Австромаркси́зм (нім. Austromarxismus) — ідеологічна та політична течія, склалася на початку 20 ст. в австрійській соціал-демократії. Набула поширення у міжвоєнну добу (1919–1939), пішла на спад з початком Другої світової війни.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek15TDFacFkzUnZjbDlCWkd4bGNpNXFjR2N2TWpJd2NIZ3RWbWxqZEc5eVgwRmtiR1Z5TG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
Історія виникнення
Австромарксизм виник у 90-х pp. 19 століття як система поглядів лідерів (Соціалістичної партії Австрії) (Отто Бауера, (Віктора Адлера) та Макса Адлера та ін.) і на початку 20 століття склався в політичну течію. Ідеї австромарксизму, зокрема концепція культурно-національної автономії, мали свого часу певний вплив на українську соціал-демократію.
Ідеї
У світоглядному відношенні австромарксизм поєднує марксизм із неокантіанством. Австромарксисти обстоювали необхідність проведення фундаментальної ревізії марксистської теорії з огляду на:
- диференціацію робітничого класу й істотні зрушення у класовій структурі (поява середнього класу);
- організаційні зміни в економіці розвинутих капіталістичних країн;
- динамізм етнонаціональних відносин.
Адаптуючи марксизм до реалій тогочасного життя, ідеологи австромарксизму. розробили низку концепцій, зокрема національно-культурної диференціації, еволюційно-національної політики (О.Бауер), організованого капіталізму (Р.Гільфердінг), класу сфери послуг (К.Реннер), синтезу приватної ініціативи, державного регулювання й антикризових заходів тощо. Ключові положення автстромаксизму ґрунтувалися на концептах соціалізованої гуманності та нації як культурної спільноти. Політична програма австромарксизму базувалася на засадах соціального реформізму і культурно-національної автономії. Теоретики австромарксизму вважали, що елементи соціалізму поступово визрівають у надрах капіталізму, зокрема внаслідок соціалізації капіталістичної промисловості. Здебільшого австромарксизм орієнтувався на конституційні засоби та форми політичної боротьби у межах парламентської демократії, хоча й не цурався ліворадикальної риторики, переважно в агітаційних цілях. Деякі концепти та установчі положення австромарксизму знайшли відображення у повоєнних програмних документах 1947, 1958, 1978 років Соціалістичної партії Австрії.
Див. також
Примітки
- Австромарксизм // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Література
- В. Бушанський . Австромарксизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. – К.: Парламентське видавництво, 2011. – с.8
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
- Троцький Л.
- Bauer O. Die Nationalitätenfrage und die Sozialdemokratie [ 30 червня 2021 у Wayback Machine.], 1907
- Krätke M. R.
- Otto Bauer und der «dritte» Weg. Die Wiederentdeckung des Austromarxismus durch Linkssozialisten und Eurokommunisten, D. Albers u.a. (Hg.). Frankfurt/M 1979
Посилання
- АВСТРОМАРКСИЗМ [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАНУ
- Австромарксизм и национальный вопрос | Понятия и категории [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.]. ponjatija.ru.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет