Півде́нний океа́н, або Антарктичний океан — четвертий за розміром океан Землі, що омиває Антарктиду.
Океан | |
межі Південного океану | |
Розташування | південніше 60° пд. шир. |
---|---|
Площа | 20 327 тис. км² |
Найбільша глибина | Південно-Сандвичів жолоб: 8428 м |
Середня глибина | 4000-5000 м |
Довжина берегової лінії | 17,968 км |
Міжнародна гідрографічна організація досі не ратифікувала своє рішення 2000 року про визначення океану в межах 60-ї південної паралелі. Останнє опубліковане визначення всіх океанів датовано 1953 роком: у ньому існування Південного океану суперечливе. Поза тим як сама МГО, так і інші організації використовують свіжіші визначення.
Уряд Австралії розглядає Південний океан як води, розташовані безпосередньо на південь від Австралійського континенту.
8 червня 2021 року телеканал National Geographic повідомив, що Національне географічне товариство (англ. National Geographic Society) визнало існування п'ятого, Південного, океану як окремого.
Географічні дані
Площа океану 20 327 тис. км². (якщо прийняти північною межею океану 60-й градус південної широти). Найбільша глибина (Південно-Сандвичів жолоб) — 8266 м. Солоність вод становить всього близько 35 ‰ внаслідок опріснення їх талими водами айсбергів, велика кількість яких також плаває у водах Південного океану і взимку, і влітку.
Навіть якщо саме по собі дно океану не є таким — Південний океан є наймолодшим з океанів, оскільки його вік оцінюють всього 30 мільйонами років. Його поява зумовлена розділенням Південної Америки та Антарктиди. При цьому виникла протока, що дало початок зародженню Антарктичній циркумполярній течії.
У 2000 р. Міжнародна гідрографічна організація прийняла розділення на п'ять океанів, виділивши Південний океан зі складу Атлантичного, Індійського і Тихого. У південній своїй частині межі між трьома океанами вельми умовні, водночас води, прилеглі до Антарктиди, мають свою специфіку, а також об'єднані Антарктичною циркумполярною течією.
Моря
Поблизу берегів Антарктиди виділяють 13 морів:
- Ведделла
- Скоша
- Беллінсгаузена
- Росса
- Амундсена
- Дейвіса
- Лазарєва
- Рісер-Ларсена
- Космонавтів
- Співдружності
- Моусона
- Дюрвіля
- Сомова.
Острови
Найважливіші острови Південного океану:
- Кергелен (архіпелаг) (49°15′ пд. ш. 69°35′ сх. д. / 49.250° пд. ш. 69.583° сх. д.)
- Південні Шетландські (62°00′ пд. ш. 58°00′ зх. д. / 62.000° пд. ш. 58.000° зх. д.)
- Південні Оркнейські (60°40′55″ пд. ш. 45°11′10″ зх. д. / 60.68194° пд. ш. 45.18611° зх. д.)
- (66°55′ пд. ш. 163°45′ сх. д. / 66.917° пд. ш. 163.750° сх. д.)
- (63°15′ пд. ш. 55°45′ зх. д. / 63.250° пд. ш. 55.750° зх. д.)
- Петра І (68°50′ пд. ш. 90°35′ зх. д. / 68.833° пд. ш. 90.583° зх. д.).
Антарктида
Антарктичний шельф занурений на глибину 500 метрів. Існують суперечки щодо доцільності виділення південних вод в окремий океан. Багато хто не підтримує його існування і ділить південні води між трьома сусідніми океанами. Цей океан дуже рідко відображається на географічній карті світу.
Міжнародна гідрографічна організація прийняла межею Південного океану зону (район на південь від 60 паралелі південної широти). У деяких інших країнах межею Південного океану вважається зона антарктичної конвергенції (північна межа антарктичних поверхневих вод).
Сектори Південного океану
Атлантичний сектор — між північним краєм Антарктичного півострова і меридіаном мису Доброї Надії.
Індійський сектор — між меридіаном мису Доброї Надії й меридіаном на острові Тасманія.
Тихоокеанський сектор — між меридіаном на острові Тасманія і північним краєм Антарктичного півострова.
У зазначених межах площа Південного океану — 86 млн км2, середня глибина — 3503 м, найбільша глибина — 8264 м (Південно-Сандвичів жолоб, западина Метеор).
Геологія дна
У зазначених вище межах, площа Південного океану — 86 млн км2 (за деякими даними — питання спірне), середня глибина — 3503 м, найбільша глибина — 8264 м (Південно-Сандвичів жолоб, западина Метеор). У межах Південного океану розкидано багато різних за розмірами островів, більшість з яких вулканічного походження зі складним гірським рельєфом. Моря розміщені на південній периферії океану. Окремо розташоване море Скоша (англ. Scotia). На півдні моря обмежені берегом Антарктиди, а на півночі відкриті до океану.
Рельєф і геологічна будова
Материк Антарктида та навколишні води лежать, в основному, на континентально-океанічній Антарктичній літосферній плиті. Деякі ділянки дна північних меж Південного океану розташовані на інших, — прилеглих до тихоокеанської-південноамериканської, моря Скоша та ін. Це обумовлює особливості геологічної будови й рельєфу дна Південного океану. У рельєфі дна чітко виражені всі основні геоморфологічні форми, шельфова зона характеризується незначною шириною (в середньому 150 км). Лише в морях Росса і Веделла його ширина досягає 1000—1100 км. Середня глибина шельфової зони досягає 200 м. Материковий схил біля Антарктиди, особливо його східна частина, розчленований і прорізаний великою кількістю підводних каньйонів. У приантарктичній частині Південної Америки материковий схил крутий поблизу Тихоокеанського узбережжя і відносно пологий і слабо розчленований поблизу антарктичного берега. Ложе океану характеризують ряд підводних хребтів, невеликих підйомів і улоговин. Найбільшими хребтами є Африкано-Антарктичний, та , в межах яких чітко простежуються рифтові долини. Вони являють собою південні відроги серединно-океанічних хребтів.
У межах Південного океану розташовуються Австрало-Антарктичне, Південно-Тихоокеанське і частково Східно-Тихоокеанське підняття. У районі 60° пд. ш. розташовані великі улоговини океану: Африкано-Антарктична (6787 м), Австрало-Антарктична (6098 м) і (5399 м). У цілому рельєф дна Південного океану впливає на обмін глибинними водами з сусідніми океанами.
Донні відклади
Донні відклади чітко зональні. У межах підводної околиці переважають айсбергові відклади, які з віддаленням від Антарктиди змінюються кременистими діатомовими мулами, найкраще представленими в улоговинах ложа океану. На серединних хребтах, що утворюють прикордонну зону дна Південного океану, розвинені змішані кременисто-вапняні відклади, що далі на північ змінюються форамініферовими. У великій поширена червона глина з високим вмістом діатомових мулів. Потужність осадових відкладів у Антарктичній зоні Індійського океану досягає 150 м. На вершинах невисоких підводних гірських підйомів осади часто відсутні. Материкове підніжжя в межах Тихоокеанського сектора Південного океану складено акумулятивними утвореннями з теригенних і айсбергових матеріалів потужністю до 2000 м.
Історія
Термін «Південний океан» багато разів з'являвся ще в XVIII столітті, коли почалося систематичне дослідження регіону. У публікаціях Міжнародної гідрографічної організації Південний океан зі складу Атлантичного, Індійського і Тихого був виділений в 1937. Цьому було своє обґрунтування: у південній своїй частині межі між трьома океанами вельми умовні, разом з тим води, прилеглі до Антарктиди, мають свою специфіку, а також об'єднані Антарктичною циркумполярною течією. Проте згодом від виділення окремого Південного океану відмовилися.
Тим не менше, ідея приживалася повільно: океаном продовжували вважати водну масу, яка більшою своєю частиною оточена сушею. Одні джерела ділили Світовий океан на чотири частини, інші на п'ять. У 2000 Міжнародна гідрографічна організація прийняла розділення на п'ять океанів, але це рішення поки не було ратифіковане. У чинному визначенні океанів від 1953 року Південного океану немає.
У радянській традиції приблизним кордоном Південного океану вважається зона антарктичної конвергенції (північна межа антарктичних поверхневих вод). В інших країнах межа також розмита — широта південніше мису Горн, межа плавучих льодів, зона конвенції про Антарктику (район на південь від 60 паралелі південної широти).
Деякі національні гідрографічні служби визначили свої власні кордони Південного океану. Так, наприклад, у Великій Британії використовувалася 55-та паралель.
В Австралії, Південний океан охоплює не тільки області, визначені МГО, а й охоплює всі морські простори між узбережжями Антарктиди та південними берегами Австралії та Нової Зеландії. Узбережжя Тасманії та Південної Австралії, таким чином, омивають води Південного океану, а не в Індійського, а в Західній Австралії описується як точка, де Індійський та Південний океани сходяться.
Рада з географічних назв США використовує назву окремого океану з 1999 року, а в лютому 2021 року американське Національне управління океанічних і атмосферних досліджень офіційно визнало Південний океан окремим від інших. У червні 2021 року National Geographic почала наносити на свої карти назву океану.
Клімат
Морські температури змінюються від приблизно −2 до 10 °C. Циклонічний рух штормів в східному напрямку навколо континенту часто стає інтенсивним через температурний контраст між льодом і відкритим океаном. У океанській області від широти 40 градусів південної широти до Південного полярного кола спостерігаються найсильніші середні вітри на Землі. Узимку океан замерзає до 65 градусів південної широти в Тихоокеанському секторі й 55 градусів південної широти в Атлантичному секторі, що знижує поверхневі температури значно нижче 0 °C; в деяких прибережних пунктах постійні сильні вітри залишають берегову лінію вільною від льоду протягом зими.
Клімат на узбережжі Південного океану в районі австралійської антарктичної станції Кейсі (66°17′ пд. ш. 110°31′ сх. д. / 66.28° пд. ш. 110.52° сх. д.) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 9,2 | 6,6 | 3,6 | 3,0 | 4,5 | 4,2 | 2,4 | 5,0 | 3,9 | 1,1 | 4,9 | 8,0 | 9,2 |
Середній максимум, °C | 2,2 | −0,1 | −4 | −7,5 | −11,2 | −10,3 | −10,1 | −10,2 | −9,7 | −8 | −2,5 | 1,4 | −5,8 |
Середня температура, °C | −0,15 | −2,55 | −6,9 | −11,05 | −14,9 | −14,2 | −14,15 | −14,1 | −13,4 | −11,55 | −5,75 | −1,15 | −9,15 |
Середній мінімум, °C | −2,5 | −5 | −9,8 | −14,6 | −18,6 | −18,1 | −18,2 | −18 | −17,1 | −15,1 | −9 | −3,7 | −12,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −10,3 | −18 | −22,3 | −31,3 | −34,4 | −34,1 | −33,3 | −37,5 | −31,2 | −31,2 | −23,4 | −13 | −37,5 |
Годин сонячного сяйва | 161,2 | 135,6 | 99,2 | 60,0 | 21,7 | 3 | 15,5 | 43,4 | 87 | 139,5 | 213 | 182,9 | 96,8 |
Норма опадів, мм | 9.31 | 15.2 | 8.0 | 20.6 | 25.5 | 27.5 | 28.5 | 21.0 | 17.3 | 16.5 | 12.7 | 12.9 | 222.7 |
Днів з дощем | 6,6 | 7,5 | 8,9 | 9,3 | 9,9 | 11,2 | 10,3 | 8,5 | 8,6 | 8,1 | 5,9 | 5,9 | 100,7 |
Джерело: Австралійське метеорологічне бюро |
Життя
Незважаючи на суворий клімат, Південний океан багатий життям.
