: образ цілісності космосу, прагнення його відображення. Звичайні побутові речі уособлюють досконалість творців. Гармонійність була характерна для великої кількості культових предметів (архітектура, поезія, музика, театр). Ідея досконалості світу формувало людську індивідуальність. Створення полісної системи, яка була заснована на рабовласницькій демократії, заохочує змагання вільних громадян у чеснотах і навичках, що згодом призводить до швидкого розвитку всіх сфер духовного життя. Індивідуалізація досвіду зв’язку зі світом та створення його образу в системі понять безпосередньо пов’язане з естетичним та художнім образом світу. Філософи античності до часів Арістотеля естетичні та художні концепції ставлять першими логічними категоріями, які служать для опису законів існування космічного світу.
Значну роль у розвитку естетичного знання відіграв видатний давньогрецький філософ Сократ (469–399 рр. до н.е.). Естетика Сократа дійшла до нас у цитуваннях та спогадах його сучасників, зокрема у працях його видатного учня Платона. Поставивши в центр своєї філософії людину, він наголошував на єдності естетичного та етичного, що було відображено в понятті калокагатія. Філософ уперше вирізняє загальне поняття "прекрасне", що постає як характеристика низки явищ: прекрасна предметність, прекрасна думка, прекрасне людське тіло та ін. Він розкриває діалектику об'єктивного та суб'єктивного в понятті "прекрасне": краса може бути фактом свідомості й одночасно фактом матеріального світу. Сократ розглядав прекрасне, як загальне поняття. Відносність цього поняття визначається тими цілями, котрі ставить людина. Він відкрив шлях для систематичної розробки естетики у вченнях Платона та Аристотеля.
Естетика античної краси
Естетика є синонімом до визначення смаку або стилю, що охоплює художнє вираження та такі види діяльності, як риторика, тон, гармонія, живопис, композиція та музика. Естетика охоплює зовнішній вигляд, відчуття або звук природних форм. Вона охоплює науку про те, як людина чи суспільство сприймає, відчуває, знає зовнішні стимули.
Як філософія, естетика було розвинута в 18 столітті в Німеччині Іммануїлом Кантом. Однак, грецькі та римські філософи, такі як Арістотель та Платон, брали участь у риторичних суперечках про естетичне сприйняття як окрему галузь філософії, визначаючи параметри мистецтва та краси. Антична естетика показує походження дискусій про естетику та впливає на сучасні визначення цього поняття.
Давньогрецька естетика
Стародавня або архаїчна Греція охоплює період від 800 р. до н. е. до 500 р. до н. е.
Краса в Стародавній Греції (800—300 р. до н. е.) називали κάλλος. Історія давньогрецької естетики охоплює століття. Важливу роль у вихованні людини брала участь фізична культура та культ тренованого тіла. В основі ідеала лежав принцип єдності, гармонії духа й тіла. Величина, порядок та симетрія вважалися символом прекрасного. В ідеальної людини всі частини тіла та риси обличчя знаходилися в гармонійному поєднанні.
Вплив краси походив саме від богів, які прийняли божественну людську форму і надихнули їх на сприйняття краси. Храми були створені для поклоніння богам і містили їх реальні образи. Скульптури розглядалися на піку естетики, коли людський образ був захоплений унікальним чином і підкреслював божественну або богоподібну якість. Еталоном гарного тіла у греків стала саме скульптура Афродіти. Ця краса виражалася в параметрах: зріст 164 см, талія — 69 см, стегна — 93 см, обхват грудей — 86 см.
Найгарнішим вважалося обличчя, яке можна було поділити на три або чотири рівні частини. За законами грецької краси ідеальним був прямий ніс, великі випуклі очі, відстань між якими повинна бути не менше ніж величина одного ока. Велике значення мала зачіска та стан волосся. Жінки зазвичай не обрізали його, однак укладали вузлом та пов'язували стрічкою.
