Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Американський експедиційний корпус «Сибір» (англ. American Expeditionary Force Siberia, AEF Siberia) — військове з'єднання американських військ, що брало участь у військовій інтервенції в Росію у 1918—1921 роках
| Американський експедиційний корпус «Сибір» | |
|---|---|
| На службі | 1917 — 1 квітня 1920 |
| Країна |  США |
| Вид | Сухопутні війська США |
| Тип | Сухопутні війська |
| Роль | армійський корпус |
| Чисельність | 7 950 чоловік |
| Гарнізон/Штаб | Владивосток |
| Війни/битви | Громадянська війна в Росії |
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал-майор Вильям Грейвс |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Передумови створення
Тимчасовий уряд, що прийшов на зміну царському режимові відразу отримав підтримку урядових кіл США. Не зважаючи на те, що Далекий Схід не грав самостійної ролі у формуванні нових російсько-американських відносин, він став значним фактором у забезпеченні транспортного сполучення Центральної Росії допомогою, що надходила від США. Для цього, в умовах революційного стану Росії існувала потреба забезпечити безпеку транспортних артерій, в тому числі залізниці. У перемовинах, що проходили між Тимчасовим урядом та США, останні виразили готовність сприяти вирішенню даної проблеми. При цьому американці цікавилися, скільки матеріалів для потреб армії необхідно та що вони можуть зробити, щоб допомогти забезпечити безпеку ешалонів. Однак, ці переговори припинилися через більшовицький переворот та зміну режиму Тимчасового уряду.
Відразу після більшовицького перевороту та підписання капітуляції Росії перед блоком Центральних держав Антанта зібрала свою нараду. На ній було вирішено, виходячи з ситуації, розподілити на зони інтересів всю територію колишньої Російської імперії. Задля виконання цього плану уряди Великої Британії, Франції та інших країн-союзників звернулися до США за допомогою. Президент США Вудро Вільсон погодився відправити американські війська в Росію. Військово-політична присутність на Далекому Сході до висадки експедиційного корпусу в основному здійснювалося через дипломатичних представників, однак уряд Олександра Колчака переконав американців, що такої присутності недостатньо, а його армія не може забезпечити повну безпеку на магістральних шляхах. Саме після цього було вирішено, що є потреба відправки експедиційних сил в Сибір, однак вони повинні стати над конфліктом і не втручатися у внутрішні справи Росії, а лише забезпечувати охорони ТранссібуІнтервенція [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.].
Склад корпусу
Американські сили на Далекому Сході складали всього 7,9 тис. осіб під командуванням генерал-майора Вільяма Грейвса. До складу корпусу були включені 27-й та 31-й полки армії. З інших частин (13-й, 62-й та 12-й полки США) були лише добровольці. Тимчасовою базою розташування було визначено місто Владивосток, куди війська почали передислоковувати з серпня 1918 року.
Діяльність підрозділу
Корпус був покликаний охороняти комунікації (залізниця Транссіб) між Владивостоком та Усурійськом, тобто стати суто караульним підрозділом. Однак вже дуже скоро корпус став впливати на військово-політичне становище в регіоні. Незважаючи на обіцянки стояти поза конфліктом між більшовиками та білогвардійцями командир корпусу не став протидіяти червоним партизанам, що формували свої загони поблизу залізниці. У той же час, дуже частими стали випадки блокування залізничних вантажів зі зброєю, що надходили уряду Олександра Колчаку від Антанти. Це пояснювалося несправностями на залізниці, проблемами пересування у зв'язку з загрозами нападу більшовиків, тощо. Це призвело до конфлікту з частиною білогвардійців (війська отамана Семенова). Останній звинувачував американців у таємних домовленостях з більшовиками. В той же час офіційні представники Олександра Колчака намагалися не конфліктувати з американськими військовими, що пояснюється слабкою матеріально-технічною базою колчаківських військ, а уряд США надавав їм допомогуІнтервенція в Росію [ 17 березня 2015 у Wayback Machine.].
Озброєння корпусу
Американські війська мали на своєму озброєнні трьохлінійні гвинтівки Вінчестера та Спрингфілда зразка 1903 року, 7,62-мм гвинтівки Мосина-Нагана зразка 1891 г. американського виробництва, 11,4-мм пістолети Кольта та револьвери Уелбі 6-ї моделі, 7,62-мм станкові кулемети Кольта та Віккерса, 7,71-мм британські ручні кулемети Льюїса. Війська, що були направлені до Росії були споряджені теплим обмундируванням: британськими шапками, рукавицями, шубами, утепленими шкіряними безрукавками.
Конфлікти
Конфлікт з Японією
З початком 1919 року розпочалася пряма конфронтація між Грейвсом і японськими представниками. 19 вересня 1919 року офіцер американської розвідки підполковник Р. Ейкелбергер направив директору військової розвідки в Вашингтон доповідь про антиамериканську пропаганду, що здійснюваної японцями. Пропаганда публікувалася в газетах «Голос Примор'я» та «Далекий Схід», які, за загальним переконанням, субсидувалися японцями. У даних газетах постійно з'являлися статті, що вихваляють японців і звинувачують американців у недостойних вчинках, і особливо в пробільшовицьких симпатіях. Час від часу на генерала Грейвса чинився сильний тиск, особливо з боку японців, щоб його політика змінилася від нейтральної до такої, яка би передбачала втручання у внутрішні справи РосіїІнтервенція [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.].
Конфлікт з власним урядом
Позиція невтручання генерала Грейвса входила у протиріччя з політикою американського Державного департаменту, налаштованого на більш рішучу підтримку Білого руху і, зокрема, адмірала Колчака. Посол США в Токіо Роланд Морріс, за вказівкою з Вашингтона, здійснив поїздку до Омська для зустрічі з Верховним правителем, і по дорозі мав доволі неприємну розмову з генералом:
«Тут командує Державний департамент, а не Військове міністерство», — заявив Морріс у відповідь на аргумент Грейвса, що він не отримував від військового міністра наказу втручатися в російську політику. — «Державний департамент мною не командує» — парирував генерал.
Грейвс не плекав особливих почуттів до Білого руху:
«Генерал неухильно відмовлявся визнавати Калмикова, оскільки той неодноразово порушував дане їм слово і здійснив безліч незаконних актів і звірств по відношенню до людей, які проживали на контрольованій ним території.»
Суперечки з отаманом Семеновим
Американцям була відома інформація про звірства, що здійснюються отаманом Григорієм Семеновим, який, судячи з щоденникових записів Барретта, здійснював напади і на чехословаків, і на американців, зокрема, в районі Верхнєудинська. Більшовицькі агенти повідомляли в Москву про те, що у відповідь на замах на отамана Семенова в іркутському цирку 50 робочих залізничних майстерень були розстріляні. Решту били. Після цього американці взяли робітників під свою охоронуІнтервенція [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.]. Грейвс не приховував свого вкрай негативного ставлення до отамана Семенову, вважаючи його вбивцею, грабіжником та негідником, який не протримався б у Сибіру й тижня, якби не протекція Японії. Підполковник Ейкелбергер доповідав у Вашингтон:
«… Американський громадянин, якби йому запропонували вибрати, кого підтримувати — далекосхідний різновид антиколчаківського спротиву або війська представника адмірала Колчака отамана Калмикова, без сумніву віддав би перевагу антиколчаковському спротиву. Ставлення наших офіцерів і солдатів до місцевих більшовиків зводиться до наступного: вони готові битися з ними у разі необхідності, але не плекають до них особливої ненависті. Однак, якби їм наказали битися з козаками Калмикова, то, по-моєму, наші люди виступили б з найбільшою готовністю і з вельми різким ставленням до військ супротивника».
Відносини між Американським експедиційним корпусом і козаками Семенова і Калмикова загострилися, коли генерал Грейвс відмовився надати армії Колчака 100 тисяч гвинтівок, замовлених адміралом, оскільки побоювався, що зброя потрапить в руки козаків і буде використана проти американців. Посол Морріс цього разу підтримав Грейвса у його рішенні. Омський уряд, однак, вкрай потребував озброєння та звернувся безпосередньо в Держдеп і до англійських представників. За наказом Військового міністерства, Грейвс погодився поставити гвинтівки безпосередньо до Омська, минаючи зону, яка контролювалася козаками.
Роль корпусу у війні
Незважаючи на те, що корпус не брав участі у бойових діях його присутність на Далекому Сході стала доволі потужним військово-політичним кроком уряду США у підтримці Білого руху. Саме експедиційний корпус охороняв ділянку Транссібу та забезпечував охорону ешелонів, що їх висилало Міністерство оборони США для підтримки армії Верховного правителя Олександра Колчака.
Евакуація корпусу
Після краху Сибірського уряду знаходження американських експедиційних сил на Далекому Сході стало непотрібним. У січні-березні 1920 року генерал Грейвс, прагнучи уникнути втрат, а також у зв'язку з ускладненням відносин з отаманом Семеновим та японськими експедиційними військами, за погодженням з урядом США евакуював американські частини. Останні члени Американського експедиційного корпусу, сам Грейвс і його штаб покинули Владивосток 23 квітня 1920 року.
Втрати
Втрати американського експедиційного корпусу склали 170 осіб убитими і померлими від ран і хвороб і 52 особи поранених.
Література
- White, John Albert. The Siberian Intervention. Princeton University Press (1950)
- Humphreys, Leonard A. (1996). The Way of the Heavenly Sword: The Japanese Army in the 1920's. Stanford University Press. .
- Kinvig, Clifford (2006). Churchill's Crusade: The British Invasion of Russia, 1918—1920. Continuum International Publishing Group. .
Посилання
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 5 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 5 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 5 липня 2015.
- Інтервенція. Втручання у Громадянську війну в Росії[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 5 липня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amerikanskij ekspedicijnij korpus Sibir angl American Expeditionary Force Siberia AEF Siberia vijskove z yednannya amerikanskih vijsk sho bralo uchast u vijskovij intervenciyi v Rosiyu u 1918 1921 rokahAmerikanskij ekspedicijnij korpus Sibir Na sluzhbi1917 1 kvitnya 1920Krayina SShAVidSuhoputni vijska SShATipSuhoputni vijskaRolarmijskij korpusChiselnist7 950 cholovikGarnizon ShtabVladivostokVijni bitviGromadyanska vijna v RosiyiKomanduvannyaViznachni komanduvachigeneral major Vilyam GrejvsMediafajli na VikishovishiPeredumovi stvorennyaTimchasovij uryad sho prijshov na zminu carskomu rezhimovi vidrazu otrimav pidtrimku uryadovih kil SShA Ne zvazhayuchi na te sho Dalekij Shid ne grav samostijnoyi roli u formuvanni novih rosijsko amerikanskih vidnosin vin stav znachnim faktorom u zabezpechenni transportnogo spoluchennya Centralnoyi Rosiyi dopomogoyu sho nadhodila vid SShA Dlya cogo v umovah revolyucijnogo stanu Rosiyi isnuvala potreba zabezpechiti bezpeku transportnih arterij v tomu chisli zaliznici U peremovinah sho prohodili mizh Timchasovim uryadom ta SShA ostanni virazili gotovnist spriyati virishennyu danoyi problemi Pri comu amerikanci cikavilisya skilki materialiv dlya potreb armiyi neobhidno ta sho voni mozhut zrobiti shob dopomogti zabezpechiti bezpeku eshaloniv Odnak ci peregovori pripinilisya cherez bilshovickij perevorot ta zminu rezhimu Timchasovogo uryadu Amerikanskij parad u Vladivostoci Vidrazu pislya bilshovickogo perevorotu ta pidpisannya kapitulyaciyi Rosiyi pered blokom Centralnih derzhav Antanta zibrala svoyu naradu Na nij bulo virisheno vihodyachi z situaciyi rozpodiliti na zoni interesiv vsyu teritoriyu kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Zadlya vikonannya cogo planu uryadi Velikoyi Britaniyi Franciyi ta inshih krayin soyuznikiv zvernulisya do SShA za dopomogoyu Prezident SShA Vudro Vilson pogodivsya vidpraviti amerikanski vijska v Rosiyu Vijskovo politichna prisutnist na Dalekomu Shodi do visadki ekspedicijnogo korpusu v osnovnomu zdijsnyuvalosya cherez diplomatichnih predstavnikiv odnak uryad Oleksandra Kolchaka perekonav amerikanciv sho takoyi prisutnosti nedostatno a jogo armiya ne mozhe zabezpechiti povnu bezpeku na magistralnih shlyahah Same pislya cogo bulo virisheno sho ye potreba vidpravki ekspedicijnih sil v Sibir odnak voni povinni stati nad konfliktom i ne vtruchatisya u vnutrishni spravi Rosiyi a lishe zabezpechuvati ohoroni TranssibuIntervenciya 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Sklad korpusuAmerikanski sili na Dalekomu Shodi skladali vsogo 7 9 tis osib pid komanduvannyam general majora Vilyama Grejvsa Do skladu korpusu buli vklyucheni 27 j ta 31 j polki armiyi Z inshih chastin 13 j 62 j ta 12 j polki SShA buli lishe dobrovolci Timchasovoyu bazoyu roztashuvannya bulo viznacheno misto Vladivostok kudi vijska