Алта́йський держа́вний приро́дний запові́дник (рос. Алта́йский госуда́рственный приро́дный запове́дник) — державний природний заповідник на території Республіки Алтай (Російська Федерація); заснований 1932 року. Територія Алтайського і Катунського заповідників внесена до списку Світової культурної і природної спадщини ЮНЕСКО під назвою «Золоті гори Алтаю» (1998). У 2009 році заповідник включений до Всесвітньої мережі біосферних резерватів Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Входить до складу асоціації заповідників і національних парків Алтай-Саянського екорегіону.
51°57′05″ пн. ш. 87°58′13″ сх. д. / 51.951600000027774229° пн. ш. 87.97050000002778347° сх. д.Координати: 51°57′05″ пн. ш. 87°58′13″ сх. д. / 51.951600000027774229° пн. ш. 87.97050000002778347° сх. д. | |
Країна | Росія[1] |
---|---|
Розташування | Республіка Алтай |
Площа | 8829,63 км² |
Засновано | 1932 |
Вебсторінка | altzapovednik.ru |
Алтайський заповідник (Росія) | |
Алтайський заповідник у Вікісховищі |
Географія
Уздовж межі заповідника є високі гірські хребти: на півночі — хребет Торот (відріг Абаканського хребта, що відходить від нього на захід майже під прямим кутом), на північному сході — Абаканський (гора Садонська 2 890 м над р. м.), На крайньому півдні — відроги хребта Чихачьова (гора Гетедей 3 021 м), на сході — Шапшальський хребет (гора Тошкалика, 3 507 м). Кілька відокремлених гірських масивів знаходяться і в центрі заповідника: Куркурі (г. Куркуребажі, 3 111 м), Тетиколь (до 3 069 м), Чулишманський (гора Богояш, 3 143 м). Західна межа прямує уздовж річки Чулишман і Телецьким озером. Понад 20 % площі заповідника покрито розсипами каміння і галечником. У заповіднику 1 190 озер площею понад 1 га кожне. На річці Чульча за 8 км від гирла знаходиться найбільший водоскат Алтаю — Великий Чульчинський (Учар), 150-метровий каскад водоспадів.
Алтайський заповідник — один з найбільших заповідників Росії, його площа (871 212 га) становить 9,4 % від всієї території Республіки Алтай. Заповідник має у своєму складі правобережжя Телецького озера і 22 тис. га його акваторії, своєрідні ландшафти, десятиметрові кам'яні «гриби» — останці, каскади водоспадів, яких в заповіднику близько півтори сотень і багато інших природних об'єктів.
Клімат
Клімат заповідника континентальний, гірський. Залежить від особливостей рельєфу. Зима на берегах Телецького озера — одна з найбільш м'яких у Сибіру, що пов'язано з впливом звичайних в цю пору року східних і південно-східних фенів. Північно-західні вітри, навпаки, приносять похолодання. Південніше зимові температури падають. Літо через піднесене положення заповідника прохолодне, на гірських вершинах відсутне. На півночі воно вологе, на півдні сухіше.
Клімат Телецького озера | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 11,6 | 13,4 | 21,4 | 29,3 | 33,0 | 34,3 | 36,9 | 34,7 | 29,1 | 23,2 | 15,9 | 14,1 | 36,9 |
Середня температура, °C | −7,6 | −7,1 | −2,3 | 4,0 | 10,1 | 14,2 | 17,3 | 15,7 | 10,2 | 4,5 | −2 | −6,1 | 4,2 |
Абсолютний мінімум, °C | −36,2 | −38,7 | −28,8 | −24,3 | −10,1 | −1,3 | 1,6 | 0,1 | −4,9 | −18,7 | −33 | −33,5 | −38,7 |
Норма опадів, мм | 16 | 14 | 26 | 75 | 115 | 131 | 147 | 132 | 98 | 71 | 46 | 29 | 900 |
Джерело: Климат России |
Флора
За видовою різноманітністю рослин заповідник займає друге місце в Росії після Кавказького. На території Алтайського заповідника росте 1500 видів вищих судинних рослин, з яких 22 види занесені до Червоної книги Росії:
- Молодильник озерний (Isoëtes lacustris L.)
- Ковила пірчаста (Stipa pennata L.)
- Ковила Залеського (Stipa zalesskii )
- (Fisch. & C.A.Mey.)
- Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.)
- (Sw.)
- (Sw.)
- Надбородник безлистий (Epipogium aphyllum Sw.)
- Каптурниця лісова (Neottianthe cucullata L.) Schltr.
- Жировик Льозеля (Liparis loeselii L.) Rich.
- Dactylorhiza baltica (Turcz. ex Lindl.) Soó
- Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris L.)