Давньоримська естетика
На розвиток римської естетики більш за все впливала грецька культура, тому вони мають деякі подібності один до одного. Для Стародавнього Риму був характерний культ світлої шкіри та білявого волосся, більшість римлянок вдавалися до штучного знебарвлення волосся, яке вимагало особливих труднощів та знань, або до носіння перук. Біляве та кучеряве волосся вважалося ідеалом краси. Римські перукарі вигадували безліч різноманітних завивок. Деякі ідеї зачісок римляни перейняли у греків. Саме зачіска часто визначала статус та положення в суспільстві.
Для чоловіків було притаманне пряме, начесане на чоло волосся, поголене обличчя з незначною борідкою. Для них також вигадували велику кількість різноманітних зачісок, самою характерною був густий чубчик, що закривав усе чоло до брів або до середини чола.
Естетика Рима була пронизана інтересом до особистості, внутрішньому світові людини. Скульптурні портрети людей правдиво передають їхні риси: суворий погляд, строгість, чіткість ліній зачісок.
Давньоєгипетська естетика
Стародавні єгиптяни також вважали фізичну красу надзвичайно важливою і проводили безліч ритуалів для покращення їх зовнішнього вигляду. Відновлені артефакти слугували підтвердженням давньоєгипетським ідеалам краси, включаючи макіяж, ручні дзеркала з міді та срібла, а також гребінці. Макіяж був створений з використанням алевролітових палітр для подрібнення таких мінералів, як зелений малахіт або коль. Людське волосся використовувалося для створення нарощувань та перук. А ювелірні вироби слугували в якості підсилювання краси, такі як нитки з бісеру та сердолікові підвіски у формі головок маку.
Стародавні єгиптяни вірили в потойбічне життя. Могили, створені для померлих, були прикрашені найвищою формою їх естетичних принципів. Маски мумії та труни підкреслювали намальовані очі, викладені драматичними чорними обрисами
Примітки
- Raphael (1509date QS:P571,+1509-00-00T00:00:00Z/9), Crooped of The "School of Athens", архів оригіналу за 8 листопада 2020, процитовано 24 листопада 2020
- Shelley, James (2017), Zalta, Edward N. (ред.), , The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Winter 2017), Metaphysics Research Lab, Stanford University, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 15 листопада 2018
- . The Interaction Design Foundation (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2018.
- . www.philosophybasics.com (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2018.
- (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 15 листопада 2018.
- Faucault, Michael (10 листопада 2018). (PDF). monoskop. Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2021.
- . The Interaction Design Foundation (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2018.
- (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 15 листопада 2018.
- (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 15 листопада 2018.
- . Oxford Dictionaries | English. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
- Celkyte, Aiste. . Internet Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- Sartwell, Crispin (2017), Zalta, Edward N. (ред.), , The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Winter 2017), Metaphysics Research Lab, Stanford University, архів оригіналу за 15 серпня 2020, процитовано 15 листопада 2018
- Leszl, Walter G. (1 жовтня 2006). . Études platoniciennes (англ.) (3): 245—336. doi:10.4000/etudesplatoniciennes.997. ISSN 2275-1785. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- Celkyte, Aiste. . Internet Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 15 листопада 2018.
- . HISTORY (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2018.
