Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

40 01 04 пн ш 51 15 58 сх д 40 017777777778 пн ш 51 266111111111 сх д 40 017777777778 51 266111111111Азері Чираг Гюнешлі

Азері — Чираг — Гюнешлі

Азері — Чираг — Гюнешлі

40°01′04″ пн. ш. 51°15′58″ сх. д. / 40.017777777778° пн. ш. 51.266111111111° сх. д. / 40.017777777778; 51.266111111111

Азері — Чираг — Гюнешлі
image
Країна image Азербайджан image
Адміністративна одиниця Каспійське море image
Оператор d image
image Азері — Чираг — Гюнешлі у Вікісховищі image

Азері — Чираг — Гюнешлі (ACG, азерб. Azəri-Çıraq-Günəşli) або Азері — Чираг — Глибоководний Гюнешлі — комплекс нафтових родовищ у Каспійському морі, приблизно за 120 км від узбережжя Азербайджану . Складається з нафтогазових родовищ [en] та [en], а також [en]. Загальна оцінка площі проекту становить 432,4 км². Розроблюється [en], консорціумом міжнародних нафтових компаній, і управляється ВР від імені консорціуму. Родовища ACG оцінюють запаси приблизно 5-6 млрд барелів (790-950 млн м³) нафти. Пік видобутку нафти в 885 000 барелів на день (140 700 м³/день) був досягнутий у 2010 році. Однак до першого кварталу 2024 року видобуток впав до 339 000 барелів на день (53 900 м³/день), або приблизно третину піку через вичерпання нафти. Станом на 2021 рік нафта ACG становила 95% усього азербайджанського експорту нафти.

Сира нафта з ACG експортується нафтогонами Баку — Тбілісі — Джейхан до Середземного моря, Баку — Супса до Супси в Грузії та Баку — Новоросійськ до Новоросійська в Росії. Науковці важають, що під нафтовими родовищами ACG також можуть бути нерозвідані запаси природного газу. Станом на 2009 рік загальні інвестиції оцінювалися в 20 мільярдів доларів США. Згідно зі звітами 2008 року, нафта з родовищ ACG становила приблизно 80% загального видобутку нафти в Азербайджані (експорт і внутрішнє споживання) і, мала надати Азербайджану потенційно 80 мільярдів доларів прибутку.

Історія

Експлуатація родовищ Азері — Чираг — Гюнешлі розпочато на початку 1990-х років. У січні 1991 року уряд Азербайджану оголосив окремі міжнародні тендери на право розвідки родовищ Азері, Чираг та Гюнешлі. У червні 1991 року був створений консорціум [en], [en], British Petroleum, Statoil, [en] і Ramco для розробки родовища Азері. Азербайджан в консорціумі представляла SOCAR. Переговори були розширені, щоб охопити всі три поля. Після того, як в 1993 році Гейдар Алієв став президентом Азербайджану, переговори з іноземними компаніями були припинені, а «Лукойл» був запрошений до консорціуму. Переговори відновилися в 1994 році. Угода про розподіл продукції (УРП) була підписана сторонами 20 вересня 1994 року на розробку родовищ на 30 років. День підписання угоди про УРП відзначається в Азербайджані як День нафтовиків.

На першому етапі консорціум розпочав експлуатаційне буріння родовища Чираг у серпні 1997 року. Перша нафта була видобута в листопаді 1997 року. Цей етап розробки також відомий як Early Oil Project (EOP) . Спочатку видобута нафта експортувалася нафтогоном Баку — Новоросійськ. Контракт про транспортування нафти через територію Росії до чорноморського порту Новоросійськ було підписано 18 лютого 1996 року. Транспортування нафти газогоном розпочато 25 жовтня 1997 року. Для диверсифікації експортних маршрутів погоджено будівництво нафтогону Баку — Супса в 1996 році. Нафтогін введено в експлуатацію в 1998 році та офіційно відкрито в 1999 році. На родовищі Чираг проект закачування води здійснено в 1999 році, а технологію буріння оновлено ​​у 2000 році.

Другий етап полягав у розробці родовища Азері. Розробка родовища Азері розпочато у 2002 році. Буріння завершено в березні 2004 року. Для розміщення додаткової нафти Сангачальський термінал був модернізований у березні 2003. Після відкриття газогону платформа Центральний Азері введена в експлуатацію в липні 2004 року, а видобуток — в лютому 2005 року. Верхні частини платформи стиснення та нагнітання води Центральний Азері введено в експлуатацію в липні 2005 року. Закачування першого газу відбулось у травні 2006 року

Бурові модулі Західний Азері прибули до Баку в серпні 2004 року, а платформа введена в експлуатацію в травні 2005 року. Верхня частина платформи була встановлена ​​у вересні 2005 року, а видобуток — в січні 2006 року. Бурові модулі Східний Азері та прибули до Баку в червні 2005 року, а платформа введена в експлуатацію в березні 2006 року. Верхня частина була встановлена ​​в березні 2006 року, а видобуток — в жовтні 2006 року.

Програма попереднього буріння Глибоководний Гюнешлі розпочато в грудні 2005 року. Бурові модулі прибули до Баку в червні 2006 року. Платформа почала працювати в квітні 2008 року.

14 вересня 2017 року уряд Азербайджану та Державна нафтова компанія Азербайджанської Республіки (SOCAR) спільно з BP, Chevron, INPEX, Statoil, ExxonMobil, TP, ITOCHU та ONGC Videsh підписали угоду про продовження УРП для ACG до 2049 року.

19 квітня 2019 року президент SOCAR Ровнаг Абдуллаєв і регіональний президент BP в Азербайджані, Грузії та Туреччині Гаррі Джонс підписали контракт вартістю 6 мільярдів доларів. На церемонії підписання було прийнято остаточне інвестиційне рішення щодо платформи Азері-Центрально-Східний (ACE), яку планується побудувати на ACG. Початок будівництва запланований на 2019 рік, а завершення заплановане на середину 2022 року.

У першому кварталі 2024 року видобуток склав 339 000 барелів на день (53 900 м³/день), що становить приблизно одну третину від пікового значення.

Право власності

Консорціум засновників, створений для розробки проекту ACG, спочатку містив BP, «Amoco», «Unocal», «Statoil», «McDermott», «Turkish Petroleum» і «Ramco Energy».

«Лукойл» продав свою частку в проекті в 2003 році [en] за $1,354 млрд.

23 листопада 2009 року «Devon Energy» оголосила про продаж своєї частки в ACG. 29 березня 2013 року «Hess» продала свою частку [en] за 1 мільярд доларів.

У квітні 2020 року «Chevron» продала всю свою частку в ACG, включно з часткою в Західному експортному маршруті та нафтогоні Баку — Тбілісі — Джейхан, компанії MOL Hungarian Oil and Gas PLC.

У 2018 році і знову в травні 2020 року ExxonMobil безуспішно виставила на продаж свою частку в ACG.

У 2023 році норвезька компанія «Equinor» продала всі свої активи в Азербайджані, включно з частками в розробці ACG та нафтогоні Баку — Тбілісі — Джейхан. «Equinor» повідомила про збиток від угоди в діапазоні від 300 до 400 мільйонів доларів США, зафіксований у 2024 році. З первісних 7,27% частки «Equinor» в ACG 6,655% повернуто SOCAR, державній нафтовій компанії Республіки. Азербайджану та 0,615% ONGCVidesh .

Станом на перший квартал 2024 року іншими акціонерами-учасниками розробки ACG були BP з часткою 30,37%, SOCAR (31,66%), MOL (9,57%), INPEX (9,31%), ExxonMobil (6,79%), [en] (5,73%), [en] (3,65%) і ONGCVidesh (2,93%). BP також очолює консорціум AIOC.

Згідно з угодою 2017 року про продовження розподілу продукції до 2049 року, частка SOCAR, азербайджанської державної енергетичної компанії, зросла до 25%, а частка інших акціонерів була зменшена.

Видобуток

image
Прогнозований профіль видобутку комплексу Азері — Чираг — Гюнешлі з окресленими вкладами окремих полів згідно з інформацією Управління енергетичної інформації США та BP.

Із завершенням етапу 3 і роботою 7 робочих платформ загальний видобуток на ACG становив понад 1 мільйон барелів (160 000 м³) на день у 2009 році У перші три квартали 2009 року понад 224 мільйони барелів (35,6 × 10 6 м³) нафти, в дії були платформи Чираг, Центральний Азері, Західний Азері, Східний Азері і Глибоководна Гюнешлі. Згідно зі звітом BP, Чираг має 19 чинних свердловин (13 з яких видобувні нафти і 6 — водонагнітальними) із загальним видобутком 105 300 барелів/добу (16 740 м³/добу). Центральний Азері (CA) мав 18 свердловин (13 з яких є нафтовидобувними і 5 — газовими) з видобутком 185 800 барелів/добу (29 540 м³/добу). Західний Азері (WA) має 18 свердловин (14 з яких є нафтовидобувними і 4 — водонагнітальними з видобутком 275 200 барелів/добу (43 750 м³/добу). Східний Азері (EA) мав 13 свердловин (9 з які є видобувними нафти і 4 — водонагнітальними) із загальним видобутком 139 400 барелів/добу (22 160 м³/добу) за перші три квартали 2009 року. Глибоководна Гюнешлі (DWG) мало 17 свердловин (9 нафтових видобувних і 8 водонагнітальних) з видобутком 116 400 барелів/добу (18 510 м³/добу) нафти

Очікується, що темпи виснаження нафти в кожному з пластів ACG відрізнятимуться з часом, а сукупний видобуток із комплексу суттєво знизиться після 2018 року.

Азербайджан також отримує приблизно 10–11 млн м³ газоконденсату на добу, який видобувається з блоку ACG. Газ надається ВР безкоштовно. У першому кварталі 2009 року з цих родовищ Азербайджан отримав понад 1 млрд м³ газу. Поточний видобуток становить близько 27 млн м³ попутного газу на добу. Частина газу направляється в національну газотранспортну систему Азербайджану. Частина використовується як джерело палива на платформах.

Обсадний газ з платформ у центральній, західній та східній частинах Азерінського родовища подається на Сангачальський термінал 28-дюймовим підводним газогоном до розподільної системи ЗАТ «Азеригаз» для використання на місцевому ринку. Частина обсадного газу, видобутого на родовищі Чираг, 16-дюймовим підводним газогоном транспортується на компресорну станцію SOCAR (Державна нафтова компанія Азербайджану) до Нефт-Дашлари. Решта газу з родовищ Азері — Чираг — Гюнешлі закачується внутрішньопромисловим підводним газогоном для повторного закачування в пласт для підтримки пластового тиску. Станом на вересень 2009 року з початку видобутку в ACG було видобуто 164,2 млн. тонн нафти і 37 млрд. м³ попутного газу, а також закачано в пласти 80,3 млн. м³ і 13 млрд. м³ газу.

Загальний об'єм видобутку комплексу ACG станом на перший квартал 2024 року становив 339 тис. барелів на добу (53 900 м³/добу), істотно знизившись від пікового видобутку у 2010 році — 835 000 барелів на добу (132 800 м³/добу).

Маршрути транспортування

Нафта з комплексу ACG перекачуєтьсяь на Сангачальський термінал на південь від Баку, а звідти направляється на зовнішні ринки по нафтогонами Баку — Супса, Баку — Новоросійськ і Баку — Тбілісі — Джейхан.

Примітки

  1. SOCAR website Azeri–Chirag–Guneshli [Архівовано 16 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  2. BP Azerbaijan First Quarter 2024 Results. 10 травня 2024. Процитовано 7 вересня 2024.
  3. Cavcic, Melisa (3 січня 2022). Azerbaijan's oil output drops down considerably from 2020 figures. Offshore Energy (амер.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
  4. (9 травня 2007). Caspian gas plentiful now for Nabucco pipeline project. Eurasia Daily Monitor. Т. 4, № 92. The Jamestown Foundation. Архів оригіналу за 21 червня 2010. Процитовано 25 листопада 2009.
  5. A.Badalova (18 серпня 2009). Azerbaijani oil field third in IHS CERA ranking of world's 20 largest oil fields. . Архів оригіналу за 21 серпня 2009. Процитовано 24 листопада 2009.
  6. U.S. Energy Information Administration (EIA). www.eia.gov. Архів оригіналу за 14 листопада 2007.
  7. Akiner, Shirin (2004). The Caspian: politics, energy and security. RoutledgeCurzon. с. 129.
  8. Croissant, Michael P.; Aras, Bülent (1999). Oil and Geopolitics in the Caspian Sea Region. . с. 104—109. ISBN .
  9. Azeri-Chirag-Gunashli Oilfield - Offshore Technology | Oil and Gas News and Market Analysis. www.offshore-technology.com. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  10. Tarel Gusep. Translated by Theresa Murphy (13 січня 2006). West Azeri platform of the Azeri-Chirag-Guneshli offshore oilfield commences oil extraction. Caucaz europenews. Архів оригіналу за 3 вересня 2008. Процитовано 24 листопада 2009.
  11. BP reports over 1 bn barrel of oil production in Azeri-Chirag-Guneshli field. Т. 14, № 8. Alexander's Gas and Oil Connections. 15 квітня 2009. Процитовано 24 листопада 2009.
  12. History of Azeri-Chirag-Gunashli (ACG) Project - Baku (1994-2006). . September 2006. Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 25 листопада 2009.
  13. Transport routes of Azerbaijani oil (Baku-Novorossiysk, Baku-Supsa). Azerbaijan Portal. Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 8 червня 2008.
  14. BP website. The largest oil field under development in the Azerbaijan sector of the Caspian basin. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 30 листопада 2009.
  15. The Azerbaijan Government and co-venturers sign amended and restated Azeri-Chirag-Deepwater Gunashli PSA. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  16. BP, SOCAR Sign Deal to Build New Azeri Oil Exploration Platform. The New York Times (амер.). Reuters. 19 квітня 2019. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  17. BP, SOCAR sign deal to build new Azeri oil exploration platform. Reuters (англ.). 19 квітня 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  18. Foy, Henry; Raval, Anjli (19 квітня 2019). BP leads $6bn of fresh investment in Azeri oil project. Financial Times (брит.). Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  19. BP and SOCAR sign new Azeri oil deal. Arab News (англ.). 19 квітня 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  20. An Oil Deal by Azerbaijan. The New York Times (амер.). Reuters. 20 вересня 1994. ISSN 0362-4331. Процитовано 20 липня 2022.
  21. Lukoil completes sale of its interest in the Azeri-Chirag-Gunashli project to Inpex (Пресреліз). Lukoil. 28 квітня 2003. Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 8 грудня 2009.
  22. A.Badalova (23 листопада 2009). U.S. company sells its stake in largest oil project in Azerbaijan. . Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
  23. Johnson, Luke (29 березня 2013). Hess completes sale of Azeri oilfield stake to ONGC Videsh. . . Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 8 вересня 2012.
  24. Chevron sells Azerbaijan assets to MOL Hungarian Oil and Gas — Chevron.com. 20 липня 2022. Архів оригіналу за 20 липня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
  25. U.S. Energy Giant ExxonMobil Puts Stake In Azerbaijani Oil Field Up For Sale. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 20 липня 2022.
  26. Equinor sells its interests in Azerbaijan. www.equinor.com (англ.). 22 грудня 2023. Процитовано 7 вересня 2024.
  27. Equinor sells Azerbaijan assets, eyes loss of up to $400 million. Yahoo Finance (брит.). 22 грудня 2023. Процитовано 7 вересня 2024.
  28. Bagirova, Nailia; Bousso, Ron (14 вересня 2017). BP-led group extends Azeri oil "contract of the century". Reuters. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017. [Архівовано 2017-09-14 у Wayback Machine.]
  29. International - U.S. Energy Information Administration (EIA). www.eia.gov. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
  30. Howie, John M.; Robinson, Nigel; Riviere, Martin; Lyon, Thomas; Manley, Dominic (1 вересня 2005). Developing the long-term seismic strategy for Azeri-Chirag-Gunashli, South Caspian Sea, Azerbaijan (PDF). The Leading Edge. 24 (9): 934—939. doi:10.1190/1.2056406. ISSN 1070-485X. Архів оригіналу за 20 липня 2022.
  31. BP Azerbaijan 3Q 2009 Business Update. Архів оригіналу за 23 листопада 2010.
  32. Azeri Chirag Gunashli Full Field Development Environmental and Socio-Eeconomic Impact Assessment (PDF) (English) . BP. 2007. с. 5—2. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2022.
  33. Azerbaijan willing to get more casing head gas from Azeri-Chirag-Guneshli fields. Public Finance Monitoring Center. 5 травня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 25 листопада 2009. [Архівовано 2011-07-06 у Wayback Machine.]
  34. Recoverable reserves at Azerbaijan's Azeri-Chirag-Gunashli fields estimated at nearly 1 billion tons. Today.az. 2 вересня 2009. Архів оригіналу за 7 вересня 2009. Процитовано 9 грудня 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

