Аллект (лат. Allectus; пом. 296) — , що правив Британією та Північною Галлією в 293—296 роках. Прийшов до влади внаслідок заколоту проти свого попередника Каравзія. Зазнав поразки і загинув у війні з цезарем Констанцієм Хлором.
Аллект лат. Gaius Allectus | |
---|---|
Британський імператор | |
Попередник | Каравзій |
Наступник | посаду скасовано |
Біографічні дані | |
Народження | 3 століття |
Смерть | 296 Римська Британія, d, Римська імперія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Аллект був наближений (ймовірно, префект преторія) самопроголошеного імператора Римської Британії Марка Аврелія Мавзея Каравзія. У 293 році коли Каравзій почав терпіти поразки у війні з цезарем Констанціем Хлором, що був відправлений для підкорення острова імператором Максиміаном. Аллект організував вбивство Каравзія, ставши новим правителем острову. Секст Аврелій Віктор пише, що Аллект «плекав інтриги» і організував замах, оскільки «став боятися злих намірів і страти». Узурпатор прийняв ім'я Гай Аллект Август і встановив контроль над усією Римською Британією. Скоріше за все, його владу визнала і частина Північної Галлії, оскільки союзниками Аллекта були франки.
Правління Аллекта продовжувалося впродовж трьох років. Констанцій Хлор до 295 року встановив контроль над усіма його володіннями на материку і нейтралізував франків, а в 296 році вирішив висадитися у Британії. Він планував пристати до берега в Кенті, але був вимушений повернутися у Галлію через шторм.
Префект преторія Констанція Юлій Асклепіодот, командуючий окремою ескадрой, переправився на острів Векта (Вайт), уникаючи зустрічей з флотом Аллекта. Узурпатор зустрівся з Асклепіодотом біля сучасного Гемпшира чи Беркшира, де відбулась велика битва. Після втечі Аллекта з поля бою та його подальшої смерті Британія знову стала підпорядкована Риму. Разом з цією подією завершилося об'єднання Римської імперії після п'ятидесятирічної Кризи III століття.
У літературі
Аллект фігурує в «» Джеффрі Монмутського (XII століття). Джеффрі, що дуже вільно поводився з історичними сюжетами, писав, що Аллекта направили до Британії з Риму на чолі трьох легіонів, щоб придушити очолене Каравзієм повстання місцевого населення. Аллект здобув перемогу і «заволодів королівським престолом», але незабаром проти нього повстав правитель Корнубії (Корнуолл) Асклепіодот, якого підтримали бритти. У битві з Асклепіодотом Аллект загинув.
Аллект став персонажем повісті «Срібна гілка» (1957 рік). Там він зображений як людина «висока, з верхом дуже світлого волосся, що сріблилося на скронях. Його важке обличчя було б приємним, якби не надмірна блідість фарб; все було білясте — волосся, шкіра, очі».
Легенда
Джеффрі Монмутський включив Аллекта у свою легендарну історію королів Британії (близько 1136). Тут, Аллект є офіцером, посланим з трьома легіонами римлян, щоб позбутися короля Каравзія. Він робить це, але його правління виявляється жорстоким, і він, у свою чергу, скидається Асклепіодотом, тут — герцог Корнуолла. Останні війська Аллекта були в облозі в Лондоні, і здалися за умови, що вони отримають безпечний прохід з Великої Британії. Асклепіодот погоджується, але воїни, що здалися, були вбиті, а їхні голови кинуті в річку Галоброк.
Примітки
- Birley, 2005, p. 385..
- Аврелий Виктор, О цезарях, XXXIX, 40—41.
- .Евтропий, 2001, IX, прим. 126.
- Birley, 2005, p. 387..
- Southern, 2001, p. 149.
- Грант, 1998, с. 246—247..
- Ковалёв, 2002, с. 775.
- Михайлов, 1984, с. 207..
- Гальфрид Монмутский, 1984, История бриттов, 76..
- Сатклифф Р. Серебряная ветка. Глава 1. Берег саксов..
Джерела і література
Джерела
- Аврелий Виктор. О цезарях.
- Гальфрид Монмутский. История бриттов. — М.: Наука, 1984. — 288 с.
- Флавий Евтропий. Бревиарий римской истории. — СПб.: Алетейя, 2001. — 305 с. — ISBN 5-89329-345-2.
Література
- Грант М. Римские императоры. Биографический справочник правителей Римской империи. — М.: Терра-Книжный Клуб, 1998. — 400 с. — ISBN 5-300-02314-0.
- Ковалёв С. История Рима. — М.: Полигон, 2002. — 864 с. — ISBN 5-89173-171-1.
- Михайлов А. Книга Гальфрида Монмутского и её судьба // Гальфрид Монмутский. История бриттов. — 1984. — С. 196—227.
- Birley A. The Roman government of Britain. — Oxford University Press, 2005.
- Seek O. Allectus // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1894. — Bd. I, 2. — Kol. 1584—1585.
- Southern P. The Roman Empire from Severus to Constantine. — London, New York: Routledge, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Allekt lat Allectus pom 296 sho praviv Britaniyeyu ta Pivnichnoyu Galliyeyu v 293 296 rokah Prijshov do vladi vnaslidok zakolotu proti svogo poperednika Karavziya Zaznav porazki i zaginuv u vijni z cezarem Konstanciyem Hlorom Allekt lat Gaius AllectusBritanskij imperatorPoperednikKaravzijNastupnikposadu skasovanoBiografichni daniNarodzhennya3 stolittyaSmert296 Rimska Britaniya d Rimska imperiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAllekt buv nablizhenij jmovirno prefekt pretoriya samoprogoloshenogo imperatora Rimskoyi Britaniyi Marka Avreliya Mavzeya Karavziya U 293 roci koli Karavzij pochav terpiti porazki u vijni z cezarem Konstanciem Hlorom sho buv vidpravlenij dlya pidkorennya ostrova imperatorom Maksimianom Allekt organizuvav vbivstvo Karavziya stavshi novim pravitelem ostrovu Sekst Avrelij Viktor pishe sho Allekt plekav intrigi i organizuvav zamah oskilki stav boyatisya zlih namiriv i strati Uzurpator prijnyav im ya Gaj Allekt Avgust i vstanoviv kontrol nad usiyeyu Rimskoyu Britaniyeyu Skorishe za vse jogo vladu viznala i chastina Pivnichnoyi Galliyi oskilki soyuznikami Allekta buli franki Kvinarij Allekta Pravlinnya Allekta prodovzhuvalosya vprodovzh troh rokiv Konstancij Hlor do 295 roku vstanoviv kontrol nad usima jogo volodinnyami na materiku i nejtralizuvav frankiv a v 296 roci virishiv visaditisya u Britaniyi Vin planuvav pristati do berega v Kenti ale buv vimushenij povernutisya u Galliyu cherez shtorm Prefekt pretoriya Konstanciya Yulij Asklepiodot komanduyuchij okremoyu eskadroj perepravivsya na ostriv Vekta Vajt unikayuchi zustrichej z flotom Allekta Uzurpator zustrivsya z Asklepiodotom bilya suchasnogo Gempshira chi Berkshira de vidbulas velika bitva Pislya vtechi Allekta z polya boyu ta jogo podalshoyi smerti Britaniya znovu stala pidporyadkovana Rimu Razom z ciyeyu podiyeyu zavershilosya ob yednannya Rimskoyi imperiyi pislya p yatidesyatirichnoyi Krizi III stolittya U literaturiAllekt figuruye v Dzheffri Monmutskogo XII stolittya Dzheffri sho duzhe vilno povodivsya z istorichnimi syuzhetami pisav sho Allekta napravili do Britaniyi z Rimu na choli troh legioniv shob pridushiti ocholene Karavziyem povstannya miscevogo naselennya Allekt zdobuv peremogu i zavolodiv korolivskim prestolom ale nezabarom proti nogo povstav pravitel Kornubiyi Kornuoll Asklepiodot yakogo pidtrimali britti U bitvi z Asklepiodotom Allekt zaginuv Allekt stav personazhem povisti Sribna gilka 1957 rik Tam vin zobrazhenij yak lyudina visoka z verhom duzhe svitlogo volossya sho sriblilosya na skronyah Jogo vazhke oblichchya bulo b priyemnim yakbi ne nadmirna blidist farb vse bulo bilyaste volossya shkira ochi LegendaDzheffri Monmutskij vklyuchiv Allekta u svoyu legendarnu istoriyu koroliv Britaniyi blizko 1136 Tut Allekt ye oficerom poslanim z troma legionami rimlyan shob pozbutisya korolya Karavziya Vin robit ce ale jogo pravlinnya viyavlyayetsya zhorstokim i vin u svoyu chergu skidayetsya Asklepiodotom tut gercog Kornuolla Ostanni vijska Allekta buli v oblozi v Londoni i zdalisya za umovi sho voni otrimayut bezpechnij prohid z Velikoyi Britaniyi Asklepiodot pogodzhuyetsya ale voyini sho zdalisya buli vbiti a yihni golovi kinuti v richku Galobrok Ubivstvo Karavziya Vilyam Gamilton 1781 1783 roki PrimitkiBirley 2005 p 385 Avrelij Viktor O cezaryah XXXIX 40 41 Evtropij 2001 IX prim 126 Birley 2005 p 387 Southern 2001 p 149 Grant 1998 s 246 247 Kovalyov 2002 s 775 Mihajlov 1984 s 207 Galfrid Monmutskij 1984 Istoriya brittov 76 Satkliff R Serebryanaya vetka Glava 1 Bereg saksov Dzherela i literaturaDzherela Avrelij Viktor O cezaryah Galfrid Monmutskij Istoriya brittov M Nauka 1984 288 s Flavij Evtropij Breviarij rimskoj istorii SPb Aletejya 2001 305 s ISBN 5 89329 345 2 Literatura Grant M Rimskie imperatory Biograficheskij spravochnik pravitelej Rimskoj imperii M Terra Knizhnyj Klub 1998 400 s ISBN 5 300 02314 0 Kovalyov S Istoriya Rima M Poligon 2002 864 s ISBN 5 89173 171 1 Mihajlov A Kniga Galfrida Monmutskogo i eyo sudba Galfrid Monmutskij Istoriya brittov 1984 S 196 227 Birley A The Roman government of Britain Oxford University Press 2005 Seek O Allectus Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1894 Bd I 2 Kol 1584 1585 Southern P The Roman Empire from Severus to Constantine London New York Routledge 2001