Аннелі Яаттеенмякі

А́ннелі Ту́уліккі Яа́ттеенмякі (фін. Anneli Tuulikki Jäätteenmäki, нар. 11 лютого 1955, м. Лапуа, Фінляндія) — права фінська політикиня. 60-тий прем'єр-міністр Фінляндії та 1-ша жінка — голова фінського уряду 17 квітня  — 24 червня 2003 року. Депутат Європарламенту (з 2004 року).

Аннелі Яаттеенмякі
фін. Anneli Jäätteenmäki
Ім'я при народженні	фін. Anneli Tuulikki Jäätteenmäki
Народилася	11 лютого 1955(1955-02-11)^[1]^[2]^[3](69 років) Лапуа, Фінляндія
Країна	Фінляндія
Діяльність	політична діячка, адвокат
Alma mater	Гельсінський університет
Науковий ступінь	бакалавр права (1980) і ^d (1980)
Знання мов	фінська
Членство	ПАРЄ
Посада	прем'єр-міністр Фінляндії, Депутат Європейського парламенту^[4], депутат Едускунта^[d], ^d, ^d, депутат Едускунта^[d], ^d, Депутат Європейського парламенту, Депутат Європейського парламенту, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи^[5] і ^d^[5]
Партія	Фінляндський центр
У шлюбі з	^d
Нагороди
IMDb	ID 2505286
Сайт	annelijaatteenmaki.net
Медіафайли у Вікісховищі

Працювала правником (1981—1987), обрана депутатом Парламенту Фінляндії (Eduskunta), а згодом його спікером. Яаттеенмякі була також Міністром юстиції (1994—1995), головою партії Кескуста (Центр, 2000—2003).

Біографія

1980 року закінчила правничі студії, працювала за фахом. 1987 року вперше обрана депутатом Парламенту Фінляндії, де працювала загалом 17 років. Заслужила славу досвідченого полеміста та прекрасного оратора.

У березні 2003 року партія бере на парламентських виборах реванш — виривається із багаторічної опозиції та стає правлячою партією. 17 квітня 2003 її представниця Яаттеенмякі очолила уряд Фінляндії, прийшовши на зміну соціал-демократичному кабінету Пааво Ліппонена. Але подала у відставку всього за кілька місяців — 24 червня того ж року. Причина — кримінальне переслідування у справі оприлюднення секретних документів, які стосувалися позиції Фінляндії щодо війни в Іраку. Фатальну роль в цьому скандалі відіграв помічник Президента Галонен — . Він заявив, що Яаттеенмякі особисто зверталася до нього з проханням надати інформацію про секретні документи й навіть повідомила номер свого «секретного факсу».

Проте, уряд Яаттеенмякі став світовою сенсацією: в ньому вперше в історії половину портфелів здобули саме жінки. Вони очолили дев'ять міністерств: освіти, культури, соціальних справ та охорони здоров'я, праці, соціального забезпечення, зовнішньої торгівлі, транспорту та зв'язку. Діяльність кабінету Яаттеенмякі тривала в умовах економічної кризи, коли уряд прагнув за всяку ціну простимулювати середній бізнес.

У зовнішній політиці уряд традиційно робив ставку на співпрацю із сусідами — Естонією, Швецією, РФ. Під час візиту до Таллінна (Естонія) у травні 2002 року, обговорювала питання екології та гуманітарних зв'язків.

Після скандалу

На місце Яаттеенмякі обрано представника партії , міністра оборони Матті Ванганена.

У 2004 році суд м. Гельсінкі зняв з колишньої прем'єрки всі звинувачення, але кар'єра Яаттеенмякі як винятково фінського політика закінчилася. Цього ж року вона здобула мандат депутатки Європарламенту.

Примітки

1. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
2. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
3. Anneli Jäätteenmäki — SLS.
   d:Track:Q769544d:Track:Q10429758
4. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/28314
5. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=3641

Джерела

• Персональна сторінка А. Яаттенмякі (фін.) [ 29 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Прем'єр-міністр Фінляндії пішла у відставку. Газета «День». (укр.) [ 16 жовтня 2004 у Wayback Machine.]
• Яаттенмякі використовувала секретні документи МЗС Суомі? (укр.)^{[недоступне посилання з вересня 2019]}