- ()
- ( et )
- ()
- (Ledeb.)
- Оливник рожевий (Rhodiola rosea L.)
- (Kom.)
З 136 видів рослин, лишайників і грибів, занесених до Червоної книги Республіки Алтай, 49 видів відмічено в Алтайському заповіднику, з них 41 вид квіткових рослин, 5 видів — папоротевидних, 1 вид — плауновидних, 2 — лишайників.
Ліси заповідника переважно складаються з хвойних порід: модрина сибірська, сосна сибірська і ялиця сибірська. Крім того, територія заповідника багата резервами цінних лікарських і харчових рослин.
Фауна
З 1500 видів фауни, що мешкають тут, більше 250 належать до алтайсько-саянських ендеміків, 120 видів — релікти різних епох палеоген-неогенового і четвертинного періодів. На території Алтайського заповідника мешкають 59 видів тварин, внесених до Червоної книги Республіки Алтай, при цьому 15 видів мають тут основні місця проживання. За статусом рідкісності, види тварин, що особливо охороняються, на території заповідника розподіляються таким чином:
- Категорія 1 — «ті, яким згрожує зникнення» (включають 8 видів, зокрема 3 види цієї категорії мають тут основні місця проживання);
- Категорія 2 — «ті, чисельність, яких неухильно скорочується» (включають 18 видів, зокрема 6 видів мають тут основні місця проживання);
- Категорія 3 — «рідкісні» (включають 16 видів, зокрема 5 видів мають тут основні місця проживання);
- Категорія 4 — «не визначені за статусом рідкісності», на території заповідника зустрічаються 17 видів.
Комахи
На території заповідника мешкають 3 види комах, які занесені до Червоної книги Росії: синявець римнус, аполлон, . Ще один червонокнижний вид, мнемозина, мешкає на суміжній території.
Ссавці
68 видів. З них барс сніговий занесений до Міжнародної Червоної книги, цей вид вкрай рідкісний, мешкає переважно високо в горах, вище межі лісу. До Червоної книги Росії занесені , кабарга сибірська та лісовий підвид північного оленя. У заповіднику 11 видів комахоїдних, 8 — лиликоподібних, 2 — зайцеподібних, 24 — мишоподібних, 15 видів хижих (ведмідь бурий, рись євразійська, видра річкова, росомаха, соболь, мустела сибірська) і 8 видів парнокопитих (лось, олень благородний, архар, сарна азійська, козел сибірський, північний олень, кабарга і свиня дика).
До Червоної книги Республіки Алтай занесені 8 видів кажанів, місцем перебуванням яких є Алтайський заповідник (нічниця вусата, нічниця Брандта, Myotis ikonnikovi, нічниця водяна, вухань звичайний, вечірниця дозірна, пергач північний, трубконіс великий).
Окрім видів тварин, занесених до Червоної книги Республіки Алтай, територія заповідника включає основні житла комплексу мисливсько-промислових видів тварин. В цілому, Алтайський державний природний заповідник виконує найважливіші функції: збереження генофонду рідкісних видів рослин і тварин, поповнення сусідніх територій мисливсько-промисловими видами і здійснення наукових досліджень природи цього регіону.
Численними експедиціями були проведені физіко-географічні і фауністичні дослідження. Наукові роботи в період обстеження території під заповідник і в перші роки його існування лягли в основу видання перших випусків «Праць Алтайського державного заповідника». З 1970 р. результати наукових досліджень, що здійснюються на території заповідника, відбиваються в щорічної книзі «Літопис природи», що включає розділи: «Ландшафт», «Рельєф», «процеси Схилів», «Погода», «Води», «Флора і рослинність» та ін.
