Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алтайський ботанічний сад — ботанічний сад Комітету науки . Розташований у місті Риддер. Ініціатор та творець саду — Петро Олександрович Єрмаков.
| Алтайський ботанічний сад | |
|---|---|
| 50°19′37″ пн. ш. 83°32′52″ сх. д. / 50.3270320000277778° пн. ш. 83.54801100002778469° сх. д.Координати: 50°19′37″ пн. ш. 83°32′52″ сх. д. / 50.3270320000277778° пн. ш. 83.54801100002778469° сх. д. | |
| Тип | ботанічний сад і d |
| Відкрито | 1935 |
| Площа | 154,2 га |
| Країна |  Казахстан |
| Розташування | Риддер |
  Алтайський ботанічний сад Алтайський ботанічний сад (Казахстан) | |
Історія
1933 року експедиція Всесоюзного інституту кормів під керівництвом Петра Єрмакова досліджувала флору сходу Казахстану. Повернувшись із експедиції, П. А. Єрмаков написав службову записку академіку , де обґрунтував, посилаючись на флористичне багатство краю, необхідність створення ботанічного саду у місті Риддері. 7 січня 1934 року на засіданні президії Казахстанської філії Академії наук СРСР (КФАН) було розглянуто питання «Про організацію ботанічного саду». Ідею створення ботанічного саду було схвалено вченими президії, Петру Єрмакову було оголошено подяку. Він був затверджений завідувачем Алтайського ботанічним садом. На засіданні було затверджено програму робіт саду, але юридично початком організації саду слід вважати 1935 рік. Петро Єрмаков дібрав ділянку 80 га на південно-східній околиці міста Риддера, у тому числі орних земель 23,16 га, вигону кам'янистого 25,32 га, вигону з чагарниками 28,13 га, лісу 1,37 га, незручних земель 2 64 га. Відведення даних земель для організації ботанічного саду було затверджено рішенням Ріддерської міської ради від 9 грудня 1935.
При виборі місця під сад були враховані його захищеність Сокільною сопкою від промислових газів, його різноманітний рельєф, типові для Алтаю ґрунти та наявність водних ресурсів. Сад розташований на південних відрогах великої Сокільної сопки на східній околиці широкої Риддерської долини, у заплаві річки Биструхи.
У сезон 1935 року були проведені перші роботи зі збору гербарію та насіння, восени 1935 року проведено розкорчування ділянки та оранка. З весни 1936 Алтайський ботанічний сад вперше приступив до посівів і посадок деревних, чагарникових, плодово-ягідних, овочевих і кормових рослин.
Рішенням президії Риддерської міськради 8 січня 1937 року ботанічному саду додатково було відведено 40 га землі.
1935 року Алтайський ботанічний сад розпочинав свою роботу з чотирьох осіб: завідувач ботанічним садом — один, практиканти — двоє, сторож — один.
Постановою Ради народних комісарів Казахської РСР від 6 грудня 1944 року № 689 «Про структуру КазФАН РСР на 1945 рік» було затверджено структуру Казахського ФАН РСР на 1945 рік та штатні розклади інститутів Казахського ФАН СРСР. Алтайський ботанічний сад було передано до Інституту ботаніки на самостійному балансі.
Постановою загальних зборів Академії наук Казахської РСР від 27 січня 1965 року № 5 «Про організацію Головного ботанічного саду Академії наук Казахської РСР» на базі Алма-Атинського ботанічного саду та Інституту ботаніки було організовано «Головний ботанічний сад Академії наук Казахської ССР» дослідницького інституту. «Алтайський ботанічний сад» було передано у підпорядкування Головного ботанічного саду та перейменовано на «Алтайську філію Головного ботанічного саду АН КазРСР».
У 1995 році проведено реєстрацію та затвердження меж землекористування Алтайського ботанічного саду. Після уточнення меж землекористування рішенням голови Леніногірської міської адміністрації від 10 липня 1995 року за Алтайським ботанічним садом закріплено 154,2 га (акт на право постійного землекористування № 398 від 15.09.1995).
