Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́йка (угор. Ajka) — місто в Угорщині, у медьє Веспрем. Розташоване в горах Баконь.
| Айка Ajka | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина | ||||
| Медьє | Веспрем | ||||
| Регіон | Центральне Задунав'я | ||||
| Перша згадка | 1214 | ||||
| Населення | 31 334 | ||||
| Площа | 95,05 км² | ||||
| Густота населення | 329,65 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | , влітку | ||||
| Поштові індекси | 8400 | ||||
| Телефонний код | +36-88 | ||||
| Географічні координати | 47°06′02″ пн. ш. 17°33′08″ сх. д. / 47.10056° пн. ш. 17.55222° сх. д.Координати: 47°06′02″ пн. ш. 17°33′08″ сх. д. / 47.10056° пн. ш. 17.55222° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | ajka.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Айка | |||||
|
| |||||
Географія і транспорт
Айка розташована за 25 кілометрів на захід від столиці медьє — Веспрема і на такій же відстані на південь від Папи. За 3 кілометри на північ від міста проходить автомагістраль Е66 Секешфехервар — Веспрем — — . Через Айку проходить залізнична траса Секешфехервар — Веспрем — .
Історія
Сучасне місто було створено в 1960 році об'єднанням чотирьох сіл, що існували тут раніше. Пізніше до міста були приєднані ще чотири навколишні села.
Село Айка, що стала центром нового міста, вперше згадана в 1214 році, проте заснована вона була ще раніше. Ім'я села походить від однойменного клану, який в свою чергу названий по імені князя Хейко, одного з членів двору королеви Гізелли, дружини короля Іштвана Святого.
Аж до кінця XIX століття Айка продовжувала залишатися маленьким селом. У XIX столітті в околицях були відкриті поклади вугілля, в 1930-х роках — родовища бокситів. В 1937 році тут була побудована перша в світі фабрика з виробництва криптону.
У соціалістичну епоху Айка стала великим індустріальним центром — тут був побудований алюмінієвий завод і велика скляна фабрика.
Економіка
Алюмінієвий комбінат, скляна фабрика, цегельний завод. В околицях міста видобуток бурого вугілля і бокситів.
Цікаві
- Католицька церква в районі Тешокберенд (пізніше бароко, 1807—1808)
- Католицька церква в Айці (пізнє бароко, 1788)
- Протестантська церква в Айці (пізнє бароко, 1783)
- Євангельська церква в Айці (пізнє бароко, 1786-89)
- Музей гірничої справи
- Скляний завод
Археологія
В 2010 році, неподалік від міста, на території бокситового родовища, були знайдені кістки черепа нового виду динозаврів, що належить до інфраряду Ceratopsia — , віком близько 85 мільйонів років (сантонського ярус верхньої крейди). Тоді ця територія була одним з островів архіпелагу в древньому океані Тетіс.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 червня 2010. Процитовано 25 березня 2016.
Посилання
- Офіційна сторінка [ 7 квітня 2001 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A jka ugor Ajka misto v Ugorshini u medye Vesprem Roztashovane v gorah Bakon Ajka Ajka Gerb Prapor Osnovni dani Krayina Ugorshina Medye Vesprem Region Centralne Zadunav ya Persha zgadka 1214 Naselennya 31 334 Plosha 95 05 km Gustota naselennya 329 65 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 8400 Telefonnij kod 36 88 Geografichni koordinati 47 06 02 pn sh 17 33 08 sh d 47 10056 pn sh 17 55222 sh d 47 10056 17 55222 Koordinati 47 06 02 pn sh 17 33 08 sh d 47 10056 pn sh 17 55222 sh d 47 10056 17 55222 Misceva vlada Vebstorinka ajka hu Mapa Ajka Ajka u VikishovishiGeografiya i transportVid z povitrya Ajka roztashovana za 25 kilometriv na zahid vid stolici medye Vesprema i na takij zhe vidstani na pivden vid Papi Za 3 kilometri na pivnich vid mista prohodit avtomagistral E66 Sekeshfehervar Vesprem Cherez Ajku prohodit zaliznichna trasa Sekeshfehervar Vesprem IstoriyaSuchasne misto bulo stvoreno v 1960 roci ob yednannyam chotiroh sil sho isnuvali tut ranishe Piznishe do mista buli priyednani she chotiri navkolishni sela Selo Ajka sho stala centrom novogo mista vpershe zgadana v 1214 roci prote zasnovana vona bula she ranishe Im ya sela pohodit vid odnojmennogo klanu yakij v svoyu chergu nazvanij po imeni knyazya Hejko odnogo z chleniv dvoru korolevi Gizelli druzhini korolya Ishtvana Svyatogo Azh do kincya XIX stolittya Ajka prodovzhuvala zalishatisya malenkim selom U XIX stolitti v okolicyah buli vidkriti pokladi vugillya v 1930 h rokah rodovisha boksitiv V 1937 roci tut bula pobudovana persha v sviti fabrika z virobnictva kriptonu U socialistichnu epohu Ajka stala velikim industrialnim centrom tut buv pobudovanij alyuminiyevij zavod i velika sklyana fabrika EkonomikaAlyuminiyevij kombinat sklyana fabrika cegelnij zavod V okolicyah mista vidobutok burogo vugillya i boksitiv CikaviKatolicka cerkva v rajoni Teshokberend piznishe baroko 1807 1808 Katolicka cerkva v Ajci piznye baroko 1788 Protestantska cerkva v Ajci piznye baroko 1783 Yevangelska cerkva v Ajci piznye baroko 1786 89 Muzej girnichoyi spravi Sklyanij zavodArheologiyaV 2010 roci nepodalik vid mista na teritoriyi boksitovogo rodovisha buli znajdeni kistki cherepa novogo vidu dinozavriv sho nalezhit do infraryadu Ceratopsia vikom blizko 85 miljoniv rokiv santonskogo yarus verhnoyi krejdi Todi cya teritoriya bula odnim z ostroviv arhipelagu v drevnomu okeani Tetis Div takozhAvariya na alyuminiyevomu zavodi v misti AjkaPrimitki Arhiv originalu za 4 chervnya 2010 Procitovano 25 bereznya 2016 PosilannyaOficijna storinka 7 kvitnya 2001 u Wayback Machine