Галерея
- Мис Айран на Телецькому озері
- Острів Закоханих (у формі серця) на Телецькому озері
- Вид на правий берег Телецького озера
- Водоспад Учар і річка Чульча
Примітки
- http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+41&mode=all
Посилання
- Офіційний сайт [ 4 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Алтайский государственный природный биосферный заповедник / ООПТ России [ 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alta jskij derzha vnij priro dnij zapovi dnik ros Alta jskij gosuda rstvennyj priro dnyj zapove dnik derzhavnij prirodnij zapovidnik na teritoriyi Respubliki Altaj Rosijska Federaciya zasnovanij 1932 roku Teritoriya Altajskogo i Katunskogo zapovidnikiv vnesena do spisku Svitovoyi kulturnoyi i prirodnoyi spadshini YuNESKO pid nazvoyu Zoloti gori Altayu 1998 U 2009 roci zapovidnik vklyuchenij do Vsesvitnoyi merezhi biosfernih rezervativ Programi YuNESKO Lyudina i biosfera Vhodit do skladu asociaciyi zapovidnikiv i nacionalnih parkiv Altaj Sayanskogo ekoregionu Altajskij zapovidnik51 57 05 pn sh 87 58 13 sh d 51 951600000027774229 pn sh 87 97050000002778347 sh d 51 951600000027774229 87 97050000002778347 Koordinati 51 57 05 pn sh 87 58 13 sh d 51 951600000027774229 pn sh 87 97050000002778347 sh d 51 951600000027774229 87 97050000002778347Krayina Rosiya 1 RoztashuvannyaRespublika AltajPlosha8829 63 km Zasnovano1932Vebstorinkaaltzapovednik ruAltajskij zapovidnik Rosiya Altajskij zapovidnik u Vikishovishi Vodospad Korbu navesniGeografiyaUzdovzh mezhi zapovidnika ye visoki girski hrebti na pivnochi hrebet Torot vidrig Abakanskogo hrebta sho vidhodit vid nogo na zahid majzhe pid pryamim kutom na pivnichnomu shodi Abakanskij gora Sadonska 2 890 m nad r m Na krajnomu pivdni vidrogi hrebta Chihachova gora Getedej 3 021 m na shodi Shapshalskij hrebet gora Toshkalika 3 507 m Kilka vidokremlenih girskih masiviv znahodyatsya i v centri zapovidnika Kurkuri g Kurkurebazhi 3 111 m Tetikol do 3 069 m Chulishmanskij gora Bogoyash 3 143 m Zahidna mezha pryamuye uzdovzh richki Chulishman i Teleckim ozerom Ponad 20 ploshi zapovidnika pokrito rozsipami kaminnya i galechnikom U zapovidniku 1 190 ozer plosheyu ponad 1 ga kozhne Na richci Chulcha za 8 km vid girla znahoditsya najbilshij vodoskat Altayu Velikij Chulchinskij Uchar 150 metrovij kaskad vodospadiv Altajskij zapovidnik odin z najbilshih zapovidnikiv Rosiyi jogo plosha 871 212 ga stanovit 9 4 vid vsiyeyi teritoriyi Respubliki Altaj Zapovidnik maye u svoyemu skladi pravoberezhzhya Teleckogo ozera i 22 tis ga jogo akvatoriyi svoyeridni landshafti desyatimetrovi kam yani gribi ostanci kaskadi vodospadiv yakih v zapovidniku blizko pivtori soten i bagato inshih prirodnih ob yektiv KlimatKlimat zapovidnika kontinentalnij girskij Zalezhit vid osoblivostej relyefu Zima na beregah Teleckogo ozera odna z najbilsh m yakih u Sibiru sho pov yazano z vplivom zvichajnih v cyu poru roku shidnih i pivdenno shidnih feniv Pivnichno zahidni vitri navpaki prinosyat poholodannya Pivdennishe zimovi temperaturi padayut Lito cherez pidnesene polozhennya zapovidnika proholodne na girskih vershinah vidsutne Na pivnochi vono vologe na pivdni suhishe Klimat Teleckogo ozera Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 11 6 13 4 21 4 29 3 33 0 34 3 36 9 34 7 29 1 23 2 15 9 14 1 36 9 Serednya temperatura C 7 6 7 1 2 3 4 0 10 1 14 2 17 3 15 7 10 2 4 5 2 6 1 4 2 Absolyutnij minimum C 36 2 38 7 28 8 24 3 10 1 1 3 1 6 0 1 4 9 18 7 33 33 5 38 7 Norma opadiv mm 16 14 26 75 115 131 147 132 98 71 46 29 900 Dzherelo Klimat RossiiFlorau zapovidniku Za vidovoyu riznomanitnistyu roslin zapovidnik zajmaye druge misce v Rosiyi pislya Kavkazkogo Na teritoriyi Altajskogo zapovidnika roste 1500 vidiv vishih sudinnih roslin z yakih 22 vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Rosiyi Molodilnik ozernij Isoetes lacustris L Kovila pirchasta Stipa pennata L Kovila Zaleskogo Stipa zalesskii Fisch amp C A Mey Zozulini cherevichki spravzhni Cypripedium calceolus L Sw Sw Nadborodnik bezlistij