Петро Олександрович Єрмаков помер 13 травня 1944 року на робочому місці та був похований на території Алтайського ботанічного саду.
16 лютого 1995 року восьма сесія Леніногорського міського масліхата-зборів депутатів ухвалила присвоїти Петру Олександровичу Єрмакову за особливі заслуги перед містом звання «Почесний громадянин міста Леніногорська». Вулиця, де розташована контора Алтайського ботанічного саду, названа ім'ям Єрмакова.
У 1999 році наказом Міністерства науки-Академії наук Республіки Казахстан за № 1 "Про реалізацію постанови Уряду Республіки Казахстан від 25 грудня 1998 р № 1335 «Питання установ-адміністраторів програм, що фінансуються з державного бюджету» науково-дослідні інститути були перетворені на Республіканські державні .У додатку наказом Міністерства науки-Академії наук Республіки Казахстан від 26 січня 1999 № 13 «Про перереєстрацію перетворюваних установ», що підлягають перереєстрації в державні підприємства за № 104 зазначений Алтайський ботанічний сад.
Постановою Уряду Республіки Казахстан від 5 липня 2000 року № 1018, наказом Міністерства освіти і науки від 2 серпня 2000 р. № 807 РДКП «Алтайський ботанічний сад» перетворено на самостійне підприємство на правах науково-дослідного інституту.
У 2005 році внесений в офіційний державний перелік об'єктів природних територій особливо охоронюваних Республіканського значення.
Нині Республіканське державне підприємство на праві господарського відання «Алтайський ботанічний сад» Комітету науки Міністерства освіти і науки Республіки Казахстан.
Нині територія ботанічного саду становить 154,2 га, розташована на південно-східній околиці Риддера і має різноманітний рельєф: від заплави річки Биструхи до скельних схилів Іванівського хребта.
Структура саду
Структура саду складається з відділів квітництва, природної флори, плодівництва, дендрарію та репродукційного розплідника.
Колекційний фонд
Унікальний колекційний фонд живих, рослин Алтайського ботанічного саду, який представлений 3745 видами, формами, сортами, зразками; з них у дендрарії зростає 619 біогруп, колекція плодово-ягідних культур складається із 342 видів, форм, сортів, квітково-декоративні рослини представлені 2220 таксонами, із них 1445 видів, форм, зразків — представники природної флори, 775 — інорайонні інтродуценти культурної флори, лікарські — 169 видів, 340 зразків, колекція рідкісних і зникаючих рослин — 90 видів, 286 зразків.
Заповідна зона
Займає площу 51,5 га схилах гори Бєлкіна. Заповідна зона Алтайського ботанічного саду є природною екологічною системою, рослинний фітоценоз якої утворений 400 видами вищих квіткових рослин. У заповідній зоні 17,5 га займають типові для регіону природні рослинні угруповання та 34 га — природні екологічні системи, де зростає 16 видів рідкісних рослин.
Наукова зона
Включає експериментальні ділянки з колекційними науковими фондами живих рослин та інтродукційні розплідники для розмноження, культивування та селекції рослин. Загальна площа — 30,55 га.
Експозиційна зона
- Експозиція природної флори — 4 га; інтродукційний насіннєвий розплідник — 0,03 га.
- Експозиція деревних та чагарникових рослин (дендрарій) — 12 га; інтродукційний розплідник — 0,5 га.
- Експозиція квітково-декоративних багаторічників — 2 га; інтродукційний розплідник — 0,02 га.
- Експозиція плодово-ягідних культур — 12 га; інтродукційний розплідник — 0,1 га.
Ділянки наукової зони, виділені для екскурсійного обслуговування, розташовані в експозиції природної флори (1,5 га), деревно-чагарникових рослин — 3 га, квітково-декоративних багаторічників — 1 га. Усього 5,5 га.
Мезо- та нанорельєф ботанічного саду досить різноманітний. На південному заході він представлений великими, що чергуються (місцями з виходами на денну поверхню скельних порід), з пологими схилами, які різко обриваються до заплави річки Биструха. Найбільш низька заплавна ділянка тягнеться вузькою смугою вздовж русла річки і представлена її задернованими виносами. Абсолютні висоти саду — 770—860 м.
