Абу-Саїд Багадур-хан (*ᠪᠦᠰᠠᠢ ᠪᠠᠬᠠᠲᠦᠷ ᠬᠠᠨ, 2 червня 1305 —1 грудня 1335) — хан ільханату Хулагуїдів у 1316—1335.
Абу-Саїд Багадур-хан | |
---|---|
перс. ابوسعید بهادرخان | |
Народився | 2 червня 1305 Уджан, Вірменія |
Помер | 30 листопада 1335 (30 років) Солтаніє, Зенджан, Іран ·чума |
Поховання | Солтаніє |
Національність | монгол |
Діяльність | політик |
Титул | хан |
Посада | хан |
Термін | 1316—1335 |
Попередник | Олджейту |
Наступник | Арпа Ке'ун |
Конфесія | іслам |
Рід | Хулагуїди |
Батько | Олджейту |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Багдад-хатун |
Діти | Делшад-хатун |
|
Життєпис
Походив з династії Хулагуїдів. Син хана Олджейту та Хаджі-хатун. Народився у 1305. При народженні отримав ім'я Абу-Саїд. Водночас виховано в мусульманській вірі.
У 1316 після смерті батька успадкував трон. Невдовзі було страчено візира попередника Рашид ад-Діна Хамадані у звинуваченні в отруєнні Олджейту. Фактично владу перебрав рід Чобанідів. Емі Чобан у 1317 році домігся призначення на посаду нойона і фактиного правителя Анатолії свого сина Темурташа. Йому вдалося відтіснити тюркських вождів в прикордонні (головним чином, західні і південні) райони.
У 1319 відбито напад Золотої Орди на кавказькі володіння. На честь цього взяв ім'я «Багадур».
У 1320 війська єгипетського султана аль-Маліка аль-Насира вдерлися до Кілікії. Натомість Абу-Саїд вирішив встати на захист Кілікійського царства. Зрештою було укладено мирний договір, що підтвердив статус-кво. Водночас продовжулося листування з папським престолом та європейськими християнськими державами. У 1321 року було підкорено Кілікійську Вірменію.
У 1322 вдалося придушити повстання кераїтів.
У 1325 війська Ільханів перемогли Узбека, хана Золотої Орди. Після цього здійснено вторгнення до Прикавказ'я, яке належало Золотій орді. Проте вже у 1327 Абу-Саїд зробив спробу позбавитися залежності від Чобанідів (скористався нагодою повстанням Тимурташа Чобаніда у 1326), наказавши стратити Демаск Каджу Чобаніда, у 1328 вбито еміра Чобана. темурташ Чобанід планував підняти повстання, проте в цей час прибули представники ільхана, які назали стратити Темурташа. В результаті влада Абу-Саїда в Малій Азії послабилася: вже у 1330 році вона завершулася на кордонах бейлика Анкіра.
У 1330 роціпочалася епідемія чуми (Чорної смерті), яка вирувала до середини 1330-х. В результаті Абу-Саїд помер. Після його смерті розпочалася боротьба за владу в державі між Джалаїрідами і Чобанідами. У більшій частині владу взяв Арпа Ке'уна, а в Хорасані, Кандагарі і Кермані посів трон Тога-Темур з роду Хасаридів.
Джерела
- Atwood, Christopher P. (2004). The Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. Facts on File, Inc. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu Sayid Bagadur han ᠪᠦᠰᠠᠢ ᠪᠠᠬᠠᠲᠦᠷ ᠬᠠᠨ 2 chervnya 1305 1 grudnya 1335 han ilhanatu Hulaguyidiv u 1316 1335 Abu Sayid Bagadur hanpers ابوسعید بهادرخان Narodivsya2 chervnya 1305 Udzhan VirmeniyaPomer30 listopada 1335 30 rokiv Soltaniye Zendzhan Iran chumaPohovannyaSoltaniyeNacionalnistmongolDiyalnistpolitikTitulhanPosadahanTermin1316 1335PoperednikOldzhejtuNastupnikArpa Ke unKonfesiyaislamRidHulaguyidiBatkoOldzhejtuBrati sestridU shlyubi zBagdad hatunDitiDelshad hatun Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Hulaguyidiv Sin hana Oldzhejtu ta Hadzhi hatun Narodivsya u 1305 Pri narodzhenni otrimav im ya Abu Sayid Vodnochas vihovano v musulmanskij viri U 1316 pislya smerti batka uspadkuvav tron Nevdovzi bulo stracheno vizira poperednika Rashid ad Dina Hamadani u zvinuvachenni v otruyenni Oldzhejtu Faktichno vladu perebrav rid Chobanidiv Emi Choban u 1317 roci domigsya priznachennya na posadu nojona i faktinogo pravitelya Anatoliyi svogo sina Temurtasha Jomu vdalosya vidtisniti tyurkskih vozhdiv v prikordonni golovnim chinom zahidni i pivdenni rajoni U 1319 vidbito napad Zolotoyi Ordi na kavkazki volodinnya Na chest cogo vzyav im ya Bagadur U 1320 vijska yegipetskogo sultana al Malika al Nasira vderlisya do Kilikiyi Natomist Abu Sayid virishiv vstati na zahist Kilikijskogo carstva Zreshtoyu bulo ukladeno mirnij dogovir sho pidtverdiv status kvo Vodnochas prodovzhulosya listuvannya z papskim prestolom ta yevropejskimi hristiyanskimi derzhavami U 1321 roku bulo pidkoreno Kilikijsku Virmeniyu U 1322 vdalosya pridushiti povstannya kerayitiv U 1325 vijska Ilhaniv peremogli Uzbeka hana Zolotoyi Ordi Pislya cogo zdijsneno vtorgnennya do Prikavkaz ya yake nalezhalo Zolotij ordi Prote vzhe u 1327 Abu Sayid zrobiv sprobu pozbavitisya zalezhnosti vid Chobanidiv skoristavsya nagodoyu povstannyam Timurtasha Chobanida u 1326 nakazavshi stratiti Demask Kadzhu Chobanida u 1328 vbito emira Chobana temurtash Chobanid planuvav pidnyati povstannya prote v cej chas pribuli predstavniki ilhana yaki nazali stratiti Temurtasha V rezultati vlada Abu Sayida v Malij Aziyi poslabilasya vzhe u 1330 roci vona zavershulasya na kordonah bejlika Ankira U 1330 rocipochalasya epidemiya chumi Chornoyi smerti yaka viruvala do seredini 1330 h V rezultati Abu Sayid pomer Pislya jogo smerti rozpochalasya borotba za vladu v derzhavi mizh Dzhalayiridami i Chobanidami U bilshij chastini vladu vzyav Arpa Ke una a v Horasani Kandagari i Kermani posiv tron Toga Temur z rodu Hasaridiv DzherelaAtwood Christopher P 2004 The Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire Facts on File Inc ISBN 0 8160 4671 9