Алгебричною операцією на множині називається функція яка є відображенням виду де — декартів добуток в який входить разів.
Алгебрична операція |
У цьому визначенні є два важливих моменти. По-перше, оскільки операція є функцією, то результат застосування операції визначено однозначно. Тому даний упорядкований набір з елементів множини функція переводить тільки в один елемент із . По-друге, операція замкнена на у тому розумінні, що область визначення та область значень операції лежать у і відповідно.
Кажуть, що операція має порядок або є -арна операція. Частіше зустрічається ситуація, коли порядок дорівнює або . Операції виду називають унарними, а операції називають бінарними. Елементи упорядкованого набору з елементів в області визначення називають операндами. Операції звичайно позначають символами, що називають операторами. У випадку унарних операції звичайно символ оператора ставлять перед або над операндом.
Види запису операцій
Розглянемо три варіанти запису бінарної операції складання і
- — оператор ставиться між операндами:
- — оператор ставиться перед операндами:
- — оператор ставиться після операндів:
Префіксний та постфіксний способи запису не потребують дужок при визначенні порядку обчислювання складних виразів, і це робить їх особливо зручними для автоматичної обробки. Вони часто використовуються для представлення виразів у пам'яті комп'ютера.
Алгоритм обчислення значень виразу, що записаний у постфіксній формі
- При перегляді запису зліва направо виконується перша знайдена операція, якій безпосередньо передує достатня для неї кількість операндів.
- На місці виконаної операції і використаних для цього операндів у рядок записується результат виконання операції.
- Повертаємося до кроку
Приклад
Маємо вираз: (5 * 6) / ((8 — 3) * (7 + 1) * 4) .
Запишемо його у постфіксній формі: 5 6 * 8 3 — 7 1 + 4 * / .
Тепер ми можемо його розв'язати: 5 6 * 8 3 — 7 1 + 4 * / = 30 8 3 — 7 1 + 4 * / = 30 5 7 1 + 4 * / = 30 5 8 4 * / = 30 160 / = 0.1875 .
Властивості операцій
Нехай дано множину на якій визначено дві бінарні операції та
Комутативність
Якщо для всіх то стверджують, що бінарна операція на множині має властивість — комутативність.
Асоціативність
Якщо для всіх то стверджують, що бінарна операція на множині має властивість — асоціативність.
Дистрибутивність
Якщо для всіх то стверджують, що бінарна операція на множині має властивість — дистрибутивність відносно операції
Приклад
Маємо дві бінарні операції: додавання та віднімання Перевіримо їх комутативність, асоціативність та дистрибутивність на множині дійсних чисел
Комутативність
— операція додавання є комутативною.
— операція віднімання не є комутативною.
Асоціативність
— операція додавання є асоціативною.
— операція віднімання не є асоціативною.
Дистрибутивність
— операція додавання не є дистрибутивною відносно операції віднімання.
— операція віднімання не є дистрибутивною відносно операції додавання.
Примітки
- Позначення абстрактної бінарної операції.
Джерела
Бондаренко М. Ф., Білоус Н. В., Руткас А. Г. Комп'ютерна дискретна математика: Підручник. — Харків: «Компанія СМІТ», 2004. С. 73-76. (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Operaciya Algebrichnoyu operaciyeyu na mnozhini S displaystyle S nazivayetsya funkciya f displaystyle f yaka ye vidobrazhennyam vidu f Sn S n N displaystyle f colon S n to S n in mathbb N de Sn displaystyle S n dekartiv dobutok S S S displaystyle mbox S S S v yakij S displaystyle S vhodit n displaystyle n raziv Algebrichna operaciya U comu viznachenni ye dva vazhlivih momenti Po pershe oskilki operaciya ye funkciyeyu to rezultat zastosuvannya operaciyi viznacheno odnoznachno Tomu danij uporyadkovanij nabir z n displaystyle n elementiv mnozhini S displaystyle S funkciya f displaystyle f perevodit tilki v odin element iz S displaystyle S Po druge operaciya zamknena na S displaystyle S u tomu rozuminni sho oblast viznachennya ta oblast znachen operaciyi lezhat u Sn displaystyle S n i S displaystyle S vidpovidno Kazhut sho operaciya Sn S displaystyle S n to S maye poryadok n displaystyle n abo ye n displaystyle n arna operaciya Chastishe zustrichayetsya situaciya koli poryadok dorivnyuye 1 displaystyle 1 abo 2 displaystyle 2 Operaciyi vidu S S displaystyle S to S nazivayut unarnimi a operaciyi S2 S displaystyle S 2 to S nazivayut binarnimi Elementi uporyadkovanogo naboru z n displaystyle n elementiv v oblasti viznachennya Sn displaystyle S n nazivayut operandami Operaciyi zvichajno poznachayut simvolami sho nazivayut operatorami U vipadku unarnih operaciyi zvichajno simvol operatora stavlyat pered abo nad operandom Vidi zapisu operacijRozglyanemo tri varianti zapisu binarnoyi operaciyi skladannya a displaystyle a i b displaystyle b infix displaystyle mbox infix operator stavitsya mizh operandami a b displaystyle a b prefix displaystyle mbox prefix operator stavitsya pered operandami ab displaystyle ab postfix displaystyle mbox postfix operator stavitsya pislya operandiv ab displaystyle ab Prefiksnij ta postfiksnij sposobi zapisu ne potrebuyut duzhok pri viznachenni poryadku obchislyuvannya skladnih viraziv i ce robit yih osoblivo zruchnimi dlya avtomatichnoyi obrobki Voni chasto vikoristovuyutsya dlya predstavlennya viraziv u pam yati komp yutera Algoritm obchislennya znachen virazu sho zapisanij u postfiksnij formi Pri pereglyadi zapisu zliva napravo vikonuyetsya persha znajdena operaciya yakij bezposeredno pereduye dostatnya dlya neyi kilkist operandiv Na misci vikonanoyi operaciyi i vikoristanih dlya cogo operandiv u ryadok zapisuyetsya rezultat vikonannya operaciyi Povertayemosya do kroku 1 displaystyle 1 Priklad Mayemo viraz 5 6 8 3 7 1 4 Zapishemo jogo u postfiksnij formi 5 6 8 3 7 1 4 Teper mi mozhemo jogo rozv yazati 5 6 8 3 7 1 4 30 8 3 7 1 4 30 5 7 1 4 30 5 8 4 30 160 0 1875 Vlastivosti operacijNehaj dano mnozhinu A displaystyle A na yakij viznacheno dvi binarni operaciyi displaystyle otimes ta displaystyle oplus displaystyle Komutativnist Yaksho a b b a displaystyle a otimes b b otimes a dlya vsih a b A displaystyle a b in A to stverdzhuyut sho binarna operaciya displaystyle otimes na mnozhini A displaystyle A maye vlastivist komutativnist Asociativnist Yaksho a b c a b c displaystyle a otimes b otimes c a otimes b otimes c dlya vsih a b c A displaystyle a b c in A to stverdzhuyut sho binarna operaciya displaystyle otimes na mnozhini A displaystyle A maye vlastivist asociativnist Distributivnist Yaksho a b c a b a c displaystyle a otimes b oplus c a otimes b oplus a otimes c dlya vsih a b c A displaystyle a b c in A to stverdzhuyut sho binarna operaciya displaystyle otimes na mnozhini A displaystyle A maye vlastivist distributivnist vidnosno operaciyi displaystyle oplus Priklad Mayemo dvi binarni operaciyi dodavannya displaystyle ta vidnimannya displaystyle Perevirimo yih komutativnist asociativnist ta distributivnist na mnozhini dijsnih chisel R displaystyle mathbb R Komutativnist a b b a displaystyle a b b a operaciya dodavannya ye komutativnoyu a b b a displaystyle a b neq b a operaciya vidnimannya ne ye komutativnoyu Asociativnist a b c a b c displaystyle a b c a b c operaciya dodavannya ye asociativnoyu a b c a b c displaystyle a b c neq a b c operaciya vidnimannya ne ye asociativnoyu Distributivnist a b c a b a c displaystyle a b c neq a b a c operaciya dodavannya ne ye distributivnoyu vidnosno operaciyi vidnimannya a b c a b b c displaystyle a b c neq a b b c operaciya vidnimannya ne ye distributivnoyu vidnosno operaciyi dodavannya PrimitkiPoznachennya abstraktnoyi binarnoyi operaciyi DzherelaBondarenko M F Bilous N V Rutkas A G Komp yuterna diskretna matematika Pidruchnik Harkiv Kompaniya SMIT 2004 S 73 76 ukr