Ґрунти біля ботанічного саду включають кілька різновидів і добре поєднуються з рельєфом. На пологих схилах залягають чорноземоподібні пилуваті суглинки (вміст загального гумусу 6,45 %), але в крутих — чорноземоподібні хрящуваті (вміст гумусу 5,17 %) і нерозвинені суглинки (4,08 %). Ґрунти досить багаті азотом (127 кг/га), але відчувають нестачу у фосфорі. Розташування в центрі Євразії визначає різко континентальний клімат із високими добовими та сезонними коливаннями температури. Лімітуючим фактором при інтродукції рослин в Алтайському ботанічному саду є різкі перепади температур та вологості протягом року, сезону та доби. Особливість кліматичних умов регіону впливає на сезонний ритм розвитку рослин інорайонних таксонів.
Зима тривала, близько 5-6 місяців із середньою температурою січня –12,9 °C та абсолютним мінімумом — 46-54 °C. Літо коротке та вологе. Середня температура липня становить +16,8 °C з абсолютним максимумом +41,5 °C. Гірський рельєф місцевості пом'якшує низькі температури взимку та високі влітку, але є причиною ранніх та пізніх заморозків, скорочуючи тривалість безморозного періоду.
За даними Леніногірської метеостанції безморозний період — 51-139 днів. Стійка температура повітря вище 5 °С — 169 днів, а вище 10 °С — 121 день. Сума ефективних температур вище + 10 °С становить 1850 °, вище — + 15 °С — 1850 °С, вище + 25 °С -1225 °С. Середньорічна кількість опадів коливається від 432 до 937 мм із літнім максимумом.
Рослинність саду носить, в основному, лугово-степовий характер, проте степові елементи тут виражені слабко і присвячені головним чином схилам південних експозицій. Круті і кам'янисті схили більш розвинені та їх аспекти змінюються кілька разів за літо. Ранньою весною цвіте простріл розкритий, потім молочай великокореневий, василистник ложнотичинковий, айстра альпійська, лабазник звичайний, суниця зелена, а з чагарників — карагана деревоподібна, карагана чагарникова, шипшина колюча, таволга дубравколиста, таволга середня, кизильник чорноплідний, жимолость татарська, барбарис сибірський, сибірка алтайська. У другій половині літа видовий склад квітучих рослин блідне, і до осені схили стають сірими. Пологі схили та низини зайняті густим травостоєм злаково-різнотравного складу за участю як лугово-степових, так і лугово-лісових елементів залежно від експозицій. У структурі Алтайського ботанічного саду представлені такі експозиції: плодовий сад, природна флора, дендрарій, квітникарство.
Діяльність
Проведення фундаментальних та прикладних досліджень у галузі фітоінтродукції та ботаніки для отримання нових знань про цінність рослин, збагачення генофонду, розробка технологій розмноження перспективних інтродуцентів, організація та реалізація режиму «Особливо охоронюваної природної території Республіканського значення» згідно із законодавством РК.
Завдання та цілі
Основне завдання вчених Алатайського ботанічного саду — розробка теоретичних та практичних питань поширення та акліматизації рослин, вивчення біоекологічних особливостей їх зростання та розвитку у несприятливих ґрунтово-кліматичних умовах; створення та збереження колекцій рослин, охорона генофонду; вивчення у культурі та розробка прийомів обробітку найбільш господарсько-цінних видів та форм лікарських, харчових, декоративних рослин природної та інорайонної флори; розробка наукових основ охорони та відтворення рідкісних та зникаючих рослин методом інтродукції та реінтродукції; проведення навчально-педагогічної та науково-просвітницької роботи в галузі екології, біології, охорони природи, рослинництва, декоративного садівництва та ландшафтної архітектури. Ведеться розробка рекомендацій щодо їх розмноження та догляду, впровадження видів у різні галузі народного господарства, створення наукових засад розведення садів та парків, надання практичної допомоги в озелененні населених пунктів області. В Алтайському ботанічному саду близько 4000 видів вищих рослин (із них 2000 видів належить до місцевої флори).
Розташований за адресою: 071300, вулиця Єрмакова, 1, м. Риддер, Східно-Казахстанська область.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- Алтайский ботанический сад. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- Алтайский ботанический сад. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- О реорганизации государственных учреждений Министерства науки и высшего образования Республики Казахстан. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- Алтайский ботанический сад. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
Література
- Алтайський ботанічний сад // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. I. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Altajskij botanichnij sad botanichnij sad Komitetu nauki Roztashovanij u misti Ridder Iniciator ta tvorec sadu Petro Oleksandrovich Yermakov Altajskij botanichnij sad50 19 37 pn sh 83 32 52 sh d 50 3270320000277778 pn sh 83 54801100002778469 sh d 50 3270320000277778 83 54801100002778469 Koordinati 50 19 37 pn sh 83 32 52 sh d 50 3270320000277778 pn sh 83 54801100002778469 sh d 50 3270320000277778 83 54801100002778469Tipbotanichnij sad i dVidkrito1935Plosha154 2 gaKrayina KazahstanRoztashuvannyaRidderAltajskij botanichnij sadAltajskij botanichnij sad Kazahstan Istoriya1933 roku ekspediciya Vsesoyuznogo institutu kormiv pid kerivnictvom Petra Yermakova doslidzhuvala floru shodu Kazahstanu Povernuvshis iz ekspediciyi P A Yermakov napisav sluzhbovu zapisku akademiku de obgruntuvav posilayuchis na floristichne bagatstvo krayu neobhidnist stvorennya botanichnogo sadu u misti Ridderi 7 sichnya 1934 roku na zasidanni prezidiyi Kazahstanskoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR KFAN bulo rozglyanuto pitannya Pro organizaciyu botanichnogo sadu Ideyu stvorennya botanichnogo sadu bulo shvaleno vchenimi prezidiyi Petru Yermakovu bulo ogolosheno podyaku Vin buv zatverdzhenij zaviduvachem Altajskogo botanichnim sadom Na zasidanni bulo zatverdzheno programu robit sadu ale yuridichno pochatkom organizaciyi sadu slid vvazhati 1935 rik Petro Yermakov dibrav dilyanku 80 ga na pivdenno shidnij okolici mista Riddera u tomu chisli ornih zemel 23 16 ga vigonu kam yanistogo 25 32 ga vigonu z chagarnikami 28 13 ga lisu 1 37 ga nezruchnih zemel 2 64 ga Vidvedennya danih zemel dlya organizaciyi botanichnogo sadu bulo zatverdzheno rishennyam Ridderskoyi miskoyi radi vid 9 grudnya 1935 Pri vibori miscya pid sad buli vrahovani jogo zahishenist Sokilnoyu sopkoyu vid promislovih gaziv jogo riznomanitnij relyef tipovi dlya Altayu grunti ta nayavnist vodnih resursiv Sad roztashovanij na pivdennih vidrogah velikoyi Sokilnoyi sopki na shidnij okolici shirokoyi Ridderskoyi dolini u zaplavi richki Bistruhi U sezon 1935 roku buli provedeni pershi roboti zi zboru gerbariyu ta nasinnya voseni 1935 roku provedeno rozkorchuvannya dilyanki ta oranka Z vesni 1936 Altajskij botanichnij sad vpershe pristupiv do posiviv i posadok derevnih chagarnikovih plodovo yagidnih ovochevih i kormovih roslin Rishennyam prezidiyi Ridderskoyi miskradi 8 sichnya 1937 roku botanichnomu sadu dodatkovo bulo vidvedeno 40 ga zemli 1935 roku Altajskij botanichnij sad rozpochinav svoyu robotu z chotiroh osib zaviduvach botanichnim sadom odin praktikanti dvoye storozh odin Postanovoyu Radi narodnih komisariv Kazahskoyi RSR vid 6 grudnya 1944 roku 689 Pro strukturu KazFAN RSR na 1945 rik bulo zatverdzheno strukturu Kazahskogo FAN RSR na 1945 rik ta shtatni rozkladi institutiv Kazahskogo FAN SRSR Altajskij botanichnij sad bulo peredano do Institutu botaniki na samostijnomu balansi Postanovoyu zagalnih zboriv Akademiyi nauk Kazahskoyi RSR vid 27 sichnya 1965 roku 5 Pro organizaciyu Golovnogo botanichnogo sadu Akademiyi nauk Kazahskoyi RSR na bazi Alma Atinskogo botanichnogo sadu ta Institutu botaniki bulo organizovano Golovnij botanichnij sad Akademiyi nauk Kazahskoyi SSR doslidnickogo institutu Altajskij botanichnij sad bulo peredano u pidporyadkuvannya Golovnogo botanichnogo sadu ta perejmenovano na Altajsku filiyu Golovnogo botanichnogo sadu AN KazRSR U 1995 roci provedeno reyestraciyu ta zatverdzhennya mezh zemlekoristuvannya Altajskogo botanichnogo sadu Pislya utochnennya mezh zemlekoristuvannya rishennyam golovi Leninogirskoyi miskoyi administraciyi vid 10 lipnya 1995 roku za Altajskim botanichnim sadom zakripleno 154 2 ga akt na pravo postijnogo zemlekoristuvannya 398 vid 15 09 1995 Petro Oleksandrovich Yermakov pomer 13 travnya 1944 roku na robochomu misci ta buv pohovanij na teritoriyi Altajskogo botanichnogo sadu 16 lyutogo 1995 roku vosma sesiya Leninogorskogo miskogo maslihata zboriv deputativ uhvalila prisvoyiti Petru Oleksandrovichu Yermakovu za osoblivi zaslugi pered mistom zvannya Pochesnij gromadyanin mista Leninogorska Vulicya de roztashovana kontora Altajskogo botanichnogo sadu nazvana im yam Yermakova U 1999 roci nakazom Ministerstva nauki Akademiyi nauk Respubliki Kazahstan za 1 Pro realizaciyu postanovi Uryadu Respubliki Kazahstan vid 25 grudnya 1998 r 1335 Pitannya ustanov administratoriv program sho finansuyutsya z derzhavnogo byudzhetu naukovo doslidni instituti buli peretvoreni na Respublikanski derzhavni U dodatku nakazom Ministerstva nauki Akademiyi nauk Respubliki Kazahstan vid 26 sichnya 1999 13 Pro perereyestraciyu peretvoryuvanih ustanov sho pidlyagayut perereyestraciyi v derzhavni pidpriyemstva za 104 zaznachenij Altajskij botanichnij sad Postanovoyu Uryadu Respubliki Kazahstan vid 5 lipnya 2000 roku 1018 nakazom Ministerstva osviti i nauki vid 2 serpnya 2000 r 807 RDKP Altajskij botanichnij sad peretvoreno na samostijne pidpriyemstvo na pravah naukovo doslidnogo institutu U 2005 roci vnesenij v oficijnij derzhavnij perelik ob yektiv prirodnih teritorij osoblivo ohoronyuvanih Respublikanskogo znachennya Nini Respublikanske derzhavne pidpriyemstvo na pravi gospodarskogo vidannya Altajskij botanichnij sad Komitetu nauki Ministerstva osviti i nauki Respubliki Kazahstan Nini teritoriya botanichnogo sadu stanovit 154 2 ga roztashovana na pivdenno shidnij okolici Riddera i maye riznomanitnij relyef vid zaplavi richki Bistruhi do skelnih shiliv Ivanivskogo hrebta Struktura saduStruktura sadu skladayetsya z viddiliv kvitnictva prirodnoyi flori plodivnictva dendrariyu ta reprodukcijnogo rozplidnika Kolekcijnij fondUnikalnij kolekcijnij fond zhivih roslin Altajskogo botanichnogo sadu yakij predstavlenij 3745 vidami formami sortami zrazkami z nih u dendrariyi zrostaye 619 biogrup kolekciya plodovo yagidnih kultur skladayetsya iz 342 vidiv form sortiv kvitkovo dekorativni