Альфард, також α Гідри (α Hya) — найяскравіша зоря в сузір'ї Гідри.
Alphard = α Hya (в колі) на мапі сузір'я Гідри. | |
Дані спостереження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір’я | Гідра |
Пряме піднесення | 09г 27х 35.2433с |
Схилення | −08° 39′ 30.969″ |
Видима зоряна величина (V) | +2.00 |
Характеристики | |
Спектральний клас | K3 II-III |
Показник кольору (B−V) | +1.44 |
Показник кольору (U−B) | +1.73
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −4.3 км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: −14.49 мас/р Схил.: 33.25 мас/р |
Паралакс (π) | 18.40 ± 0.78 мас |
Відстань | 177 ± 8 св. р. (54 ± 2 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) | −1.69 ± 0.09 |
Фізичні характеристики | |
Маса | 3.03 ± 0.36 M☉ |
Радіус | 50.5 ± 4.0 R☉ |
Світність | 780 ± 78 L☉ |
Ефективна температура | 4,120 K |
Обертання | 2,991 days |
Вік | (0,42 ± 0,16) млрд. років |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Alphard |
Номенклатура
α Гідри — це позначення Байєра для цієї зорі. Традиційна назва Альфард походить з араб. الفرد (Аль-фард, букв. «самотня»), оскільки поруч немає інших яскравих зір. Арабам вона також була відома як «хребет Змії». В каталозі зір «Calendarium of Al Achsasi Al Mouakket» вона мала назву «Soheil al Fard», яка була перекладена латиною як «Soheil Solitarius», що означало «яскрава самотня».
Європейський астроном Тихо Браге називав цю зорю Cor Hydræ, букв. «серце змії».
2016 року Міжнародний астрономічний союз (МАС) організував Робочу групу щодо назв зір (Working Group on Star Names, WGSN) для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Перший Вісник WGSN від липня 2016 р. містить таблицю перших двох партій імен, затверджених WGSN, зокрема, Альфард для цієї зорі.
Китайською, 星宿 (Xīng Xiù), що означає «Зоря», відноситься до астеризму, що складається з Альфарда, τ1 Гідри, τ2 Гідри, ι Гідри, 26 Гідри, 27 Гідри, HD 82477 і HD 82428. Сам Альфард має назву 星宿一 (Xīng Xiù yī), «Перша зоря Зорі». У Стародавньому Китаї вона входила до астеризму «Червоний птах».
Характеристики
Маса Альфарда втричі більша маси Сонця. Вік зорі оцінюють у 420 мільйонів років; вона залишила головну послідовність і стала гігантом спектрального класу К3 і класом світності між II і III. Її кутовий діаметр, який було виміряно з використанням інтерферометрії довгої бази, оцінюється у 9,09 ± 0,09 кутових мілісекунд. Це менше лише Бетельгейзе і і еквівалентно 50 радіусам Сонця.
Спектр Альфарда показує невеликий надлишок барію, елементу, який зазвичай виробляється S-процесом нуклеосинтеза. Як правило, барієва зоря належить до подвійної системи й аномалії поширення елементів пояснюються обміном з супутником-білим карликом.
Точні виміри променевої швидкості показали відмінності профілів радіальних швидкостей і спектральних ліній зорі. Ці коливання мають кілька періодів від декількох годин до декількох днів. Висловлено припущення, що короткострокові коливання є результатом зоряної пульсації, схожої на сонячну. Також була виявлена кореляція між змінами асиметрії профілів спектральної лінії й променевої швидкості. Мульти-періодичні коливання роблять HD 81797 (Альфард) предметом інтересу для астросейсмологічних досліджень.
У культурі
Альфард зображено на прапорі Бразилії, де він символізує штат Мату-Гросу-ду-Сул.
Посилання
- Perryman, M. A. C. та ін. (1997), The Hipparcos Catalogue, Astronomy & Astrophysics, 323: L49—L52, Bibcode:1997A&A...323L..49P
- Piau, L. та ін. (February 2011), Surface convection and red-giant radius measurements, Astronomy and Astrophysics, 526: A100, arXiv:1010.3649, Bibcode:2011A&A...526A.100P, doi:10.1051/0004-6361/201014442
- Pfleiderer, J.; Mayer, U. (October 1971). Near-ultraviolet surface photometry of the southern Milky Way. Astronomical Journal. 76: 691—700. Bibcode:1971AJ.....76..691P. doi:10.1086/111186.
- Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.). Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. Bibcode:1967IAUS...30...57E.
- da Silva, L. та ін. (November 2006). Basic physical parameters of a selected sample of evolved stars. Astronomy and Astrophysics. 458 (2): 609—623. arXiv:astro-ph/0608160. Bibcode:2006A&A...458..609D. doi:10.1051/0004-6361:20065105.
- Cenarro, A. J. та ін. (January 2007). Medium-resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra - II. The stellar atmospheric parameters. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 374 (2): 664—690. arXiv:astro-ph/0611618. Bibcode:2007MNRAS.374..664C. doi:10.1111/j.1365-2966.2006.11196.x.
- Setiawan, J. та ін. (July 2004), Precise radial velocity measurements of G and K giants. Multiple systems and variability trend along the Red Giant Branch, Astronomy and Astrophysics, 421: 241—254, Bibcode:2004A&A...421..241S, doi:10.1051/0004-6361:20041042-1
- . SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 9 жовтня 2009.
- Knobel, E. B. (June 1895). Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Т. 55, № 8. с. 429—438. Bibcode:1895MNRAS..55..429K. doi:10.1093/mnras/55.8.429.
- Olcott, William Tyler (2004). Star Lore: Myths, Legends, and Facts. Courier Dover Publications. с. 226. ISBN .
- . Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 22 травня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 28 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 28 липня 2016.
- (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, .
- (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [ 25 жовтня 2008 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
- Le Bouquin, J.-B. (January 2009). Post-processing the VLTI fringe-tracking data: first measurements of stars. Astronomy and Astrophysics. Т. 493, № 2. с. 747—752. arXiv:0812.2328. Bibcode:2009A&A...493..747L. doi:10.1051/0004-6361:200810613.
- Mennessier, M. O. (October 1997). Barium Stars, Galactic Populations and Evolution. Astronomy and Astrophysics. Т. 326. с. 722—730. Bibcode:1997A&A...326..722M. Процитовано 9 жовтня 2009.
- Setiawan, J.; Roth, M.; Weise, P.; Dölinger, M. P. (2006). Multi-periodic oscillations of HD 32887 and HD 81797. Memorie della Societa Astronomica Italiana. Т. 77. с. 510—514. arXiv:astro-ph/0505184. Bibcode:2006MmSAI..77..510S. Процитовано 9 жовтня 2009.
- . FOTW Flags Of The World website. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 1 вересня 2016.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfard takozh a Gidri a Hya najyaskravisha zorya v suzir yi Gidri Alfard Alphard a Hya v koli na mapi suzir ya Gidri Dani sposterezhennya Epoha J2000 Suzir ya Gidra Pryame pidnesennya 09g 27h 35 2433s Shilennya 08 39 30 969 Vidima zoryana velichina V 2 00 Harakteristiki Spektralnij klas K3 II III Pokaznik koloru B V 1 44 Pokaznik koloru U B 1 73 Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 4 3 km c Vlasnij ruh m Pr sh 14 49 mas r Shil 33 25 mas r Paralaks p 18 40 0 78 mas Vidstan 177 8 sv r 54 2 pk Absolyutna zoryana velichina MV 1 69 0 09 Fizichni harakteristiki Masa 3 03 0 36 M Radius 50 5 4 0 R Svitnist 780 78 L Efektivna temperatura 4 120 K Obertannya 2 991 days Vik 0 42 0 16 mlrd rokiv Inshi poznachennya Alphard Alfard Alphart Kalbelaphard Cor Hydrae 30 Hydrae HR 3748 BD 08 2680 HD 81797 SAO 136871 FK5 354 HIP 46390 PosilannyaSIMBADdani dlya AlphardNomenklaturaa Gidri ce poznachennya Bajyera dlya ciyeyi zori Tradicijna nazva Alfard pohodit z arab الفرد Al fard bukv samotnya oskilki poruch nemaye inshih yaskravih zir Arabam vona takozh bula vidoma yak hrebet Zmiyi V katalozi zir Calendarium of Al Achsasi Al Mouakket vona mala nazvu Soheil al Fard yaka bula perekladena latinoyu yak Soheil Solitarius sho oznachalo yaskrava samotnya Yevropejskij astronom Tiho Brage nazivav cyu zoryu Cor Hydrae bukv serce zmiyi 2016 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz MAS organizuvav Robochu grupu shodo nazv zir Working Group on Star Names WGSN dlya katalogizaciyi ta standartizaciyi vlasnih nazv zir Pershij Visnik WGSN vid lipnya 2016 r mistit tablicyu pershih dvoh partij imen zatverdzhenih WGSN zokrema Alfard dlya ciyeyi zori Kitajskoyu 星宿 Xing Xiu sho oznachaye Zorya vidnositsya do asterizmu sho skladayetsya z Alfarda t1 Gidri t2 Gidri i Gidri 26 Gidri 27 Gidri HD 82477 i HD 82428 Sam Alfard maye nazvu 星宿一 Xing Xiu yi Persha zorya Zori U Starodavnomu Kitayi vona vhodila do asterizmu Chervonij ptah HarakteristikiMasa Alfarda vtrichi bilsha masi Soncya Vik zori ocinyuyut u 420 miljoniv rokiv vona zalishila golovnu poslidovnist i stala gigantom spektralnogo klasu K3 i klasom svitnosti