Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альфред Вельпо (повне ім'я Альфред Арман Луї Марі Вельпо, фр. Alfred-Armand-Louis-Marie Velpeau; 18 травня 1795 — 24 серпня 1867) — французький анатом і хірург.
| Альфред Вельпо | |
|---|---|
| фр. Alfred Velpeau | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Alfred Armand Louis Marie Velpeau |
| Народився | 18 травня 1795[1][2][…] Бреш[4] |
| Помер | 24 серпня 1867[1][2][…](72 роки) Париж, Франція[4] ·грип[5] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | анатом, хірург, професор |
| Alma mater | d |
| Заклад | Паризький університет d d |
| Посада | президент[d] і президент[6] |
| Вчителі | П'єр Фідель Бретонно |
| Відомі учні | d d |
| Членство | Французька академія наук Паризька медична академія Бельгійська королівська академія медицини Туринська академія наук[4] |
| Нагороди |  |
| Автограф |  |
 Альфред Вельпо у Вікісховищі | |
Біографія
Син коняра, Вельпо у дитинстві продавав каштани, які збирав, допомагав батькові в його роботі, який мріяв для сина кар'єру ветеринара. Навчившись самостійно читати і писати, бажаючи й далі вчитися, він знайшов у батька старий медичний трактат, з якого він зумів запозичити деякі уявлення про практичну медицину і прагнення стати доктором для бідних. Головним поштовхом став дещо прикрий випадок. Сусідській дівчині, яка страждала на меланхолію, він дав випити настій чорної чемериці, щоб «розвіяти смуток». Цей токсичний галюциноген дав бурхливі серцеві та травні прояви. Викликаний негайно місцевий лікар Бодін відновив здоров'я дівчині. Розпитуючи при цьому Вельпо, він був вражений його знанням і розумом. Бодін закликав його вивчати медицину. За його рекомендацією, сусідка запропонувала Вельпо навчати її дітей. Вельпо досяг такого прогресу, що наприкінці 1816 року, його познайомили з Вінцентом Гуро, головним хірургом лікарні в Турі, який негайно представив цього молодого вундеркінда П'єру Фіделю Бретонно, який тільки но був призначений у 1815 році головним медичним співробітником лікарні.
Бретонно відразу ж оцінив виняткові якості молодого селянина, настільки погано одягненого, що його товариші називали його «мерзенною шкірою». Він прийняв його як сина, і протягом чотирьох років Вельпо навчався у Бретонно медицині. З світанку до ночі він вивчав клінічний перебіг хвороб, брав участь у численних розтинах та експериментах. Це було тоді, коли Бретонно виділив черевний тиф з-поміж «брижових гарячок», і виявив його заразність. Вони разом провели анатомо-клінічні дослідження ису «туринського дифтериту» і продемонстрували, що круп є ускладненням хвороби. Лікарі Туру заперечили це відкриття. Тоді аби довести свою правоту вчитель і його учень пішли шукати правди на кладовищах: «Тут ми кожну ніч, написав Вельпо, близько 2-ї години, відкривали домовини як злочинці. Декілька разів у нас стріляли…» Тридцять шість мерців було піддано розтину упродовж декількох місяців.
На службу в лікарню Вельпо був прийнятий як інтерн, і, через п'ятнадцять місяців, призначений вже ординарним лікарем. Призначений першим студентом, в 1818 році, з 200 франками зарплати, він мав вже невелику клієнтуру, що дозволило йому зробити необхідні заощадження, аби поїхати до Парижа, щоб продовжити навчання. Він стикнувся зі значними труднощами в здобутті освіти, адже недостатньо володів французькою мовою і погано знав латину, якою велося викладання медицини того часу. Наполегливе опанування медицини призвело до того, що у 1821 році він отримав премію з анатомії та фізіології. 27 травня 1823 року захистив дисертацію на тему «Переривчаста гарячка, стригучий лишай, запалення» під керівництвом Рене Лаеннека і отримав ступінь доктора, в Парижі він почав працювати хірургом лікарні. Після смерті Алексіса де Бойєра, його призначено завідувачем відділу клінічної хірургії, цю посаду він обіймав до своєї смерті в 1867 році. У 1825 році він опублікував трактат про хірургічну анатомію в 2 томах.
