Айдза́ва Сейші-са́й (яп. 【会沢正志斎】, あいざわせいしさい; 25 травня 1781 — 14 липня 1863) — японський політичний і науковий діяч, філософ, конфуціанець. Представник мітоської школи. Народився у Міто провінції Хітачі, в самурайській родині. Учень . Директор удільної школи . Автор (【新論】, шінрон), в якому обґрунтував положення руху «Шануймо Імператора, виженемо варварів!». Його ідеї справили великий вплив на японські політичні рухи середини —2-ї половини XIX століття. Власне ім'я — Ясу́ші; псевдоніми — Сейші-сай і Кіншьо-сай.
Айдзава Сейші-сай | |
Період | Едо |
Народився | 25 травня 1782 |
Помер | 14 липня 1863 (82 роки) |
Похований | , (Міто) |
Сьоґунат | шьоґунат Токуґава |
Хан | Міто-хан |
Батько | Айдзава Ясутака |
Матір | донька Немото Шіґемаси |
Біографія
Молоді роки
Айдзава народився 25 травня 1782 року у володіннях Міто-хан у сім'ї незнатного самурая.
1791 року 10-літній хлопець поступив до конфуціанської школи під керівництвом (1774—1826). 1799 року, за успіхи у навчанні Айдзаву прийняли переписувачем до академії у володіннях Міто, де він брав участь в упорядкуванні . 1801 року, під час роботи в академії, Айдзава написав трактат з питань оборони країни «Дивні чутки про острови Чіджіма», присвячений архіпелагу Чіджіма, південній частині Курильських островів. За сумлінну працю, талановитого 22-річного юнака зробили повноправним членом академії в 1803 році.
Наставництво
1804 року Айдзава став наставником Токуґави Наріакі, сина володаря Міто-хан, а також дітей місцевих вельмож.
1824 року, англійські кораблі, порушивши японські закони, причалили у гавані Оцу володінь Міто й висадили команду з 12 чоловік. Айдзаву призначили вести переговори шляхом переписування з іноземцями. Будучи під враженням побаченого і почутого, він написав у наступному році твір «Новий трактат», в якому різко критикував м'якість шьоґунату щодо «західних варварів» і пророкував загибель Японії від іноземного поневолення. Через різкий зміст книга була заборонена урядовою цензурою, однак знайшла широкий відгук серед простих самураїв і аристократії, ставши рушієм антидержавного антиіноземного руху «Шануймо Імператора, виженемо варварів!».
1826 року, зі смертю Фуджіти Юкоку, Айдзава став головою академії Шьококан. 1829 року він переміг у політичній боротьбі за головування в Міто-хані і спромігся посадити новим лідером володінь свого учня — Токуґаву Наріакі. Під патронажем останнього, Айдзава розпочав курс реформ спрямованих на оновлення Міто. Реалізація цього курсу тривала з 1830 по 1843 роки.
1841 року Айдзава став головою новозаснованої академії Кодокан. В цілому, він докладав чимало зусиль для реформування системи освіти у своїй батьківщині.
1845 року, через опалу центрального уряду по відношенню до Токуґави Наріакі, який утискав буддистів у своїх володіннях керуючись конфуціанськими принципами, Айдзаву посадили під домашній арешт, як одного зі спільників Наріакі. Через чотири року його звільнили і 1855 року знову призначили головою Кодокану.
В опозиції
1858 року урядовці Міто-хану розкололися через вимогу Імператорського двору Японії розпочати переслідування прихильників договорів з іноземцями та примусити шьоґунат до політичного рівноправного союзу зі столичною аристократією. Одна група урядовців наполягала розпочати виконання наказу, а інша — відкидала його. Айдзава належав до другої групи і вступив у конфлікт із радикальними представниками руху «Шануймо Імператора, виженемо варварів!».
Під час всеяпонських політичних репресій 1858–1859 років, організованих шьоґунатом проти противників договорів з іноземцями, Сейші-сай зміг стримати радикалів Міто і уберегти уділ від ліквідації.
1862 року, відчуваючи назрівання великого конфлікту всередині країни, Айдзава написав доповідь «Час диктує політику» на адресу шьоґуна Токуґави Йошінобу, у якому роз'яснював необхідність відкрити Японію для іноземних держав й вимагав не допустити громадянської війни.
Помер Айдзава Сейші-сай 14 липня 1863 року, у віці 82 років. Його поховали у монастирі Хонхо міста Міто. Праці Айдзави були присвячені не лише політиці. Він також займався проблемами синто, яке уявляв як основу буття японської нації. Впливу Айдзави зазнали навіть його політичні опоненти, зокрема .
Імена
- Тимчасові:
- Ічіґоро́ (【市五郎】)
- А́нґо(【安吾】).
- Власне: Ясу́ші (【安】)
- Псевдоніми:
- Сейші-сай (【正志斎】), «дід-праведник»
- Кіншьо-сай (【欣賞斎】).
Інші транскрибування імені — Аїдзава Сейшісай, Айдзава Сейсісай.
Примітки
- Айдзава Сейші-сай // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
- яп. 青藍舎
- яп. 千島異聞.
- яп. 時務策, [1] [ 19 березня 2009 у Wayback Machine.].
Бібліографія
- Айдзава Сейші-сай // Великий словник історії Японії : в 15 т : ( )[яп.]. — Токіо : Йосікава Кобункан, 1979—1997.
- Айдзава Сейші-сай // Великий словник японської мови : в 14 т. — 2-ге вид. — Токіо : Сьоґаккан, 2000—2002.(яп.)
- Айдзава Сейші-сай // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
- 『新編日本史辞典』 [Нове видання. Словник історії Японії]. 京大日本史辞典編纂会. — 東京創元社, 1994. — P.2
Посилання
- https://www.webcitation.org/67a4cdUfQ?url=http://edb.kulib.kyoto-u.ac.jp/exhibit/ishin/jinmei/Aizawa.html Хронологія життя Айдзави Сейші-сая]
- Життєпис Айдзави Сейші-сая [ 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Пам'ятники Айдзаві Сейші-саю у сучасному місті Міто
- Коротка довідка про Айдзаву Сейші-сая [Архівовано 11 травня 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ajdzava Ajdza va Sejshi sa j yap 会沢正志斎 あいざわせいしさい 25 travnya 1781 17810525 14 lipnya 1863 yaponskij politichnij i naukovij diyach filosof konfucianec Predstavnik mitoskoyi shkoli Narodivsya u Mito provinciyi Hitachi v samurajskij rodini Uchen Direktor udilnoyi shkoli Avtor 新論 shinron v yakomu obgruntuvav polozhennya ruhu Shanujmo Imperatora vizhenemo varvariv Jogo ideyi spravili velikij vpliv na yaponski politichni ruhi seredini 2 yi polovini XIX stolittya Vlasne im ya Yasu shi psevdonimi Sejshi saj i Kinsho saj Ajdzava Sejshi saj Period Edo Narodivsya 25 travnya 1782 17820525 Pomer 14 lipnya 1863 82 roki Pohovanij Mito Sogunat shogunat Tokugava Han Mito han Batko Ajdzava Yasutaka Matir donka Nemoto ShigemasiBiografiyaMolodi roki Ajdzava narodivsya 25 travnya 1782 roku u volodinnyah Mito han u sim yi neznatnogo samuraya 1791 roku 10 litnij hlopec postupiv do konfucianskoyi shkoli pid kerivnictvom 1774 1826 1799 roku za uspihi u navchanni Ajdzavu prijnyali perepisuvachem do akademiyi u volodinnyah Mito de vin brav uchast v uporyadkuvanni 1801 roku pid chas roboti v akademiyi Ajdzava napisav traktat z pitan oboroni krayini Divni chutki pro ostrovi Chidzhima prisvyachenij arhipelagu Chidzhima pivdennij chastini Kurilskih ostroviv Za sumlinnu pracyu talanovitogo 22 richnogo yunaka zrobili povnopravnim chlenom akademiyi v 1803 roci Nastavnictvo 1804 roku Ajdzava stav nastavnikom Tokugavi Nariaki sina volodarya Mito han a takozh ditej miscevih velmozh 1824 roku anglijski korabli porushivshi yaponski zakoni prichalili u gavani Ocu volodin Mito j visadili komandu z 12 cholovik Ajdzavu priznachili vesti peregovori shlyahom perepisuvannya z inozemcyami Buduchi pid vrazhennyam pobachenogo i pochutogo vin napisav u nastupnomu roci tvir Novij traktat v yakomu rizko kritikuvav m yakist shogunatu shodo zahidnih varvariv i prorokuvav zagibel Yaponiyi vid inozemnogo ponevolennya Cherez rizkij zmist kniga bula zaboronena uryadovoyu cenzuroyu odnak znajshla shirokij vidguk sered prostih