Флора
З приполярним розташуванням Південного океану пов'язана різка сезонна динаміка основної умови фотосинтезу — сонячної радіації. У таких умовах протягом року спостерігається велика амплітуда кількісних змін фітопланктону і зміщення зони цвітіння з півночі, де весна починається раніше, на південь, де вона запізнюється. У низьких широтах встигають розвинутися два піки цвітіння, а у високих тільки один. У поверхневих водах яскраво виражена біологічна широтна зональність. У мешканців дна подібної зональності немає, через те, що в їх розвитку важливу роль відіграє рельєф дна і бар'єри, що перешкоджають обміну флори та фауни. У Південному океані у фітопланктоні переважають діатомові водорості (близько 180 видів). Синьо-зелені водорості складають мале число. Кількісно також переважають діатомові водорості, особливо у високих широтах, де їх майже 100 %. У період максимуму цвітіння чисельність діатомових водоростей досягає свого найбільшого числа.
Існує чітка залежність між розподілом водоростей і вертикальною стійкістю вод. У літній час значна маса водоростей знаходиться в поверхневому 25-метровому шарі.
У напрямку з півдня на північ відбувається зміна складу фітопланктону: поступово з флори випадають високоширотні холодноводні види, замінюючись на тепловодні.
Фауна
У Південному океані величезні маси зоопланктону, криля, рясні губки та голкошкірі, є представники кількох родин риб, особливо нототенії. З птахів численні буревісники, поморники, пінгвіни. Живуть кити (синій кит, фінвал, сейвал, горбатий кит тощо) і тюлені (тюлень Ведделла, тюлень-крабоїд, морський леопард, морський котик).
Зоопланктон у водах Південного океану представлений копеподами (близько 120 видів), двопарноногими (близько 80 видів) та ін., менше значення мають щетинкощелепні, поліхети, остракоди, апендикулярії та молюски. Кількісно на першому місці веслоногі, на частку яких припадає майже 75 % біомаси зоопланктону тихоокеанського та індійського сектора океану. У атлантичному секторі океану копепод мало, через те, що широке поширення отримав криль.
Для Південного океану, особливо для його антарктичних областей, характерно масове скупчення криля (антарктичних рачків). Біомаса криля в цих районах досягає 2200 млн т, що дає можливість щорічно виловлювати до 50-70 млн т криля. Тут криль — це основне живлення беззубих китів, тюленів, риб, головоногих молюсків, пінгвінів та трубконосих птахів. Самі ж рачки харчуються фітопланктоном.
Чисельність зоопланктону протягом року має два піки. Перший пов'язаний з підйомом видів, що перезимували та відзначається в поверхневих водах. Другий пік характеризується великою кількістю зоопланктону у всій товщі та обумовлений появою нового покоління. Обидва піки проявляються у вигляді двох широтних смуг згущення зоопланктону. Це період його цвітіння влітку, коли в більшості він переходить у верхні шари та переміщується на північ, де помітне накопичення відбувається в зоні антарктичної конвергенції.
Природні ресурси
- Родовища нафти та газу, в основному на континентальному шельфі
- Залізо-марганцеві конкреції
- Можливі родовища різних руд
- Пісок і гравій
- Прісна вода у вигляді айсбергів
- Тваринні ресурси:
Навколишнє середовище
Актуальні питання
- Збільшення сонячної радіації в ультрафіолетовій області спектру через озонову дірку над Антарктикою стало причиною скорочення не менше ніж на 15 % продуктивності фітопланктону і пошкодження ДНК в певних видів риб.
- Незаконні вилови, не задекларовані й нерегульовані, зокрема вилови [en] (Dissostichus eleginoides), за оцінками, в 1999 році перевищували квоту в п'ять-шість, що загрожує стійкості запасів.
- Значна супутня смертність морських птахів, пов'язана з ярусним ловом .
- Популяції котиків, які тепер захищені, швидко зростають після загрозливого перевиснаження у XVIII та XIX століттях.
- Південний океан, за оцінками, поглинає 15 % викидів антропогенного вуглекислого газу і, як показало недавнє дослідження, газовий обмін у наш час[] перебуває в стані рівноваги.
Міжнародні угоди
Усі міжнародні угоди, що стосуються Світового океану поширюються і на Південний океан. Крім того, існують угоди характерні для регіону:
- Міжнародна китобійна комісія (International Whaling Commission, IWC), яка забороняє комерційний вилов китів південніше 40 південної широти (південніше 60 південної широти від 50 до 130 градусів західної довготи). Японія категорично не визнає це положення, оскільки така заборона порушує статут IWC. Оскільки сфера дії заборони обмежується комерційним полюванням на китів, у зв'язку з його дозволом на полювання на китів і китобійний промисел для наукових досліджень, японський флот проводить у регіоні щорічні полювання на китів.
- Конвенція про збереження антарктичних тюленів обмежила полювання на тюленів.
- регулює вилов риби в регіоні.
Багато країн забороняють розвідку і розробку мінеральних ресурсів на південь від полярного фронту, який знаходиться посередині Антарктичної циркумполярної течії та служить розділовою лінією між дуже холодними полярними поверхневими водами на півдні і теплішими водами на півночі. Антарктичний договір охоплює частину земної кулі, що лежить південніше шістдесяти градусів південної широти, забороняє нові місця розробки родовищ в Антарктиці, та всіх островах у Південному океані.
Економіка
У період з 1 липня 1998 року до 30 червня 1999 року вилов становив 119 898 тонн, з яких 85 % становив криль і 14 % . Міжнародні угоди, що набули чинності в кінці 1999 року, передбачали скорочення незаконного і нерегульованого рибного промислу, який у сезоні 1998-99 рр. був у п'ять-шість разів більшим, ніж приріст .
Влітку в 1998–1999 роках Південний океан та Антарктиду відвідали 10 013 туристів, які, в основному, прибули морем.
Морський транспорт
До Південного океану часто відносять протоку Дрейка, що є єдиною альтернативою транзиту через Панамський канал.
