Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Автоматизо́вана систе́ма (АС) (англ. automated system) — сукупність керованого об'єкта й автоматичних керуючих пристроїв, у якій частину функцій керування виконує людина. АС являє собою організаційно-технічну систему, що забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво тощо) або їх поєднаннях.
Це загальне визначення. У залежності від галузі застосування даються уточнені формулювання поняття «автоматизована система».
Види автоматизованих систем
Автоматизовані виробничі системи
Коли потрібно дати визначення автоматизованої системи, що призначена для обробки матеріальних чи енергетичних ресурсів (виготовлення, складання, транспортування), можна навести таке визначення за ДСТУ 2960-94:
Автоматизована система — організаційно-технічна система, що складається із засобів автоматизації певного виду чи кількох видів діяльності людей та персоналу, що здійснює цю діяльність.
Автоматизована система виробничого призначення (автоматизована виробнича система) здійснює збирання інформації з об'єкта керування, передає, перетворює й обробляє її, формує керуючі команди та виконує їх на керованому об'єкті, тобто ті функції, які піддаються автоматизації. Людина визначає цілі та критерії керування й коригує їх, коли змінюються умови, зокрема, виконує функції нагляду за роботою автоматизованих пристроїв, а в разі потреби змінює програму їхньої роботи (завдання) і приймає загальні рішення щодо керування в змінених або складних ситуаціях.
Автоматизовані інформаційні системи
Для автоматизованих систем, що використовуються в управлінні, дослідженнях, проектуванні та ін., зміст яких полягає в обробці інформації дано таке визначення (ДСТУ 2941-94):
Автоматизована система (у інформаційних технологіях) — система, що реалізує інформаційну технологію виконання встановлених функцій за допомогою персоналу і комплексу засобів автоматизації.
У цьому випадку автоматизовані системи розглядаються як інформаційні системи. Загалом АС — це система, яка складається з персоналу і комплексу засобів автоматизації його діяльності та реалізує інформаційну технологію виконання установлених функцій.
Залежно від виду діяльності розрізняють такі різновиди АС:
- АСК (автоматизовані системи керування), які у свою чергу в залежності від виду об'єкту керування поділяються на:
- Системи автоматизованого проектування:
- АСНД (автоматизовані системи наукових досліджень);
- АС оброблення та передавання інформації:
- ();
- АСІТО (автоматизована система інформаційно-термінологічного обслуговування) тощо;
- АСТПВ (АС технологічної підготовки виробництва);
- автоматизовані системи контролю та випробувань;
- АС, що поєднують функції, перелічених вище систем.
АС реалізують інформаційну технологію у вигляді певної послідовності інформаційно пов'язаних функцій, завдань або процедур, що виконуються в автоматизованому (інтерактивному) або автоматичному режимах.
Склад і види структур автоматизованих систем
У процесі функціонування АС є поєднанням:
- комплексу технічних засобів автоматизації (ТЗА) — сукупності взаємоузгоджених компонентів і комплексів програмного, технічного та інформаційного забезпечень, що розробляються, виготовляються і постачаються як продукція виробничо-технічного призначення:
- програмне забезпечення автоматизованої системи — сукупність програм на носіях інформації з програмною документацією;
- технічне забезпечення автоматизованої системи — сукупність засобів реалізації керуючих впливів, засобів отримання, введення, підготовки, перетворення, обробки, зберігання, реєстрації, виведення, відображення, використання та передачі даних з конструкторською та експлуатаційною документацією;
- інформаційне забезпечення автоматизованої системи — сукупність системно-орієнтованих даних, що описують прийнятий у системі словник базових описів (класифікатори, типові моделі, елементи автоматизації, формати документації тощо), та актуалізованих даних про стан інформаційної моделі об'єкта автоматизації (об'єкта управління, об'єкта проектування) на всіх етапах його життєвого циклу.
- організаційно-методичного забезпечення автоматизованої системи — сукупності документів, що визначають: організаційну структуру об'єкта та системи автоматизації, необхідних для виконання конкретних функцій, що автоматизуються; діяльність в умовах функціонування системи, а також форми представлення результатів діяльності;
- фахівців, які використовують вище перераховане в процесі своєї професійної діяльності.
Внутрішню побудову систем характеризують за допомогою структур, що описують стійкі зв'язки між їх елементами. При описі АС використовують такі види структур, що відрізняються типами елементів і зв'язків між ними:
- функціональні (елементи — функції, завдання, процедури; зв'язки — інформаційні);
- технічні (елементи — пристрої, компоненти та комплекси; зв'язки — лінії і канали зв'язку);
- організаційні (елементи — колективи людей і окремі виконавці; зв'язки — інформаційні, підпорядкування та взаємодії);
- документальні (елементи — неподільні складові частини та документи АС; зв'язки — взаємодії, вхідність та підпорядкування);
- алгоритмічні (елементи — алгоритми; зв'язки — інформаційні);
- програмні (елементи — програмні модулі та вироби; зв'язки — керуючі);
- інформаційні (елементи — форми існування і подання інформації в системі; зв'язки — операції перетворення інформації в системі).
Див. також
Примітки
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- РД 50-680-88 «Методические указания. Автоматизированные системы. Основные положения»
- ДСТУ 2960-94 Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення.
- ДСТУ 2941-94 Розроблення систем. Терміни та визначення
- ДСТУ 2226-93 Автоматизовані системи. Терміни і визначення.
Джерела
- «Енциклопедія кібернетики», відповідальний ред. В. Глушков, 2 тт., 1973, рос. вид. 1974.
- Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.
- Папушин Ю. Л., Білецький В. С. Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2007. — 168 с. — .
Посилання
- Автоматизована система [ 8 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtomatizo vana siste ma AS angl automated system sukupnist kerovanogo ob yekta j avtomatichnih keruyuchih pristroyiv u yakij chastinu funkcij keruvannya vikonuye lyudina AS yavlyaye soboyu organizacijno tehnichnu sistemu sho zabezpechuye viroblennya rishen na osnovi avtomatizaciyi informacijnih procesiv u riznih sferah diyalnosti upravlinnya proektuvannya virobnictvo tosho abo yih poyednannyah Ce zagalne viznachennya U zalezhnosti vid galuzi zastosuvannya dayutsya utochneni formulyuvannya ponyattya avtomatizovana sistema Vidi avtomatizovanih sistemAvtomatizovani virobnichi sistemi Koli potribno dati viznachennya avtomatizovanoyi sistemi sho priznachena dlya obrobki materialnih chi energetichnih resursiv vigotovlennya skladannya transportuvannya mozhna navesti take viznachennya za DSTU 2960 94 Avtomatizovana sistema organizacijno tehnichna sistema sho skladayetsya iz zasobiv avtomatizaciyi pevnogo vidu chi kilkoh vidiv diyalnosti lyudej ta personalu sho zdijsnyuye cyu diyalnist Avtomatizovana sistema virobnichogo priznachennya avtomatizovana virobnicha sistema zdijsnyuye zbirannya informaciyi z ob yekta keruvannya peredaye peretvoryuye j obroblyaye yiyi formuye keruyuchi komandi ta vikonuye yih na kerovanomu ob yekti tobto ti funkciyi yaki piddayutsya avtomatizaciyi Lyudina viznachaye cili ta kriteriyi keruvannya j koriguye yih koli zminyuyutsya umovi zokrema vikonuye funkciyi naglyadu za robotoyu avtomatizovanih pristroyiv a v razi potrebi zminyuye programu yihnoyi roboti zavdannya i prijmaye zagalni rishennya shodo keruvannya v zminenih abo skladnih situaciyah Avtomatizovani informacijni sistemi Dlya avtomatizovanih sistem sho vikoristovuyutsya v upravlinni doslidzhennyah proektuvanni ta in zmist yakih polyagaye v obrobci informaciyi dano take viznachennya DSTU 2941 94 Avtomatizovana sistema u informacijnih tehnologiyah sistema sho realizuye informacijnu tehnologiyu vikonannya vstanovlenih funkcij za dopomogoyu personalu i kompleksu zasobiv avtomatizaciyi U comu vipadku avtomatizovani sistemi rozglyadayutsya yak informacijni sistemi Zagalom AS ce sistema yaka skladayetsya z personalu i kompleksu zasobiv avtomatizaciyi jogo diyalnosti ta realizuye informacijnu tehnologiyu vikonannya ustanovlenih funkcij Zalezhno vid vidu diyalnosti rozriznyayut taki riznovidi AS ASK avtomatizovani sistemi keruvannya yaki u svoyu chergu v zalezhnosti vid vidu ob yektu keruvannya podilyayutsya na ASK tehnologichnimi procesami ASK TP ASK pidpriyemstvami ASKP virobnictvom ASKV tosho Sistemi avtomatizovanogo proektuvannya SAPR sistemi avtomatizovanogo proektuvannya i rozrahunku SAPR TP sistemi avtomatizovanogo proektuvannya tehnologichnih procesiv tosho ASND avtomatizovani sistemi naukovih doslidzhen AS obroblennya ta peredavannya informaciyi ASITO avtomatizovana sistema informacijno terminologichnogo obslugovuvannya tosho ASTPV AS tehnologichnoyi pidgotovki virobnictva avtomatizovani sistemi kontrolyu ta viprobuvan AS sho poyednuyut funkciyi perelichenih vishe sistem AS realizuyut informacijnu tehnologiyu u viglyadi pevnoyi poslidovnosti informacijno pov yazanih funkcij zavdan abo procedur sho vikonuyutsya v avtomatizovanomu interaktivnomu abo avtomatichnomu rezhimah Sklad i vidi struktur avtomatizovanih sistemU procesi funkcionuvannya AS ye poyednannyam kompleksu tehnichnih zasobiv avtomatizaciyi TZA sukupnosti vzayemouzgodzhenih komponentiv i kompleksiv programnogo tehnichnogo ta informacijnogo zabezpechen sho rozroblyayutsya vigotovlyayutsya i postachayutsya yak produkciya virobnicho tehnichnogo priznachennya programne zabezpechennya avtomatizovanoyi sistemi sukupnist program na nosiyah informaciyi z programnoyu dokumentaciyeyu tehnichne zabezpechennya avtomatizovanoyi sistemi sukupnist zasobiv realizaciyi keruyuchih vpliviv zasobiv otrimannya vvedennya pidgotovki peretvorennya obrobki zberigannya reyestraciyi vivedennya vidobrazhennya vikoristannya ta peredachi danih z konstruktorskoyu ta ekspluatacijnoyu dokumentaciyeyu informacijne zabezpechennya avtomatizovanoyi sistemi sukupnist sistemno oriyentovanih danih sho opisuyut prijnyatij u sistemi slovnik bazovih opisiv klasifikatori tipovi modeli elementi avtomatizaciyi formati dokumentaciyi tosho ta aktualizovanih danih pro stan informacijnoyi modeli ob yekta avtomatizaciyi ob yekta upravlinnya ob yekta proektuvannya na vsih etapah jogo zhittyevogo ciklu organizacijno metodichnogo zabezpechennya avtomatizovanoyi sistemi sukupnosti dokumentiv sho viznachayut organizacijnu strukturu ob yekta ta sistemi avtomatizaciyi neobhidnih dlya vikonannya konkretnih funkcij sho avtomatizuyutsya diyalnist v umovah funkcionuvannya sistemi a takozh formi predstavlennya rezultativ diyalnosti fahivciv yaki vikoristovuyut vishe pererahovane v procesi svoyeyi profesijnoyi diyalnosti Vnutrishnyu pobudovu sistem harakterizuyut za dopomogoyu struktur sho opisuyut stijki zv yazki mizh yih elementami Pri opisi AS vikoristovuyut taki vidi struktur sho vidriznyayutsya tipami elementiv i zv yazkiv mizh nimi funkcionalni elementi funkciyi zavdannya proceduri zv yazki informacijni tehnichni elementi pristroyi komponenti ta kompleksi zv yazki liniyi i kanali zv yazku organizacijni elementi kolektivi lyudej i okremi vikonavci zv yazki informacijni pidporyadkuvannya ta vzayemodiyi dokumentalni elementi nepodilni skladovi chastini ta dokumenti AS zv yazki vzayemodiyi vhidnist ta pidporyadkuvannya algoritmichni elementi algoritmi zv yazki informacijni programni elementi programni moduli ta virobi zv yazki keruyuchi informacijni elementi formi isnuvannya i podannya informaciyi v sistemi zv yazki operaciyi peretvorennya informaciyi v sistemi Div takozhAvtomatizaciya Avtomatichne keruvannya Avtomatika Lyudino mashinna vzayemodiya Teoriya keruvannya Interfejs koristuvachaPrimitkiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 RD 50 680 88 Metodicheskie ukazaniya Avtomatizirovannye sistemy Osnovnye polozheniya DSTU 2960 94 Organizaciya promislovogo virobnictva Osnovni ponyattya Termini ta viznachennya DSTU 2941 94 Rozroblennya sistem Termini ta viznachennya DSTU 2226 93 Avtomatizovani sistemi Termini i viznachennya Dzherela Enciklopediya kibernetiki vidpovidalnij red V Glushkov 2 tt 1973 ros vid 1974 Ivanov A O Teoriya avtomatichnogo keruvannya Pidruchnik Dnipropetrovsk Nacionalnij girnichij universitet 2003 250 s Papushin Yu L Bileckij V S Osnovi avtomatizaciyi girnichogo virobnictva Doneck Shidnij vidavnichij dim 2007 168 s ISBN 978 966 317 004 6 PosilannyaAvtomatizovana sistema 8 lyutogo 2021 u Wayback Machine VUE