Аджиголь (озеро)

Аджигольське озеро (Аджиголь, Ащіголь; крим. Accıgöl) — озеро в Криму, що розташоване на лагунній рівнині західної частині Керченського півострова біля селища міського типу Приморський. У перекладі з кримськотатарської мови назва означає — «гірке озеро». Озеро має морське походження. Його протяжність по довгій осі 1200—1400 м, у поперечнику — від 600 м на заході до 300 м на сході.

Аджиголь
Аджиголь
45°06′34″ пн. ш. 35°27′47″ сх. д. / 45.10972222002777698° пн. ш. 35.46333333002777266° сх. д. / 45.10972222002777698; 35.46333333002777266Координати: 45°06′34″ пн. ш. 35°27′47″ сх. д. / 45.10972222002777698° пн. ш. 35.46333333002777266° сх. д. / 45.10972222002777698; 35.46333333002777266
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Геологічні дані
Тип	опріснене
Група озер	Керченська
Розміри
Площа поверхні	0,49 км²  км²
Глибина середня	0,35 м  м
Глибина макс.	0,6 м  м
Довжина	1,3 км  км
Ширина	0,4 км  км
Вода
Басейн
Країни басейну	Україна
Інше
Аджиголь (озеро) (Україна)

Площа дзеркала — 0,49 км²; площа водозбору — 2,5 км². Тип загальної мінералізації — опріснене.

Лікувальні властивості озера

Запаси пелоїдів озера Аджиголь сягають понад сімдесят тисяч тонн. Згідно з чинною класифікацією, це так званий муловий сульфідний тип родовищ. Його бруд характеризується досить стійкими санітарно-мікробіологічними показниками. Зокрема, високим вмістом сірководню — до 290 мг на 100 грамів сирого бруду. Нині озеро виключено зі списку лікувальних, через забруднення стічними водами.

Першу бальнеологічну лікарню, яка використовувала для процедур бруд з Аджиголя, відкрили у Феодосії в XIX столітті.

Джерела

1. Аджигольське озеро // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — С. 20-21. — 416 с. — 33 000 екз. — .

Література

• Реки и озёра Крыма. — А. Н. Олиферов, З. В. Тимченко — Симферополь: Доля, 2005. — 216 с.