В південній частині Південного океану мало портів і пристаней. Температурні умови обмежують використання більшості з коротким проміжком часу в середині літа, і навіть тоді деякі з них не можуть бути використовуватися без криголамів. Більшість антарктичних портів знаходяться у віданні державних науково-дослідних станцій і, за винятком надзвичайних ситуацій, не є відкритими для приватних суден або комерційних суден.
Найпівденніший порт Південного океану працює на станції Мак-Мердо, на 77°50′ пд. ш. 166°40′ сх. д. / 77.833° пд. ш. 166.667° сх. д.. Використання плавучих крижаних пірсів робить можливим використання цього порту в літню пору.
Судна в будь-якому порту на південь від 60 градусів південної широти підлягають перевірці спостерігачами Антарктичного Договору.
Стихійні лиха
Айсберги можуть зустрічатися в будь-яку пору року по всьому Південному океану. Деякі з них можуть сягати до декількох сотень метрів; менші айсберги, їхні фрагменти та морський лід (зазвичай від 0,5 до 1 метра), також створюють проблеми для кораблів. Вік айсбергів може досягати 6-15 років, що обумовлює одночасне існування у водах океану понад 200 тисяч айсбергів довжиною від 500 м до 180 км та шириною до декількох десятків кілометрів
Моряки знають широти від 40 до 70 градусів південної широти, як «Буремні сорокові», і через сильний вітер і великі хвилі, які утворюють вітри, що дмуть навколо всієї земної кулі без перешкод з боку будь-яких земельних мас. Плавуча крига, особливо в травні-жовтні, робить цю область ще небезпечнішою. Віддаленість регіону робить пошукові та рятувальні операції малорезультативними.
Примітки
- https://www.nationalgeographic.com/environment/article/theres-a-new-ocean-now-can-you-name-all-five-southern-ocean There’s a new ocean now—can you name all 5?
- (рос.) Южный океан (или Антарктический океан) — четвёртый по размеру океан Земли, окружающий Антарктиду [ 2022-03-26 у Wayback Machine.]
- (укр.) Географія материків та океанів
- http://www.atlasphoto.iwarp.com/underwater-photos/southern-ocean-photos-r.html (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 3 липня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 3 липня 2011.
- Томилин А. Н. Как люди обживают океаны Земли. Л.: Детская литература. — 1985 г. — 157 с. (рос.)
- About.com: Geography: The Fifth Ocean [ 2012-01-26 у Wayback Machine.](англ.)
- Згідно з ВРЕ
- Chart Aus343: Australia South Coast - South Australia - Whidbey Isles to Cape Du Couedic, Australian Hydrographic Service, 29 червня 1990, процитовано 11 жовтня 2010, Chart Aus792: Australia - Tasmania - Trial Harbour to Low Rocky Point, Australian Hydrographic Service, 18 липня 2008, процитовано 11 жовтня 2010(англ.)
- (PDF). Register of Heritage Places. 13 травня 2005. с. 11. Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2007. Процитовано 13 жовтня 2010.(англ.)
- National Geographic позначив на картах п'ятий океан
- The Antarctic Treaty(англ.), article 6
- The Antarctic Treaty(англ.), article 4, clause 2
Література
- Хільчевський В. К. Гідрохімія океанів і морів: навч. посібник. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. - 114 с.
- Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології : підручник. — 2-ге вид. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. — 255 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Southern Ocean |
- Південний океан на сайті kosmopark.com (рос.)
- Про Південний океан на сайті About.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivde nnij okea n abo Antarktichnij okean chetvertij za rozmirom okean Zemli sho omivaye Antarktidu Pivdennij okeanOkeanmezhi Pivdennogo okeanuRoztashuvannyapivdennishe 60 pd shir Plosha20 327 tis km Najbilsha glibinaPivdenno Sandvichiv zholob 8428 mSerednya glibina4000 5000 mDovzhina beregovoyi liniyi17 968 km Mizhnarodna gidrografichna organizaciya dosi ne ratifikuvala svoye rishennya 2000 roku pro viznachennya okeanu v mezhah 60 yi pivdennoyi paraleli Ostannye opublikovane viznachennya vsih okeaniv datovano 1953 rokom u nomu isnuvannya Pivdennogo okeanu superechlive Poza tim yak sama MGO tak i inshi organizaciyi vikoristovuyut svizhishi viznachennya Uryad Avstraliyi rozglyadaye Pivdennij okean yak vodi roztashovani bezposeredno na pivden vid Avstralijskogo kontinentu 8 chervnya 2021 roku telekanal National Geographic povidomiv sho Nacionalne geografichne tovaristvo angl National Geographic Society viznalo isnuvannya p yatogo Pivdennogo okeanu yak okremogo Geografichni daniKarta gravitacijnogo polya na teritoriyi Pivdennogo okeanu Antarktichna cirkumpolyarna techiya Techiya Zahidnih vitriv najpotuzhnisha techiya Svitovogo okeanu sho peretinaye Atlantichnij Indijskij ta Tihij okeani Plosha okeanu 20 327 tis km yaksho prijnyati pivnichnoyu mezheyu okeanu 60 j gradus