Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Александар Кісьов (болг. Александър Николов Кисьов; нар. 10 червня 1879, Елена) — 26 грудня 1964, Софія — болгарський офіцер (генерал кавалерії).
| Александар Кісьов | |
|---|---|
| болг. Александър Николов Кисьов | |
| Народження | 10 червня 1879 Елена |
| Смерть | 26 грудня 1964 (85 років) Софія |
| Країна |  Болгарія |
| Освіта | Військове училище (Софія) Військова академія (Франція) |
| Звання | генерал кавалерії |
| Командування | Лейбгвардійський кінний полк |
| Війни / битви | Вітчизняна війна (1913) Друга Балканська війна Перша світова війна |
 Александар Кісьов у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 10 червня 1879 в місті Елена.
1898 закінчив Військове училище в Софії і 1899 отримав звання лейтенанта.
Як молодший офіцер, призначений на посаду в ескадроні лейб-гвардії, де 1903 отримав звання старшого лейтенанта.
Незабаром відряджений до Франції, де закінчив Військову академію 1906. 31 грудня 1906 випускався як капітан. 1907–1908 служив у почті царя Фердинанда I як військовмй наставник Бориса III.
У період з 1910 по 1911 був військовим аташе в Белграді.
2 серпня 1912 отримав звання майора, а потім в період з 1912 по 1913 — військовий аташе в Бухаресті.
Вітчизняна війна (1913)
Під час Другої Балканської війни (1913) є керівником оперативного відділу в штабі об'єднаної 4-ї і 5-ї армій. Після встановлення миру в Бухаресті, в період з липня 1913 — по грудень 1913 був членом комісії по кордону з Сербією.
У 1914–1915 служив в лейб-гвардії кавалерійського полку, а потім інспектором у військовій школі. 15 серпня 1915 отримав звання підполковника.
Перша світова війна (1915—1918)
Під час Першої світової війни (1915–1918) був начальником Бургаського контрольно-пропускного пункта і в війні проти Румунії в 1916 був начальником штабу кінної дивізії генерал-майора Івана Колева. 14 жовтня 1917 отримав чин полковника. У період з 1918 по 1922 був начальником кавалерійської школи, начальником оперативного відділу штабу армії і командиром 1-ї піхотної бригади. З 1919 по 1930 очолював жандармерію.
26 березня 1925 отримав звання генерал-майора, а 15 травня 1930 звання генерал-лейтенанта. З 31 січня 1931 по 9 травня 1934 був призначений військовим міністром. 9 травня 1934 отримав звання генерала кавалерії і звільнений з армії.
Нагороди
- Орден «За хоробрість» II ступеня
- Орден «Святий Олександр» II ступеня без мечів, V ступеня з мечами посередині
- Орден «За військову заслуги» I ступеня
- Орден «Залізного хреста» II ступеня (Німеччина)
Джерела
- Недев, С., Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», с. 175
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Aleksandar Kisov bolg Aleksandr Nikolov Kisov nar 10 chervnya 1879 Elena 26 grudnya 1964 Sofiya bolgarskij oficer general kavaleriyi Aleksandar Kisovbolg Aleksandr Nikolov KisovFajl BASA 373K 1 710 1 Aleksandar Kisyov 1931 1932 jpegNarodzhennya10 chervnya 1879 1879 06 10 ElenaSmert26 grudnya 1964 1964 12 26 85 rokiv SofiyaKrayina BolgariyaOsvitaVijskove uchilishe Sofiya Vijskova akademiya Franciya Zvannyageneral kavaleriyiKomanduvannyaLejbgvardijskij kinnij polkVijni bitviVitchiznyana vijna 1913 Druga Balkanska vijna Persha svitova vijna Aleksandar Kisov u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Vitchiznyana vijna 1913 3 Persha svitova vijna 1915 1918 4 Nagorodi 5 DzherelaBiografiyared Narodivsya 10 chervnya 1879 v misti Elena 1898 zakinchiv Vijskove uchilishe v Sofiyi i 1899 otrimav zvannya lejtenanta Yak molodshij oficer priznachenij na posadu v eskadroni lejb gvardiyi de 1903 otrimav zvannya starshogo lejtenanta Nezabarom vidryadzhenij do Franciyi de zakinchiv Vijskovu akademiyu 1906 31 grudnya 1906 vipuskavsya yak kapitan 1907 1908 sluzhiv u pochti carya Ferdinanda I yak vijskovmj nastavnik Borisa III U period z 1910 po 1911 buv vijskovim atashe v Belgradi 2 serpnya 1912 otrimav zvannya majora a potim v period z 1912 po 1913 vijskovij atashe v Buharesti Vitchiznyana vijna 1913 red Pid chas Drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 ye kerivnikom operativnogo viddilu v shtabi ob yednanoyi 4 yi i 5 yi armij Pislya vstanovlennya miru v Buharesti v period z lipnya 1913 po gruden 1913 buv chlenom komisiyi po kordonu z Serbiyeyu U 1914 1915 sluzhiv v lejb gvardiyi kavalerijskogo polku a potim inspektorom u vijskovij shkoli 15 serpnya 1915 otrimav zvannya pidpolkovnika Persha svitova vijna 1915 1918 red Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1915 1918 buv nachalnikom Burgaskogo kontrolno propusknogo punkta i v vijni proti Rumuniyi v 1916 buv nachalnikom shtabu kinnoyi diviziyi general majora Ivana Koleva 14 zhovtnya 1917 otrimav chin polkovnika U period z 1918 po 1922 buv nachalnikom kavalerijskoyi shkoli nachalnikom operativnogo viddilu shtabu armiyi i komandirom 1 yi pihotnoyi brigadi Z 1919 po 1930 ocholyuvav zhandarmeriyu 26 bereznya 1925 otrimav zvannya general majora a 15 travnya 1930 zvannya general lejtenanta Z 31 sichnya 1931 po 9 travnya 1934 buv priznachenij vijskovim ministrom 9 travnya 1934 otrimav zvannya generala kavaleriyi i zvilnenij z armiyi Pomer 26 grudnya 1964 v Sofiyi Nagorodired Orden Za horobrist II stupenya Orden Svyatij Oleksandr II stupenya bez mechiv V stupenya z mechami poseredini Orden Za vijskovu zaslugi I stupenya Orden Zaliznogo hresta II stupenya Nimechchina Dzherelared Nedev S Komandvaneto na blgarskata vojska prez vojnite za nacionalno obedinenie Sofiya 1993 Voennoizdatelski kompleks Sv Georgi Pobedonosec s 175 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Aleksandar Kisov