pochali peredislokovuvati z serpnya 1918 roku Amerikanski vijska u VladivostociDiyalnist pidrozdiluGeneral major Vilyam Grejvs Korpus buv poklikanij ohoronyati komunikaciyi zaliznicya Transsib mizh Vladivostokom ta Usurijskom tobto stati suto karaulnim pidrozdilom Odnak vzhe duzhe skoro korpus stav vplivati na vijskovo politichne stanovishe v regioni Nezvazhayuchi na obicyanki stoyati poza konfliktom mizh bilshovikami ta bilogvardijcyami komandir korpusu ne stav protidiyati chervonim partizanam sho formuvali svoyi zagoni poblizu zaliznici U toj zhe chas duzhe chastimi stali vipadki blokuvannya zaliznichnih vantazhiv zi zbroyeyu sho nadhodili uryadu Oleksandra Kolchaku vid Antanti Ce poyasnyuvalosya nespravnostyami na zaliznici problemami peresuvannya u zv yazku z zagrozami napadu bilshovikiv tosho Ce prizvelo do konfliktu z chastinoyu bilogvardijciv vijska otamana Semenova Ostannij zvinuvachuvav amerikanciv u tayemnih domovlenostyah z bilshovikami V toj zhe chas oficijni predstavniki Oleksandra Kolchaka namagalisya ne konfliktuvati z amerikanskimi vijskovimi sho poyasnyuyetsya slabkoyu materialno tehnichnoyu bazoyu kolchakivskih vijsk a uryad SShA nadavav yim dopomoguIntervenciya v Rosiyu 17 bereznya 2015 u Wayback Machine Ozbroyennya korpusuAmerikanski vijska mali na svoyemu ozbroyenni trohlinijni gvintivki Vinchestera ta Springfilda zrazka 1903 roku 7 62 mm gvintivki Mosina Nagana zrazka 1891 g amerikanskogo virobnictva 11 4 mm pistoleti Kolta ta revolveri Uelbi 6 yi modeli 7 62 mm stankovi kulemeti Kolta ta Vikkersa 7 71 mm britanski ruchni kulemeti Lyuyisa Vijska sho buli napravleni do Rosiyi buli sporyadzheni teplim obmundiruvannyam britanskimi shapkami rukavicyami shubami uteplenimi shkiryanimi bezrukavkami KonfliktiKonflikt z Yaponiyeyu Z pochatkom 1919 roku rozpochalasya pryama konfrontaciya mizh Grejvsom i yaponskimi predstavnikami 19 veresnya 1919 roku oficer amerikanskoyi rozvidki pidpolkovnik R Ejkelberger napraviv direktoru vijskovoyi rozvidki v Vashington dopovid pro antiamerikansku propagandu sho zdijsnyuvanoyi yaponcyami Propaganda publikuvalasya v gazetah Golos Primor ya ta Dalekij Shid yaki za zagalnim perekonannyam subsiduvalisya yaponcyami U danih gazetah postijno z yavlyalisya statti sho vihvalyayut yaponciv i zvinuvachuyut amerikanciv u nedostojnih vchinkah i osoblivo v probilshovickih simpatiyah Chas vid chasu na generala Grejvsa chinivsya silnij tisk osoblivo z boku yaponciv shob jogo politika zminilasya vid nejtralnoyi do takoyi yaka bi peredbachala vtruchannya u vnutrishni spravi RosiyiIntervenciya 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Konflikt z vlasnim uryadom Poziciya nevtruchannya generala Grejvsa vhodila u protirichchya z politikoyu amerikanskogo Derzhavnogo departamentu nalashtovanogo na bilsh rishuchu pidtrimku Bilogo ruhu i zokrema admirala Kolchaka Posol SShA v Tokio Roland Morris za vkazivkoyu z Vashingtona zdijsniv poyizdku do Omska dlya zustrichi z Verhovnim pravitelem i po dorozi mav dovoli nepriyemnu rozmovu z generalom Tut komanduye Derzhavnij departament a ne Vijskove ministerstvo zayaviv Morris u vidpovid na argument Grejvsa sho vin ne otrimuvav vid vijskovogo ministra nakazu vtruchatisya v rosijsku politiku Derzhavnij departament mnoyu ne komanduye pariruvav general Grejvs ne plekav osoblivih pochuttiv do Bilogo ruhu General neuhilno vidmovlyavsya viznavati Kalmikova oskilki toj neodnorazovo porushuvav dane yim slovo i zdijsniv bezlich nezakonnih aktiv i zvirstv po vidnoshennyu do lyudej yaki prozhivali na kontrolovanij nim teritoriyi Superechki z otamanom Semenovim general major Vilyam Grejvs ta otaman Grigorij Semenov Amerikancyam bula vidoma