40 01 04 pn sh 51 15 58 sh d 40 017777777778 pn sh 51 266111111111 sh d 40 017777777778 51 266111111111Azeri Chirag Gyuneshli Krayina Azerbajdzhan Administrativna odinicyaKaspijske more Operatord Azeri Chirag Gyuneshli u Vikishovishi Azeri Chirag Gyuneshli ACG azerb Azeri Ciraq Gunesli abo Azeri Chirag Glibokovodnij Gyuneshli kompleks naftovih rodovish u Kaspijskomu mori priblizno za 120 km vid uzberezhzhya Azerbajdzhanu Skladayetsya z naftogazovih rodovish en ta en a takozh en Zagalna ocinka ploshi proektu stanovit 432 4 km Rozroblyuyetsya en konsorciumom mizhnarodnih naftovih kompanij i upravlyayetsya VR vid imeni konsorciumu Rodovisha ACG ocinyuyut zapasi priblizno 5 6 mlrd bareliv 790 950 mln m nafti Pik vidobutku nafti v 885 000 bareliv na den 140 700 m den buv dosyagnutij u 2010 roci Odnak do pershogo kvartalu 2024 roku vidobutok vpav do 339 000 bareliv na den 53 900 m den abo priblizno tretinu piku cherez vicherpannya nafti Stanom na 2021 rik nafta ACG stanovila 95 usogo azerbajdzhanskogo eksportu nafti Sira nafta z ACG eksportuyetsya naftogonami Baku Tbilisi Dzhejhan do Seredzemnogo morya Baku Supsa do Supsi v Gruziyi ta Baku Novorosijsk do Novorosijska v Rosiyi Naukovci vazhayut sho pid naftovimi rodovishami ACG takozh mozhut buti nerozvidani zapasi prirodnogo gazu Stanom na 2009 rik zagalni investiciyi ocinyuvalisya v 20 milyardiv dolariv SShA Zgidno zi zvitami 2008 roku nafta z rodovish ACG stanovila priblizno 80 zagalnogo vidobutku nafti v Azerbajdzhani eksport i vnutrishnye spozhivannya i mala nadati Azerbajdzhanu potencijno 80 milyardiv dolariv pributku IstoriyaEkspluataciya rodovish Azeri Chirag Gyuneshli rozpochato na pochatku 1990 h rokiv U sichni 1991 roku uryad Azerbajdzhanu ogolosiv okremi mizhnarodni tenderi na pravo rozvidki rodovish Azeri Chirag ta Gyuneshli U chervni 1991 roku buv stvorenij konsorcium en en British Petroleum Statoil en i Ramco dlya rozrobki rodovisha Azeri Azerbajdzhan v konsorciumi predstavlyala SOCAR Peregovori buli rozshireni shob ohopiti vsi tri polya Pislya togo yak v 1993 roci Gejdar Aliyev stav prezidentom Azerbajdzhanu peregovori z inozemnimi kompaniyami buli pripineni a Lukojl buv zaproshenij do konsorciumu Peregovori vidnovilisya v 1994 roci Ugoda pro rozpodil produkciyi URP bula pidpisana storonami 20 veresnya 1994 roku na rozrobku rodovish na 30 rokiv Den pidpisannya ugodi pro URP vidznachayetsya v Azerbajdzhani yak Den naftovikiv Na pershomu etapi konsorcium rozpochav ekspluatacijne burinnya rodovisha Chirag u serpni 1997 roku Persha nafta bula vidobuta v listopadi 1997 roku Cej etap rozrobki takozh vidomij yak Early Oil Project EOP Spochatku vidobuta nafta eksportuvalasya naftogonom Baku Novorosijsk Kontrakt pro transportuvannya nafti cherez teritoriyu Rosiyi do chornomorskogo portu Novorosijsk bulo pidpisano 18 lyutogo 1996 roku Transportuvannya nafti gazogonom rozpochato 25 zhovtnya 1997 roku Dlya diversifikaciyi eksportnih marshrutiv pogodzheno budivnictvo naftogonu Baku Supsa v 1996 roci Naftogin vvedeno v ekspluataciyu v 1998 roci ta oficijno vidkrito v 1999 roci Na rodovishi Chirag proekt zakachuvannya vodi zdijsneno v 1999 roci a tehnologiyu burinnya onovleno u 2000 roci Drugij etap polyagav u rozrobci rodovisha Azeri Rozrobka rodovisha Azeri rozpochato u 2002 roci Burinnya zaversheno v berezni 2004 roku Dlya rozmishennya dodatkovoyi nafti Sangachalskij terminal buv modernizovanij u berezni 2003 Pislya vidkrittya gazogonu platforma Centralnij Azeri vvedena v ekspluataciyu v lipni 2004 roku a vidobutok v lyutomu 2005 roku Verhni chastini platformi stisnennya ta nagnitannya vodi Centralnij Azeri vvedeno v ekspluataciyu v lipni 2005 roku Zakachuvannya pershogo gazu vidbulos u travni 2006 roku Burovi moduli Zahidnij Azeri pribuli do Baku v serpni 2004 roku a platforma vvedena v ekspluataciyu v travni 2005 roku Verhnya chastina platformi bula vstanovlena u veresni 2005 roku a vidobutok v sichni 2006 roku Burovi moduli Shidnij Azeri ta pribuli do Baku v chervni 2005 roku a platforma vvedena v ekspluataciyu v berezni 2006 roku Verhnya chastina bula vstanovlena v berezni 2006 roku a vidobutok v zhovtni 2006 roku Programa poperednogo burinnya Glibokovodnij Gyuneshli rozpochato v grudni 2005 roku Burovi moduli pribuli do Baku v chervni 2006 roku Platforma pochala pracyuvati v kvitni 2008 roku 14 veresnya 2017 roku uryad Azerbajdzhanu ta Derzhavna naftova kompaniya Azerbajdzhanskoyi Respubliki SOCAR spilno z BP Chevron INPEX Statoil ExxonMobil TP ITOCHU ta ONGC Videsh pidpisali ugodu pro prodovzhennya URP dlya ACG do 2049 roku 19 kvitnya 2019 roku prezident SOCAR Rovnag Abdullayev i regionalnij prezident BP v Azerbajdzhani Gruziyi ta Turechchini Garri Dzhons pidpisali kontrakt vartistyu 6 milyardiv dolariv Na ceremoniyi pidpisannya bulo prijnyato ostatochne investicijne rishennya shodo platformi Azeri Centralno Shidnij ACE yaku planuyetsya pobuduvati na ACG Pochatok budivnictva zaplanovanij na 2019 rik a zavershennya zaplanovane na seredinu 2022 roku U pershomu kvartali 2024 roku vidobutok sklav 339 000 bareliv na den 53 900 m den sho stanovit priblizno odnu tretinu vid pikovogo znachennya Pravo vlasnostiKonsorcium zasnovnikiv stvorenij dlya rozrobki proektu ACG spochatku mistiv BP Amoco Unocal Statoil McDermott Turkish Petroleum i Ramco Energy Lukojl prodav svoyu chastku v proekti v 2003 roci en za 1 354 mlrd 23 listopada 2009 roku Devon Energy ogolosila pro prodazh svoyeyi chastki v ACG 29 bereznya 2013 roku Hess prodala svoyu chastku en za 1 milyard dolariv U kvitni 2020 roku Chevron prodala vsyu svoyu chastku v ACG vklyuchno z chastkoyu v Zahidnomu eksportnomu marshruti ta naftogoni Baku Tbilisi Dzhejhan kompaniyi MOL Hungarian Oil and Gas PLC U 2018 roci i znovu v travni 2020 roku ExxonMobil bezuspishno vistavila na prodazh svoyu chastku v ACG U 2023 roci norvezka kompaniya Equinor prodala vsi svoyi aktivi v Azerbajdzhani vklyuchno z chastkami v rozrobci ACG ta naftogoni Baku Tbilisi Dzhejhan Equinor povidomila pro zbitok vid ugodi v diapazoni vid 300 do 400 miljoniv dolariv SShA zafiksovanij u 2024 roci Z pervisnih 7 27 chastki Equinor v ACG 6 655 povernuto SOCAR derzhavnij naftovij kompaniyi Respubliki Azerbajdzhanu ta 0 615 ONGCVidesh Stanom na pershij kvartal 2024 roku inshimi akcionerami uchasnikami rozrobki ACG buli BP z chastkoyu 30 37 SOCAR 31 66 MOL 9 57 INPEX 9 31 ExxonMobil 6 79 en 5 73 en 3 65 i ONGCVidesh 2 93 BP takozh ocholyuye konsorcium AIOC Zgidno z ugodoyu 2017 roku pro prodovzhennya rozpodilu produkciyi do 2049 roku chastka SOCAR azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi energetichnoyi kompaniyi zrosla do 25 a chastka inshih akcioneriv bula zmenshena VidobutokPrognozovanij profil vidobutku kompleksu Azeri Chirag Gyuneshli z okreslenimi vkladami okremih poliv zgidno z informaciyeyu Upravlinnya energetichnoyi informaciyi SShA ta BP Iz zavershennyam etapu 3 i robotoyu 7 robochih platform zagalnij vidobutok na ACG stanoviv ponad 1 miljon bareliv 160 000 m na den u 2009 roci U pershi tri kvartali 2009 roku ponad 224 miljoni bareliv 35 6 10 6 m nafti v diyi buli platformi Chirag Centralnij Azeri Zahidnij Azeri Shidnij Azeri i Glibokovodna Gyuneshli Zgidno zi zvitom BP Chirag maye 19 chinnih sverdlovin 13 z yakih vidobuvni nafti i 6 vodonagnitalnimi iz zagalnim vidobutkom 105 300 bareliv dobu 16 740 m dobu Centralnij Azeri CA mav 18 sverdlovin 13 z yakih ye naftovidobuvnimi i 5 gazovimi z vidobutkom 185 800 bareliv dobu 29 540 m dobu Zahidnij Azeri WA maye 18 sverdlovin 14 z yakih ye naftovidobuvnimi i 4 vodonagnitalnimi z vidobutkom 