Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аборти в Чилі заборонені законом без винятків Чилійське вважають одним з найсуворіших у світі Історія питанняКодекс про

Аборти в Чилі

Аборти в Чилі

Аборти в Чилі заборонені законом без винятків. Чилійське вважають одним з найсуворіших у світі.

Історія питання

Кодекс про охорону здоров'я від 1931 року дозволяв аборт за медичними показаннями, але пізніше 15 вересня 1989 року його скасував військовий уряд, аргументуючи це тим, що з огляду на прогрес у медицині цьому «більше немає виправдань». До заборони будь-яка жінка, чиє життя опинялося в небезпеці, могла добитися дозволу на аборт, якщо його ухвалювали двоє лікарів.

Сучасні закони про аборти прописані в статтях 342 - 345 кримінального кодексу в розділі «Злочини і правопорушення проти сімейного порядку та суспільної моралі» (ісп. Título VII: CRIMENES Y SIMPLES DELITOS CONTRA EL ORDEN DE LAS FAMILIAS Y CONTRA LA MORALIDAD PUBLICA). Кримінальний кодекс визначає аборт як акт насильства щодо жінки. Особа, яка виконала аборт за згодою жінки, також підлягає покаранню. Надання приміщення (та інше співробітництво) при проведенні аборту карається позбавленням волі на строк від 541 дня до трьох років. Стаття 19-1 стверджує, що: «закон захищає життя тих хто ще не з'явився на світ».

Починаючи з 1990 року, законодавці надіслали в конгрес 15 біллів, які стосуються питань абортів, 12 у і 3 в . Половина з них спрямована на посилення міри покарання або на створення юридичних перешкод для легалізації абортів. Два інших біллі пропонують зведення пам'ятників «безвинним жертвам абортів». Чотири біллі пропонують дозволити аборти в разі виникнення ризику для життя матері, один — у випадку зґвалтування. Нині дев'ять біллів перебувають на розгляді, один відхилений. П'ять інших відправлені в архів, це означає, що їх не будуть обговорювати впродовж двох років. Два однакових біллі про дозвіл терапевтичних абортів (як це було до 1989 року) нині перебувають на розгляді в комісії з медичних питань палати депутатів, перший білль запропонований 23 січня 2003 а другий 19 березня 2009.

У листопаді 2004 року комітет ООН, простежуючи за дотриманням міжнародного акту з економічних, соціальних і культурних прав (CESCR) заявив, що Чилі «слід дозволити виконання абортів у разі насильства та інцесту». 2007 року Рада з прав людини ООН висловила занепокоєння щодо «недоречно суворого» законодавства країни про аборти, особливо у випадках коли життю матері загрожує небезпека . У березні 2009 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини також висловило занепокоєння щодо «надзвичайно суворих законів про аборти» Чилі.

Міркування про здоров'я матері

Турбота про високий рівень материнської смертності, який виник внаслідок нелегальних абортів, спонукала чилійський уряд 1964 року запустити програму планування сім'ї. Кількість смертей через нелегальні аборти впала зі 118 до 24 на 100 тис. народжень живими в період від 1964 до 1979 року.

Також відзначалося значне зниження материнських смертей через аборти в період з 1990 по 2000 рік. Експерти пояснюють зменшення в цей період абортів збільшеним використанням стерилізації та антибіотиків, шпиталізаціями, які проводять нелегальні абортарії, збільшенням доступності мізопростолу (препарату для медикаментозних абортів) і збільшенням використання контрацептивів.

В період з 2000 по 2004 рік аборти були третьою за поширеністю причиною материнської смертності по країні (12 % материнських смертей). За неточним статистичними даними у період з 2000 по 2002 рік у країні проведено 132-160 тис. абортів.

Дослідження, проведене 1997 року, показало, що більшість з вісімдесяти жінок, засуджених в Сантьяго за те, що вони зробили аборт, були молодими матерями-одиночками, домогосподарками що перебралися в місто з сільських районів. Переважна більшість жінок опинилися в лікарнях, де вони отримували лікування після ускладнень. Вони не мали юридичних представників або їхні інтереси в суді відстоювали недосвідчені студенти-юристи.