pivdennoyi shiroti Najbilsha glibina Pivdenno Sandvichiv zholob 8266 m Solonist vod stanovit vsogo blizko 35 vnaslidok oprisnennya yih talimi vodami ajsbergiv velika kilkist yakih takozh plavaye u vodah Pivdennogo okeanu i vzimku i vlitku Navit yaksho same po sobi dno okeanu ne ye takim Pivdennij okean ye najmolodshim z okeaniv oskilki jogo vik ocinyuyut vsogo 30 miljonami rokiv Jogo poyava zumovlena rozdilennyam Pivdennoyi Ameriki ta Antarktidi Pri comu vinikla protoka sho dalo pochatok zarodzhennyu Antarktichnij cirkumpolyarnij techiyi U 2000 r Mizhnarodna gidrografichna organizaciya prijnyala rozdilennya na p yat okeaniv vidilivshi Pivdennij okean zi skladu Atlantichnogo Indijskogo i Tihogo U pivdennij svoyij chastini mezhi mizh troma okeanami velmi umovni vodnochas vodi prilegli do Antarktidi mayut svoyu specifiku a takozh ob yednani Antarktichnoyu cirkumpolyarnoyu techiyeyu Morya Morya Pivdennogo okeanu Poblizu beregiv Antarktidi vidilyayut 13 moriv Veddella Skosha Bellinsgauzena Rossa Amundsena Dejvisa Lazaryeva Riser Larsena Kosmonavtiv Spivdruzhnosti Mousona Dyurvilya Somova Ostrovi Najvazhlivishi ostrovi Pivdennogo okeanu Kergelen arhipelag 49 15 pd sh 69 35 sh d 49 250 pd sh 69 583 sh d 49 250 69 583 Pivdenni Shetlandski 62 00 pd sh 58 00 zh d 62 000 pd sh 58 000 zh d 62 000 58 000 Pivdenni Orknejski 60 40 55 pd sh 45 11 10 zh d 60 68194 pd sh 45 18611 zh d 60 68194 45 18611 66 55 pd sh 163 45 sh d 66 917 pd sh 163 750 sh d 66 917 163 750 63 15 pd sh 55 45 zh d 63 250 pd sh 55 750 zh d 63 250 55 750 Petra I 68 50 pd sh 90 35 zh d 68 833 pd sh 90 583 zh d 68 833 90 583 Antarktida Antarktichnij shelf zanurenij na glibinu 500 metriv Isnuyut superechki shodo docilnosti vidilennya pivdennih vod v okremij okean Bagato hto ne pidtrimuye jogo isnuvannya i dilit pivdenni vodi mizh troma susidnimi okeanami Cej okean duzhe ridko vidobrazhayetsya na geografichnij karti svitu Mizhnarodna gidrografichna organizaciya prijnyala mezheyu Pivdennogo okeanu zonu rajon na pivden vid 60 paraleli pivdennoyi shiroti U deyakih inshih krayinah mezheyu Pivdennogo okeanu vvazhayetsya zona antarktichnoyi konvergenciyi pivnichna mezha antarktichnih poverhnevih vod Sektori Pivdennogo okeanu Atlantichnij sektor mizh pivnichnim krayem Antarktichnogo pivostrova i meridianom misu Dobroyi Nadiyi Indijskij sektor mizh meridianom misu Dobroyi Nadiyi j meridianom na ostrovi Tasmaniya Tihookeanskij sektor mizh meridianom na ostrovi Tasmaniya i pivnichnim krayem Antarktichnogo pivostrova U zaznachenih mezhah plosha Pivdennogo okeanu 86 mln km2 serednya glibina 3503 m najbilsha glibina 8264 m Pivdenno Sandvichiv zholob zapadina Meteor Geologiya dnaU zaznachenih vishe mezhah plosha Pivdennogo okeanu 86 mln km2 za deyakimi danimi pitannya spirne serednya glibina 3503 m najbilsha glibina 8264 m Pivdenno Sandvichiv zholob zapadina Meteor U mezhah Pivdennogo okeanu rozkidano bagato riznih za rozmirami ostroviv bilshist z yakih vulkanichnogo pohodzhennya zi skladnim girskim relyefom Morya rozmisheni na pivdennij periferiyi okeanu Okremo roztashovane more Skosha angl Scotia Na pivdni morya obmezheni beregom Antarktidi a na pivnochi vidkriti do okeanu Relyef i geologichna budova Materik Antarktida ta navkolishni vodi lezhat v osnovnomu na kontinentalno okeanichnij Antarktichnij litosfernij pliti Deyaki dilyanki dna pivnichnih mezh Pivdennogo okeanu roztashovani na inshih prileglih do tihookeanskoyi pivdennoamerikanskoyi morya Skosha ta in Ce obumovlyuye osoblivosti geologichnoyi budovi j relyefu dna Pivdennogo okeanu U relyefi dna chitko virazheni vsi osnovni geomorfologichni formi shelfova zona harakterizuyetsya neznachnoyu shirinoyu v serednomu 150 km Lishe v moryah Rossa i Vedella jogo shirina dosyagaye 1000 1100 km Serednya glibina shelfovoyi zoni dosyagaye 200 m Materikovij shil bilya Antarktidi osoblivo jogo shidna chastina rozchlenovanij i prorizanij velikoyu kilkistyu pidvodnih kanjoniv U priantarktichnij chastini Pivdennoyi Ameriki materikovij shil krutij poblizu Tihookeanskogo uzberezhzhya i vidnosno pologij i slabo rozchlenovanij poblizu antarktichnogo berega Lozhe okeanu harakterizuyut ryad pidvodnih hrebtiv nevelikih pidjomiv i ulogovin Najbilshimi hrebtami ye Afrikano Antarktichnij ta v mezhah yakih chitko prostezhuyutsya riftovi dolini Voni yavlyayut soboyu pivdenni vidrogi seredinno okeanichnih hrebtiv U mezhah Pivdennogo okeanu roztashovuyutsya Avstralo Antarktichne Pivdenno Tihookeanske i chastkovo Shidno Tihookeanske pidnyattya U rajoni 60 pd sh roztashovani veliki ulogovini okeanu Afrikano Antarktichna 6787 m Avstralo Antarktichna 6098 m i 5399 m U cilomu relyef dna Pivdennogo okeanu vplivaye na obmin glibinnimi vodami z susidnimi okeanami Donni vidkladi Donni vidkladi chitko zonalni U