Абіш-хатун (ابش خاتون) — видатна тюрчанка, дев'ята офіційна глава держави Атабек з династії Салгурідів Фарса. На престолі перебувала з 1263 до 1286 року. Остання представниця правлячої династії Фарса.
Абіш-хатун (ابش خاتون) | |
1263 — 1286 | |
---|---|
Народження: | Шираз, Іран |
Смерть: | 31 грудня 1286[1] Тебриз, Іран[2] |
Поховання: | Джарандабе, а згодом перепохована у Шираз |
Країна: | Ільхани |
Рід: | Салгуритів |
Батько: | атабек Саад II Абіш-хатун |
Мати: | Бібі-Буркан |
Шлюб: | Менгу-Тимур |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Родина
Її батько атабек Саад II Абіш-хатун, мати Бібі-Буркан з роду володарів Кермана Кутлуханів. У зв'язку з тим, що у родині Салгурідів не було жодного чоловіка спадкоємця, Абіш-хатун у 1263 р. за наказом Хулагу-хана стала главою держави атабеків Фарса (Салгурідів). Салгуріди, династія Атабеків, що правила в Фарсі у 1148—1282 рр. Вихідці з туркменського племені Салгур, зіграли важливу роль у створенні Румського султанату в Малій Азії. Засновник — Сунгур (роки правління 1148—1161) Найбільшого розквіту Фарс досяг в роки правління Са'ді I (роки правління 1198—1126).
Вийшла заміж за сина Хулагу-хана Менгу-Тимура й стала його другою дружиною.
Державна посада
Підвищені податки для підданих, побори з населення Фарса на користь таджикських воїнів призвели до ослаблення держави. В цей час Абіш-хатун знаходилася у володіннях свого чоловіка. Главою держави вона стала у юному віці й у державні справи не втручалася. Фарсою керували монгольськіи хани. Після повноліття Абіш-хатун повернулася у Шираз та зайняла престол своїх предків. З цього приводу, у місці свято з урочистими церемоніями тривало цілий місяць. З приїздом Абіш-хатун народ отримав спокій від монгольського засилля. Фарсом правила вона 22 роки.
У 1284 р. з престолу ільханів був скинутий султан Тегюдер, а новим ільханом став Аргун-хан, згідно з ярликом якого Абіш-хатун, будь вона малолітньою або повнолітньою не повинна втручатися ні в які державні справи Фарсу. 2 грудня 1284 р. за приказом Аргун-хана до Ширазу прибув Саїд Імад ад-Дін Абу Йала й взяв управління Фарсом на себе.
Прихильники Абіш-хатун 2 січня 1285 вбили Саїда Імад ад-Діна, а потім і його двоюрідного брата. Події які відбулися у Ширазі розлютили Аргун-хана. Абіш-хатун з її прихильниками без пояснень вивезли в Табріз де судили. Лише втручання її свекрухи Улджей-хатун та факт, що Абіш-хатун невістка Хулагу-хана, врятували її від розправи. У Табрізі вона пробула більше року, й захворіла. Хворба тривала два тижні й 29 грудня 1286 р. Абіш-хатун померла в передмісті Табріза Джарандабе . Поховали її у Джарандабе за монгольськими звичаями. Згодом її донька Курдучін перевезла її у Шираз та поховала у медресе «Адудійя».
Спадок
Абіш-хатун заповіла розділити своє майно у 100 тис. динарів на чотири частини. Дві частини донькам Курдучін й Алгаджин, одну частину рабам, а четверту частку Тайджу, сину свого чоловіка Менгу-Тимура. За різними джерелами крім Курдучін Абіш-хатун мала ще трьох дітей від Менгу-Тимура, у тому числі двох синів. Вона була останньою представницею владущої династії Фарса. З її смертю, держава Атабек Фарса втрачала свою номінальну незалежність і входила до складу держави ільханів як провінція. Після відсторонення Абіш-хатун від престолу, вплив представників династії Салгурідів Фарса не зберігся навіть номінально.
Примітки
- https://iranicaonline.org/articles/atabakan-e-fars-princes-of-the-salghurid-dynasty-who-ruled-fars-in-the-6th-12th-and-7th-13th-centuries-initially-with-
- https://iranicaonline.org/articles/abes-katun-salghurid-ruler-of-fars-1263-84-daughter-of-atabeg-sad-ii
- Учок Бахрис. Женщины-правительницы в мусульманских государствах. — М : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1982. — С. 85. (рос.)
- . https://runivers.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 02 березня 2019 року.(рос.)
- Учок Бахрис. Женщины-правительницы в мусульманских государствах. — М : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1982. — С. 87. (рос.)
- Учок Бахрис. Женщины-правительницы в мусульманских государствах. — М : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1982. — С. 88. (рос.)
- Учок Бахрис. Женщины-правительницы в мусульманских государствах. — М : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1982. — С. 89. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abish hatun ابش خاتون vidatna tyurchanka dev yata oficijna glava derzhavi Atabek z dinastiyi Salguridiv Farsa Na prestoli perebuvala z 1263 do 1286 roku Ostannya predstavnicya pravlyachoyi dinastiyi Farsa Abish hatun ابش خاتون 1263 1286 Narodzhennya Shiraz IranSmert 31 grudnya 1286 1 Tebriz Iran 2 Pohovannya Dzharandabe a zgodom perepohovana u ShirazKrayina IlhaniRid SalguritivBatko atabek Saad II Abish hatunMati Bibi BurkanShlyub Mengu Timur Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisRodina Yiyi batko atabek Saad II Abish hatun mati Bibi Burkan z rodu volodariv Kermana Kutluhaniv U zv yazku z tim sho u rodini Salguridiv ne bulo zhodnogo cholovika spadkoyemcya Abish hatun u 1263 r za nakazom Hulagu hana stala glavoyu derzhavi atabekiv Farsa Salguridiv Salguridi dinastiya Atabekiv sho pravila v Farsi u 1148 1282 rr Vihidci z turkmenskogo plemeni Salgur zigrali vazhlivu rol u stvorenni Rumskogo sultanatu v Malij Aziyi Zasnovnik Sungur roki pravlinnya 1148 1161 Najbilshogo rozkvitu Fars dosyag v roki pravlinnya Sa di I roki pravlinnya 1198 1126 Vijshla zamizh za sina Hulagu hana Mengu Timura j stala jogo drugoyu druzhinoyu Derzhavna posada Pidvisheni podatki dlya piddanih pobori z naselennya Farsa na korist tadzhikskih voyiniv prizveli do oslablennya derzhavi V cej chas Abish hatun znahodilasya u volodinnyah svogo cholovika Glavoyu derzhavi vona stala u yunomu vici j u derzhavni spravi ne vtruchalasya Farsoyu keruvali mongolskii hani Pislya povnolittya Abish hatun povernulasya u Shiraz ta zajnyala prestol svoyih predkiv Z cogo privodu u misci svyato z urochistimi ceremoniyami trivalo cilij misyac Z priyizdom Abish hatun narod otrimav spokij vid mongolskogo zasillya Farsom pravila vona 22 roki U 1284 r z prestolu ilhaniv buv skinutij sultan Tegyuder a novim ilhanom stav Argun han zgidno z yarlikom yakogo Abish hatun bud vona malolitnoyu abo povnolitnoyu ne povinna vtruchatisya ni v yaki derzhavni spravi Farsu 2 grudnya 1284 r za prikazom Argun hana do Shirazu pribuv Sayid Imad ad Din Abu Jala j vzyav upravlinnya Farsom na sebe Prihilniki Abish hatun 2 sichnya 1285 vbili Sayida Imad ad Dina a potim i jogo dvoyuridnogo brata Podiyi yaki vidbulisya u Shirazi rozlyutili Argun hana Abish hatun z yiyi prihilnikami bez poyasnen vivezli v Tabriz de sudili Lishe vtruchannya yiyi svekruhi Uldzhej hatun ta fakt sho Abish hatun nevistka Hulagu hana vryatuvali yiyi vid rozpravi U Tabrizi vona probula bilshe roku j zahvorila Hvorba trivala dva tizhni j 29 grudnya 1286 r Abish hatun pomerla v peredmisti Tabriza Dzharandabe Pohovali yiyi u Dzharandabe za mongolskimi zvichayami Zgodom yiyi donka Kurduchin perevezla yiyi u Shiraz ta pohovala u medrese Adudijya SpadokAbish hatun zapovila rozdiliti svoye majno u 100 tis dinariv na chotiri chastini Dvi chastini donkam Kurduchin j Algadzhin odnu chastinu rabam a chetvertu chastku Tajdzhu sinu svogo cholovika Mengu Timura Za riznimi dzherelami krim Kurduchin Abish hatun mala she troh ditej vid Mengu Timura u tomu chisli dvoh siniv Vona bula ostannoyu predstavniceyu vladushoyi dinastiyi Farsa Z yiyi smertyu derzhava Atabek Farsa vtrachala svoyu nominalnu nezalezhnist i vhodila do skladu derzhavi ilhaniv yak provinciya Pislya vidstoronennya Abish hatun vid prestolu vpliv predstavnikiv dinastiyi Salguridiv Farsa ne zberigsya navit nominalno Primitkihttps iranicaonline org articles atabakan e fars princes of the salghurid dynasty who ruled fars in the 6th 12th and 7th 13th centuries initially with https iranicaonline org articles abes katun salghurid ruler of fars 1263 84 daughter of atabeg sad ii Uchok Bahris Zhenshiny pravitelnicy v musulmanskih gosudarstvah M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1982 S 85 ros https runivers ru Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 02 bereznya 2019 roku ros Uchok Bahris Zhenshiny pravitelnicy v musulmanskih gosudarstvah M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1982 S 87 ros Uchok Bahris Zhenshiny pravitelnicy v musulmanskih gosudarstvah M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1982 S 88 ros Uchok Bahris Zhenshiny pravitelnicy v musulmanskih gosudarstvah M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1982 S 89 ros