У 1832 році його обрано до Паризької медичної академії. У 1843 році він став наступником Домініка-Жана Ларрея у Французькій академії наук (секція медицини та хірургії). Беручи участь у засіданнях, він презентував численні наукові роботи та брав активну участь у дебатах. Він казав: «Я з школи тих, хто шукає правду і я не знаю нічого іншого».
Рамон Еметеріо Бетатес, лідер Пуерто-Рико, хірург, нагороджений орденом Почесного легіону, був одним з видатних студентів Вельпо.
Вельпо був досвідченим хірургом і славився своїми знаннями з хірургічної анатомії. Він був автором понад 340 книг з хірургії, ембріології, анатомії, акушерства тощо.
Йому приписують перший точний опис лейкозу в 1827 році. Пов'язка, яка використовується для знерухомлення руки шляхом прибинтовування її до грудної стінки, відома як «пов'язка Вельпо». Існує кілька інших медичних термінів, пов'язаних з його ім'ям, однак ці терміни в основному використовуються лише історично. До них належать: «Вельпові грижі» для стегнової грижі, «хвороба Вельпо» для гідраденіту (hidradenitis suppurativa). «Канал Вельпо» для означення пахового каналу і «ямка Вельпо», також відома як ішіоректальна ямка. Відомо, що він спробував суперечливий експеримент: попросив чоловіка, засудженого до смерті, підморгнути йому, як тільки його голову відсічуть гільйотиною.
Цікаво, що незважаючи на те, що Вельпо був одним з провідних хірургів свого часу, він вважав, що безболісна операція — це фантазія, і що оперативне втручання та біль є нероздільними. З появою анестетиків, таких як етер і хлороформ у 1840-х роках, Вельпо був щиро здивований, кажучи: «Щодо ефіру, що це чудовий і страшний агент, але я скажу про хлороформ, що він ще більш дивовижний і страшніший». Лекції Вельпо, були ясними і легкими для сприйняття. Окрім своїх робіт, він відомий великою кількістю різноманітних медичних спогадів, опублікованих у бюлетенях Академії медицини, що свідчить про широту його медичних знань. Він був популярний серед студентів, шанований медичним світом.
Його нагороджено 11 серпня 1859 року орденом Почесного легіону в ступені командора. Його бюст сьогодні стоїть на церковній площі рідного міста. Він повернувся туди в 1860 році, пожертвував велику суму, щоб відновити церкву, куди ходив малям. Його щедрість згадується на вітражі церкви, де він зображений у своєму професорському одязі з написом: «Вдячність доктору Вельпо, засновнику цієї Церкви». Наприкінці життя, відзначеного безперервним працею, Вельпо купив заміський будинок. Він, однак, не присвятив себе сімейному життю з дочкою, зятем, графом Тойннет де ла Турмалієром і онуками, а продовжував вести прийом пацієнтів. У 1867 році він захворів на «поганий грип». Його учневі Гайону, що порадив йому відпочити, Вельпо відповів: «Я повинен бути мертвий, щоб погодитися це зробити». Але його стан швидко погіршився і він помер 24 серпня. Його похорони зібрали великий натовп. Його поховали у Парижі, на цвинтарі Монпарнас, 7-ма ділянка, рядок 1 («Avenue de l'Ouest»).
Вулиця в Турі носить його ім'я, а також початкова школа і лікарня на цій же вулиці. Район Тура (La Fuye-Velpeau) також носить його ім'я.
Основні наукові праці
Його бібліографія містить більше 340 найменувань наукових робіт, які свідчать про його значний внесок у розвиток медичної науки XIX-го століття. Головни з них:
- «Елементарний трактат про акушерство: або Принципи токології та ембріології». (фр. Traité elementaire de l’art des accouchements: ou, Principes de tokologie et d'embryologie (1829)
- «Повний трактат про мистецтво пологів» (фр. Traité complet de l'art des accouchements) (1835)
- «Нові елементи оперативної хірургії» (фр. Nouveaux éléments de médecine opératoire) (1856)
- «Трактат про хвороби області молочної залози» (фр. Traité des maladies du sein et de région mammaire) (1856)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- www.accademiadellescienze.it
- французька Вікіпедія — 2001.
- Французька академія наук — 1666.
Джерела
- Velpeau, Alfred-Armand-Louis-Marie Пагель: Біографічний словник [1] [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- P M Dunn Dr Alfred Velpeau (1795—1867) of Tours: the umbilical cord and birth asphyxia [2] [ 26 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Emile Aron Alfred Velpeau (1795—1867). Une carrière exceptionnelle HISTOIRE DE S SCIENCES MÉDICALE S — TOM E XXVIII — № 2 — 1994. — р. 101—106 [3] [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
Посилання
- Роботи Вельпо (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred Velpo povne im ya Alfred Arman Luyi Mari Velpo fr Alfred Armand Louis Marie Velpeau 18 travnya 1795 17950518 24 serpnya 1867 francuzkij anatom i hirurg Alfred Velpofr Alfred VelpeauIm ya pri narodzhennifr Alfred Armand Louis Marie VelpeauNarodivsya18 travnya 1795 1795 05 18 1 2 Bresh 4 Pomer24 serpnya 1867 1867 08 24 1 2 72 roki Parizh Franciya 4 grip 5 Pohovannyacvintar MonparnasKrayina FranciyaDiyalnistanatom hirurg profesorAlma materdZakladParizkij universitet d dPosadaprezident d i prezident 6 VchiteliP yer Fidel BretonnoVidomi uchnid dChlenstvoFrancuzka akademiya nauk Parizka medichna akademiya Belgijska korolivska akademiya medicini Turinska akademiya nauk 4 NagorodiAvtograf Alfred Velpo u VikishovishiBiografiyaSin konyara Velpo u ditinstvi prodavav kashtani yaki zbirav dopomagav batkovi v jogo roboti yakij mriyav dlya sina kar yeru veterinara Navchivshis samostijno chitati i pisati bazhayuchi j dali vchitisya vin znajshov u batka starij medichnij traktat z yakogo vin zumiv zapozichiti deyaki uyavlennya pro praktichnu medicinu i pragnennya stati doktorom dlya bidnih Golovnim poshtovhom stav desho prikrij vipadok Susidskij divchini yaka strazhdala na melanholiyu vin dav vipiti nastij chornoyi chemerici shob rozviyati smutok Cej toksichnij galyucinogen dav burhlivi sercevi ta travni proyavi Viklikanij negajno miscevij likar Bodin vidnoviv zdorov ya divchini Rozpituyuchi pri comu Velpo vin buv vrazhenij jogo znannyam i rozumom Bodin zaklikav jogo vivchati medicinu Za jogo rekomendaciyeyu susidka zaproponuvala Velpo navchati yiyi ditej Velpo dosyag takogo progresu sho naprikinci 1816 roku jogo poznajomili z Vincentom Guro golovnim hirurgom likarni v Turi yakij negajno predstaviv cogo molodogo vunderkinda P yeru Fidelyu Bretonno yakij tilki no buv priznachenij u 1815 roci golovnim medichnim spivrobitnikom likarni Bretonno vidrazu zh ociniv vinyatkovi yakosti molodogo selyanina nastilki pogano odyagnenogo sho jogo tovarishi nazivali jogo merzennoyu shkiroyu Vin prijnyav jogo yak sina i protyagom chotiroh rokiv Velpo navchavsya u Bretonno medicini Z svitanku do nochi vin vivchav klinichnij perebig hvorob brav uchast u chislennih roztinah ta eksperimentah Ce bulo todi koli Bretonno vidiliv cherevnij tif z pomizh brizhovih garyachok i viyaviv jogo zaraznist Voni razom proveli anatomo klinichni doslidzhennya isu turinskogo difteritu i prodemonstruvali sho krup ye uskladnennyam hvorobi Likari Turu zaperechili ce vidkrittya Todi abi dovesti svoyu pravotu vchitel i jogo uchen pishli shukati pravdi na kladovishah Tut mi kozhnu nich napisav Velpo blizko 2 yi godini vidkrivali domovini yak zlochinci Dekilka raziv u nas strilyali Tridcyat shist merciv bulo piddano roztinu uprodovzh dekilkoh misyaciv Na sluzhbu v likarnyu Velpo buv prijnyatij yak intern i cherez p yatnadcyat misyaciv priznachenij vzhe ordinarnim likarem Priznachenij pershim studentom v 1818 roci z 200 frankami zarplati vin mav vzhe neveliku kliyenturu sho dozvolilo jomu zrobiti neobhidni zaoshadzhennya abi poyihati do Parizha shob prodovzhiti navchannya Vin stiknuvsya zi znachnimi trudnoshami v zdobutti osviti adzhe nedostatno volodiv francuzkoyu movoyu i pogano znav latinu yakoyu velosya vikladannya medicini togo chasu Napoleglive opanuvannya medicini prizvelo do togo sho u 1821 roci vin otrimav premiyu z anatomiyi ta fiziologiyi 27 travnya 1823 roku zahistiv disertaciyu na temu Pererivchasta garyachka striguchij lishaj zapalennya pid kerivnictvom Rene Laenneka i otrimav stupin doktora v Parizhi vin pochav pracyuvati hirurgom likarni Pislya smerti Aleksisa de Bojyera jogo priznacheno zaviduvachem viddilu klinichnoyi hirurgiyi cyu posadu vin obijmav do svoyeyi smerti v 1867 roci U 1825 roci vin opublikuvav traktat pro hirurgichnu anatomiyu v 2 tomah Urok z anatomiyi Velpo u klinici Sharite Kartina Ogyusta Perrena 1861 rik U 1832 roci jogo obrano do Parizkoyi medichnoyi akademiyi U 1843 roci vin stav nastupnikom Dominika Zhana Larreya u Francuzkij akademiyi nauk sekciya medicini ta hirurgiyi Beruchi uchast u zasidannyah vin prezentuvav chislenni naukovi roboti ta brav aktivnu uchast u debatah Vin kazav Ya z shkoli tih hto shukaye pravdu i ya ne znayu nichogo inshogo Ramon Emeterio Betates lider Puerto Riko hirurg nagorodzhenij ordenom Pochesnogo legionu buv odnim z vidatnih studentiv Velpo Velpo buv dosvidchenim hirurgom i slavivsya svoyimi znannyami z hirurgichnoyi anatomiyi Vin buv avtorom ponad 340 knig z hirurgiyi embriologiyi anatomiyi akusherstva tosho Jomu pripisuyut pershij tochnij opis lejkozu v 1827 roci Pov yazka yaka vikoristovuyetsya dlya zneruhomlennya ruki shlyahom pribintovuvannya yiyi do grudnoyi stinki vidoma yak pov yazka Velpo Isnuye kilka inshih medichnih terminiv pov yazanih z jogo im yam odnak ci termini v osnovnomu vikoristovuyutsya lishe istorichno Do nih nalezhat Velpovi grizhi dlya stegnovoyi grizhi hvoroba Velpo dlya gidradenitu hidradenitis suppurativa Kanal Velpo dlya oznachennya pahovogo kanalu i yamka Velpo takozh vidoma yak ishiorektalna