mezhah pidvodnoyi okolici perevazhayut ajsbergovi vidkladi yaki z viddalennyam vid Antarktidi zminyuyutsya kremenistimi diatomovimi mulami najkrashe predstavlenimi v ulogovinah lozha okeanu Na seredinnih hrebtah sho utvoryuyut prikordonnu zonu dna Pivdennogo okeanu rozvineni zmishani kremenisto vapnyani vidkladi sho dali na pivnich zminyuyutsya foraminiferovimi U velikij poshirena chervona glina z visokim vmistom diatomovih muliv Potuzhnist osadovih vidkladiv u Antarktichnij zoni Indijskogo okeanu dosyagaye 150 m Na vershinah nevisokih pidvodnih girskih pidjomiv osadi chasto vidsutni Materikove pidnizhzhya v mezhah Tihookeanskogo sektora Pivdennogo okeanu skladeno akumulyativnimi utvorennyami z terigennih i ajsbergovih materialiv potuzhnistyu do 2000 m IstoriyaBagato map Avstraliyi pokazuyut sho Pivdennij okean lezhit bezposeredno na pivden vid Avstraliyi Termin Pivdennij okean bagato raziv z yavlyavsya she v XVIII stolitti koli pochalosya sistematichne doslidzhennya regionu U publikaciyah Mizhnarodnoyi gidrografichnoyi organizaciyi Pivdennij okean zi skladu Atlantichnogo Indijskogo i Tihogo buv vidilenij v 1937 Comu bulo svoye obgruntuvannya u pivdennij svoyij chastini mezhi mizh troma okeanami velmi umovni razom z tim vodi prilegli do Antarktidi mayut svoyu specifiku a takozh ob yednani Antarktichnoyu cirkumpolyarnoyu techiyeyu Prote zgodom vid vidilennya okremogo Pivdennogo okeanu vidmovilisya Tim ne menshe ideya prizhivalasya povilno okeanom prodovzhuvali vvazhati vodnu masu yaka bilshoyu svoyeyu chastinoyu otochena susheyu Odni dzherela dilili Svitovij okean na chotiri chastini inshi na p yat U 2000 Mizhnarodna gidrografichna organizaciya prijnyala rozdilennya na p yat okeaniv ale ce rishennya poki ne bulo ratifikovane U chinnomu viznachenni okeaniv vid 1953 roku Pivdennogo okeanu nemaye U radyanskij tradiciyi pribliznim kordonom Pivdennogo okeanu vvazhayetsya zona antarktichnoyi konvergenciyi pivnichna mezha antarktichnih poverhnevih vod V inshih krayinah mezha takozh rozmita shirota pivdennishe misu Gorn mezha plavuchih lodiv zona konvenciyi pro Antarktiku rajon na pivden vid 60 paraleli pivdennoyi shiroti Deyaki nacionalni gidrografichni sluzhbi viznachili svoyi vlasni kordoni Pivdennogo okeanu Tak napriklad u Velikij Britaniyi vikoristovuvalasya 55 ta paralel V Avstraliyi Pivdennij okean ohoplyuye ne tilki oblasti viznacheni MGO a j ohoplyuye vsi morski prostori mizh uzberezhzhyami Antarktidi ta pivdennimi beregami Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi Uzberezhzhya Tasmaniyi ta Pivdennoyi Avstraliyi takim chinom omivayut vodi Pivdennogo okeanu a ne v Indijskogo a v Zahidnij Avstraliyi opisuyetsya yak tochka de Indijskij ta Pivdennij okeani shodyatsya Rada z geografichnih nazv SShA vikoristovuye nazvu okremogo okeanu z 1999 roku a v lyutomu 2021 roku amerikanske Nacionalne upravlinnya okeanichnih i atmosfernih doslidzhen oficijno viznalo Pivdennij okean okremim vid inshih U chervni 2021 roku National Geographic pochala nanositi na svoyi karti nazvu okeanu KlimatMorski temperaturi zminyuyutsya vid priblizno 2 do 10 C Ciklonichnij ruh shtormiv v shidnomu napryamku navkolo kontinentu chasto staye intensivnim cherez temperaturnij kontrast mizh lodom i vidkritim okeanom U okeanskij oblasti vid shiroti 40 gradusiv pivdennoyi shiroti do Pivdennogo polyarnogo kola sposterigayutsya najsilnishi seredni vitri na Zemli Uzimku okean zamerzaye do 65 gradusiv pivdennoyi shiroti v Tihookeanskomu sektori j 55 gradusiv pivdennoyi shiroti v Atlantichnomu sektori sho znizhuye poverhnevi temperaturi znachno nizhche 0 C v deyakih priberezhnih punktah postijni silni vitri zalishayut beregovu liniyu vilnoyu vid lodu protyagom zimi Hmari nad Pivdennim okeanom Zobrazhennya stvorene NASA Klimat na uzberezhzhi Pivdennogo okeanu v rajoni avstralijskoyi antarktichnoyi stanciyi Kejsi 66 17 pd sh 110 31 sh d 66 28 pd sh 110 52 sh d 66 28 110 52 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 9 2 6 6 3 6 3 0 4 5 4 2 2 4 5 0 3 9 1 1 4 9 8 0 9 2 Serednij maksimum C 2 2 0 1 4 7 5 11 2 10 3 10 1 10 2 9 7 8 2 5 1 4 5 8 Serednya temperatura C 0 15 2 55 6 9 11 05 14 9 14 2 14 15 14 1 13 4 11 55 5 75 1 15 9 15 Serednij minimum C 2 5 5 9 8 14 6 18 6 18 1 18 2 18 17 1 15 1 9 3 7 12 5 Absolyutnij minimum C 10 3 18 22 3 31 3 34 4 34 1 33 3 37 5 31 2 31 2 23 4 13 37 5 Godin sonyachnogo syajva 161 2 135 6 99 2 60 0 21 7 3 15 5 43 4 87 139 5 213 182 9 96 8 Norma opadiv mm 9 31 15 2 8 0 20 6 25 5 27 5 28 5 21 0 17 3 16 5 12 7 12 9 222 7 Dniv z doshem 6 6 7 5 8 9 9 3 9 9 11 2 10 3 8 5 8 6 8 1 5 9 5 9 100 7 Dzherelo Avstralijske meteorologichne byuroZhittyaImperatorski pingvini v Antarktici Nezvazhayuchi na suvorij klimat Pivdennij okean bagatij zhittyam Flora Z pripolyarnim roztashuvannyam Pivdennogo okeanu pov yazana rizka sezonna dinamika osnovnoyi umovi fotosintezu sonyachnoyi radiaciyi U takih umovah protyagom roku sposterigayetsya velika amplituda kilkisnih zmin fitoplanktonu i zmishennya zoni cvitinnya z pivnochi de vesna pochinayetsya ranishe na pivden de vona zapiznyuyetsya U nizkih shirotah vstigayut rozvinutisya dva piki cvitinnya a u visokih tilki odin U poverhnevih vodah yaskravo virazhena biologichna shirotna zonalnist U meshkanciv dna podibnoyi zonalnosti nemaye cherez te sho v yih rozvitku vazhlivu rol vidigraye relyef dna i bar yeri sho pereshkodzhayut obminu flori ta fauni U Pivdennomu okeani u fitoplanktoni perevazhayut diatomovi vodorosti blizko 180 vidiv Sino zeleni vodorosti skladayut male chislo Kilkisno takozh perevazhayut diatomovi vodorosti osoblivo u visokih shirotah de yih majzhe 100 U period maksimumu cvitinnya chiselnist diatomovih vodorostej dosyagaye svogo najbilshogo chisla Isnuye chitka zalezhnist mizh rozpodilom vodorostej i vertikalnoyu stijkistyu vod U litnij chas znachna masa vodorostej znahoditsya v poverhnevomu 25 metrovomu shari U napryamku z pivdnya na pivnich vidbuvayetsya zmina skladu fitoplanktonu postupovo z flori vipadayut visokoshirotni holodnovodni vidi zaminyuyuchis na teplovodni Fauna U Pivdennomu okeani velichezni masi zooplanktonu krilya ryasni gubki ta golkoshkiri ye predstavniki kilkoh rodin rib osoblivo nototeniyi Z ptahiv chislenni burevisniki pomorniki pingvini Zhivut kiti sinij kit finval sejval gorbatij kit tosho i tyuleni tyulen Veddella tyulen kraboyid morskij leopard morskij kotik Zooplankton u vodah Pivdennogo okeanu predstavlenij kopepodami blizko 120 vidiv dvoparnonogimi blizko 80 vidiv ta in menshe znachennya mayut shetinkoshelepni poliheti ostrakodi apendikulyariyi ta molyuski Kilkisno na pershomu misci veslonogi na chastku yakih pripadaye majzhe 75 biomasi zooplanktonu tihookeanskogo ta indijskogo sektora okeanu U atlantichnomu sektori okeanu kopepod malo cherez te sho shiroke poshirennya otrimav kril Dlya Pivdennogo okeanu osoblivo dlya jogo antarktichnih oblastej harakterno masove skupchennya krilya antarktichnih rachkiv Biomasa krilya v cih rajonah dosyagaye 2200 mln t sho daye mozhlivist shorichno vilovlyuvati do 50 70 mln t krilya Tut kril ce osnovne zhivlennya bezzubih kitiv tyuleniv rib golovonogih molyuskiv pingviniv ta trubkonosih ptahiv Sami zh rachki harchuyutsya fitoplanktonom Chiselnist zooplanktonu protyagom roku maye dva piki Pershij pov yazanij z pidjomom vidiv sho perezimuvali ta vidznachayetsya v poverhnevih vodah Drugij pik harakterizuyetsya velikoyu kilkistyu zooplanktonu u vsij tovshi ta obumovlenij poyavoyu novogo pokolinnya Obidva piki proyavlyayutsya u viglyadi dvoh shirotnih smug zgushennya zooplanktonu Ce period jogo cvitinnya vlitku koli v bilshosti vin perehodit u verhni shari ta peremishuyetsya na pivnich de pomitne nakopichennya vidbuvayetsya v zoni antarktichnoyi konvergenciyi Prirodni resursiMorske dno Pivdennogo okeanu v rajoni Na zadnomu plani vidno stinu lodu Na perednomu predstavnikiv fauni morskogo dna molyuskiv morskih yizhakiv gubku ofiuru Rodovisha nafti ta gazu v osnovnomu na kontinentalnomu shelfi Zalizo margancevi konkreciyi Mozhlivi rodovisha riznih rud Pisok i gravij Prisna voda u viglyadi ajsbergiv Tvarinni resursi Golovonogi molyuski Kiti Tyuleni Kril Rizni vidi rib 17 vidiv pingvinivNavkolishnye seredovisheAktualni pitannya Zbilshennya sonyachnoyi radiaciyi v ultrafioletovij oblasti spektru cherez ozonovu dirku nad Antarktikoyu stalo prichinoyu skorochennya ne menshe nizh na 15 produktivnosti fitoplanktonu i poshkodzhennya DNK v pevnih vidiv rib Nezakonni vilovi ne zadeklarovani j neregulovani zokrema vilovi en Dissostichus eleginoides za ocinkami v 1999 roci perevishuvali kvotu v p yat shist sho zagrozhuye stijkosti zapasiv Znachna suputnya smertnist morskih ptahiv pov yazana z yarusnim lovom Populyaciyi kotikiv yaki teper zahisheni shvidko zrostayut pislya zagrozlivogo perevisnazhennya u XVIII ta XIX stolittyah Pivdennij okean za ocinkami poglinaye 15 vikidiv antropogennogo vuglekislogo gazu i yak pokazalo nedavnye doslidzhennya gazovij obmin u nash chas koli perebuvaye v stani rivnovagi Mizhnarodni ugodi Usi mizhnarodni ugodi sho stosuyutsya Svitovogo okeanu poshiryuyutsya i na Pivdennij okean Krim togo isnuyut ugodi harakterni dlya regionu Mizhnarodna kitobijna komisiya International Whaling Commission IWC yaka zaboronyaye komercijnij vilov kitiv pivdennishe 40 pivdennoyi shiroti pivdennishe 60 pivdennoyi shiroti vid 50 do 130 gradusiv zahidnoyi dovgoti Yaponiya kategorichno ne viznaye ce polozhennya oskilki taka zaborona porushuye statut IWC Oskilki sfera diyi zaboroni obmezhuyetsya komercijnim polyuvannyam na kitiv u zv yazku z jogo dozvolom na polyuvannya na kitiv i kitobijnij promisel dlya naukovih doslidzhen yaponskij flot provodit u regioni shorichni polyuvannya na kitiv Konvenciya pro zberezhennya antarktichnih tyuleniv obmezhila polyuvannya na tyuleniv regulyuye vilov ribi v regioni Bagato krayin zaboronyayut rozvidku i rozrobku mineralnih resursiv na pivden vid polyarnogo frontu yakij znahoditsya poseredini Antarktichnoyi cirkumpolyarnoyi techiyi ta sluzhit rozdilovoyu liniyeyu mizh duzhe holodnimi polyarnimi poverhnevimi vodami na pivdni i teplishimi vodami na pivnochi Antarktichnij dogovir ohoplyuye chastinu zemnoyi kuli sho lezhit pivdennishe shistdesyati gradusiv pivdennoyi shiroti zaboronyaye novi miscya rozrobki rodovish v Antarktici ta vsih ostrovah u Pivdennomu okeani EkonomikaU period z 1 lipnya 1998 roku do 30 chervnya 1999 roku vilov stanoviv 119 898 tonn z yakih 85 stanoviv kril i 14 Mizhnarodni ugodi sho nabuli chinnosti v kinci 1999 roku peredbachali skorochennya nezakonnogo i neregulovanogo ribnogo promislu yakij u sezoni 1998 99 rr buv u p yat shist raziv bilshim nizh pririst Vlitku v 1998 1999 rokah Pivdennij okean ta Antarktidu vidvidali 10 013 turistiv yaki v osnovnomu pribuli morem Morskij transportGliboki trishini v krizhanomu pirsi sho vikoristovuyetsya na stanciyi Mak Merdo spovilnyuyut rozvantazhennya suden i pokazuyut nebezpechnist podibnih robit Do Pivdennogo okeanu chasto vidnosyat protoku Drejka sho ye yedinoyu alternativoyu tranzitu cherez Panamskij kanal V pivdennij chastini Pivdennogo okeanu malo portiv i pristanej Temperaturni umovi obmezhuyut vikoristannya bilshosti z korotkim promizhkom chasu v seredini lita i navit todi deyaki z nih ne mozhut buti vikoristovuvatisya bez krigolamiv Bilshist antarktichnih portiv znahodyatsya u vidanni derzhavnih naukovo doslidnih stancij i za vinyatkom nadzvichajnih situacij ne ye vidkritimi dlya privatnih suden abo komercijnih suden Najpivdennishij port Pivdennogo okeanu pracyuye na stanciyi Mak Merdo na 77 50 pd sh 166 40 sh d 77 833 pd sh 166 667 sh d 77 833 166 667 Vikoristannya plavuchih krizhanih pirsiv robit mozhlivim vikoristannya cogo portu v litnyu poru Sudna v bud yakomu portu na pivden vid 60 gradusiv pivdennoyi shiroti pidlyagayut perevirci sposterigachami Antarktichnogo Dogovoru Stihijni lihaAjsbergi mozhut zustrichatisya v bud yaku poru roku po vsomu Pivdennomu okeanu Deyaki z nih mozhut syagati do dekilkoh soten metriv menshi ajsbergi yihni fragmenti ta morskij lid zazvichaj vid 0 5 do 1 metra takozh stvoryuyut problemi dlya korabliv Vik ajsbergiv mozhe dosyagati 6 15 rokiv sho obumovlyuye odnochasne isnuvannya u vodah okeanu ponad 200 tisyach ajsbergiv dovzhinoyu vid 500 m do 180 km ta shirinoyu do dekilkoh desyatkiv kilometriv Moryaki znayut shiroti vid 40 do 70 gradusiv pivdennoyi shiroti yak Buremni sorokovi i cherez silnij viter i veliki hvili yaki utvoryuyut vitri sho dmut navkolo vsiyeyi zemnoyi kuli bez pereshkod z boku bud yakih zemelnih mas Plavucha kriga osoblivo v travni zhovtni robit cyu oblast she nebezpechnishoyu Viddalenist regionu robit poshukovi ta ryatuvalni operaciyi malorezultativnimi Primitkihttps www nationalgeographic com environment article theres a new ocean now can you name all five southern ocean There s a new ocean now can you name all 5 ros Yuzhnyj okean ili Antarkticheskij okean chetvyortyj po razmeru okean Zemli okruzhayushij Antarktidu 2022 03 26 u Wayback Machine ukr Geografiya materikiv ta okeaniv http www atlasphoto iwarp com underwater photos southern ocean photos r html ros Arhiv originalu za 2 lipnya 2011 Procitovano 3 lipnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 3 lipnya 2011 Tomilin A N Kak lyudi obzhivayut okeany Zemli L Detskaya literatura 1985 g 157 s ros About com Geography The Fifth Ocean 2012 01 26 u Wayback Machine angl Zgidno z VRE Chart Aus343 Australia South Coast South Australia Whidbey Isles to Cape Du Couedic Australian Hydrographic Service 29 chervnya 1990 procitovano 11 zhovtnya 2010 Chart Aus792 Australia Tasmania Trial Harbour to Low Rocky Point Australian Hydrographic Service 18 lipnya 2008 procitovano 11 zhovtnya 2010 angl PDF Register of Heritage Places 13 travnya 2005 s 11 Arhiv originalu PDF za 1 veresnya 2007 Procitovano 13 zhovtnya 2010 angl National Geographic poznachiv na kartah p yatij okean The Antarctic Treaty angl article 6 The Antarctic Treaty angl article 4 clause 2LiteraturaHilchevskij V K Gidrohimiya okeaniv i moriv navch posibnik K VPC Kiyivskij universitet 2003 114 s Hilchevskij V K Dubnyak S S Osnovi okeanologiyi pidruchnik 2 ge vid K VPC Kiyivskij universitet 2008 255 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Southern Ocean Pivdennij okean na sajti kosmopark com ros Pro Pivdennij okean na sajti About com angl