Алайський асімблефар | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Asymblepharus alaicus , 1901 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Алайський асімблефар (Asymblepharus alaicus) — сцинк з роду асімблефарів родини сцинкових. Має 3 підвиди.
Опис
Довжина тулуба до 6,4 см з у 1,2 раза довшим, потовщеним біля основи, хвостом. Міжщелепний щиток коротким швом торкається лобоносового. Передлобної щитки розділені переднім краєм лобового щитка. Загривкових щитків 2—3 пари. Вушний отвір значно більші ніздрів, на його передньому краю розташовуються 2-3 дрібні лусочки. Спинна луска помітно більше за луску з боків. Навколо середини тулуба 24-30 лусочек. Забарвлення цього сцинка зверху буруватих тонів з оливковим, бронзовим або зеленуватим відтінком. Окрема луска на спині має світлі короткі рисочки, які розташовані 4 поздовжніми рядами й іноді мають поперечну спрямованість. Кожна з них має з боків невеликі темні плями. Від ніздрів через око і далі з боків тулуба проходять широкі бурі смуги, поцятковані світлими цятками, іноді і по нижньому краю тягнуться світлі поздовжні лінії. Уздовж хвоста є 3 бурих смужки, по краях яких часто розташовуються світлі та темні рисочки. Статевозрілі самці з липня по вересень мають черево помаранчевого або цегляно-червоного кольору, самки - сірого або рожево-помаранчевого. Молоді зазвичай одноколірні, без малюнка.
Спосіб життя
Мешкає на схилах гір, порослих рослинами, степах, субальпійських і альпійських луках, галявинах і ялинових лісах, по узбережжям озер й у річкових долинах, на ділянках з напівпустельній рослинністю, у передгір'ях. У горах зустрічається на висоті 4000 м над рівнем моря, часто дотримується виходів скель і кам'янистих розсипів. Притулками для алайських асімблефарів служать пустоти під камінням, ущелини в корінних породах та пластах орної землі, а також дупла дерев і нори гризунів. Легко підіймається на стовбури дерев і чагарників. Може перепливати арики й невеликі струмки. Харчується комахами, павуками та іншими безхребетними.
Статева зрілість настає на 2 році життя при довжині тулуба з головою не менше 4 см у самок і 4,3 см у самців. Після зимівлі, залежно від висоти проживання у горах з'являється наприкінці березня, у середині - наприкінці квітня. Спарювання відбувається з травня до початку липня, і до народження молодих сцинків проходить близько 2 місяців. У кожному яйцеводі в залежності від розмірів самки розвиваються 1—3 ембріона. Народжені асімблефари мають довжину до 4 см, з яких половину займає хвіст, вони народжуються в другій половині липня - середині серпня.
Розповсюдження
Населяє гірські системи та передгірські рівнини Тянь-Шаня та Паміро-Алая у межах Таджикистану, Киргизії, північно-східного Узбекистану та південного Казахстану. Знаходився також у північному Китаї.
Підвиди
- Asymblepharus alaicus alaicus
- Asymblepharus alaicus yakovlevae
- Asymblepharus alaicus kucenkoi
Джерела
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alajskij asimblefar Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Zavropsidi Suropsida Klas Plazuni Reptilia parafiletichna grupa Pidryad Yashirki Sauria Infraryad Scincomorpha Rodina Scinkovi Rid Asimblefari Vid Alajskij asimblefar Binomialna nazva Asymblepharus alaicus 1901 Posilannya MSOP 47756066 NCBI 273660 Alajskij asimblefar Asymblepharus alaicus scink z rodu asimblefariv rodini scinkovih Maye 3 pidvidi OpisDovzhina tuluba do 6 4 sm z u 1 2 raza dovshim potovshenim bilya osnovi hvostom Mizhshelepnij shitok korotkim shvom torkayetsya lobonosovogo Peredlobnoyi shitki rozdileni perednim krayem lobovogo shitka Zagrivkovih shitkiv 2 3 pari Vushnij otvir znachno bilshi nizdriv na jogo perednomu krayu roztashovuyutsya 2 3 dribni lusochki Spinna luska pomitno bilshe za lusku z bokiv Navkolo seredini tuluba 24 30 lusochek Zabarvlennya cogo scinka zverhu buruvatih toniv z olivkovim bronzovim abo zelenuvatim vidtinkom Okrema luska na spini maye svitli korotki risochki yaki roztashovani 4 pozdovzhnimi ryadami j inodi mayut poperechnu spryamovanist Kozhna z nih maye z bokiv neveliki temni plyami Vid nizdriv cherez oko i dali z bokiv tuluba prohodyat shiroki buri smugi pocyatkovani svitlimi cyatkami inodi i po nizhnomu krayu tyagnutsya svitli pozdovzhni liniyi Uzdovzh hvosta ye 3 burih smuzhki po krayah yakih chasto roztashovuyutsya svitli ta temni risochki Statevozrili samci z lipnya po veresen mayut cherevo pomaranchevogo abo ceglyano chervonogo koloru samki sirogo abo rozhevo pomaranchevogo Molodi zazvichaj odnokolirni bez malyunka Sposib zhittyaMeshkaye na shilah gir poroslih roslinami stepah subalpijskih i alpijskih lukah galyavinah i yalinovih lisah po uzberezhzhyam ozer j u richkovih dolinah na dilyankah z napivpustelnij roslinnistyu u peredgir yah U gorah zustrichayetsya na visoti 4000 m nad rivnem morya chasto dotrimuyetsya vihodiv skel i kam yanistih rozsipiv Pritulkami dlya alajskih asimblefariv sluzhat pustoti pid kaminnyam ushelini v korinnih porodah ta plastah ornoyi zemli a takozh dupla derev i nori grizuniv Legko pidijmayetsya na stovburi derev i chagarnikiv Mozhe pereplivati ariki j neveliki strumki Harchuyetsya komahami pavukami ta inshimi bezhrebetnimi Stateva zrilist nastaye na 2 roci zhittya pri dovzhini tuluba z golovoyu ne menshe 4 sm u samok i 4 3 sm u samciv Pislya zimivli zalezhno vid visoti prozhivannya u gorah z yavlyayetsya naprikinci bereznya u seredini naprikinci kvitnya Sparyuvannya vidbuvayetsya z travnya do pochatku lipnya i do narodzhennya molodih scinkiv prohodit blizko 2 misyaciv U kozhnomu yajcevodi v zalezhnosti vid rozmiriv samki rozvivayutsya 1 3 embriona Narodzheni asimblefari mayut dovzhinu do 4 sm z yakih polovinu zajmaye hvist voni narodzhuyutsya v drugij polovini lipnya seredini serpnya RozpovsyudzhennyaNaselyaye girski sistemi ta peredgirski rivnini Tyan Shanya ta Pamiro Alaya u mezhah Tadzhikistanu Kirgiziyi pivnichno shidnogo Uzbekistanu ta pivdennogo Kazahstanu Znahodivsya takozh u pivnichnomu Kitayi PidvidiAsymblepharus alaicus alaicus Asymblepharus alaicus yakovlevae Asymblepharus alaicus kucenkoiDzherelaSlovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002