Дже́йкоб Фе́стус А́де Аджа́ї (26 травня 1929, Іколе-Екіті, нині штат Екіті — 9 серпня 2014, Ібадан, Ойо) — нігерійський історик, бакалавр мистецтва та доктор філософії.
Джейкоб Фестус Аде Аджаї | |
---|---|
Народився | 26 травня 1929[1] Екіті, Нігерія |
Помер | 9 серпня 2014[1] (85 років) Ібадан, Нігерія[2] |
Країна | Нігерія |
Діяльність | історик, викладач університету |
Alma mater | d d d |
Заклад | d Ібаданський університет |
Нагороди | d (1993) |
Джейкоб Фестус Аде Аджаї у Вікісховищі |
Головними напрямками його наукових досліджень були загальні проблеми історії колоніалізму в Африці, діяльність християнських місій в Нігерії, історичні витоки, форми та методи антиколоніальної боротьби. Головний редактор 6-го тому «Загальної історії Африки» (проект ЮНЕСКО), головний редактор «Ібаданської історичної серії» — серії книг з історії Нігерії та Африки, редактор «Журналу історії суспільства Нігерії» (Journal of the Historical Society of Nigeria).
Життєпис
Аджаї народився в Іколе-Екіті 26 травня 1929 року, почав навчатися в школі Святого Павла у віці п'яти років. Потім пішов до центральної школи Екіті (тепер школа Христа Адо Екіті). Почувши від друга про коледж Ігбобі в Лагосі, він вирішив випробувати щастя й подав заявку. Після цього він вступив до коледжу та, отримавши стипендію від місцевої влади Іколе Екіті, поїхав до Лагоса для отримання середньої освіти. Після закінчення навчання в Ігбобі він вступив до університету Ібадан, де мав вибирати між історією, латинською чи англійською мовами, щоб отримати ступінь. Він вибрав історію.
У 1952 році Аджаї виїхав за кордон і навчався в під керівництвом професора Джека Сіммонса, історика, який отримав освіту в Оксфорді. У 1956 році він одружився з Крісті Аде Аджаї, уродженою Мартінс. Після закінчення навчання він був науковим співробітником Інституту історичних досліджень у Лондоні з 1957 по 1958 рік. Пізніше він повернувся до Нігерії та приєднався до історичного факультету Ібаданського університету.
В 1957-58 роках працював науковим співробітником в Лондоні, в 1958-72 роках викладав історію в Ібаданському університеті, в 1972-78 роках проректор , з 1978 року професор мистецтва Ібаданського університету. В 1978-85 роках президент .
У 1993 році Аджаї був нагороджений «Нагородою видатного африканіста» від Асоціації африканських досліджень. У 1994 році він став почесним членом Лондонського університету SOAS. 9 серпня 2014 року він помер у віці 85 років і був похований у рідному Іколе Екіті.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #128825952 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Freebase Data Dumps — Google.
- Lalage, Brown (1929-2014). Ade Ajayi, Jacob. Dictionary of African Christian Biography (англ.). Процитовано 27 грудня 2023.
- A Historian at 75, The News. 10 May 2004.
- Bown, Lalage (10 вересня 2014). JF Ade Ajayi obituary. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 27 грудня 2023.
- Ago, Adepentanein #africanstory • 5 Years (17 квітня 2019). UI Returns to Grandmaster, Prof Ade Ajayi, on African History. Steemit (англ.). Процитовано 27 грудня 2023.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2009.
- . SOAS. Архів оригіналу за 1 May 2019. Процитовано 3 August 2014.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2014.
Література
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adzhayi Dzhe jkob Fe stus A de Adzha yi 26 travnya 1929 Ikole Ekiti nini shtat Ekiti 9 serpnya 2014 Ibadan Ojo nigerijskij istorik bakalavr mistectva ta doktor filosofiyi Dzhejkob Festus Ade AdzhayiNarodivsya26 travnya 1929 1929 05 26 1 Ekiti NigeriyaPomer9 serpnya 2014 2014 08 09 1 85 rokiv Ibadan Nigeriya 2 Krayina NigeriyaDiyalnististorik vikladach universitetuAlma materd d dZakladd Ibadanskij universitetNagorodid 1993 Dzhejkob Festus Ade Adzhayi u Vikishovishi Golovnimi napryamkami jogo naukovih doslidzhen buli zagalni problemi istoriyi kolonializmu v Africi diyalnist hristiyanskih misij v Nigeriyi istorichni vitoki formi ta metodi antikolonialnoyi borotbi Golovnij redaktor 6 go tomu Zagalnoyi istoriyi Afriki proekt YuNESKO golovnij redaktor Ibadanskoyi istorichnoyi seriyi seriyi knig z istoriyi Nigeriyi ta Afriki redaktor Zhurnalu istoriyi suspilstva Nigeriyi Journal of the Historical Society of Nigeria ZhittyepisAdzhayi narodivsya v Ikole Ekiti 26 travnya 1929 roku pochav navchatisya v shkoli Svyatogo Pavla u vici p yati rokiv Potim pishov do centralnoyi shkoli Ekiti teper shkola Hrista Ado Ekiti Pochuvshi vid druga pro koledzh Igbobi v Lagosi vin virishiv viprobuvati shastya j podav zayavku Pislya cogo vin vstupiv do koledzhu ta otrimavshi stipendiyu vid miscevoyi vladi Ikole Ekiti poyihav do Lagosa dlya otrimannya serednoyi osviti Pislya zakinchennya navchannya v Igbobi vin vstupiv do universitetu Ibadan de mav vibirati mizh istoriyeyu latinskoyu chi anglijskoyu movami shob otrimati stupin Vin vibrav istoriyu U 1952 roci Adzhayi viyihav za kordon i navchavsya v pid kerivnictvom profesora Dzheka Simmonsa istorika yakij otrimav osvitu v Oksfordi U 1956 roci vin odruzhivsya z Kristi Ade Adzhayi urodzhenoyu Martins Pislya zakinchennya navchannya vin buv naukovim spivrobitnikom Institutu istorichnih doslidzhen u Londoni z 1957 po 1958 rik Piznishe vin povernuvsya do Nigeriyi ta priyednavsya do istorichnogo fakultetu Ibadanskogo universitetu V 1957 58 rokah pracyuvav naukovim spivrobitnikom v Londoni v 1958 72 rokah vikladav istoriyu v Ibadanskomu universiteti v 1972 78 rokah prorektor z 1978 roku profesor mistectva Ibadanskogo universitetu V 1978 85 rokah prezident U 1993 roci Adzhayi buv nagorodzhenij Nagorodoyu vidatnogo afrikanista vid Asociaciyi afrikanskih doslidzhen U 1994 roci vin stav pochesnim chlenom Londonskogo universitetu SOAS 9 serpnya 2014 roku vin pomer u vici 85 rokiv i buv pohovanij u ridnomu Ikole Ekiti PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 128825952 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Lalage Brown 1929 2014 Ade Ajayi Jacob Dictionary of African Christian Biography angl Procitovano 27 grudnya 2023 A Historian at 75 The News 10 May 2004 Bown Lalage 10 veresnya 2014 JF Ade Ajayi obituary The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 27 grudnya 2023 Ago Adepentanein africanstory 5 Years 17 kvitnya 2019 UI Returns to Grandmaster Prof Ade Ajayi on African History Steemit angl Procitovano 27 grudnya 2023 Arhiv originalu za 28 lipnya 2009 SOAS Arhiv originalu za 1 May 2019 Procitovano 3 August 2014 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2014 LiteraturaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij