Алтар-де-Сакрифісіос (ісп. Altar de los Sacrificios) — руїни міста цивілізації мая у департаменті Петен (Гватемала). Назва перекладається як «Вівтар жертвопринесень».
Алтар-де-Сакрифісіос | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Історія | |
Датування | близько 1000 до н. е. — бл. 950 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1882 |
Відкривач | А. Модслі |
Алтар-де-Сакрифісіос у Вікісховищі |
Історія
Старовинна назва Алтар-де-Сакрифісіос донині ще не розшифрована, незважаючи на виявлення «емблемного ієрогліфа». Археологічні знахідки свідчать, що населення цього міста почало тут освоюватися близько 1000 року до н. е., у докласичний період. Населення цього періоду відповідало «культурі Ше» (за однією з гіпотез вони потрапили до Петена з гірської частини через басейн річки Лакатун). Втім тривалий час поєднувало осілий та кочовий спосіб життя.
Наступний етап — «Сан Фелікс» — тривав з 600 по 300 рр. до н. е. Загальна територія селища майже не збільшилася. Стала архітектура з'явилася в 500—450 роках до н. е., коли зводилися перші церемоніальні будівлі.
У пізній докласичний період (між 300 роком до н. е. та 150 роком н. е.) було побудовано ритуальний центр, відбувалися політичні процеси, що завершилися формуванням власного царства. Протягом етапів «Планча» і «Салінас» (300 рік до н. е. — 450 р н. е.) в місті відбулося зростання населення, почалося активне будівництво.
Піднесенню міста та держави сприяло вигідне розташування та плодючі ґрунти. У середині V ст. н. е. об'єднало навколо себе менші політії басейну річки Пасьйон. При цьому були встановлені торговельні зв'язки з Теотіуаканом. Втім внаслідок військових конфліктів другої половини VI ст. відбулося послаблення держави, що тривало до початку VII ст.
Розквіт припав на 661—771 роки («етап Пасьйон»), але в той же саме час відбулося зменшення ролі цього міста-держави внаслідок посилення держав спочатку в Сейбалі, а згодом — у Дос-Пілас.
Значного удару завдало вторгнення на ці землі одного з народів науа в 835 році. Відповідно до досліджень вже з 849 року тут правила нова, яку вважають «варварською» (із загарбників), династія. Населення мая змішалося з чужинцями з Центральної Мексики. Крім того, відомо про вплив племен мая-чонталь. Остання згадка про населення цього міста датується 910 роком. Водночас археологічні розкопки довели про його існування до середини X століття.
Опис
Алтар-де-Сакрифісіос розташований на південному березі річки Пасьйон, на відстані 1,5 км від злиття з річкою Салінас, поруч з кордоном Мексики, на відстані 45 км від міста Флорес. У давні часи тут знаходився своєрідний острів серед навколишніх боліт. Від інших відомих руїн міст мая — Яшчілана та Сейбаля відділяє 80 та 60 км відповідно.
Архітектура
За своєю архітектурою умовно відповідає стилю Усумасінти. Загальна територія міста становить до 150 га. Ранні будови зводилися з червоного пісковика, дерева і глини, з 630-х років застосовувався білий вапняк.
Місто складається з трьох близько розташованих, але цілком самостійних архітектурних груп, позначених буквами латинського алфавіту: «А», «В» і «С». На півночі ці групи обмежені річкою Пасьйон, на сході — низькою болотистою рівниною, а на півдні — невеликим, глибоким (до 4 м) яром струмка Сан-Фелікс. На заході місто не має чітко виражених меж, там знаходиться зручна для життя місцевість і декілька нечисленних груп житлових будівель, загальною чисельністю до 40 «пагорбів».
Будівлі ритуально-адміністративного центру займають горбисту ділянку землі до 10 м заввишки над рівнем річки і площею близько 14 га (400 × 350 м). Протягом усієї історії ритуально-адміністративний центр декілька разів змінював розташування. Це пов'язують з політичними подіями, зокрема зміною династій. Втім усі вони розташовані на східній, більш високій, частині. Житлові споруди зводилися на західному боці.