Посилання
- Идеал красоты в Древней Греции и Древнем Риме [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- The Concept of the Aesthetic [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Aesthetics [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Stattya dublyuye stattyu Estetika Este tika grec ais8htikos chuttyevo piznavalnij vid aistheta vidchutni rechi ta aisthanesthai piznavati filosofska nauka yaka zajmayetsya prirodoyu krasi ta smaku a takozh filosofiyeyu mistectva vlasna oblast filosofiyi sho vihodit z estetiki Vona mala velike znachennya dlya bilshosti starodavnogo svitu Estetika viznachayetsya yak sprijnyattya mistectva dizajnu ta krasi ta pohodit vid greckogo slova aisthetikos sho oznachaye prijnyattya pochuttiv V estetici isnuye proces individualnogo analizu ta uyavi Sprijnyattya viznachayetsya yak nejrofiziologichnij proces lyudini yaka usvidomlyuye ta interpretuye zovnishni podrazniki Tomu estetika duzhe sub yektivna j zalezhit vid individa Aristotel ta Platon Afinska shkola Raffaello SanzioEstetika yak filosofska naukaTeoriya znannya pro estetiku pochala formuvatisya v Starodavnij Greciyi VI IV st do n e Cya teoriya otrimala svij pochatok zavdyaki greckij mifologiyi yaka mala poetichnij ta religijnij harakter V epohu Gomera vchennya nabulo bilsh sistematizovanogo harakteru ta stalo osnovoyu dlya formuvannya novogo idealnogo poglyadu na svit Pershimi vidomimi teoretikami muzichnoyi estetiki buli pifagorijci VI st do n e Voni obgruntuvali teoriyu chisel yak sutnist rechej tobto piznannya svitu pov yazane cherez chislovi vidnoshennya Voni porivnyuvali garmoniyu krasu ta doskonalist Pifagorijci rozrobili estetiku muziki vidkrili zalezhnist visoti zvuku vid dovzhini struni viyavili chislovi vidnoshennya kotri utvoryuyut garmonijnist muziki a takozh namagalisya zastosuvati yiyi dlya vstanovlennya dushevnoyi garmoniyi lyudini Za yihnim uyavlennyam dusha lyudini yavlyaye soboyu garmonijno organizovanu chislovu strukturu U vchenni Geraklita Efeskogo 544 483 rr do n e z yavlyayetsya ponyattya garmoniya yaku vin rozglyadav yak vnutrishnyu yednist urivnovazhenist protilezhnostej sho stanovlyat cile Odnim iz golovnih predmetiv estetichnogo nasliduvannya buv kosmos Vin uosoblyuvav garmoniyu doskonalist strukturovanist procesiv yaki tam vidbuvayutsya Kosmos vvazhavsya vtilennyam krasi vichnosti ta bezmezhnosti Piznannya jogo procesiv dalo poshtovh do rozvitku prirodnicho naukovih teorij yaki spiralisya na model budovi ta funkcionuvannya kosmosu Lyudski stosunki ta diyi ne mali porushuvati garmonijnist kosmichnogo cilogo voni mali nasliduvati kosmichne buttya dotrimuvatisya principiv garmoniyi ta poryadku Same ce stalo pidstavoyu do rozvitku estetiki obraz cilisnosti kosmosu pragnennya jogo vidobrazhennya Zvichajni pobutovi rechi uosoblyuyut doskonalist tvorciv Garmonijnist bula harakterna dlya velikoyi kilkosti kultovih predmetiv arhitektura poeziya muzika teatr Ideya doskonalosti svitu formuvalo lyudsku individualnist Stvorennya polisnoyi sistemi yaka bula zasnovana na rabovlasnickij demokratiyi zaohochuye zmagannya vilnih gromadyan u chesnotah i navichkah sho zgodom prizvodit do shvidkogo rozvitku vsih sfer duhovnogo zhittya Individualizaciya dosvidu zv yazku zi svitom ta stvorennya jogo obrazu v sistemi ponyat bezposeredno pov yazane z estetichnim ta hudozhnim obrazom svitu Filosofi antichnosti do chasiv Aristotelya estetichni ta hudozhni koncepciyi stavlyat pershimi logichnimi kategoriyami yaki sluzhat dlya opisu zakoniv isnuvannya kosmichnogo svitu Znachnu rol u rozvitku estetichnogo