Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аллан Девід Блум (фр. Allan David Bloom, Індіанаполіс, 14 вересня 1930 — Чикаго, 7 жовтня 1992) — американський філософ. Він був учнем Лео Штрауса в Чиказькому університеті і найбільш відомий завдяки своєму бестселеру 1987 року [en], який отримав широке висвітлення в американських ЗМІ. Кілька сотень тисяч примірників книги було видано в США, але вона не отримала широкого розповсюдження у Європі, зокрема в Україні. У ній Блум критикує ліберальну модель освіти епохи після Другої світової війни та засилля масової культури у свідомості людей. Він також відомий своїми педагогічними позиціями та перекладами Платона і Руссо.
| Аллан Блум | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 14 вересня 1930[1][2][3] Індіанаполіс, США[4] | |||
| Смерть | 7 жовтня 1992[5][1][…] (62 роки) Чикаго[4] d | |||
| Громадянство (підданство) |  США | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Торонтський університет, Корнелльський університет і Чиказький університет | |||
| Науковий ступінь | доктор філософії | |||
| Alma mater | Чиказький університет | |||
| Вчителі | Лео Штраус | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
Біографія
Аллан Блум навчався в державних школах Індіанаполіса до 16 років. У цей час його сім'я переїхала до Чикаго, де Аллан Блум вступив до університету, здобувши ступінь бакалавра в 1949 році, магістра в 1953 році і доктора філософії в Комітеті соціальної думки в 1955 році. Там він зазнав значного впливу Лео Штрауса. Потім він навчався і викладав за кордоном, у Вищій нормальній школі в Парижі з 1953 по 1955 рік, де він брав уроки в Андре-Жана Фестужера та Александра Кожева і подружився з Ернестом Фортеном та Раймоном Ароном. У 1957 році він поїхав до Гейдельберга. Викладав в американських університетах Чикаго (1955-1960), Єльському (1960-1963) та Корнельському (1963-1970), а також у Канаді в Торонтському університеті (1970-1979).
Після Торонто Блум повернувся до Чикаго, де був призначений професором Комітету з соціальної думки (англ. Committee on Social Thought) до своєї смерті в 1992 році. Блум був також відомим перекладачем Платона і Руссо. Серед його студентів були П'єр Манент, П'єр Гасснер та Френсіс Фукуяма.
Ймовірно, хворий на СНІД, Блум помер 7 жовтня 1992 року у віці 62 років після госпіталізації з виразкою та ускладненнями на печінку. На момент смерті він був співдиректором Центру досліджень теорії і практики демократії імені Джона М. Оліна (англ. John M. Olin Center for Inquiry into the Theory and Practice of Democracy).
Ідеї
Аллан Блум вважав, що ліберальна освіта в поєднанні з ретельним вивченням великих класичних текстів є основою будь-якої хорошої освіти. У цьому сенсі він, схоже, дотримувався доктрини Мортимера Адлера, яку на кампусі Чиказького університету представляв його молодий президент [en]. Мортимер Адлер і Роберт Мейнард Хатчінс, які думали про програму ліберальних студій, побачили, що «Великі книги» (англ. Great Books) є найкращим засобом для того, що є основним у західній культурі, і для того, до чого рефлексія може наблизитися на найфундаментальнішому рівні у постійних і важливих питаннях, що стоять перед людством.
Аллан Блум був твердо переконаний, що жодна людина не може по-справжньому дослідити життя, не займаючись серйозним вивченням і не менш серйозною практикою великих класичних текстів. Він був настільки переконаний у цьому, що доклав зусиль до опанування класичної грецької та французької мов, як для власного навчання, так і для викладання; Його переклади «Держава» Платона та «Еміля» Руссо дали поштовх багатьом подальшим дослідженням, але передусім у посмертній «Любові та дружбі» (англ. Love and Friendship), де Блум ділиться своїми прочитаннями Платона, а також Руссо, Джейн Остін, Стендаля, Флобера, Толстого, Шекспіра та Монтеня.
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Internet Philosophy Ontology project
- Freebase Data Dumps — Google.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Feeney, Matt (12 квітня 2012). Allan Bloom’s Guide to College. The New Yorker (амер.). ISSN 0028-792X. Процитовано 13 квітня 2024.
- Nussbaum, Martha C. (5 листопада 1987). Undemocratic Vistas. The New York Review of Books (англ.). Т. 34, № 17. ISSN 0028-7504. Процитовано 13 квітня 2024.
- Greider, William (8 жовтня 1987). Bloom and Doom: 'The Closing of the American Mind'. Rolling Stone (амер.). Процитовано 13 квітня 2024.
Посилання
- Andrew Patner, «Allan Bloom, warts and all», Chicago Sun-Times, 16 aprill 2000.