275 200 bareliv dobu 43 750 m dobu Shidnij Azeri EA mav 13 sverdlovin 9 z yaki ye vidobuvnimi nafti i 4 vodonagnitalnimi iz zagalnim vidobutkom 139 400 bareliv dobu 22 160 m dobu za pershi tri kvartali 2009 roku Glibokovodna Gyuneshli DWG malo 17 sverdlovin 9 naftovih vidobuvnih i 8 vodonagnitalnih z vidobutkom 116 400 bareliv dobu 18 510 m dobu nafti Ochikuyetsya sho tempi visnazhennya nafti v kozhnomu z plastiv ACG vidriznyatimutsya z chasom a sukupnij vidobutok iz kompleksu suttyevo znizitsya pislya 2018 roku Azerbajdzhan takozh otrimuye priblizno 10 11 mln m gazokondensatu na dobu yakij vidobuvayetsya z bloku ACG Gaz nadayetsya VR bezkoshtovno U pershomu kvartali 2009 roku z cih rodovish Azerbajdzhan otrimav ponad 1 mlrd m gazu Potochnij vidobutok stanovit blizko 27 mln m poputnogo gazu na dobu Chastina gazu napravlyayetsya v nacionalnu gazotransportnu sistemu Azerbajdzhanu Chastina vikoristovuyetsya yak dzherelo paliva na platformah Obsadnij gaz z platform u centralnij zahidnij ta shidnij chastinah Azerinskogo rodovisha podayetsya na Sangachalskij terminal 28 dyujmovim pidvodnim gazogonom do rozpodilnoyi sistemi ZAT Azerigaz dlya vikoristannya na miscevomu rinku Chastina obsadnogo gazu vidobutogo na rodovishi Chirag 16 dyujmovim pidvodnim gazogonom transportuyetsya na kompresornu stanciyu SOCAR Derzhavna naftova kompaniya Azerbajdzhanu do Neft Dashlari Reshta gazu z rodovish Azeri Chirag Gyuneshli zakachuyetsya vnutrishnopromislovim pidvodnim gazogonom dlya povtornogo zakachuvannya v plast dlya pidtrimki plastovogo tisku Stanom na veresen 2009 roku z pochatku vidobutku v ACG bulo vidobuto 164 2 mln tonn nafti i 37 mlrd m poputnogo gazu a takozh zakachano v plasti 80 3 mln m i 13 mlrd m gazu Zagalnij ob yem vidobutku kompleksu ACG stanom na pershij kvartal 2024 roku stanoviv 339 tis bareliv na dobu 53 900 m dobu istotno znizivshis vid pikovogo vidobutku u 2010 roci 835 000 bareliv na dobu 132 800 m dobu Marshruti transportuvannyaNafta z kompleksu ACG perekachuyetsya na Sangachalskij terminal na pivden vid Baku a zvidti napravlyayetsya na zovnishni rinki po naftogonami Baku Supsa Baku Novorosijsk i Baku Tbilisi Dzhejhan PrimitkiSOCAR website Azeri Chirag Guneshli Arhivovano 16 zhovtnya 2009 u Wayback Machine BP Azerbaijan First Quarter 2024 Results 10 travnya 2024 Procitovano 7 veresnya 2024 Cavcic Melisa 3 sichnya 2022 Azerbaijan s oil output drops down considerably from 2020 figures Offshore Energy amer Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 20 lipnya 2022 9 travnya 2007 Caspian gas plentiful now for Nabucco pipeline project Eurasia Daily Monitor T 4 92 The Jamestown Foundation Arhiv originalu za 21 chervnya 2010 Procitovano 25 listopada 2009 A Badalova 18 serpnya 2009 Azerbaijani oil field third in IHS CERA ranking of world s 20 largest oil fields Arhiv originalu za 21 serpnya 2009 Procitovano 24 listopada 2009 U S Energy Information Administration EIA www eia gov Arhiv originalu za 14 listopada 2007 Akiner Shirin 2004 The Caspian politics energy and security RoutledgeCurzon s 129 Croissant Michael P Aras Bulent 1999 Oil and Geopolitics in the Caspian Sea Region s 104 109 ISBN 9780275963958 Azeri Chirag Gunashli Oilfield Offshore Technology Oil and Gas News and Market Analysis www offshore technology com Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2021 Procitovano 7 zhovtnya 2021 Tarel Gusep Translated by Theresa Murphy 13 sichnya 2006 West Azeri platform of the Azeri Chirag Guneshli offshore oilfield commences oil extraction Caucaz europenews Arhiv originalu za 3 veresnya 2008 Procitovano 24 listopada 2009 BP reports over 1 bn barrel of oil production in Azeri Chirag Guneshli field T 14 8 Alexander s Gas and Oil Connections 15 kvitnya 2009 Procitovano 24 listopada 2009 History