Азербайджанці в Україні (азерб. Ukrayna azəriləri, azərbaycanlıları) — азербайджанська діаспора, яка проживає в Україні. За переписом 2001 року азербайджанців в Україні налічувалося 45,2 тис. осіб, основна частина яких проживала у містах.
Азербайджанці в Україні | |
---|---|
Кількість | 150 - 500 тис. осіб |
Ареал | Донецька область, Дніпропетровська область, Харківська область, Київ, Автономна Республіка Крим |
Близькі до: | Тюрки |
Мова | Азербайджанська Українська Російська |
Релігія | іслам |
Історія
У період, коли територія нинішньої України й Азербайджану входили до складу Російської Імперії, в університетах найбільших міст України — Києва, Одеси, Харкова, навчалася велика кількість азербайджанської молоді. Так, автор всесвітньо відомого бестселера «Алі та Ніно» Юсиф Везир Чеменземінлі в 1910 році поступив на юридичний факультет Імператорського Університету Святого Володимира міста Києва. За весь час навчання в Університеті він ні на мить не переривав зв'язку з Азербайджаном. За ці роки Юсиф Візир не раз друкувався в газетах і журналах, що видаються на Батьківщині. Саме в цей період побачили світ такі його праці, як «Фактичне становище азербайджанської мусульманки», «Мати і материнство», «Азербайджанська автономія», «Хто ми і чого хочемо?», «Наша зовнішня політика», «Проблеми нашої нації і культури» і т. д.
У 1915 році через Першу світову війну царський уряд переселив Київський університет у Саратов. Закінчивши Університет, Юсиф Везир влаштовується на роботу суддею в Саратовську судову палату. Через нетривалий час він повертається до Києва. Там, вступивши в організацію «Земство», він їде на фронт. Під час лютневої революції Юсиф Везир знаходився в Галичині. Події тих часів він описав у своїх романах «Студенти» та «У 1917 році».
У 1917 році Юсиф Везир повертається з Галичини до Києва. Тут, зібравши навколо себе азербайджанських студентів, він створює азербайджанську громаду, головою якого був обраний. Після встановлення незалежної Української Народної Республіки Юсиф Везир Чеменземінлі був призначений дипломатичним представником молодої Азербайджанської Демократичної Республіки в цій країні. Одночасно він був диппредставником Азербайджанської Демократичної Республіки в Криму і Польщі. Він і його сподвижники організовують вечори, друкують в газетах і журналах статті про історію, літературу, культуру і економіку Азербайджану з метою інформування української громадськості про Азербайджан та азербайджанський народ.
У 1918 році через громадянську війну обривається зв'язок з Азербайджаном. Юсиф Везир їде до Сімферополя, де він змушений був залишитися на кілька місяців. Тут він влаштовується на роботу радником у Міністерстві Юстиції. У кримській газеті «Міллі» друкується його стаття «Азербайджан і азербайджанці» і в 1919 році виходить його книга «Литовські татари».
Під час встановлення радянської влади міграція азербайджанців на Україні і українців в Азербайджан мала взаємний характер і судячи за переписами населення особливо посилюється після Другої Світової Війни. Багато азербайджанців брали участь у визволенні України від фашистських загарбників. Неподалік від Керчі є братська могила, в якій поховані тисячі азербайджанців. На Сапун горі, поблизу Севастополя, поставлений пам'ятник безстрашним синам Азербайджану, загиблим в боях при визволенні міста-героя. Також існували азербайджанські сотні у складі бойових частин ОУН.
Після розпаду Радянського союзу і внаслідок окупації Вірменією Нагірного Карабаху, а також вигнання близько мільйона азербайджанців з Вірменії, зони нагірно-карабахського конфлікту і прилеглих окупованих територій еміграція азербайджанців в Україну стала більш інтенсивною. Деяка частина азербайджанців отримала в Україні статус біженців.
Нині в 15 областях України діють національно-культурні товариства азербайджанців, у 8 областях — недільні школи з вивчення азербайджанської мови і літератури. З 1998 року в Києві виходить часопис «Голос Азербайджану» (азербайджанською та українською мовами).
Також в Україні створена «Об'єднана діаспора азербайджанців України».
Згідно азербайджанських даних в Україні проживає 500 тисяч азербайджанців.
Релігія
Віруючі азербайджанці — мусульмани, здебільшого шиїти.
У місті Харків діє Мечеть «Імам Алі».
Представники діаспори
- Роман Насіров — український політичний діяч, народний депутат України VIII скликання. Глава Державної фіскальної служби України з 2015 року.
- Олег Бабаєв — колишній народний депутат України, колишній член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — листопад 2010 року, колишній президент футбольного клубу «Ворскла», почесний президент футбольного клубу «Кремінь». Міський голова Кременчука (з листопада 2010 по 26 липня 2014 року).
- Мамед Багіров — провідний хірург-пульмонолог, професор, заслужений діяч науки України.
- Гюндуз Мамедов — український правознавець. Прокурор Автономної Республіки Крим (з 22.08.2016), старший радник юстиції, кандидат юридичних наук.
- Ісрафілов Відаді Шахріяр огли — боєць батальйону оперативного призначення НГУ імені Сергія Кульчицького.
- Джавадов Хікмет Аловсат огли — голова громадської організації «Об'єднана діаспора азербайджанців України».
- Ефендієв Октай Зія огли — український бізнесмен, меценат, громадський діяч. Президент ФК «Нива» (Бузова). Почесний голова Об'єднаної діаспори азербайджанців України.
- Аббасов Гурбаналі Гасан Огли — співак, народний артист України (2009).
Розселення
Рік | Чисельність |
---|---|
1939 | 4 626 |
1959 | 6 680 |
1970 | 10 769 |
1979 | 17 235 |
1989 | 36 961 |
2001 | 45 176 |
МоваРідна мова азербайджанців України за переписом 2001 р.
За переписом 2001 року, серед азербайджанців України вказали на вільне володіння мовами:
Примітки
Література
Посилання
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzhanci v Ukrayini azerb Ukrayna azerileri azerbaycanlilari azerbajdzhanska diaspora yaka prozhivaye v Ukrayini Za perepisom 2001 roku azerbajdzhanciv v Ukrayini nalichuvalosya 45 2 tis osib osnovna chastina yakih prozhivala u mistah Azerbajdzhanci v UkrayiniKilkist 150 500 tis osibAreal Donecka oblast Dnipropetrovska oblast Harkivska oblast Kiyiv Avtonomna Respublika KrimBlizki do TyurkiMova Azerbajdzhanska Ukrayinska RosijskaReligiya islamIstoriyaU period koli teritoriya ninishnoyi Ukrayini j Azerbajdzhanu vhodili do skladu Rosijskoyi Imperiyi v universitetah najbilshih mist Ukrayini Kiyeva Odesi Harkova navchalasya velika kilkist azerbajdzhanskoyi molodi Tak avtor vsesvitno vidomogo bestselera Ali ta Nino Yusif Vezir Chemenzeminli v 1910 roci postupiv na yuridichnij fakultet Imperatorskogo Universitetu Svyatogo Volodimira mista Kiyeva Za ves chas navchannya v Universiteti vin ni na mit ne pererivav zv yazku z Azerbajdzhanom Za ci roki Yusif Vizir ne raz drukuvavsya v gazetah i zhurnalah sho vidayutsya na Batkivshini Same v cej period pobachili svit taki jogo praci yak Faktichne stanovishe azerbajdzhanskoyi musulmanki Mati i materinstvo Azerbajdzhanska avtonomiya Hto mi i chogo hochemo Nasha zovnishnya politika Problemi nashoyi naciyi i kulturi i t d U 1915 roci cherez Pershu svitovu vijnu carskij uryad pereseliv Kiyivskij universitet u Saratov Zakinchivshi Universitet Yusif Vezir vlashtovuyetsya na robotu suddeyu v Saratovsku sudovu palatu Cherez netrivalij chas vin povertayetsya do Kiyeva Tam vstupivshi v organizaciyu Zemstvo vin yide na front Pid chas lyutnevoyi revolyuciyi Yusif Vezir znahodivsya v Galichini Podiyi tih chasiv vin opisav u svoyih romanah Studenti ta U 1917 roci U 1917 roci Yusif Vezir povertayetsya z Galichini do Kiyeva Tut zibravshi navkolo sebe azerbajdzhanskih studentiv vin stvoryuye azerbajdzhansku gromadu golovoyu yakogo buv obranij Pislya vstanovlennya nezalezhnoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Yusif Vezir Chemenzeminli buv priznachenij diplomatichnim predstavnikom molodoyi Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v cij krayini Odnochasno vin buv dippredstavnikom Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v Krimu i Polshi Vin i jogo spodvizhniki organizovuyut vechori drukuyut v gazetah i zhurnalah statti pro istoriyu literaturu kulturu i ekonomiku Azerbajdzhanu z metoyu informuvannya ukrayinskoyi gromadskosti pro Azerbajdzhan ta azerbajdzhanskij narod U 1918 roci cherez gromadyansku vijnu obrivayetsya zv yazok z Azerbajdzhanom Yusif Vezir yide do Simferopolya de vin zmushenij buv zalishitisya na kilka misyaciv Tut vin vlashtovuyetsya na robotu radnikom u Ministerstvi Yusticiyi U krimskij gazeti Milli drukuyetsya jogo stattya Azerbajdzhan i azerbajdzhanci i v 1919 roci vihodit jogo kniga Litovski tatari Pid chas vstanovlennya radyanskoyi vladi migraciya azerbajdzhanciv na Ukrayini i ukrayinciv v Azerbajdzhan mala vzayemnij harakter i sudyachi za perepisami naselennya osoblivo posilyuyetsya pislya Drugoyi Svitovoyi Vijni Bagato azerbajdzhanciv brali uchast u vizvolenni Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Nepodalik vid Kerchi ye bratska mogila v yakij pohovani tisyachi azerbajdzhanciv Na Sapun gori poblizu Sevastopolya postavlenij pam yatnik bezstrashnim sinam Azerbajdzhanu zagiblim v boyah pri vizvolenni mista geroya Takozh isnuvali azerbajdzhanski sotni u skladi bojovih chastin OUN Pislya rozpadu Radyanskogo soyuzu i vnaslidok okupaciyi Virmeniyeyu Nagirnogo Karabahu a takozh vignannya blizko miljona azerbajdzhanciv z Virmeniyi zoni nagirno karabahskogo konfliktu i prileglih okupovanih teritorij emigraciya azerbajdzhanciv v Ukrayinu stala bilsh intensivnoyu Deyaka chastina azerbajdzhanciv otrimala v Ukrayini status bizhenciv Nini v 15 oblastyah Ukrayini diyut nacionalno kulturni tovaristva azerbajdzhanciv u 8 oblastyah nedilni shkoli z vivchennya azerbajdzhanskoyi movi i literaturi Z 1998 roku v Kiyevi vihodit chasopis Golos Azerbajdzhanu azerbajdzhanskoyu ta ukrayinskoyu movami Takozh v Ukrayini stvorena Ob yednana diaspora azerbajdzhanciv Ukrayini Zgidno azerbajdzhanskih danih v Ukrayini prozhivaye 500 tisyach azerbajdzhanciv ReligiyaViruyuchi azerbajdzhanci musulmani zdebilshogo shiyiti U misti Harkiv diye Mechet Imam Ali Predstavniki diasporiRoman Nasirov ukrayinskij politichnij diyach narodnij deputat Ukrayini VIII sklikannya Glava Derzhavnoyi fiskalnoyi sluzhbi Ukrayini z 2015 roku Oleg Babayev kolishnij narodnij deputat Ukrayini kolishnij chlen frakciyi Blok Yuliyi Timoshenko listopad 2007 listopad 2010 roku kolishnij prezident futbolnogo klubu Vorskla pochesnij prezident futbolnogo klubu Kremin Miskij golova Kremenchuka z listopada 2010 po 26 lipnya 2014 roku Mamed Bagirov providnij hirurg pulmonolog profesor zasluzhenij diyach nauki Ukrayini Gyunduz Mamedov ukrayinskij pravoznavec Prokuror Avtonomnoyi Respubliki Krim z 22 08 2016 starshij radnik yusticiyi kandidat yuridichnih nauk Israfilov Vidadi Shahriyar ogli boyec bataljonu operativnogo priznachennya NGU imeni Sergiya Kulchickogo Dzhavadov Hikmet Alovsat ogli golova gromadskoyi organizaciyi Ob yednana diaspora azerbajdzhanciv Ukrayini Efendiyev Oktaj Ziya ogli ukrayinskij biznesmen mecenat gromadskij diyach Prezident FK Niva Buzova Pochesnij golova Ob yednanoyi diaspori azerbajdzhanciv Ukrayini Abbasov Gurbanali Gasan Ogli spivak narodnij artist Ukrayini 2009 RozselennyaDinamika chiselnosti azerbajdzhanciv na teritoriyi Ukrayini Rik Chiselnist 1939 4 626 1959 6 680 1970 10 769 1979 17 235 1989 36 961 2001 45 176 Misce Region Kilkist azerbajdzhanciv 1 Donecka oblast 8 075 2 Harkivska oblast 5 684 3 Dnipropetrovska oblast 5 683 4 Avtonomna Respublika Krim 3 748 5 Luganska oblast 3 121 6 Odeska oblast 2 777 7 Kiyiv 2 567 8 Zaporizka oblast 2 490 Mova Ridna mova azerbajdzhanciv Ukrayini za perepisom 2001 r Misce Ridna mova Kilkist 1 Azerbajdzhanska mova 23 958 52 2 Rosijska mova 16 968 37 3 Ukrayinska mova 3 224 7 4 Krimskotatarska mova 102 0 2 Za perepisom 2001 roku sered azerbajdzhanciv Ukrayini vkazali na vilne volodinnya movami rosijskoyu 84 9 azerbajdzhanskoyu 65 4 ukrayinskoyu 44 4 Primitki Arhiv originalu za 30 listopada 2010 Procitovano 20 travnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 5 chervnya 2016 Number of Azerbaijanis living outside Azerbaijan Azerbaijan az azerbaijan az Procitovano 26 veresnya 2023 Arhiv originalu za 1 travnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2013 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 9 lipnya 2013 Literatura Enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv 2003 Etnonacionalnij rozvitok Ukrayini Termini viznachennya personali K 1993 Etnichnij dovidnik ch 2 K 1996 Rudnicka T M Etnichni spilnoti Ukrayini tendenciyi socialnih zmin K 1998 Posilannya ukr Posolstvo Ukrayini v Azerbajdzhanskij Respublici ukr ros