mizh II i III Yiyi kutovij diametr yakij bulo vimiryano z vikoristannyam interferometriyi dovgoyi bazi ocinyuyetsya u 9 09 0 09 kutovih milisekund Ce menshe lishe Betelgejze i i ekvivalentno 50 radiusam Soncya Spektr Alfarda pokazuye nevelikij nadlishok bariyu elementu yakij zazvichaj viroblyayetsya S procesom nukleosinteza Yak pravilo bariyeva zorya nalezhit do podvijnoyi sistemi j anomaliyi poshirennya elementiv poyasnyuyutsya obminom z suputnikom bilim karlikom Tochni vimiri promenevoyi shvidkosti pokazali vidminnosti profiliv radialnih shvidkostej i spektralnih linij zori Ci kolivannya mayut kilka periodiv vid dekilkoh godin do dekilkoh dniv Vislovleno pripushennya sho korotkostrokovi kolivannya ye rezultatom zoryanoyi pulsaciyi shozhoyi na sonyachnu Takozh bula viyavlena korelyaciya mizh zminami asimetriyi profiliv spektralnoyi liniyi j promenevoyi shvidkosti Multi periodichni kolivannya roblyat HD 81797 Alfard predmetom interesu dlya astrosejsmologichnih doslidzhen U kulturiAlfard zobrazheno na prapori Braziliyi de vin simvolizuye shtat Matu Grosu du Sul PosilannyaPerryman M A C ta in 1997 The Hipparcos Catalogue Astronomy amp Astrophysics 323 L49 L52 Bibcode 1997A amp A 323L 49P Piau L ta in February 2011 Surface convection and red giant radius measurements Astronomy and Astrophysics 526 A100 arXiv 1010 3649 Bibcode 2011A amp A 526A 100P doi 10 1051 0004 6361 201014442 Pfleiderer J Mayer U October 1971 Near ultraviolet surface photometry of the southern Milky Way Astronomical Journal 76 691 700 Bibcode 1971AJ 76 691P doi 10 1086 111186 Evans D S June 20 24 1966 The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities U Batten Alan Henry Heard John Frederick red Determination of Radial Velocities and their Applications Proceedings from IAU Symposium no 30 University of Toronto International Astronomical Union Bibcode 1967IAUS 30 57E da Silva L ta in November 2006 Basic physical parameters of a selected sample of evolved stars Astronomy and Astrophysics 458 2 609 623 arXiv astro ph 0608160 Bibcode 2006A amp A 458 609D doi 10 1051 0004 6361 20065105 Cenarro A J ta in January 2007 Medium resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra II The stellar atmospheric parameters Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 374 2 664 690 arXiv astro ph 0611618 Bibcode 2007MNRAS 374 664C doi 10 1111 j 1365 2966 2006 11196 x Setiawan J ta in July 2004 Precise radial velocity measurements of G and K giants Multiple systems and variability trend along the Red Giant Branch Astronomy and Astrophysics 421 241 254 Bibcode 2004A amp A 421 241S doi 10 1051 0004 6361 20041042 1 SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 16 chervnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2009 Knobel E B June 1895 Al Achsasi Al Mouakket on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket Monthly Notices of the Royal Astronomical Society T 55 8 s 429 438 Bibcode 1895MNRAS 55 429K doi 10 1093 mnras 55 8 429 Olcott William Tyler 2004 Star Lore Myths Legends and Facts Courier Dover Publications s 226 ISBN 0 486 43581 4 Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 22 travnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2018 Procitovano 28 lipnya 2016 Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 28 lipnya 2016 kit 中國星座神話 written by 陳久金 Published by 台灣書房出版有限公司 2005 ISBN 978 986 7332 25 7 kit 香港太空館 研究資源 亮星中英對照表 25 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Hong Kong Space Museum Accessed on line November 23 2010 Le Bouquin J B January 2009 Post processing the VLTI fringe tracking data first measurements of stars Astronomy and Astrophysics T 493 2 s 747 752 arXiv 0812 2328 Bibcode 2009A amp A 493 747L doi 10 1051 0004 6361 200810613 Mennessier M O October 1997 Barium Stars Galactic Populations and Evolution Astronomy and Astrophysics T 326 s 722 730 Bibcode 1997A amp A 326 722M Procitovano 9 zhovtnya 2009 Setiawan J Roth M Weise P Dolinger M P 2006 Multi periodic oscillations of HD 32887 and HD 81797 Memorie della Societa Astronomica Italiana T 77 s 510 514 arXiv astro ph 0505184 Bibcode 2006MmSAI 77 510S Procitovano 9 zhovtnya 2009 FOTW Flags Of The World website Arhiv originalu za 28 chervnya 2009 Procitovano 1 veresnya 2016 Div takozhSpisok zirok suzir ya Gidri