roslini predstavleni 2220 taksonami iz nih 1445 vidiv form zrazkiv predstavniki prirodnoyi flori 775 inorajonni introducenti kulturnoyi flori likarski 169 vidiv 340 zrazkiv kolekciya ridkisnih i znikayuchih roslin 90 vidiv 286 zrazkiv Zapovidna zonaZajmaye ploshu 51 5 ga shilah gori Byelkina Zapovidna zona Altajskogo botanichnogo sadu ye prirodnoyu ekologichnoyu sistemoyu roslinnij fitocenoz yakoyi utvorenij 400 vidami vishih kvitkovih roslin U zapovidnij zoni 17 5 ga zajmayut tipovi dlya regionu prirodni roslinni ugrupovannya ta 34 ga prirodni ekologichni sistemi de zrostaye 16 vidiv ridkisnih roslin Naukova zonaVklyuchaye eksperimentalni dilyanki z kolekcijnimi naukovimi fondami zhivih roslin ta introdukcijni rozplidniki dlya rozmnozhennya kultivuvannya ta selekciyi roslin Zagalna plosha 30 55 ga Ekspozicijna zona Ekspoziciya prirodnoyi flori 4 ga introdukcijnij nasinnyevij rozplidnik 0 03 ga Ekspoziciya derevnih ta chagarnikovih roslin dendrarij 12 ga introdukcijnij rozplidnik 0 5 ga Ekspoziciya kvitkovo dekorativnih bagatorichnikiv 2 ga introdukcijnij rozplidnik 0 02 ga Ekspoziciya plodovo yagidnih kultur 12 ga introdukcijnij rozplidnik 0 1 ga Dilyanki naukovoyi zoni vidileni dlya ekskursijnogo obslugovuvannya roztashovani v ekspoziciyi prirodnoyi flori 1 5 ga derevno chagarnikovih roslin 3 ga kvitkovo dekorativnih bagatorichnikiv 1 ga Usogo 5 5 ga Mezo ta nanorelyef botanichnogo sadu dosit riznomanitnij Na pivdennomu zahodi vin predstavlenij velikimi sho cherguyutsya miscyami z vihodami na dennu poverhnyu skelnih porid z pologimi shilami yaki rizko obrivayutsya do zaplavi richki Bistruha Najbilsh nizka zaplavna dilyanka tyagnetsya vuzkoyu smugoyu vzdovzh rusla richki i predstavlena yiyi zadernovanimi vinosami Absolyutni visoti sadu 770 860 m Grunti bilya botanichnogo sadu vklyuchayut kilka riznovidiv i dobre poyednuyutsya z relyefom Na pologih shilah zalyagayut chornozemopodibni piluvati suglinki vmist zagalnogo gumusu 6 45 ale v krutih chornozemopodibni hryashuvati vmist gumusu 5 17 i nerozvineni suglinki 4 08 Grunti dosit bagati azotom 127 kg ga ale vidchuvayut nestachu u fosfori Roztashuvannya v centri Yevraziyi viznachaye rizko kontinentalnij klimat iz visokimi dobovimi ta sezonnimi kolivannyami temperaturi Limituyuchim faktorom pri introdukciyi roslin v Altajskomu botanichnomu sadu ye rizki perepadi temperatur ta vologosti protyagom roku sezonu ta dobi Osoblivist klimatichnih umov regionu vplivaye na sezonnij ritm rozvitku roslin inorajonnih taksoniv Zima trivala blizko 5 6 misyaciv iz serednoyu temperaturoyu sichnya 12 9 C ta absolyutnim minimumom 46 54 C Lito korotke ta vologe Serednya temperatura lipnya stanovit 16 8 C z absolyutnim maksimumom 41 5 C Girskij relyef miscevosti pom yakshuye nizki temperaturi vzimku ta visoki vlitku ale ye prichinoyu rannih ta piznih zamorozkiv skorochuyuchi trivalist bezmoroznogo periodu Za danimi Leninogirskoyi meteostanciyi bezmoroznij period 51 139 dniv Stijka temperatura povitrya vishe 5 S 169 dniv a vishe 10 S 121 den Suma efektivnih temperatur vishe 10 S stanovit 1850 vishe 15 S 1850 S vishe 25 S 1225 S Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 432 do 937 mm iz litnim maksimumom Roslinnist sadu nosit v osnovnomu lugovo stepovij harakter prote stepovi elementi tut virazheni slabko i prisvyacheni golovnim chinom shilam pivdennih ekspozicij Kruti i kam yanisti shili bilsh rozvineni ta yih aspekti zminyuyutsya kilka raziv za lito Rannoyu vesnoyu cvite prostril rozkritij potim molochaj velikokorenevij vasilistnik lozhnotichinkovij ajstra alpijska labaznik zvichajnij sunicya zelena a z chagarnikiv karagana derevopodibna karagana chagarnikova shipshina kolyucha tavolga dubravkolista tavolga serednya kizilnik chornoplidnij zhimolost tatarska barbaris sibirskij sibirka altajska U drugij polovini lita vidovij sklad kvituchih roslin blidne i do oseni shili stayut sirimi Pologi shili ta nizini zajnyati gustim travostoyem zlakovo riznotravnogo skladu za uchastyu yak lugovo stepovih tak i lugovo lisovih elementiv zalezhno vid ekspozicij U strukturi Altajskogo botanichnogo sadu predstavleni taki ekspoziciyi plodovij sad prirodna flora dendrarij kvitnikarstvo DiyalnistProvedennya fundamentalnih ta prikladnih doslidzhen u galuzi fitointrodukciyi ta botaniki dlya otrimannya novih znan pro cinnist roslin zbagachennya genofondu rozrobka tehnologij rozmnozhennya perspektivnih introducentiv organizaciya ta realizaciya rezhimu Osoblivo ohoronyuvanoyi prirodnoyi teritoriyi Respublikanskogo znachennya zgidno iz zakonodavstvom RK Zavdannya ta ciliOsnovne zavdannya vchenih Alatajskogo botanichnogo sadu rozrobka teoretichnih ta praktichnih pitan poshirennya ta aklimatizaciyi roslin vivchennya bioekologichnih osoblivostej yih zrostannya ta rozvitku u nespriyatlivih gruntovo klimatichnih umovah stvorennya ta zberezhennya kolekcij roslin ohorona genofondu vivchennya u kulturi ta rozrobka prijomiv obrobitku najbilsh gospodarsko cinnih vidiv ta form likarskih harchovih dekorativnih roslin prirodnoyi ta inorajonnoyi flori rozrobka naukovih osnov ohoroni ta vidtvorennya ridkisnih ta znikayuchih roslin metodom introdukciyi ta reintrodukciyi provedennya navchalno pedagogichnoyi ta naukovo prosvitnickoyi roboti v galuzi ekologiyi biologiyi ohoroni prirodi roslinnictva dekorativnogo sadivnictva ta landshaftnoyi arhitekturi Vedetsya rozrobka rekomendacij shodo yih rozmnozhennya ta doglyadu vprovadzhennya vidiv u rizni galuzi narodnogo gospodarstva stvorennya naukovih zasad rozvedennya sadiv ta parkiv nadannya praktichnoyi dopomogi v ozelenenni naselenih punktiv oblasti V Altajskomu botanichnomu sadu blizko 4000 vidiv vishih roslin iz nih 2000 vidiv nalezhit do miscevoyi flori Roztashovanij za adresoyu 071300 vulicya Yermakova 1 m Ridder Shidno Kazahstanska oblast Primitki Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2016 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2016 Altajskij botanicheskij sad Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2016 Altajskij botanicheskij sad Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2016 O reorganizacii gosudarstvennyh uchrezhdenij Ministerstva nauki i vysshego obrazovaniya Respubliki Kazahstan Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2016 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2016 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2016 Altajskij botanicheskij sad Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2016 LiteraturaAltajskij botanichnij sad Almati Қazak enciklopediyasy 2004 T I ISBN 9965 9389 9 7 ros