znannya vidigrav vidatnij davnogreckij filosof Sokrat 469 399 rr do n e Estetika Sokrata dijshla do nas u cituvannyah ta spogadah jogo suchasnikiv zokrema u pracyah jogo vidatnogo uchnya Platona Postavivshi v centr svoyeyi filosofiyi lyudinu vin nagoloshuvav na yednosti estetichnogo ta etichnogo sho bulo vidobrazheno v ponyatti kalokagatiya Filosof upershe viriznyaye zagalne ponyattya prekrasne sho postaye yak harakteristika nizki yavish prekrasna predmetnist prekrasna dumka prekrasne lyudske tilo ta in Vin rozkrivaye dialektiku ob yektivnogo ta sub yektivnogo v ponyatti prekrasne krasa mozhe buti faktom svidomosti j odnochasno faktom materialnogo svitu Sokrat rozglyadav prekrasne yak zagalne ponyattya Vidnosnist cogo ponyattya viznachayetsya timi cilyami kotri stavit lyudina Vin vidkriv shlyah dlya sistematichnoyi rozrobki estetiki u vchennyah Platona ta Aristotelya Estetika antichnoyi krasiEstetika ye sinonimom do viznachennya smaku abo stilyu sho ohoplyuye hudozhnye virazhennya ta taki vidi diyalnosti yak ritorika ton garmoniya zhivopis kompoziciya ta muzika Estetika ohoplyuye zovnishnij viglyad vidchuttya abo zvuk prirodnih form Vona ohoplyuye nauku pro te yak lyudina chi suspilstvo sprijmaye vidchuvaye znaye zovnishni stimuli Yak filosofiya estetika bulo rozvinuta v 18 stolitti v Nimechchini Immanuyilom Kantom Odnak grecki ta rimski filosofi taki yak Aristotel ta Platon brali uchast u ritorichnih superechkah pro estetichne sprijnyattya yak okremu galuz filosofiyi viznachayuchi parametri mistectva ta krasi Antichna estetika pokazuye pohodzhennya diskusij pro estetiku ta vplivaye na suchasni viznachennya cogo ponyattya Davnogrecka estetika Starodavnya abo arhayichna Greciya ohoplyuye period vid 800 r do n e do 500 r do n e Krasa v Starodavnij Greciyi 800 300 r do n e nazivali kallos Istoriya davnogreckoyi estetiki ohoplyuye stolittya Vazhlivu rol u vihovanni lyudini brala uchast fizichna kultura ta kult trenovanogo tila V osnovi ideala lezhav princip yednosti garmoniyi duha j tila Velichina poryadok ta simetriya vvazhalisya simvolom prekrasnogo V idealnoyi lyudini vsi chastini tila ta risi oblichchya znahodilisya v garmonijnomu poyednanni Vpliv krasi pohodiv same vid bogiv yaki prijnyali bozhestvennu lyudsku formu i nadihnuli yih na sprijnyattya krasi Hrami buli stvoreni dlya pokloninnya bogam i mistili yih realni obrazi Skulpturi rozglyadalisya na piku estetiki koli lyudskij obraz buv zahoplenij unikalnim chinom i pidkreslyuvav bozhestvennu abo bogopodibnu yakist Etalonom garnogo tila u grekiv stala same skulptura Afroditi Cya krasa virazhalasya v parametrah zrist 164 sm taliya 69 sm stegna 93 sm obhvat grudej 86 sm Najgarnishim vvazhalosya oblichchya yake mozhna bulo podiliti na tri abo chotiri rivni chastini Za zakonami greckoyi krasi idealnim buv pryamij nis veliki vipukli ochi vidstan mizh yakimi povinna buti ne menshe nizh velichina odnogo oka Velike znachennya mala zachiska ta stan volossya Zhinki zazvichaj ne obrizali jogo odnak ukladali vuzlom ta pov yazuvali strichkoyu Bronze Zeus or Poseidon Athens Greece Davnorimska estetika Na rozvitok rimskoyi estetiki bilsh za vse vplivala grecka kultura tomu voni mayut deyaki podibnosti odin do odnogo Dlya Starodavnogo Rimu buv harakternij kult svitloyi shkiri ta bilyavogo volossya bilshist rimlyanok vdavalisya do shtuchnogo znebarvlennya volossya yake vimagalo osoblivih trudnoshiv ta znan abo do nosinnya peruk Bilyave ta kucheryave volossya vvazhalosya idealom krasi Rimski perukari vigaduvali bezlich riznomanitnih zavivok Deyaki ideyi zachisok