Спочатку (600—300 роки до н. е.) центр розташовувався в комплексі будівель відомих як група «В». Тут є головна піраміда мая в цьому місті (Будівля В1) заввишки 36 м. Трохи згодом зводяться Будівлі B2, B3 (храми), В4 (палац). Ядро групи утворює прямокутна площа, оточена монументальними кам'яними будівлями.
Чітко виражений ритуально-адміністративний центр наприкінці докласичного періоду знаходився в групах «В» і «С». Того часу зростали розміри храмових будівель, поліпшилася техніка їхнього оформлення. До кінця етапу «Салінас» з'явилися архітектурні споруди з червоного пісковика, настав «червонопісковицький» архітектурний період у 400—635 роках.
Архітектурна традиція цієї групи демонструє помітну схожість з сусідніми великими ритуально-адміністративними центрами мая, зокрема в Уашактуні та Тікалі.
З 550-560-х років центр перемістився до комплексу, відомому як група «А». Її основу становлять Північний та Південний майдани, загальною площею 1600 м2, охоплює 25 будівель. Спочатку група являла собою велику прямокутну площу розмірами 280 × 80 м, яку оточували споруди з червоного пісковика — А-I, А-II і А-III. Палацова будівля А-I оточує площу з півночі. Разом з будівлями A-VII, А-VIII і А-IX, що примикають до палацу із заходу, А-I утворює величезний акропольний комплекс. Під центральними сходами А-I, що ведуть до площі, знаходилися схованки з ритуальними приношеннями, зокрема 9 фігурних кременів, шматочки необробленого нефриту, морські мушлі, голки морських їжаків (деякі зі слідами червоної фарби), обсидіанові ножеподібні пластинки і хребці риб.
А-III є ступінчастою пірамідою на низькій платформі. Єдині сходи вели від платформи до пласкої верхівки піраміди, де був поміщений різьблений вівтар (вівтар 5) з білого вапняку. Під цим монументом виявлено ритуальну схованку з 10 фігурними кременями і 8 фігурними шматочками обсидіану. Всередині платформи А-III перебували три найбільш багаті гробниці міста з пишним поховальним ритуалом.
Між Південною і Північною площею розташовувався майданчик для гри у м'яч (відомий під назвою «Будівля A-V»), його ігрова площа становила 249,12 м2.
Група «С» є найменшою, тут розташовувалися переважно оселі знатних та заможних мешканців міста.
На захід від трьох груп («А», «В» і «С»), що становлять центральне ядро міста, виявлено декілька десятків платформ рядових жител. Вони тягнуться на 700—1000 м на захід від Групи «В». Загальна їх кількість (з тих, що виявлені і нанесені на карту) дорівнює близько 54. Прямо через річку від центру міста знаходяться дві групи невеликих пагорбів — залишки житлових будівель, названі «Мільпа Клементе» і «Ель Трапіче». Вони так близько відстоять від Алтар-де-Сакрифісіос, що, на думку дослідників, цілком могли входити безпосередньо до його складу.
Поховання
Виявлено 136 поховань різних типів і різного часу. Вони зустрічалися в руїнах осель, палацах, храмах, під вимостками площ і т. д. і представляють всі соціальні групи маянського суспільства. Найбагатших і пишніших поховань відомо поки три: 88, 96 і 128 (усі група «А»).
Найвагомішим є те, що тут було знайдено рештки жінки віком 40-44 роки з 15 глиняними посудинами, глиняною маскою з реалістично зображеним людським обличчям (трохи менше натурального розміру), сланцеве дзеркало, перли, 476 намистин з жадеїту, 538 намистин з мушель, безліч інших прикрасі — трубочок, пронізок, дисків, намистин (з глини, каменю).
Скульптура
Загалом виявлено 19 стел (16 різьблених і 3 гладеньких) і 29 вівтарів (7 різьблених, 19 гладеньких, 3 чашоподібних), що належать до періоду з 455 до 849 року. З них 11 стел знаходяться біля Північної площі групи «А». Інтерес викликає вівтар 2 (Південна площа, біля стели 8), де знайдено «емблемний ієрогліф» (поки що єдиний серед усіх монументів). Тут вперше в скульптурі мая різьблені стели пов'язані не з храмом, а з палацової будівництвом.