samurayiv i aristokratiyi stavshi rushiyem antiderzhavnogo antiinozemnogo ruhu Shanujmo Imperatora vizhenemo varvariv 1826 roku zi smertyu Fudzhiti Yukoku Ajdzava stav golovoyu akademiyi Shokokan 1829 roku vin peremig u politichnij borotbi za golovuvannya v Mito hani i spromigsya posaditi novim liderom volodin svogo uchnya Tokugavu Nariaki Pid patronazhem ostannogo Ajdzava rozpochav kurs reform spryamovanih na onovlennya Mito Realizaciya cogo kursu trivala z 1830 po 1843 roki 1841 roku Ajdzava stav golovoyu novozasnovanoyi akademiyi Kodokan V cilomu vin dokladav chimalo zusil dlya reformuvannya sistemi osviti u svoyij batkivshini 1845 roku cherez opalu centralnogo uryadu po vidnoshennyu do Tokugavi Nariaki yakij utiskav buddistiv u svoyih volodinnyah keruyuchis konfucianskimi principami Ajdzavu posadili pid domashnij aresht yak odnogo zi spilnikiv Nariaki Cherez chotiri roku jogo zvilnili i 1855 roku znovu priznachili golovoyu Kodokanu V opoziciyi 1858 roku uryadovci Mito hanu rozkololisya cherez vimogu Imperatorskogo dvoru Yaponiyi rozpochati peresliduvannya prihilnikiv dogovoriv z inozemcyami ta primusiti shogunat do politichnogo rivnopravnogo soyuzu zi stolichnoyu aristokratiyeyu Odna grupa uryadovciv napolyagala rozpochati vikonannya nakazu a insha vidkidala jogo Ajdzava nalezhav do drugoyi grupi i vstupiv u konflikt iz radikalnimi predstavnikami ruhu Shanujmo Imperatora vizhenemo varvariv Pid chas vseyaponskih politichnih represij 1858 1859 rokiv organizovanih shogunatom proti protivnikiv dogovoriv z inozemcyami Sejshi saj zmig strimati radikaliv Mito i uberegti udil vid likvidaciyi 1862 roku vidchuvayuchi nazrivannya velikogo konfliktu vseredini krayini Ajdzava napisav dopovid Chas diktuye politiku na adresu shoguna Tokugavi Joshinobu u yakomu roz yasnyuvav neobhidnist vidkriti Yaponiyu dlya inozemnih derzhav j vimagav ne dopustiti gromadyanskoyi vijni Pomer Ajdzava Sejshi saj 14 lipnya 1863 roku u vici 82 rokiv Jogo pohovali u monastiri Honho mista Mito Praci Ajdzavi buli prisvyacheni ne lishe politici Vin takozh zajmavsya problemami sinto yake uyavlyav yak osnovu buttya yaponskoyi naciyi Vplivu Ajdzavi zaznali navit jogo politichni oponenti zokrema ImenaTimchasovi Ichigoro 市五郎 A ngo 安吾 Vlasne Yasu shi 安 Psevdonimi Sejshi saj 正志斎 did pravednik Kinsho saj 欣賞斎 Inshi transkribuvannya imeni Ayidzava Sejshisaj Ajdzava Sejsisaj PrimitkiAjdzava Sejshi saj 新村出編 広辞苑 Velikij sad sliv 第5版 東京 岩波書店 1998 yap 青藍舎 yap 千島異聞 yap 時務策 1 19 bereznya 2009 u Wayback Machine BibliografiyaAjdzava Sejshi saj Velikij slovnik istoriyi Yaponiyi v 15 t yap Tokio Josikava Kobunkan 1979 1997 Ajdzava Sejshi saj Velikij slovnik yaponskoyi movi v 14 t 2 ge vid Tokio Sogakkan 2000 2002 yap Ajdzava Sejshi saj 新村出編 広辞苑 Velikij sad sliv 第5版 東京 岩波書店 1998 新編日本史辞典 Nove vidannya Slovnik istoriyi Yaponiyi 京大日本史辞典編纂会 東京創元社 1994 P 2Posilannyahttps www webcitation org 67a4cdUfQ url http edb kulib kyoto u ac jp exhibit ishin jinmei Aizawa html Hronologiya zhittya Ajdzavi Sejshi saya Zhittyepis Ajdzavi Sejshi saya 25 grudnya 2014 u Wayback Machine Pam yatniki Ajdzavi Sejshi sayu u suchasnomu misti Mito Korotka dovidka pro Ajdzavu Sejshi saya Arhivovano 11 travnya 2012 u WebCite