rimlyani perejnyali u grekiv Same zachiska chasto viznachala status ta polozhennya v suspilstvi Dlya cholovikiv bulo pritamanne pryame nachesane na cholo volossya pogolene oblichchya z neznachnoyu boridkoyu Dlya nih takozh vigaduvali veliku kilkist riznomanitnih zachisok samoyu harakternoyu buv gustij chubchik sho zakrivav use cholo do briv abo do seredini chola Estetika Rima bula pronizana interesom do osobistosti vnutrishnomu svitovi lyudini Skulpturni portreti lyudej pravdivo peredayut yihni risi suvorij poglyad strogist chitkist linij zachisok Davnoyegipetska estetika Starodavni yegiptyani takozh vvazhali fizichnu krasu nadzvichajno vazhlivoyu i provodili bezlich ritualiv dlya pokrashennya yih zovnishnogo viglyadu Vidnovleni artefakti sluguvali pidtverdzhennyam davnoyegipetskim idealam krasi vklyuchayuchi makiyazh ruchni dzerkala z midi ta sribla a takozh grebinci Makiyazh buv stvorenij z vikoristannyam alevrolitovih palitr dlya podribnennya takih mineraliv yak zelenij malahit abo kol Lyudske volossya vikoristovuvalosya dlya stvorennya naroshuvan ta peruk A yuvelirni virobi sluguvali v yakosti pidsilyuvannya krasi taki yak nitki z biseru ta serdolikovi pidviski u formi golovok maku Starodavnij Yegipet Mistectvo Starodavni yegiptyani virili v potojbichne zhittya Mogili stvoreni dlya pomerlih buli prikrasheni najvishoyu formoyu yih estetichnih principiv Maski mumiyi ta truni pidkreslyuvali namalovani ochi vikladeni dramatichnimi chornimi obrisamiPrimitkiRaphael 1509date QS P571 1509 00 00T00 00 00Z 9 Crooped of The School of Athens arhiv originalu za 8 listopada 2020 procitovano 24 listopada 2020 Shelley James 2017 Zalta Edward N red The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Winter 2017 Metaphysics Research Lab Stanford University arhiv originalu za 8 bereznya 2021 procitovano 15 listopada 2018 The Interaction Design Foundation angl Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 15 listopada 2018 www philosophybasics com angl Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 12 listopada 2018 angl Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 15 listopada 2018 Faucault Michael 10 listopada 2018 PDF monoskop Arhiv originalu PDF za 13 kvitnya 2021 The Interaction Design Foundation angl Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 15 listopada 2018 angl Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 15 listopada 2018 angl Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 15 listopada 2018 Oxford Dictionaries English Arhiv originalu za 15 listopada 2018 Procitovano 15 listopada 2018 Celkyte Aiste Internet Encyclopedia of Philosophy Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2018 Sartwell Crispin 2017 Zalta Edward N red The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Winter 2017 Metaphysics Research Lab Stanford University arhiv originalu za 15 serpnya 2020 procitovano 15 listopada 2018 Leszl Walter G 1 zhovtnya 2006 Etudes platoniciennes angl 3 245 336 doi 10 4000 etudesplatoniciennes 997 ISSN 2275 1785 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Procitovano 25 listopada 2020 Celkyte Aiste Internet Encyclopedia of Philosophy Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2018 angl Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 15 listopada 2018 HISTORY angl Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 14 listopada 2018 PosilannyaIdeal krasoty v Drevnej Grecii i Drevnem Rime 28 listopada 2020 u Wayback Machine The Concept of the Aesthetic 8 bereznya 2021 u Wayback Machine Aesthetics 25 listopada 2020 u Wayback Machine