Ще 7 стел і 9 вівтарів знайдено в районі групи «В». Це найстаріші стели (10, 11, 12, 13 з датами від 455 до 524 року н. е.). Вони не мають жодного зображення, лише написи. Біля групи «С» вівтарі та стели не знайдено.
З 16 різьблених стел зображення збереглися лише на 9 (на інших — лише написи), розібрати сюжет тільки на 4: стели 1 (662 рік), 7 (711 рік), 9 (633 рік) і 16 (751 рік). Усі вони належать до групи мотивів, умовно визначених як «династичні»: особа високого рангу зображено в пишному вбранні і химерному головному уборі, що тримає поперек грудей «ритуальну смугу» — символ царської влади.
При створенні скульптур застосовувався флінт та обсидіан. Останні переважно використовувався для створення дрібної пластики. З нього знайдено 270 речей, що зображують насамперед тварин, частково людей.
Кераміка
Кераміка представлена доволі витонченими та якісними поліхромними виробами. Тут виявлено поховання жінки зі знатного або царського роду («Поховання 96» групи «А»). Серед поховальних дарів, котрі супроводжували померлу, особливо виділяється витончена поліхромна ваза циліндричної форми, на якій зображена складна сцена ритуалу, пов'язаного з похоронами. Ретельне вивчення кераміки з цієї гробниці виявило наявність там крім місцевих типів трьох привезених посудин з різних областей мая: Яшчилана, Тікаля і Альта-Верапас (гірська Гватемала). Встановлено дату цієї події — 754 рік.
Дослідження довели, що внаслідок військових конфліктів частина майстрів перебралася до міста Чама, де сприяли формуванню тамтешньої школи кераміки, відомої тепер як «стиль Чама». У IX ст. в Алтар-де-Сакрифісіосі поширилася «тонка помаранчева кераміка».
Історія досліджень
Виявив це городище А. Модслі у 1882 році, який його оглянув, але не дав назви. Перші дослідження у 1895 році здійснив австрійський маяніст Теоберт Малер. Він дав йому назву, під яким це місто відоме тепер, оскільки на першій стелі виявив сцену з жертвопринесення. У 1904 році він ще раз відвідав Алтар-де-Сакрифісіос.
У 1914 році тут проводили дослідження Г. Спінден и С. Морлі. У 1928 році тут проводив дослідження Франс Блом, 1934 році — А. Л. Сміт, Г. Поллок і Е. Шук, які склали мапу руїн. У 1944 році тут нетривалий час вів дослідження Сильванус Морлі.
У 1958—1963 роках тут проводили дослідження фахівці музею Пібоді Гарвардського університету (США) на чолі із Гордоном Віллі та Августом Лед'ярдом Смітом. Дотепер нових археологічних експедицій не здійснювалося.
Джерела
(англ.)
- Haviland, William A. (January 1971). Entombment, Authority, and Descent at Altar de Sacrificios, Guatemala. American Antiquity (Menasha, Wisconsin, USA.: Society for American Archaeology) 36 (1): 102—105.
- Foias A., Bishop R. Changing Ceramic Production and Exchange in the Petexbatun Region, Guatemala: Reconsidering the Classic Maya Collapse // Ancient Mesoamerica. — 1997. — Vol. 8. — P. 284.
- Nelson, Zachary Nathan (1998). Altar de Sacrificios Revisited: A Modern Translation of Ancient Writings (Thesis). Brigham Young University.