informaciya pro zvirstva sho zdijsnyuyutsya otamanom Grigoriyem Semenovim yakij sudyachi z shodennikovih zapisiv Barretta zdijsnyuvav napadi i na chehoslovakiv i na amerikanciv zokrema v rajoni Verhnyeudinska Bilshovicki agenti povidomlyali v Moskvu pro te sho u vidpovid na zamah na otamana Semenova v irkutskomu cirku 50 robochih zaliznichnih majsteren buli rozstrilyani Reshtu bili Pislya cogo amerikanci vzyali robitnikiv pid svoyu ohoronuIntervenciya 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Grejvs ne prihovuvav svogo vkraj negativnogo stavlennya do otamana Semenovu vvazhayuchi jogo vbivceyu grabizhnikom ta negidnikom yakij ne protrimavsya b u Sibiru j tizhnya yakbi ne protekciya Yaponiyi Pidpolkovnik Ejkelberger dopovidav u Vashington Amerikanskij gromadyanin yakbi jomu zaproponuvali vibrati kogo pidtrimuvati dalekoshidnij riznovid antikolchakivskogo sprotivu abo vijska predstavnika admirala Kolchaka otamana Kalmikova bez sumnivu viddav bi perevagu antikolchakovskomu sprotivu Stavlennya nashih oficeriv i soldativ do miscevih bilshovikiv zvoditsya do nastupnogo voni gotovi bitisya z nimi u razi neobhidnosti ale ne plekayut do nih osoblivoyi nenavisti Odnak yakbi yim nakazali bitisya z kozakami Kalmikova to po moyemu nashi lyudi vistupili b z najbilshoyu gotovnistyu i z velmi rizkim stavlennyam do vijsk suprotivnika Vidnosini mizh Amerikanskim ekspedicijnim korpusom i kozakami Semenova i Kalmikova zagostrilisya koli general Grejvs vidmovivsya nadati armiyi Kolchaka 100 tisyach gvintivok zamovlenih admiralom oskilki poboyuvavsya sho zbroya potrapit v ruki kozakiv i bude vikoristana proti amerikanciv Posol Morris cogo razu pidtrimav Grejvsa u jogo rishenni Omskij uryad odnak vkraj potrebuvav ozbroyennya ta zvernuvsya bezposeredno v Derzhdep i do anglijskih predstavnikiv Za nakazom Vijskovogo ministerstva Grejvs pogodivsya postaviti gvintivki bezposeredno do Omska minayuchi zonu yaka kontrolyuvalasya kozakami Rol korpusu u vijniNezvazhayuchi na te sho korpus ne brav uchasti u bojovih diyah jogo prisutnist na Dalekomu Shodi stala dovoli potuzhnim vijskovo politichnim krokom uryadu SShA u pidtrimci Bilogo ruhu Same ekspedicijnij korpus ohoronyav dilyanku Transsibu ta zabezpechuvav ohoronu esheloniv sho yih visilalo Ministerstvo oboroni SShA dlya pidtrimki armiyi Verhovnogo pravitelya Oleksandra Kolchaka Evakuaciya korpusuPislya krahu Sibirskogo uryadu znahodzhennya amerikanskih ekspedicijnih sil na Dalekomu Shodi stalo nepotribnim U sichni berezni 1920 roku general Grejvs pragnuchi uniknuti vtrat a takozh u zv yazku z uskladnennyam vidnosin z otamanom Semenovim ta yaponskimi ekspedicijnimi vijskami za pogodzhennyam z uryadom SShA evakuyuvav amerikanski chastini Ostanni chleni Amerikanskogo ekspedicijnogo korpusu sam Grejvs i jogo shtab pokinuli Vladivostok 23 kvitnya 1920 roku VtratiVtrati amerikanskogo ekspedicijnogo korpusu sklali 170 osib ubitimi i pomerlimi vid ran i hvorob i 52 osobi poranenih LiteraturaWhite John Albert The Siberian Intervention Princeton University Press 1950 Humphreys Leonard A 1996 The Way of the Heavenly Sword The Japanese Army in the 1920 s Stanford University Press ISBN 0 8047 2375 3 Kinvig Clifford 2006 Churchill s Crusade The British Invasion of Russia 1918 1920 Continuum International Publishing Group ISBN 1 85285 477 4 Posilannya Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 5 lipnya 2015 Arhiv originalu za 12 travnya 2012 Procitovano 5 lipnya 2015 Arhiv originalu za 3 travnya 2015 Procitovano 5 lipnya 2015 Intervenciya Vtruchannya u Gromadyansku vijnu v Rosiyi nedostupne posilannya Arhiv originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 5 lipnya 2015