Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аннібале Падовано (італ. Annibale Padovano) (також Padoano, Patavino, Patavinus) (1527, Падуя — 15 березня 1575, Грац) — італійський композитор пізнього Відродження, представник Венеціанської школи, органіст, один з перших творців органної токати та ричеркару.
| Аннібале Падовано | |
|---|---|
| італ. Annibale Padovano | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1527 |
| Місце народження | Падуя |
| Дата смерті | 15 березня 1575 |
| Місце смерті | Грац |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | італієць |
| Професія | композитор, капельмейстер, органіст |
| Інструменти | орган |
| Жанр | токата, ричеркар, канцона, мадригал, мотет, меса |
| Колективи | капела собору Сан Марко |
| Співпраця | , Клаудіо Меруло |
| Лейбл | Harmonia Mundi |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Аннібале Падовано народився у місті Падуя, від якого походить його прізвисько (Падуя італ. Padova, padovano, укр. падуанець). Прізвище його невідоме, оскільки він був простого походження, а в ті часи існував звичай незнатних музикантів звати за топонімами. Опановував органне мистецтво певно під керівництвом , соборного органіста.
В одній з перших звісток про нього, що дістались наших часів, йдеться, що 30 листопада 1552 року його було призначено першим органістом Собору Сан Марко у Венеції. У реєстраційних книгах Прокураторів записано, що Аннібале був єдиним претендентом на конкурсі, і в результаті іспита та сприятливої інформації капельмейстера Адріана Вілларта та усіх канторів «був обраний грати на тому великому органі з жалуванням у 40 дукатів на рік». Його колегою на другому органі був .
Захворівши на початку 1553 року, Падовано отримав допомогу від Прокураторів, які 12 травня подвоїли йому жалування, не враховуючи різдвяної та пасхальної винагород. Але трьома роками пізніше, 8 травня 1556 року, ті самі Прокуратори наклали на нього стягнення «очикуваний непослух» (італ. «attesa la inobedienza») з нагоди візиту до базиліки польської королеви Бони Сфорца.
2 липня 1557 року він був суддею на конкурсі, коли на другий орган було призначено Клаудіо Меруло, і 3 лютого1563 року, разом з Меруло, ще отримав підвищення жалування.
У ці роки він вже став відомим артистом та активним композитором (у 1556 році опублікував у Венеції, в типографії Ґардано, Першу книгу ричеркарів на чотири голоси, а у 1564 році — Першу книгу Мадригалів на п'ять голосів); був маестро Клаудіо Меруло та Джозеффо Ґвамі.
Падовано часто залишав своє місце органіста, занедбаваючи інструмент. Через це 2 листопада 1564 року постановою Сенату йому було заборонено покидати місце роботи без прямого дозволу, у разі порушення — штраф.
У 1565 році він несподівано залишив Венецію і переїхав до австрійського міста Грац, де, 1 липня того ж року, обійняв посаду органіста з жалуванням у 25 флоринів в місяць) при дворі ерцгерцога Австрії Карла II, на якій залишався до 1570 року, коли пішов на спочинок.
При дворі у Граці він з'явився як один з найвизначніших композиторів венеціанської школи і обіймав там посади спочатку «obrister musicus» (1567), а ближче до 1570 року — капельмейстера.
Помер у Граці 15 березня 1575 року.
Музика та впливи
Останні дослідження повертають Аннібале Падовано значущість композитора і взагалі музиканта першого ряду. Вже Вінченцо Ґалілеї, перекладаючи для лютні деякі його композиції, сказав у своєму Fronimo «ніколи не досить хвалити» («mai abbastanza lodato»), а правив Ґвідіччоні похвали Падовано як найдосвідченнішому органістові.
Хоча він опублікував одну книгу мотетів, книгу мес та дві книги мадригалів, в історії він лишився головним чином завдяки своїй інструментальній музиці.
Падовано був одним з перших помітних творців ричеркарів, попередників фуги; багато використовуваних ним тем походять з [en], але він суттєво орнаментує мелодичну лінію. На додаток він часто трансформує тему задля розвитку мотиву на несподівано «модерновий» кшталт, випереджуючи прийоми наступної доби.
Певно найвідомішими його композиціями є токати, що були мабуть найдавнішими зразками токати у сучасному розумінні цієї форми як імпровізаційної, надзвичайно орнаментованої п'єси. Як правило він вводить імітаційні вставки між імпровізаційними відділами, а також зміну метру з подвійного на потрійний, передуючи пізнішій музиці венеціанської школи.
З його токат та ричеркарів, що дісталися теперішнього часу, можна бачити, що вже у Андреа Ґабріелі і особливо у Клаудіо Меруло отримують розвиток тенденції органічності форми та експресивного характеру твору, що їх культивував Падовано; а найбільшого ефекту вони досягли у творчості Джіроламо Фрескобальді.