Посилання
- Altar de Sacrificios [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Altar de Sakrifisios isp Altar de los Sacrificios ruyini mista civilizaciyi maya u departamenti Peten Gvatemala Nazva perekladayetsya yak Vivtar zhertvoprinesen Altar de SakrifisiosKrayinaGvatemalaIstoriyaDatuvannyablizko 1000 do n e bl 950PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1882VidkrivachA Modsli Altar de Sakrifisios u VikishovishiIstoriyaStarovinna nazva Altar de Sakrifisios donini she ne rozshifrovana nezvazhayuchi na viyavlennya emblemnogo iyeroglifa Arheologichni znahidki svidchat sho naselennya cogo mista pochalo tut osvoyuvatisya blizko 1000 roku do n e u doklasichnij period Naselennya cogo periodu vidpovidalo kulturi She za odniyeyu z gipotez voni potrapili do Petena z girskoyi chastini cherez basejn richki Lakatun Vtim trivalij chas poyednuvalo osilij ta kochovij sposib zhittya Nastupnij etap San Feliks trivav z 600 po 300 rr do n e Zagalna teritoriya selisha majzhe ne zbilshilasya Stala arhitektura z yavilasya v 500 450 rokah do n e koli zvodilisya pershi ceremonialni budivli U piznij doklasichnij period mizh 300 rokom do n e ta 150 rokom n e bulo pobudovano ritualnij centr vidbuvalisya politichni procesi sho zavershilisya formuvannyam vlasnogo carstva Protyagom etapiv Plancha i Salinas 300 rik do n e 450 r n e v misti vidbulosya zrostannya naselennya pochalosya aktivne budivnictvo Pidnesennyu mista ta derzhavi spriyalo vigidne roztashuvannya ta plodyuchi grunti U seredini V st n e ob yednalo navkolo sebe menshi politiyi basejnu richki Pasjon Pri comu buli vstanovleni torgovelni zv yazki z Teotiuakanom Vtim vnaslidok vijskovih konfliktiv drugoyi polovini VI st vidbulosya poslablennya derzhavi sho trivalo do pochatku VII st Rozkvit pripav na 661 771 roki etap Pasjon ale v toj zhe same chas vidbulosya zmenshennya roli cogo mista derzhavi vnaslidok posilennya derzhav spochatku v Sejbali a zgodom u Dos Pilas Znachnogo udaru zavdalo vtorgnennya na ci zemli odnogo z narodiv naua v 835 roci Vidpovidno do doslidzhen vzhe z 849 roku tut pravila nova yaku vvazhayut varvarskoyu iz zagarbnikiv dinastiya Naselennya maya zmishalosya z chuzhincyami z Centralnoyi Meksiki Krim togo vidomo pro vpliv plemen maya chontal Ostannya zgadka pro naselennya cogo mista datuyetsya 910 rokom Vodnochas arheologichni rozkopki doveli pro jogo isnuvannya do seredini X stolittya OpisAltar de Sakrifisios roztashovanij na pivdennomu berezi richki Pasjon na vidstani 1 5 km vid zlittya z richkoyu Salinas poruch z kordonom Meksiki na vidstani 45 km vid mista Flores U davni chasi tut znahodivsya svoyeridnij ostriv sered navkolishnih bolit Vid inshih vidomih ruyin mist maya Yashchilana ta Sejbalya viddilyaye 80 ta 60 km vidpovidno Arhitektura Za svoyeyu arhitekturoyu umovno vidpovidaye stilyu Usumasinti Zagalna teritoriya mista stanovit do 150 ga Ranni budovi zvodilisya z chervonogo piskovika dereva i glini z 630 h rokiv zastosovuvavsya bilij vapnyak Misto skladayetsya z troh blizko roztashovanih ale cilkom samostijnih arhitekturnih grup poznachenih bukvami latinskogo alfavitu A V i S Na pivnochi ci grupi obmezheni richkoyu Pasjon na shodi nizkoyu bolotistoyu rivninoyu a na pivdni nevelikim glibokim do 4 m yarom strumka San Feliks Na zahodi misto ne maye chitko virazhenih mezh tam znahoditsya zruchna dlya zhittya miscevist i dekilka nechislennih grup zhitlovih budivel zagalnoyu chiselnistyu do 40 pagorbiv Budivli ritualno administrativnogo centru zajmayut gorbistu dilyanku zemli do 10 m zavvishki nad rivnem