Опитування громадської думки

Згідно з даними огляду організації , 26% чилійців вважали що аборт «виправданий» (1990 року так вважали 18% чилійців).

У липні 2008 року недержавна організація Corporación Humanas встановила що 79,2% опитаних чилійських жінок вважають, що аборти слід декриміналізувати, якщо життя вагітної жінки перебуває в небезпеці, 67,9% сказали, що аборти потрібно невідкладно дозволити. Згідно з дослідженням 74,0% жінок вважає, що аборти мають бути дозволені у випадках зґвалтування, 70,1% жінок вважає, що аборти потрібно дозволити у випадках аномального розвитку плоду, 24% висловилися за дозвіл абортів у всіх випадках, якщо жінка бачить у цьому необхідність.

У березні 2009 року відбулося загальнонаціональне телефонне опитування, результати якого опублікувала газета . 67% опитаних були налаштовані проти абортів, 19% й 11% — за їх застосування в надзвичайних випадках. Щодо терапевтичних абортів (коли життя вагітної жінки перебуває під загрозою) 48% були за, 3% тільки в надзвичайних випадках, 47% — проти. У разі, якщо дефект розвитку дитини або захворювання швидше за все призведе до смерті дитини, 51% висловився проти дозволу абортів, 45% — за, 2% — за тільки в надзвичайних випадках. 83% висловилися проти аборту у разі вагітності неповнолітньої дівчини, яка практикувала незахищений секс, 14% — за. У разі зґвалтування 57% - за, а 39% — проти.

Опитування, проведене в жовтні 2009 року і опубліковане університетом Дієго Порталеса (Universidad Diego Portales), охопило 85% міських районів Чилі. Згідно з ним, більшість (80%) виступали проти абортів у випадках, коли вагітна жінка або [подружня] пара не мають коштів на виховання дитини, і коли плід має «серйозний дефект» (51 %). З іншого боку, більшість висловилася за дозвіл абортів у випадках, коли життя вагітної жінки перебуває в небезпеці (63%), а також у разі зґвалтування (64%).