Під час перебування у Баварії Аннібале Падовано написав величезну месу для 24 голосів (три хори, 8 голосів для кожного), у якій поєднуються прийоми франко-фламандської та венеціанської шкіл, даючи початок ефектові, що тепер називається стереофонічним. Ймовірно вона була виконана під час церемонії одруження герцога Вільгельма з Ренатою Лотаринзькою.
Друковані твори композитора, а також манускрипти зберігаються у головних бібліотеках Європи, особливо в Німеччині.
Записи
- Меса на 24 голоси (Mass for 24 voices) , Harmonia Mundi 2001
Бібліографія
- T. Zacco, Degli illustri scrittori e compositori di musica padovani, Padova 1850, pp. 24-28
- E. Vogel, Bibl. der Gedruckten Weltlichen Vocalmusik Italiens,II,Berlin 1892, pp. 38-39
- Sartori, Bibliografia della musica strumentale italiana stampata in Italia fino al 17oo,Firenze 1952, pp. 21, 28 s., 42 ss., 67 s.,125 s.
- Dizion. Ricordi della Musica e dei Musicisti,Milano 1959, p. 42
- Eleanor Selfridge-Field, Venetian Instrumental Music, from Gabrieli to Vivaldi. New York, Dover Publications, 1994.
- «Annibale Padovano», in The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980.
- [en], Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954.
Джерела
- Біографічний Словник Італійців (Dizionario Biografico degli Italiani) - том 73 (2009)(італ.)
Зовнішні посилання
- Аннібале Падовано, Токата - Youtube - NMETV Latest[недоступне посилання з вересня 2019]
- Аннібале Падовано: Меса на 24, Версія II - Credo - YouTube [ 9 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Annibale Padovano: Партитури на сайті Werner Icking Music Archive (WIMA)
- Вільні ноти авторства Аннібале Падовано на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Padovano Annibale Padovano ital Annibale Padovano takozh Padoano Patavino Patavinus 1527 Paduya 15 bereznya 1575 Grac italijskij kompozitor piznogo Vidrodzhennya predstavnik Venecianskoyi shkoli organist odin z pershih tvorciv organnoyi tokati ta richerkaru Annibale Padovanoital Annibale PadovanoOsnovna informaciyaData narodzhennya1527 1527 Misce narodzhennyaPaduyaData smerti15 bereznya 1575 1575 03 15 Misce smertiGracGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecProfesiyakompozitor kapelmejster organistInstrumentiorganZhanrtokata richerkar kancona madrigal motet mesaKolektivikapela soboru San MarkoSpivpracya Klaudio MeruloLejblHarmonia Mundi Fajli u VikishovishiBiografiyaAnnibale Padovano narodivsya u misti Paduya vid yakogo pohodit jogo prizvisko Paduya ital Padova padovano ukr paduanec Prizvishe jogo nevidome oskilki vin buv prostogo pohodzhennya a v ti chasi isnuvav zvichaj neznatnih muzikantiv zvati za toponimami Opanovuvav organne mistectvo pevno pid kerivnictvom sobornogo organista V odnij z pershih zvistok pro nogo sho distalis nashih chasiv jdetsya sho 30 listopada 1552 roku jogo bulo priznacheno pershim organistom Soboru San Marko u Veneciyi U reyestracijnih knigah Prokuratoriv zapisano sho Annibale buv yedinim pretendentom na konkursi i v rezultati ispita ta spriyatlivoyi informaciyi kapelmejstera Adriana Villarta ta usih kantoriv buv obranij grati na tomu velikomu organi z zhaluvannyam u 40 dukativ na rik Jogo kolegoyu na drugomu organi buv Zahvorivshi na pochatku 1553 roku Padovano otrimav dopomogu vid Prokuratoriv yaki 12 travnya podvoyili jomu zhaluvannya ne vrahovuyuchi rizdvyanoyi ta pashalnoyi vinagorod Ale troma rokami piznishe 8 travnya 1556 roku ti sami Prokuratori naklali na nogo styagnennya ochikuvanij neposluh ital attesa la inobedienza z nagodi vizitu do baziliki polskoyi korolevi Boni Sforca 2 lipnya 1557 roku vin buv suddeyu na konkursi koli na drugij organ bulo priznacheno Klaudio Merulo i 3 lyutogo1563 roku razom z Merulo she otrimav pidvishennya zhaluvannya U ci roki vin vzhe stav vidomim artistom ta aktivnim kompozitorom u 1556 roci opublikuvav u Veneciyi v tipografiyi Gardano Pershu knigu richerkariv na chotiri golosi a u 1564 roci Pershu knigu Madrigaliv na p yat golosiv buv maestro Klaudio Merulo ta Dzhozeffo Gvami Padovano chasto zalishav svoye misce organista zanedbavayuchi instrument Cherez ce 2 listopada 1564 roku postanovoyu Senatu jomu bulo zaboroneno pokidati misce roboti bez pryamogo dozvolu u razi porushennya shtraf U 1565 roci vin nespodivano zalishiv Veneciyu i pereyihav do avstrijskogo mista Grac de 1 lipnya togo zh roku obijnyav posadu organista z zhaluvannyam u 25 floriniv v misyac pri dvori ercgercoga Avstriyi Karla II na yakij zalishavsya do 1570 roku koli pishov na spochinok Pri dvori u Graci vin z yavivsya yak odin z najviznachnishih kompozitoriv venecianskoyi shkoli i obijmav tam posadi spochatku obrister musicus 1567 a blizhche do 1570 roku kapelmejstera Pomer u Graci 15 bereznya 1575 roku Muzika ta vpliviOstanni doslidzhennya povertayut Annibale Padovano znachushist kompozitora i vzagali muzikanta pershogo ryadu Vzhe Vinchenco Galileyi perekladayuchi dlya lyutni deyaki jogo kompoziciyi skazav u svoyemu Fronimo nikoli ne dosit hvaliti mai abbastanza lodato a praviv Gvidichchoni pohvali Padovano yak najdosvidchennishomu organistovi Hocha vin opublikuvav odnu knigu motetiv knigu mes ta dvi knigi madrigaliv v istoriyi vin lishivsya golovnim chinom zavdyaki svoyij instrumentalnij muzici Padovano buv odnim z pershih pomitnih tvorciv richerkariv poperednikiv fugi bagato vikoristovuvanih nim tem pohodyat z en ale vin suttyevo ornamentuye melodichnu liniyu Na dodatok vin chasto transformuye temu zadlya rozvitku motivu na nespodivano modernovij kshtalt viperedzhuyuchi prijomi nastupnoyi dobi Pevno najvidomishimi jogo kompoziciyami ye tokati sho buli mabut najdavnishimi zrazkami tokati u suchasnomu rozuminni ciyeyi formi yak improvizacijnoyi nadzvichajno ornamentovanoyi p yesi Yak pravilo vin vvodit imitacijni vstavki mizh improvizacijnimi viddilami a takozh zminu metru z podvijnogo na potrijnij pereduyuchi piznishij muzici venecianskoyi shkoli Z jogo tokat ta richerkariv sho distalisya teperishnogo chasu mozhna bachiti sho vzhe u Andrea Gabrieli i osoblivo u Klaudio Merulo otrimuyut rozvitok tendenciyi organichnosti formi ta ekspresivnogo harakteru tvoru sho yih kultivuvav Padovano a najbilshogo efektu voni dosyagli u tvorchosti Dzhirolamo Freskobaldi Pid chas perebuvannya u Bavariyi Annibale Padovano napisav velicheznu mesu dlya 24 golosiv tri hori 8 golosiv dlya kozhnogo u yakij poyednuyutsya prijomi franko flamandskoyi ta venecianskoyi shkil dayuchi pochatok efektovi sho teper nazivayetsya stereofonichnim Jmovirno vona bula vikonana pid chas ceremoniyi odruzhennya gercoga Vilgelma z Renatoyu Lotarinzkoyu Drukovani tvori kompozitora a takozh manuskripti zberigayutsya u golovnih bibliotekah Yevropi osoblivo v Nimechchini ZapisiMesa na 24 golosi Mass for 24 voices Harmonia Mundi 2001BibliografiyaT Zacco Degli illustri scrittori e compositori di musica padovani Padova 1850 pp 24 28 E Vogel Bibl der Gedruckten Weltlichen Vocalmusik Italiens II Berlin 1892 pp 38 39 Sartori Bibliografia della musica strumentale italiana stampata in Italia fino al 17oo Firenze 1952 pp 21 28 s 42 ss 67 s 125 s Dizion Ricordi della Musica e dei Musicisti Milano 1959 p 42 Eleanor Selfridge Field Venetian Instrumental Music from Gabrieli to Vivaldi New York Dover Publications 1994 ISBN 0 486 28151 5 Annibale Padovano in The New Grove Dictionary of Music and Musicians ed Stanley Sadie 20 vol London Macmillan Publishers Ltd 1980 ISBN 1 56159 174 2 en Music in the Renaissance New York W W Norton amp Co 1954 ISBN 0 393 09530 4DzherelaBiografichnij Slovnik Italijciv Dizionario Biografico degli Italiani tom 73 2009 ital Zovnishni posilannyaAnnibale Padovano Tokata Youtube NMETV Latest nedostupne posilannya z veresnya 2019 Annibale Padovano Mesa na 24 Versiya II Credo YouTube 9 travnya 2019 u Wayback Machine Annibale Padovano Partituri na sajti Werner Icking Music Archive WIMA Vilni noti avtorstva Annibale Padovano na sajti International Music Score Library Project IMSLP