of Azeri Chirag Gunashli ACG Project Baku 1994 2006 September 2006 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2010 Procitovano 25 listopada 2009 Transport routes of Azerbaijani oil Baku Novorossiysk Baku Supsa Azerbaijan Portal Arhiv originalu za 19 lyutogo 2009 Procitovano 8 chervnya 2008 BP website The largest oil field under development in the Azerbaijan sector of the Caspian basin Arhiv originalu za 14 chervnya 2012 Procitovano 30 listopada 2009 The Azerbaijan Government and co venturers sign amended and restated Azeri Chirag Deepwater Gunashli PSA Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 BP SOCAR Sign Deal to Build New Azeri Oil Exploration Platform The New York Times amer Reuters 19 kvitnya 2019 ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 24 kvitnya 2019 BP SOCAR sign deal to build new Azeri oil exploration platform Reuters angl 19 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 24 kvitnya 2019 Foy Henry Raval Anjli 19 kvitnya 2019 BP leads 6bn of fresh investment in Azeri oil project Financial Times brit Arhiv originalu za 20 kvitnya 2019 Procitovano 24 kvitnya 2019 BP and SOCAR sign new Azeri oil deal Arab News angl 19 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 24 kvitnya 2019 An Oil Deal by Azerbaijan The New York Times amer Reuters 20 veresnya 1994 ISSN 0362 4331 Procitovano 20 lipnya 2022 Lukoil completes sale of its interest in the Azeri Chirag Gunashli project to Inpex Presreliz Lukoil 28 kvitnya 2003 Arhiv originalu za 6 sichnya 2010 Procitovano 8 grudnya 2009 A Badalova 23 listopada 2009 U S company sells its stake in largest oil project in Azerbaijan Arhiv originalu za 26 listopada 2009 Procitovano 30 listopada 2009 Johnson Luke 29 bereznya 2013 Hess completes sale of Azeri oilfield stake to ONGC Videsh Arhiv originalu za 2 kvitnya 2013 Procitovano 8 veresnya 2012 Chevron sells Azerbaijan assets to MOL Hungarian Oil and Gas Chevron com 20 lipnya 2022 Arhiv originalu za 20 lipnya 2022 Procitovano 20 lipnya 2022 U S Energy Giant ExxonMobil Puts Stake In Azerbaijani Oil Field Up For Sale RadioFreeEurope RadioLiberty angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2021 Procitovano 20 lipnya 2022 Equinor sells its interests in Azerbaijan www equinor com angl 22 grudnya 2023 Procitovano 7 veresnya 2024 Equinor sells Azerbaijan assets eyes loss of up to 400 million Yahoo Finance brit 22 grudnya 2023 Procitovano 7 veresnya 2024 Bagirova Nailia Bousso Ron 14 veresnya 2017 BP led group extends Azeri oil contract of the century Reuters Arhiv originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2017 Arhivovano 2017 09 14 u Wayback Machine International U S Energy Information Administration EIA www eia gov Arhiv originalu za 2 chervnya 2022 Procitovano 20 lipnya 2022 Howie John M Robinson Nigel Riviere Martin Lyon Thomas Manley Dominic 1 veresnya 2005 Developing the long term seismic strategy for Azeri Chirag Gunashli South Caspian Sea Azerbaijan PDF The Leading Edge 24 9 934 939 doi 10 1190 1 2056406 ISSN 1070 485X Arhiv originalu za 20 lipnya 2022 BP Azerbaijan 3Q 2009 Business Update Arhiv originalu za 23 listopada 2010 Azeri Chirag Gunashli Full Field Development Environmental and Socio Eeconomic Impact Assessment PDF English BP 2007 s 5 2 Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2022 Azerbaijan willing to get more casing head gas from Azeri Chirag Guneshli fields Public Finance Monitoring Center 5 travnya 2009 Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 25 listopada 2009 Arhivovano 2011 07 06 u Wayback Machine Recoverable reserves at Azerbaijan s Azeri Chirag Gunashli fields estimated at nearly 1 billion tons Today az 2 veresnya 2009 Arhiv originalu za 7 veresnya 2009 Procitovano 9 grudnya 2009

Дата публікації:
Топ