Epipogium aphyllum Sw Kapturnicya lisova Neottianthe cucullata L Schltr Zhirovik Lozelya Liparis loeselii L Rich Dactylorhiza baltica Turcz ex Lindl Soo Zozulinec sholomonosnij Orchis militaris L et Ledeb Olivnik rozhevij Rhodiola rosea L Kom Z 136 vidiv roslin lishajnikiv i gribiv zanesenih do Chervonoyi knigi Respubliki Altaj 49 vidiv vidmicheno v Altajskomu zapovidniku z nih 41 vid kvitkovih roslin 5 vidiv paporotevidnih 1 vid plaunovidnih 2 lishajnikiv Lisi zapovidnika perevazhno skladayutsya z hvojnih porid modrina sibirska sosna sibirska i yalicya sibirska Krim togo teritoriya zapovidnika bagata rezervami cinnih likarskih i harchovih roslin FaunaMeteliki vidu Bilan zhilkuvatij u chervni Z 1500 vidiv fauni sho meshkayut tut bilshe 250 nalezhat do altajsko sayanskih endemikiv 120 vidiv relikti riznih epoh paleogen neogenovogo i chetvertinnogo periodiv Na teritoriyi Altajskogo zapovidnika meshkayut 59 vidiv tvarin vnesenih do Chervonoyi knigi Respubliki Altaj pri comu 15 vidiv mayut tut osnovni miscya prozhivannya Za statusom ridkisnosti vidi tvarin sho osoblivo ohoronyayutsya na teritoriyi zapovidnika rozpodilyayutsya takim chinom Kategoriya 1 ti yakim zgrozhuye zniknennya vklyuchayut 8 vidiv zokrema 3 vidi ciyeyi kategoriyi mayut tut osnovni miscya prozhivannya Kategoriya 2 ti chiselnist yakih neuhilno skorochuyetsya vklyuchayut 18 vidiv zokrema 6 vidiv mayut tut osnovni miscya prozhivannya Kategoriya 3 ridkisni vklyuchayut 16 vidiv zokrema 5 vidiv mayut tut osnovni miscya prozhivannya Kategoriya 4 ne viznacheni za statusom ridkisnosti na teritoriyi zapovidnika zustrichayutsya 17 vidiv Komahi Na teritoriyi zapovidnika meshkayut 3 vidi komah yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Rosiyi sinyavec rimnus apollon She odin chervonoknizhnij vid mnemozina meshkaye na sumizhnij teritoriyi Ssavci 68 vidiv Z nih bars snigovij zanesenij do Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi cej vid vkraj ridkisnij meshkaye perevazhno visoko v gorah vishe mezhi lisu Do Chervonoyi knigi Rosiyi zaneseni kabarga sibirska ta lisovij pidvid pivnichnogo olenya U zapovidniku 11 vidiv komahoyidnih 8 lilikopodibnih 2 zajcepodibnih 24 mishopodibnih 15 vidiv hizhih vedmid burij ris yevrazijska vidra richkova rosomaha sobol mustela sibirska i 8 vidiv parnokopitih los olen blagorodnij arhar sarna azijska kozel sibirskij pivnichnij olen kabarga i svinya dika Do Chervonoyi knigi Respubliki Altaj zaneseni 8 vidiv kazhaniv miscem perebuvannyam yakih ye Altajskij zapovidnik nichnicya vusata nichnicya Brandta Myotis ikonnikovi nichnicya vodyana vuhan zvichajnij vechirnicya dozirna pergach pivnichnij trubkonis velikij Okrim vidiv tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Respubliki Altaj teritoriya zapovidnika vklyuchaye osnovni zhitla kompleksu mislivsko promislovih vidiv tvarin V cilomu Altajskij derzhavnij prirodnij zapovidnik vikonuye najvazhlivishi funkciyi zberezhennya genofondu ridkisnih vidiv roslin i tvarin popovnennya susidnih teritorij mislivsko promislovimi vidami i zdijsnennya naukovih doslidzhen prirodi cogo regionu Chislennimi ekspediciyami buli provedeni fiziko geografichni i faunistichni doslidzhennya Naukovi roboti v period obstezhennya teritoriyi pid zapovidnik i v pershi roki jogo isnuvannya lyagli v osnovu vidannya pershih vipuskiv Prac Altajskogo derzhavnogo zapovidnika Z 1970 r rezultati naukovih doslidzhen sho zdijsnyuyutsya na teritoriyi zapovidnika vidbivayutsya v shorichnoyi knizi Litopis prirodi sho vklyuchaye rozdili Landshaft Relyef procesi Shiliv Pogoda Vodi Flora i roslinnist ta in GalereyaMis Ajran na Teleckomu ozeri Ostriv Zakohanih u formi sercya na Teleckomu ozeri Vid na pravij bereg Teleckogo ozera Vodospad Uchar i richka ChulchaPrimitkihttp www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code RUS 41 amp mode allPosilannyaOficijnij sajt 4 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Altajskij gosudarstvennyj prirodnyj biosfernyj zapovednik OOPT Rossii 24 grudnya 2015 u Wayback Machine ros