yamka Vidomo sho vin sprobuvav superechlivij eksperiment poprosiv cholovika zasudzhenogo do smerti pidmorgnuti jomu yak tilki jogo golovu vidsichut giljotinoyu Cikavo sho nezvazhayuchi na te sho Velpo buv odnim z providnih hirurgiv svogo chasu vin vvazhav sho bezbolisna operaciya ce fantaziya i sho operativne vtruchannya ta bil ye nerozdilnimi Z poyavoyu anestetikiv takih yak eter i hloroform u 1840 h rokah Velpo buv shiro zdivovanij kazhuchi Shodo efiru sho ce chudovij i strashnij agent ale ya skazhu pro hloroform sho vin she bilsh divovizhnij i strashnishij Lekciyi Velpo buli yasnimi i legkimi dlya sprijnyattya Okrim svoyih robit vin vidomij velikoyu kilkistyu riznomanitnih medichnih spogadiv opublikovanih u byuletenyah Akademiyi medicini sho svidchit pro shirotu jogo medichnih znan Vin buv populyarnij sered studentiv shanovanij medichnim svitom Jogo nagorodzheno 11 serpnya 1859 roku ordenom Pochesnogo legionu v stupeni komandora Jogo byust sogodni stoyit na cerkovnij ploshi ridnogo mista Vin povernuvsya tudi v 1860 roci pozhertvuvav veliku sumu shob vidnoviti cerkvu kudi hodiv malyam Jogo shedrist zgaduyetsya na vitrazhi cerkvi de vin zobrazhenij u svoyemu profesorskomu odyazi z napisom Vdyachnist doktoru Velpo zasnovniku ciyeyi Cerkvi Naprikinci zhittya vidznachenogo bezperervnim praceyu Velpo kupiv zamiskij budinok Vin odnak ne prisvyativ sebe simejnomu zhittyu z dochkoyu zyatem grafom Tojnnet de la Turmaliyerom i onukami a prodovzhuvav vesti prijom paciyentiv U 1867 roci vin zahvoriv na poganij grip Jogo uchnevi Gajonu sho poradiv jomu vidpochiti Velpo vidpoviv Ya povinen buti mertvij shob pogoditisya ce zrobiti Ale jogo stan shvidko pogirshivsya i vin pomer 24 serpnya Jogo pohoroni zibrali velikij natovp Jogo pohovali u Parizhi na cvintari Monparnas 7 ma dilyanka ryadok 1 Avenue de l Ouest Vulicya v Turi nosit jogo im ya a takozh pochatkova shkola i likarnya na cij zhe vulici Rajon Tura La Fuye Velpeau takozh nosit jogo im ya Osnovni naukovi praciJogo bibliografiya mistit bilshe 340 najmenuvan naukovih robit yaki svidchat pro jogo znachnij vnesok u rozvitok medichnoyi nauki XIX go stolittya Golovni z nih Elementarnij traktat pro akusherstvo abo Principi tokologiyi ta embriologiyi fr Traite elementaire de l art des accouchements ou Principes de tokologie et d embryologie 1829 Povnij traktat pro mistectvo pologiv fr Traite complet de l art des accouchements 1835 Novi elementi operativnoyi hirurgiyi fr Nouveaux elements de medecine operatoire 1856 Traktat pro hvorobi oblasti molochnoyi zalozi fr Traite des maladies du sein et de region mammaire 1856 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 francuzka Vikipediya 2001 d Track Q8447 Francuzka akademiya nauk 1666 d Track Q377066d Track Q188771DzherelaVelpeau Alfred Armand Louis Marie Pagel Biografichnij slovnik 1 20 kvitnya 2019 u Wayback Machine nim P M Dunn Dr Alfred Velpeau 1795 1867 of Tours the umbilical cord and birth asphyxia 2 26 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Emile Aron Alfred Velpeau 1795 1867 Une carriere exceptionnelle HISTOIRE DE S SCIENCES MEDICALE S TOM E XXVIII 2 1994 r 101 106 3 20 sichnya 2022 u Wayback Machine fr PosilannyaRoboti Velpo angl