Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анрі Жіффа р фр Henry Jacques Giffard 8 лютого 1825 Париж 14 квітня 1882 Париж французький винахідник повітроплавець оди

Анрі Жіффар

Анрі Жіффар

Анрі́ Жіффа́р (фр. Henry-Jacques Giffard; 8 лютого 1825, Париж  — 14 квітня 1882, Париж)  — французький винахідник, повітроплавець, один з піонерів дирижаблебудування. Створив перший у світі дирижабль з паровим двигуном. Винайшов струминний інжектор для парових котлів.

Анрі Жіффар
фр. Henri Giffard
image
Анрі-Жак Жіффар
Народився 8 лютого 1825(1825-02-08)[3][4][5]
Париж, Франція[6]
Помер 14 квітня 1882(1882-04-14)[1][2] (57 років)
Париж, Франція[6]
·задуха
Поховання Пер-Лашез
Країна image Франція
Діяльність винахідник
Знання мов французька[3]
Нагороди

Молоді роки

Вчився в коледжі Бурбон (фр. Collège royal de Bourbon). Він зацікавився залізницями і спочатку працював звичайним робітником у залізничних майстернях. Вивчав роботу парових машин, і своїми винаходами вніс удосконалення в їх конструкцію. 1850 року він розробляє, нову конструкцію інжекційного клапана для котлів, але не має змоги його виготовити через відсутність коштів.

А.Жіффар захопився повітроплаванням, коли у 18-річному віці як пасажир зробив декілька польотів на повітряній кулі.

Удосконалення парового двигуна

20 серпня 1851 він у співпраці з Ecole Centrale подав заявку на отримання патенту на застосування парового двигуна для аеронавтики (патент № 12226). Відтоді думка про створення керованого аеростата вже не покидала його. Розуміючи, що найбільші труднощі в цій справі складе двигун, Жіффар почав з нього.

До середини XIX століття парова машина була вже досить досконалим двигуном, тому Жіффар саме її вирішив встановити на своєму дирижаблі. Правда, звичайна парова машина для цього не годилася. Треба було сконструювати і побудувати машину спеціальну, особливо легку. Через рік наполегливої роботи йому вдалось створити парову машину масою 45 кг при потужності у 3 к.с. (2,2 кВт). Для того часу це було рекордним досягненням. Машина отримувала пару з котла полегшеної конструкції.

Створення дирижабля з паровим двигуном

image
Перший дирижабль Жіффара (1852)
image
Інжектор Жіффара

Оболонка дирижабля, який Жіффар побудував у 1852 році за формою нагадувала гостру сигару завдовжки 44 метри і діаметром по міделю — 12 метрів з місткістю 2500 м³. Маса самого двигуна не перевищувала 50 кг, а разом з котлом — 150 кг, таким чином питома маса двигуна склала 50 кг/к.с. (68 кг/кВт).

На оболонку була накинута сіть. Знизу до сіті прикріплювався дерев'яний брус, а до нього — невелика платформа, на якій розташовувались котел, парова машина і запас вугілля. Тут же, перед котлом, знаходилося, обмежене легкими поручнями, місце повітроплавця. Приводити в рух дирижабль повинен був повітряний гвинт — трилопатевий пропелер, діаметром майже 3,5 м. Для надання апарату стійкості і керованості у конструкції передбачене особливе кермо-вітрило на кормі оболонки.

Топку котла він ретельно екранував з усіх боків, димар спрямував не вгору, як звичайно, а вниз. В результаті у трубі димаря потрібно було створювати штучну тягу за допомогою струменя пари.

Жіффар наповнив свій аеростат не гарячим повітрям, а воднем, газом, легшим за повітря. І оскільки апаратом Жіффара можна було керувати, він отримав назву «дирижабль», від лат. dirigere, що означає «керувати».

Перший політ

На створеному керованому аеростаті (дирижаблі) Жіффар піднявся у повітря 24 вересня 1852 року з паризького іподрому. Пропелер досяг частоти обертання у 120 обертів на хвилину — на більше не хватало потужності двигуна. Глядачі побачили, що винахід по волі пілота може летіти у потрібному напрямку. Але варто було піднятись на висоту 1800 метрів, де швидкість вітру була більшою, — і дирижабль зупинився. При власній швидкості 2-3 м/с навіть при невеликому вітрі дирижабль починав рухати за напрямком вітру. Дирижабль віднесло вітром від Парижа до містечка Трапп. Тільки завдяки прояву витримки і сміливості Жіффару вдалось приземлити дирижабль неподалік містечка, подолавши відстань близько 27 км. Оскільки він не зміг повернутись до місця злету, йому офіційно не зарахували цей політ як керований.

Таким чином, Анрі Жіффар став першою в історії людиною, якій вдалось здійснити політ на аеростаті, оснащеному паровим двигуном.

Нові проєкти

Другий дирижабль (об'єм 3200 м³) Жіффар разом з механіком Г. Іоном випробовував у 1855. Новий дирижабль при довжині 70 м і найбільшому поперечному розмірі 10 м було оснащено паровим двигуном потужністю 5 к.с. Під час польоту після випускання частини газу оболонка дирижабля через конструктивні недоліки почала вислизати із сіті, до якої було прикріплено гондолу, та повітроплавцям вдалось приземлитись до того, як оболонка остаточно відділилась і полетіла вгору та зникла за хмарами.

Ця невдача сильно розчарувала сучасників винахідника, а на наступні досліди коштів уже не було. Щоб налагодити свої фінансові справи, Жіффар взявся за винахідництво в техніці. З величезною енергією він взявся за виготовлення невеликих парових машин, на які в той час був великий попит, Анрі Жіффар, добре розумів, що потужність створеної ним машини — вкрай невелика і боротися з сильним вітром з таким малопотужним двигуном дирижабль не зможе.

Він розробив новий спеціальний пристрій для подачі води в котли парових машин. Раніше для цієї мети використовувалися звичайні поршневі насоси, які досить погано справлялися з цією роботою. В процесі роботи над новим двигуном Анрі Жіффар винайшов паровий інжектор (інжектор Жіффара), що надалі набув значного поширення у промисловості. 1855 року він подав заявку на винахід) і 26 листопада 1857 отримав патент на інжекторний клапан (патент № 24057). Завдяки цьому винаходу Жіффар зміг заробити значні статки. Маючи кошти, винахідник знов зайнявся своїми дослідами в аеронавтиці.

Він почав будувати великі повітряні кулі, розраховані на підняття значної кількості людей. 1867 року для Всесвітньої виставки у Парижі ним було виготовлено кулю об'ємом 5000 м³, що наповнювалась воднем. 1969 року Жіффар представив у Лондоні аеростат об'ємом уже 12000 м³ для підняття 30 осіб, на висоту до 600 м. А у 1878 році на новій Паризькій виставці на місці, де через одинадцять років буде стояти знаменита Ейфелева вежа, Жіффар представив аеростат з об'ємом у 25000 м³. Апарат підіймав у 40 пасажирів на висоту 500 м. За 2,5 місяці роботи виставки було піднято 40 тисяч відвідувачів.

Цей аеростат залишився неперевершеним за своїми розмірами аж до появи у 1914 році дирижаблів Фердинанда фон Цеппеліна.

Плани, що не здійснились

Але Жіффар мріяв про повітроплавання і виношував проєкт гігантського дирижабля. Надалі на початку 1880-х Жіффар розпочав розроблення проєкту дирижабля місткістю 220000 м³ при довжині 600 м. Його швидкість, за розрахунками автора, повинна була досягати 72 км/год. Потужна парова машина мала живитись від двох котлів, паливом для одного з них слугував гас, а для другого — газ з оболонки дирижабля.

Однак обставини (хвороба та втрата зору) перешкодили реалізації проєкту величезного дирижабля. Такого удару долі Жіффар не витримав, він закінчив життя самогубством. Це трапилося в середині квітня 1882 року, на порозі нової ери — ери літальних апаратів важчих за повітря. Всі свої статки Жіффар заповів різним науковим товариствам, а значну частину — біднякам Парижа.

Основні заслуги

Однак проєкти Жіффара не були даремними. Інші винахідники врахували його досвід. З появою на початку XX століття надійного і достатньо легкого бензинового двигуна дирижаблі стали дійсно керованими повітряними суднами.

В цілому, з технічної точки зору, керовані аеростати Жіффара були досить недосконалими. Вони не мали стабілізувальних пристроїв, в оболонці був відсутній балонет. Тим не менше, вони стали першою по-справжньому вдалою спробою побудови керованого аеростата, здатного згідно з волею повітроплавця переміщатися у повітрі. Час вирішення проблеми керування дирижаблем наближався. Через два роки після смерті Жіффара його співвітчизники, капітани Ш. Ренар і А. Кребс, збудували дирижабль з електричним двигуном і вперше у світі здійснили на ньому політ по замкнутій траєкторії.

З керованого аеростата Жіффара починається новий етап історії повітроплавання — етап застосування механічних двигунів і створення нових конструкцій оболонок.

За значний вклад у розвиток науки і техніки ім'я Жіффара входить до списку 72 імен найвидатніших французьких вчених, інженерів та підприємців на Ейфелевій вежі.

Вшанування пам'яті

У місті Запоріжжя перейменували вулицю Адлерську на вулицю Анрі Жіффара.

Галерея

  • image
    Повітряна куля Анрі Жіффара над Парижем, 1878
  • image
    Модель дирижабля Жіффара у Музеї науки (Лондон).
  • image
    Медаль із зображенням повітряної кулі Жіффара над Парижем у 1878

Примітки

  1. https://pantheon.world/profile/person/Henri_Giffard
  2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. Жиффар Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  7. Дузь П. Д. Паровой двигатель в авиации. — М. : Оборонгиз, 1939. (рос.)
  8. The Giffard Airship, 1852 [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] (Музей науки, Лондон)
  9. Проєкти керованих аеростатів з паровим двигуном пропонувались і раніше, зокрема: Паулі та Еґґом, Дж. Кейлі, Партриджем.
  10. Day, Lance; McNeil, Ian (1996), Giffard, Baptiste Henri Jacques (Henri), Biographical Dictionary of the History of Technology [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.], Taylor & Francis, pp. 285—286,
  11. У Запоріжжі перейменовано ще понад 70 вулиць, провулків та проспектів - Офіційний сайт Запорізької міської ради. zp.gov.ua (укр.). Процитовано 30 вересня 2023.

Джерела

  • Günter Schmitt, Werner Schwipps Pioniere der frühen Luftfahrt. Gondrom Verlag, Bindlach 1995. (нім.)

