Алоте́за (від дав.-гр. ἄλλος «інший» і θέσις «положення») — це вільне (не комбінаторне й не позиційне) чергування приголосних як засіб творення нових коренів, причому ці зміни відіграють роль чинників словотвору. Терміна впровадив сходознавець С. С. Майзель, що під ним мав на увазі «використання чергування приголосних кореня в семантичних цілях». Саме поняття входить до ширшого — консонантного паралелізму споріднених слів. Найпростіша форма консонантного паралелізму безпосередньо не входить до поняття алотези, але може бути першим етапом її виникнення, наприклад: кмин і тмин, лицар і рицар, луна і руна, колихати і колисати, стовп і стовб, ринути й линути. Г. Карстін, говорячи про консонантний паралелізм, припускав, що «індоєвропейські корені можуть виступати в двох чи трьох (або й чотирьох) різних паралельних моделях, як-от: *tep- || *dʰeb(h)-, *ku̯ei || *gu̯hei-, *pā- || *bʰā, *mek- || *megh-, або як тріада: *kem- || *skem- || *gem-, *teu- || *deu-|| *dʰeu-». Він розглядав іще деяке розгалуження коренів, назвавши його консонантним аблаутом, коли до кореня додавалися сім різних звуків, і утворювалося нове значення: *bʰer- → «береза, берест» || *bʰel- → «білий» (кельт. belo- «так само») || *bʰeu- → гр. πιφαύσκω || *bʰen- → гр. φαίνω «з'являюся» || *bʰā- → д.-інд. bhāti «світить, сяє» (тут мав місце ларингальний сонант). Слід пам'ятати, що не всяка фонетична альтернація приголосного, супроводжувана значеннєвими змінами, є алотезою. С. С. Майзель серед єворпейських мов наводить, на його думку, такі приклади алотези, як: англ. canal («канал») і channel («протока»), cattle («худоба») і chattel («рухоме майно»), vine («виноградна лоза») і wine («вино»), mount («гора») і mound («горб, курган»); нім. Knabe («хлопчик») і Knарре («зброєносець, джура»), Schädel («череп») і Scheitei («тім'я»).
Чергування виникло в період, коли перехід дифузоїдних звуків у фонеми ще не закінчився. На ранніх етапах розвитку людства звуковідчутгя було розвинене порівняно слабко; індиферентність до вимови багатьох звуків полегшувала чергування не лише голосних, а й приголосних. Алотеза, як правило, з'являється на тому етапі розвитку мови, коли, з одного боку, у мові зміцніли тенденції відрізняти похідні поняття від первинних і субстантивно-атрибутивні поняття від дієслівних, а з другого боку, не з'явилося ще афіксної морфології, за якої алотеза стає згасаючим засобом словотвору. Там же, де афіксна морфологія не дістала розвитку, алотезу замінювали інші засоби семантичного розділення. О. Ю. Мілітарьов скептично прийняв версію про витоки алотези в так званому дофонемному періоді.
У більшості сучасних мов алотеза, як правило, не є продуктивним словотворчим засобом, лише зрідка вона може виступати як реліктове явище. Проте зберігаються численні сліди її дії в давнину. Відповідним відношенням пов'язано безліч коренів сучасних мов, але ця пов'язаність здебільшого є затемненою — її відкривають засоби сучасного генетичного мовознавства: багти і пекти, йняти і жати, тугий і дужий.
Див. також
Примітки
- Domović, Želimir; Klaić, Nikola; Anić, Šime (2002). (PDF) (Хорватською) . Zagreb: Sani-Plus. с. 59. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
- . УКРЛІТ.ORG (Українською) . Архів оригіналу за 6 січня 2018.