richki i plosheyu blizko 14 ga 400 350 m Protyagom usiyeyi istoriyi ritualno administrativnij centr dekilka raziv zminyuvav roztashuvannya Ce pov yazuyut z politichnimi podiyami zokrema zminoyu dinastij Vtim usi voni roztashovani na shidnij bilsh visokij chastini Zhitlovi sporudi zvodilisya na zahidnomu boci Spochatku 600 300 roki do n e centr roztashovuvavsya v kompleksi budivel vidomih yak grupa V Tut ye golovna piramida maya v comu misti Budivlya V1 zavvishki 36 m Trohi zgodom zvodyatsya Budivli B2 B3 hrami V4 palac Yadro grupi utvoryuye pryamokutna plosha otochena monumentalnimi kam yanimi budivlyami Chitko virazhenij ritualno administrativnij centr naprikinci doklasichnogo periodu znahodivsya v grupah V i S Togo chasu zrostali rozmiri hramovih budivel polipshilasya tehnika yihnogo oformlennya Do kincya etapu Salinas z yavilisya arhitekturni sporudi z chervonogo piskovika nastav chervonopiskovickij arhitekturnij period u 400 635 rokah Arhitekturna tradiciya ciyeyi grupi demonstruye pomitnu shozhist z susidnimi velikimi ritualno administrativnimi centrami maya zokrema v Uashaktuni ta Tikali Z 550 560 h rokiv centr peremistivsya do kompleksu vidomomu yak grupa A Yiyi osnovu stanovlyat Pivnichnij ta Pivdennij majdani zagalnoyu plosheyu 1600 m2 ohoplyuye 25 budivel Spochatku grupa yavlyala soboyu veliku pryamokutnu ploshu rozmirami 280 80 m yaku otochuvali sporudi z chervonogo piskovika A I A II i A III Palacova budivlya A I otochuye ploshu z pivnochi Razom z budivlyami A VII A VIII i A IX sho primikayut do palacu iz zahodu A I utvoryuye velicheznij akropolnij kompleks Pid centralnimi shodami A I sho vedut do ploshi znahodilisya shovanki z ritualnimi prinoshennyami zokrema 9 figurnih kremeniv shmatochki neobroblenogo nefritu morski mushli golki morskih yizhakiv deyaki zi slidami chervonoyi farbi obsidianovi nozhepodibni plastinki i hrebci rib A III ye stupinchastoyu piramidoyu na nizkij platformi Yedini shodi veli vid platformi do plaskoyi verhivki piramidi de buv pomishenij rizblenij vivtar vivtar 5 z bilogo vapnyaku Pid cim monumentom viyavleno ritualnu shovanku z 10 figurnimi kremenyami i 8 figurnimi shmatochkami obsidianu Vseredini platformi A III perebuvali tri najbilsh bagati grobnici mista z pishnim pohovalnim ritualom Mizh Pivdennoyu i Pivnichnoyu plosheyu roztashovuvavsya majdanchik dlya gri u m yach vidomij pid nazvoyu Budivlya A V jogo igrova plosha stanovila 249 12 m2 Grupa S ye najmenshoyu tut roztashovuvalisya perevazhno oseli znatnih ta zamozhnih meshkanciv mista Na zahid vid troh grup A V i S sho stanovlyat centralne yadro mista viyavleno dekilka desyatkiv platform ryadovih zhitel Voni tyagnutsya na 700 1000 m na zahid vid Grupi V Zagalna yih kilkist z tih sho viyavleni i naneseni na kartu dorivnyuye blizko 54 Pryamo cherez richku vid centru mista znahodyatsya dvi grupi nevelikih pagorbiv zalishki zhitlovih budivel nazvani Milpa Klemente i El Trapiche Voni tak blizko vidstoyat vid Altar de Sakrifisios sho na dumku doslidnikiv cilkom mogli vhoditi bezposeredno do jogo skladu Pohovannya Viyavleno 136 pohovan riznih tipiv i riznogo chasu Voni zustrichalisya v ruyinah osel palacah hramah pid vimostkami plosh i t d i predstavlyayut vsi socialni grupi mayanskogo suspilstva Najbagatshih i pishnishih pohovan vidomo poki tri 88 96 i 128 usi grupa A Najvagomishim ye te sho tut bulo znajdeno reshtki zhinki vikom 40 44 roki z 15 glinyanimi posudinami glinyanoyu maskoyu z realistichno zobrazhenim lyudskim oblichchyam trohi menshe naturalnogo rozmiru slanceve dzerkalo perli 476 namistin z zhadeyitu 538 namistin z mushel bezlich inshih prikrasi trubochok pronizok diskiv namistin z glini kamenyu Skulptura Zagalom viyavleno 19 stel 16 rizblenih i 3 gladenkih i 29 vivtariv 7 rizblenih 19 gladenkih 3 chashopodibnih sho nalezhat do periodu z 455 do 849 roku Z nih 11 stel znahodyatsya bilya Pivnichnoyi ploshi grupi A Interes viklikaye vivtar 2 Pivdenna plosha bilya steli 8 de znajdeno emblemnij iyeroglif poki sho yedinij sered usih monumentiv Tut vpershe v skulpturi maya rizbleni steli pov yazani ne z hramom a z palacovoyi budivnictvom She 7 stel i 9 vivtariv znajdeno v rajoni grupi V Ce najstarishi steli 10 11 12 13 z datami vid 455 do 524 roku n e Voni ne mayut zhodnogo zobrazhennya lishe napisi Bilya grupi S vivtari ta steli ne znajdeno Z 16 rizblenih stel zobrazhennya zbereglisya lishe na 9 na inshih lishe napisi rozibrati syuzhet tilki na 4 steli 1 662 rik 7 711 rik 9 633 rik i 16 751 rik Usi voni nalezhat do grupi motiviv umovno viznachenih yak dinastichni osoba visokogo rangu zobrazheno v pishnomu vbranni i himernomu golovnomu ubori sho trimaye poperek grudej ritualnu smugu simvol carskoyi vladi Pri stvorenni skulptur zastosovuvavsya flint ta obsidian Ostanni perevazhno vikoristovuvavsya dlya stvorennya dribnoyi plastiki Z nogo znajdeno 270 rechej sho zobrazhuyut nasampered tvarin chastkovo lyudej Keramika Keramika predstavlena dovoli vitonchenimi ta yakisnimi polihromnimi virobami Tut viyavleno pohovannya zhinki zi znatnogo abo carskogo rodu Pohovannya 96 grupi A Sered pohovalnih dariv kotri suprovodzhuvali pomerlu osoblivo vidilyayetsya vitonchena polihromna vaza cilindrichnoyi formi na yakij zobrazhena skladna scena ritualu pov yazanogo z pohoronami Retelne vivchennya keramiki z ciyeyi grobnici viyavilo nayavnist tam krim miscevih tipiv troh privezenih posudin z riznih oblastej maya Yashchilana Tikalya i Alta Verapas girska Gvatemala Vstanovleno datu ciyeyi podiyi 754 rik Doslidzhennya doveli sho vnaslidok vijskovih konfliktiv chastina majstriv perebralasya do mista Chama de spriyali formuvannyu tamteshnoyi shkoli keramiki vidomoyi teper yak stil Chama U IX st v Altar de Sakrifisiosi poshirilasya tonka pomarancheva keramika Istoriya doslidzhenViyaviv ce gorodishe A Modsli u 1882 roci yakij jogo oglyanuv ale ne dav nazvi Pershi doslidzhennya u 1895 roci zdijsniv avstrijskij mayanist Teobert Maler Vin dav jomu nazvu pid yakim ce misto vidome teper oskilki na pershij steli viyaviv scenu z zhertvoprinesennya U 1904 roci vin she raz vidvidav Altar de Sakrifisios U 1914 roci tut provodili doslidzhennya G Spinden i S Morli U 1928 roci tut provodiv doslidzhennya Frans Blom 1934 roci A L Smit G Pollok i E Shuk yaki sklali mapu ruyin U 1944 roci tut netrivalij chas viv doslidzhennya Silvanus Morli U 1958 1963 rokah tut provodili doslidzhennya fahivci muzeyu Pibodi Garvardskogo universitetu SShA na choli iz Gordonom Villi ta Avgustom Led yardom Smitom Doteper novih arheologichnih ekspedicij ne zdijsnyuvalosya Dzherela angl Haviland William A January 1971 Entombment Authority and Descent at Altar de Sacrificios Guatemala American Antiquity Menasha Wisconsin USA Society for American Archaeology 36 1 102 105 Foias A Bishop R Changing Ceramic Production and Exchange in the Petexbatun Region Guatemala Reconsidering the Classic Maya Collapse Ancient Mesoamerica 1997 Vol 8 P 284 Nelson Zachary Nathan 1998 Altar de Sacrificios Revisited A Modern Translation of Ancient Writings Thesis Brigham Young University PosilannyaAltar de Sacrificios 4 bereznya 2016 u Wayback Machine