Посилання

  • Гончаренко В. В. Как люди научились летать [ 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] / В. В. Гончаренко — М.: Книга по Требованию, 2013. — 176 с. —
  • на сайті віртуальної школи «Spartacus Educational» (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anri Zhiffa r fr Henry Jacques Giffard 8 lyutogo 1825 Parizh 14 kvitnya 1882 Parizh francuzkij vinahidnik povitroplavec odin z pioneriv dirizhablebuduvannya Stvoriv pershij u sviti dirizhabl z parovim dvigunom Vinajshov struminnij inzhektor dlya parovih kotliv Anri Zhiffarfr Henri GiffardAnri Zhak ZhiffarNarodivsya 8 lyutogo 1825 1825 02 08 3 4 5 Parizh Franciya 6 Pomer 14 kvitnya 1882 1882 04 14 1 2 57 rokiv Parizh Franciya 6 zaduhaPohovannya Per LashezKrayina FranciyaDiyalnist vinahidnikZnannya mov francuzka 3 Nagorodi Spisok 72 imen na Ejfelevij vezhi Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiVchivsya v koledzhi Burbon fr College royal de Bourbon Vin zacikavivsya zaliznicyami i spochatku pracyuvav zvichajnim robitnikom u zaliznichnih majsternyah Vivchav robotu parovih mashin i svoyimi vinahodami vnis udoskonalennya v yih konstrukciyu 1850 roku vin rozroblyaye novu konstrukciyu inzhekcijnogo klapana dlya kotliv ale ne maye zmogi jogo vigotoviti cherez vidsutnist koshtiv A Zhiffar zahopivsya povitroplavannyam koli u 18 richnomu vici yak pasazhir zrobiv dekilka polotiv na povitryanij kuli Udoskonalennya parovogo dviguna20 serpnya 1851 vin u spivpraci z Ecole Centrale podav zayavku na otrimannya patentu na zastosuvannya parovogo dviguna dlya aeronavtiki patent 12226 Vidtodi dumka pro stvorennya kerovanogo aerostata vzhe ne pokidala jogo Rozumiyuchi sho najbilshi trudnoshi v cij spravi sklade dvigun Zhiffar pochav z nogo Do seredini XIX stolittya parova mashina bula vzhe dosit doskonalim dvigunom tomu Zhiffar same yiyi virishiv vstanoviti na svoyemu dirizhabli Pravda zvichajna parova mashina dlya cogo ne godilasya Treba bulo skonstruyuvati i pobuduvati mashinu specialnu osoblivo legku Cherez rik napoleglivoyi roboti jomu vdalos stvoriti parovu mashinu masoyu 45 kg pri potuzhnosti u 3 k s 2 2 kVt Dlya togo chasu ce bulo rekordnim dosyagnennyam Mashina otrimuvala paru z kotla polegshenoyi konstrukciyi Stvorennya dirizhablya z parovim dvigunomPershij dirizhabl Zhiffara 1852 Inzhektor Zhiffara Obolonka dirizhablya yakij Zhiffar pobuduvav u 1852 roci za formoyu nagaduvala gostru sigaru zavdovzhki 44 metri i diametrom po midelyu 12 metriv z mistkistyu 2500 m Masa samogo dviguna ne perevishuvala 50 kg a razom z kotlom 150 kg takim chinom pitoma masa dviguna sklala 50 kg k s 68 kg kVt Na obolonku bula nakinuta sit Znizu do siti prikriplyuvavsya derev yanij brus a do nogo nevelika platforma na yakij roztashovuvalis kotel parova mashina i zapas vugillya Tut zhe pered kotlom znahodilosya obmezhene legkimi poruchnyami misce povitroplavcya Privoditi v ruh dirizhabl povinen buv povitryanij gvint trilopatevij propeler diametrom majzhe 3 5 m Dlya nadannya aparatu stijkosti i kerovanosti u konstrukciyi peredbachene osoblive kermo vitrilo na kormi obolonki Topku kotla vin retelno ekranuvav z usih bokiv dimar spryamuvav ne vgoru yak zvichajno a vniz V rezultati u trubi dimarya potribno bulo stvoryuvati shtuchnu tyagu za dopomogoyu strumenya pari Zhiffar napovniv svij aerostat ne garyachim povitryam a vodnem gazom legshim za povitrya I oskilki aparatom Zhiffara mozhna bulo keruvati vin otrimav nazvu dirizhabl vid lat dirigere sho oznachaye keruvati Pershij politNa stvorenomu kerovanomu aerostati dirizhabli Zhiffar pidnyavsya u povitrya 24 veresnya 1852 roku z parizkogo ipodromu Propeler dosyag chastoti obertannya u 120 obertiv na hvilinu na bilshe ne hvatalo potuzhnosti dviguna Glyadachi pobachili sho vinahid po voli pilota mozhe letiti u potribnomu napryamku Ale varto bulo pidnyatis na visotu 1800 metriv de shvidkist vitru bula bilshoyu i dirizhabl zupinivsya Pri vlasnij shvidkosti 2 3 m s navit pri nevelikomu vitri dirizhabl pochinav ruhati za napryamkom vitru Dirizhabl vidneslo vitrom vid Parizha do mistechka Trapp Tilki zavdyaki proyavu vitrimki i smilivosti Zhiffaru vdalos prizemliti dirizhabl nepodalik mistechka podolavshi vidstan blizko 27 km Oskilki vin ne zmig povernutis do miscya zletu jomu oficijno ne zarahuvali cej polit yak kerovanij Takim chinom Anri Zhiffar stav pershoyu v istoriyi lyudinoyu yakij vdalos zdijsniti polit na aerostati osnashenomu parovim dvigunom Novi proyektiDrugij dirizhabl ob yem 3200 m Zhiffar razom z mehanikom G Ionom viprobovuvav u 1855 Novij dirizhabl pri dovzhini 70 m i najbilshomu poperechnomu rozmiri 10 m bulo osnasheno parovim dvigunom potuzhnistyu 5 k s Pid chas polotu pislya vipuskannya chastini gazu obolonka dirizhablya cherez konstruktivni nedoliki pochala vislizati iz siti do yakoyi bulo prikripleno gondolu ta povitroplavcyam vdalos prizemlitis do togo yak obolonka ostatochno viddililas i poletila vgoru ta znikla za hmarami Cya nevdacha silno rozcharuvala suchasnikiv vinahidnika a na nastupni doslidi koshtiv uzhe ne bulo Shob nalagoditi svoyi finansovi spravi Zhiffar vzyavsya za vinahidnictvo v tehnici Z velicheznoyu energiyeyu vin vzyavsya za vigotovlennya nevelikih parovih mashin na yaki v toj chas buv velikij popit Anri Zhiffar dobre rozumiv sho potuzhnist stvorenoyi nim mashini vkraj nevelika i borotisya z silnim vitrom z takim malopotuzhnim dvigunom dirizhabl ne zmozhe Vin rozrobiv novij specialnij pristrij dlya podachi vodi v kotli parovih mashin Ranishe dlya ciyeyi meti vikoristovuvalisya zvichajni porshnevi nasosi yaki dosit pogano spravlyalisya z ciyeyu robotoyu V procesi roboti nad novim dvigunom Anri Zhiffar vinajshov parovij inzhektor inzhektor Zhiffara sho nadali nabuv znachnogo poshirennya u promislovosti 1855 roku vin podav zayavku na vinahid i 26 listopada 1857 otrimav patent na inzhektornij klapan patent 24057 Zavdyaki comu vinahodu Zhiffar zmig zarobiti znachni statki Mayuchi koshti vinahidnik znov zajnyavsya svoyimi doslidami v aeronavtici Vin pochav buduvati veliki povitryani kuli rozrahovani na pidnyattya znachnoyi kilkosti lyudej 1867 roku dlya Vsesvitnoyi vistavki u Parizhi nim bulo vigotovleno kulyu ob yemom 5000 m sho napovnyuvalas vodnem 1969 roku Zhiffar predstaviv u Londoni aerostat ob yemom uzhe 12000 m dlya pidnyattya 30 osib na visotu do 600 m A u 1878 roci na novij Parizkij vistavci na misci de cherez odinadcyat rokiv bude stoyati znamenita Ejfeleva vezha Zhiffar predstaviv aerostat z ob yemom u 25000 m Aparat pidijmav u 40 pasazhiriv na visotu 500 m Za 2 5 misyaci roboti vistavki bulo pidnyato 40 tisyach vidviduvachiv Cej aerostat zalishivsya neperevershenim za svoyimi rozmirami azh do poyavi u 1914 roci dirizhabliv Ferdinanda fon Ceppelina Plani sho ne zdijsnilisAle Zhiffar mriyav pro povitroplavannya i vinoshuvav proyekt gigantskogo dirizhablya Nadali na pochatku 1880 h Zhiffar rozpochav rozroblennya proyektu dirizhablya mistkistyu 220000 m pri dovzhini 600 m Jogo shvidkist za rozrahunkami avtora povinna bula dosyagati 72 km god Potuzhna parova mashina mala zhivitis vid dvoh kotliv palivom dlya odnogo z nih sluguvav gas a dlya drugogo gaz z obolonki dirizhablya Odnak obstavini hvoroba ta vtrata zoru pereshkodili realizaciyi proyektu velicheznogo dirizhablya Takogo udaru doli Zhiffar ne vitrimav vin zakinchiv zhittya samogubstvom Ce trapilosya v seredini kvitnya 1882 roku na porozi novoyi eri eri litalnih aparativ vazhchih za povitrya Vsi svoyi statki Zhiffar zapoviv riznim naukovim tovaristvam a znachnu chastinu bidnyakam Parizha Osnovni zaslugiOdnak proyekti Zhiffara ne buli daremnimi Inshi vinahidniki vrahuvali jogo dosvid Z poyavoyu na pochatku XX stolittya nadijnogo i dostatno legkogo benzinovogo dviguna dirizhabli stali dijsno kerovanimi povitryanimi sudnami V cilomu z tehnichnoyi tochki zoru kerovani aerostati Zhiffara buli dosit nedoskonalimi Voni ne mali stabilizuvalnih pristroyiv v obolonci buv vidsutnij balonet Tim ne menshe voni stali pershoyu po spravzhnomu vdaloyu sproboyu pobudovi kerovanogo aerostata zdatnogo zgidno z voleyu povitroplavcya peremishatisya u povitri Chas virishennya problemi keruvannya dirizhablem nablizhavsya Cherez dva roki pislya smerti Zhiffara jogo spivvitchizniki kapitani Sh Renar i A Krebs zbuduvali dirizhabl z elektrichnim dvigunom i vpershe u sviti zdijsnili na nomu polit po zamknutij trayektoriyi Z kerovanogo aerostata Zhiffara pochinayetsya novij etap istoriyi povitroplavannya etap zastosuvannya mehanichnih dviguniv i stvorennya novih konstrukcij obolonok Za znachnij vklad u rozvitok nauki i tehniki im ya Zhiffara vhodit do spisku 72 imen najvidatnishih francuzkih vchenih inzheneriv ta pidpriyemciv na Ejfelevij vezhi Vshanuvannya pam yatiU misti Zaporizhzhya perejmenuvali vulicyu Adlersku na vulicyu Anri Zhiffara GalereyaPovitryana kulya Anri Zhiffara nad Parizhem 1878 Model dirizhablya Zhiffara u Muzeyi nauki London Medal iz zobrazhennyam povitryanoyi kuli Zhiffara nad Parizhem u 1878Primitkihttps pantheon world profile person Henri Giffard Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 Zhiffar Anri Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Duz P D Parovoj dvigatel v aviacii M Oborongiz 1939 ros The Giffard Airship 1852 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine Muzej nauki London Proyekti kerovanih aerostativ z parovim dvigunom proponuvalis i ranishe zokrema Pauli ta Eggom Dzh Kejli Partridzhem Day Lance McNeil Ian 1996 Giffard Baptiste Henri Jacques Henri Biographical Dictionary of the History of Technology 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Taylor amp Francis pp 285 286 ISBN 978 0 415 06042 4 U Zaporizhzhi perejmenovano she ponad 70 vulic provulkiv ta prospektiv Oficijnij sajt Zaporizkoyi miskoyi radi zp gov ua ukr Procitovano 30 veresnya 2023 DzherelaGunter Schmitt Werner Schwipps Pioniere der fruhen Luftfahrt Gondrom Verlag Bindlach 1995 ISBN 3 8112 1189 7 nim PosilannyaGoncharenko V V Kak lyudi nauchilis letat 10 grudnya 2021 u Wayback Machine V V Goncharenko M Kniga po Trebovaniyu 2013 176 s ISBN 978 5 458 32624 7 na sajti virtualnoyi shkoli Spartacus Educational angl

Дата публікації:
Топ