- І.З. Бурковський (2007). (Українською) . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alote za vid dav gr ἄllos inshij i 8esis polozhennya ce vilne ne kombinatorne j ne pozicijne cherguvannya prigolosnih yak zasib tvorennya novih koreniv prichomu ci zmini vidigrayut rol chinnikiv slovotvoru Termina vprovadiv shodoznavec S S Majzel sho pid nim mav na uvazi vikoristannya cherguvannya prigolosnih korenya v semantichnih cilyah Same ponyattya vhodit do shirshogo konsonantnogo paralelizmu sporidnenih sliv Najprostisha forma konsonantnogo paralelizmu bezposeredno ne vhodit do ponyattya alotezi ale mozhe buti pershim etapom yiyi viniknennya napriklad kmin i tmin licar i ricar luna i runa kolihati i kolisati stovp i stovb rinuti j linuti G Karstin govoryachi pro konsonantnij paralelizm pripuskav sho indoyevropej ski koreni mozhut vistupati v dvoh chi troh abo j chotiroh riznih parale lnih modelyah yak ot tep dʰeb h ku ei gu hei pa bʰa mek megh abo yak triada kem skem gem teu deu dʰeu Vin rozglyadav ishe deyake rozgaluzhennya koreniv nazvavshi jogo konsonantnim ablautom koli do korenya dodavalisya sim riznih zvukiv i utvoryuvalosya nove znachennya bʰer bereza berest bʰel bilij kelt belo tak samo bʰeu gr pifayskw bʰen gr fainw z yavlyayusya bʰa d ind bhati svitit syaye tut mav misce laringalnij sonant Slid pam yatati sho ne vsyaka fonetichna alternaciya prigolosnogo suprovodzhuvana znachennyevimi zminami ye alotezoyu S S Majzel sered yevorpejskih mov navodit na jogo dumku taki prikladi alotezi yak angl canal kanal i channel protoka cattle hudoba i chattel ruhome majno vine vinogradna loza i wine vino mount gora i mound gorb kurgan nim Knabe hlopchik i Knarre zbroyenosec dzhura Schadel cherep i Scheitei tim ya Cherguvannya viniklo v period koli perehid difuzoyidnih zvukiv u fonemi she ne zakinchivsya Na rannih etapah rozvitku lyudstva zvukovidchutgya bulo rozvinene porivnyano slabko indiferentnist do vimovi bagatoh zvukiv polegshuvala cherguvannya ne lishe golosnih a j prigolosnih Aloteza yak pravilo z yav lyayetsya na tomu etapi rozvitku movi koli z odnogo boku u movi zmicnili tenden ciyi vidriznyati pohidni ponyattya vid pervinnih i substantivno atributivni ponyattya vid diyeslivnih a z drugogo boku ne z yavilosya she afiksnoyi morfologiyi za yakoyi alo teza staye zgasayuchim zasobom slovotvoru Tam zhe de afiksna morfologiya ne dis tala rozvitku alotezu zaminyuvali inshi zasobi semantichnogo rozdilennya O Yu Militarov skeptichno prijnyav versiyu pro vito ki alotezi v tak zvanomu dofonemnomu periodi U bilshosti suchasnih mov aloteza yak pravilo ne ye produktivnim slovo tvorchim zasobom lishe zridka vona mozhe vistupati yak reliktove yavishe Prote zberigayutsya chislenni slidi yiyi diyi v davninu Vidpovidnim vidnoshennyam pov yazano bezlich koreniv suchasnih mov ale cya pov yazanist zdebilshogo ye zatemnenoyu yiyi vidkrivayut zasobi suchasnogo genetichnogo movoznavstva bagti i pekti jnyati i zhati tugij i duzhij Div takozhMetateza InfiksaciyaPrimitkiDomovic Zelimir Klaic Nikola Anic Sime 2002 PDF Horvatskoyu Zagreb Sani Plus s 59 ISBN 953 6489 02 3 Arhiv originalu PDF za 18 lyutogo 2018 Procitovano 17 lyutogo 2018 UKRLIT ORG Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 6 sichnya 2018 I Z Burkovskij 2007 Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 2 lyutogo 2018 Procitovano 1 lyutogo 2018