- Jim Sleeper, «Allan Bloom and the Conservative Mind», The New York Times, 4 septembre 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Allan Devid Blum fr Allan David Bloom Indianapolis 14 veresnya 1930 Chikago 7 zhovtnya 1992 amerikanskij filosof Vin buv uchnem Leo Shtrausa v Chikazkomu universiteti i najbilsh vidomij zavdyaki svoyemu bestseleru 1987 roku Zakrittya amerikanskogo rozumu en yakij otrimav shiroke visvitlennya v amerikanskih ZMI 7 8 9 Kilka soten tisyach primirnikiv knigi bulo vidano v SShA ale vona ne otrimala shirokogo rozpovsyudzhennya u Yevropi zokrema v Ukrayini U nij Blum kritikuye liberalnu model osviti epohi pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta zasillya masovoyi kulturi u svidomosti lyudej Vin takozh vidomij svoyimi pedagogichnimi poziciyami ta perekladami Platona i Russo Allan BlumNarodzhennya14 veresnya 1930 1930 09 14 1 2 3 Indianapolis SShA 4 Smert7 zhovtnya 1992 1992 10 07 5 1 62 roki Chikago 4 smert vid uskladnen pov yazanih zi SNIDomdGromadyanstvo piddanstvo SShAZnannya movanglijska 5 6 Diyalnistpolitolog zhurnalist klasicist vihovatelVikladavTorontskij universitet Kornellskij universitet i Chikazkij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyiAlma materChikazkij universitetVchiteliLeo ShtrausNagorodiGrant Guggengajma Charles Frankel Prized 1992 Zmist 1 Biografiya 2 Ideyi 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiyared Allan Blum navchavsya v derzhavnih shkolah Indianapolisa do 16 rokiv U cej chas jogo sim ya pereyihala do Chikago de Allan Blum vstupiv do universitetu zdobuvshi stupin bakalavra v 1949 roci magistra v 1953 roci i doktora filosofiyi v Komiteti socialnoyi dumki v 1955 roci Tam vin zaznav znachnogo vplivu Leo Shtrausa Potim vin navchavsya i vikladav za kordonom u Vishij normalnij shkoli v Parizhi z 1953 po 1955 rik de vin brav uroki v Andre Zhana Festuzhera ta Aleksandra Kozheva i podruzhivsya z Ernestom Fortenom ta Rajmonom Aronom U 1957 roci vin poyihav do Gejdelberga Vikladav v amerikanskih universitetah Chikago 1955 1960 Yelskomu 1960 1963 ta Kornelskomu 1963 1970 a takozh u Kanadi v Torontskomu universiteti 1970 1979 Pislya Toronto Blum povernuvsya do Chikago de buv priznachenij profesorom Komitetu z socialnoyi dumki angl Committee on Social Thought do svoyeyi smerti v 1992 roci Blum buv takozh vidomim perekladachem Platona i Russo Sered jogo studentiv buli P yer Manent P yer Gassner ta Frensis Fukuyama Jmovirno hvorij na SNID Blum pomer 7 zhovtnya 1992 roku u vici 62 rokiv pislya gospitalizaciyi z virazkoyu ta uskladnennyami na pechinku Na moment smerti vin buv spivdirektorom Centru doslidzhen teoriyi i praktiki demokratiyi imeni Dzhona M Olina angl John M Olin Center for Inquiry into the Theory and Practice of Democracy Ideyired Allan Blum vvazhav sho liberalna osvita v poyednanni z retelnim vivchennyam velikih klasichnih tekstiv ye osnovoyu bud yakoyi horoshoyi osviti U comu sensi vin shozhe dotrimuvavsya doktrini Mortimera Adlera yaku na kampusi Chikazkogo universitetu predstavlyav jogo molodij prezident Robert Mejnard Hatchins en Mortimer Adler i Robert Mejnard Hatchins yaki dumali pro programu liberalnih studij pobachili sho Veliki knigi angl Great Books ye najkrashim zasobom dlya togo sho ye osnovnim u zahidnij kulturi i dlya togo do chogo refleksiya mozhe nablizitisya na najfundamentalnishomu rivni u postijnih i vazhlivih pitannyah sho stoyat pered lyudstvom Allan Blum buv tverdo perekonanij sho zhodna lyudina ne mozhe po spravzhnomu dosliditi zhittya ne zajmayuchis serjoznim vivchennyam i ne mensh serjoznoyu praktikoyu velikih klasichnih tekstiv Vin buv nastilki perekonanij u comu sho doklav zusil do opanuvannya klasichnoyi greckoyi ta francuzkoyi mov yak dlya vlasnogo navchannya tak i dlya vikladannya Jogo perekladi Derzhava Platona ta Emilya Russo dali poshtovh bagatom podalshim doslidzhennyam ale peredusim u posmertnij Lyubovi ta druzhbi angl Love and Friendship de Blum dilitsya svoyimi prochitannyami Platona a takozh Russo Dzhejn Ostin Stendalya Flobera Tolstogo Shekspira ta Montenya Div takozhred Platon Zhan Zhak Russo Leo Shtraus Aleksandr Kozhev Sol BellouPrimitkired a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 a b Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Feeney Matt 12 kvitnya 2012 Allan Bloom s Guide to College The New Yorker amer ISSN 0028 792X Procitovano 13 kvitnya 2024 Nussbaum Martha C 5 listopada 1987 Undemocratic Vistas The New York Review of Books angl T 34 17 ISSN 0028 7504 Procitovano 13 kvitnya 2024 Greider William 8 zhovtnya 1987 Bloom and Doom The Closing of the American Mind Rolling Stone amer Procitovano 13 kvitnya 2024 Posilannyared Andrew Patner Allan Bloom warts and all Chicago Sun Times 16 aprill 2000 Jim Sleeper Allan Bloom and the Conservative Mind The New York Times 4 septembre 2005 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Allan Blum