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 21 січня 2008. Процитовано 30 грудня 2010.
  2. Código Sanitario (PDF) (Spanish) . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 17 березня 2009.
  3. Aborto terapéutico: Demanda de las mujeres. Revista Punto Final (Spanish) . 11 квітня 2003. оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 17 березня 2009.
  4. CODIGO PENAL (Spanish) . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 17 серпня 2017.
  5. CONSTITUCION POLITICA DE LA REPUBLICA DE CHILE (PDF) (Spanish) . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 17 березня 2009.
  6. Chamber of Deputies (Spanish) . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 17 серпня 2017.
  7. Organismos internacionales insisten en despenalizar aborto terapéutico en Chile (Spanish) . 17 березня 2009. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 23 березня 2009.
  8. United Nations Population Division. (2002).
  9. Shepard, Bonnie L.; Casas Becerra, Lidia (2007). (PDF). Reproductive Health Matters. 15 (30): 202—10. doi:10.1016/S0968-8080(07)30328-5. PMID 17938085. Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2011. Процитовано 17 серпня 2017.
  10. Donoso Siña, Enrique. (2004).
  11. . Revista chilena de obstetricia y ginecología (Spanish) . 2006. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 17 березня 2009.
  12. Casas Becerra, Lidia (May 1997). Women prosecuted and imprisoned for abortion in Chile. Reproductive Health Matters. 5 (9): 29—36. doi:10.1016/S0968-8080(97)90003-3.
  13. . Angus Reid Global Monitor. 2 жовтня 2006. Архів оригіналу за 15 жовтня 2006. Процитовано 10 січня 2006.
  14. (PDF). (Spanish) . July 2008. Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2009. Процитовано 16 березня 2009.
  15. . Reportajes de (Spanish) . 22 березня 2009. с. 9. Архів оригіналу за 24 березня 2009. Процитовано 24 березня 2009.
  16. Encuesta Nacional UDP. оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 17 серпня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aborti v Chili zaboroneni zakonom bez vinyatkiv Chilijske vvazhayut odnim z najsuvorishih u sviti Istoriya pitannyaKodeks pro ohoronu zdorov ya vid 1931 roku dozvolyav abort za medichnimi pokazannyami ale piznishe 15 veresnya 1989 roku jogo skasuvav vijskovij uryad argumentuyuchi ce tim sho z oglyadu na progres u medicini comu bilshe nemaye vipravdan Do zaboroni bud yaka zhinka chiye zhittya opinyalosya v nebezpeci mogla dobitisya dozvolu na abort yaksho jogo uhvalyuvali dvoye likariv Suchasni zakoni pro aborti propisani v stattyah 342 345 kriminalnogo kodeksu v rozdili Zlochini i pravoporushennya proti simejnogo poryadku ta suspilnoyi morali isp Titulo VII CRIMENES Y SIMPLES DELITOS CONTRA EL ORDEN DE LAS FAMILIAS Y CONTRA LA MORALIDAD PUBLICA Kriminalnij kodeks viznachaye abort yak akt nasilstva shodo zhinki Osoba yaka vikonala abort za zgodoyu zhinki takozh pidlyagaye pokarannyu Nadannya primishennya ta inshe spivrobitnictvo pri provedenni abortu karayetsya pozbavlennyam voli na strok vid 541 dnya do troh rokiv Stattya 19 1 stverdzhuye sho zakon zahishaye zhittya tih hto she ne z yavivsya na svit Pochinayuchi z 1990 roku zakonodavci nadislali v kongres 15 billiv yaki stosuyutsya pitan abortiv 12 u i 3 v Polovina z nih spryamovana na posilennya miri pokarannya abo na stvorennya yuridichnih pereshkod dlya legalizaciyi abortiv Dva inshih billi proponuyut zvedennya pam yatnikiv bezvinnim zhertvam abortiv Chotiri billi proponuyut dozvoliti aborti v razi viniknennya riziku dlya zhittya materi odin u vipadku zgvaltuvannya Nini dev yat billiv perebuvayut na rozglyadi odin vidhilenij P yat inshih vidpravleni v arhiv ce oznachaye sho yih ne budut obgovoryuvati vprodovzh dvoh rokiv Dva odnakovih billi pro dozvil terapevtichnih abortiv yak ce bulo do 1989 roku nini perebuvayut na rozglyadi v komisiyi z medichnih pitan palati deputativ pershij bill zaproponovanij 23 sichnya 2003 a drugij 19 bereznya 2009 U listopadi 2004 roku komitet OON prostezhuyuchi za dotrimannyam mizhnarodnogo aktu z ekonomichnih socialnih i kulturnih prav CESCR zayaviv sho Chili slid dozvoliti vikonannya abortiv u razi nasilstva ta incestu 2007 roku Rada z prav lyudini OON vislovila zanepokoyennya shodo nedorechno suvorogo zakonodavstva krayini pro aborti osoblivo u vipadkah koli zhittyu materi zagrozhuye nebezpeka U berezni 2009 roku Upravlinnya Verhovnogo komisara OON z prav lyudini takozh vislovilo zanepokoyennya shodo nadzvichajno suvorih zakoniv pro aborti Chili Mirkuvannya pro zdorov ya materiTurbota pro visokij riven materinskoyi smertnosti yakij vinik vnaslidok nelegalnih abortiv sponukala chilijskij uryad 1964 roku zapustiti programu planuvannya sim yi Kilkist smertej cherez nelegalni aborti vpala zi 118 do 24 na 100 tis narodzhen zhivimi v period vid 1964 do 1979 roku Takozh vidznachalosya znachne znizhennya materinskih smertej cherez aborti v period z 1990 po 2000 rik Eksperti poyasnyuyut zmenshennya v cej period abortiv zbilshenim vikoristannyam sterilizaciyi ta antibiotikiv shpitalizaciyami yaki provodyat nelegalni abortariyi zbilshennyam dostupnosti mizoprostolu preparatu dlya medikamentoznih abortiv i zbilshennyam vikoristannya kontraceptiviv V period z 2000 po 2004 rik aborti buli tretoyu za poshirenistyu prichinoyu materinskoyi smertnosti po krayini 12 materinskih smertej Za netochnim statistichnimi danimi u period z 2000 po 2002 rik u krayini provedeno 132 160 tis abortiv Doslidzhennya provedene 1997 roku pokazalo sho bilshist z visimdesyati zhinok zasudzhenih v Santyago za te sho voni zrobili abort buli molodimi materyami odinochkami domogospodarkami sho perebralisya v misto z silskih rajoniv Perevazhna bilshist zhinok opinilisya v likarnyah de voni otrimuvali likuvannya pislya uskladnen Voni ne mali yuridichnih predstavnikiv abo yihni interesi v sudi vidstoyuvali nedosvidcheni studenti yuristi Opituvannya gromadskoyi dumkiZgidno z danimi oglyadu organizaciyi 26 chilijciv vvazhali sho abort vipravdanij 1990 roku tak vvazhali 18 chilijciv U lipni 2008 roku nederzhavna organizaciya Corporacion Humanas vstanovila sho 79 2 opitanih chilijskih zhinok vvazhayut sho aborti slid dekriminalizuvati yaksho zhittya vagitnoyi zhinki perebuvaye v nebezpeci 67 9 skazali sho aborti potribno nevidkladno dozvoliti Zgidno z doslidzhennyam 74 0 zhinok vvazhaye sho aborti mayut buti dozvoleni u vipadkah zgvaltuvannya 70 1 zhinok vvazhaye sho aborti potribno dozvoliti u vipadkah anomalnogo rozvitku plodu 24 vislovilisya za dozvil abortiv u vsih vipadkah yaksho zhinka bachit u comu neobhidnist U berezni 2009 roku vidbulosya zagalnonacionalne telefonne opituvannya rezultati yakogo opublikuvala gazeta 67 opitanih buli nalashtovani proti abortiv 19 j 11 za yih zastosuvannya v nadzvichajnih vipadkah Shodo terapevtichnih abortiv koli zhittya vagitnoyi zhinki perebuvaye pid zagrozoyu 48 buli za 3 tilki v nadzvichajnih vipadkah 47 proti U razi yaksho defekt rozvitku ditini abo zahvoryuvannya shvidshe za vse prizvede do smerti ditini 51 vislovivsya proti dozvolu abortiv 45 za 2 za tilki v nadzvichajnih vipadkah 83 vislovilisya proti abortu u razi vagitnosti nepovnolitnoyi divchini yaka praktikuvala nezahishenij seks 14 za U razi zgvaltuvannya 57 za a 39 proti Opituvannya provedene v zhovtni 2009 roku i opublikovane universitetom Diyego Portalesa Universidad Diego Portales ohopilo 85 miskih rajoniv Chili Zgidno z nim bilshist 80 vistupali proti abortiv u vipadkah koli vagitna zhinka abo podruzhnya para ne mayut koshtiv na vihovannya ditini i koli plid maye serjoznij defekt 51 Z inshogo boku bilshist vislovilasya za dozvil abortiv u vipadkah koli zhittya vagitnoyi zhinki perebuvaye v nebezpeci 63 a takozh u razi zgvaltuvannya 64 Primitki Arhiv originalu za 21 sichnya 2008 Procitovano 30 grudnya 2010 Codigo Sanitario PDF Spanish Arhiv originalu za 18 veresnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2009 Aborto terapeutico Demanda de las mujeres Revista Punto Final Spanish 11 kvitnya 2003 originalu za 10 kvitnya 2009 Procitovano 17 bereznya 2009 CODIGO PENAL Spanish Arhiv originalu za 18 veresnya 2012 Procitovano 17 serpnya 2017 CONSTITUCION POLITICA DE LA REPUBLICA DE CHILE PDF Spanish Arhiv originalu za 18 veresnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2009 Chamber of Deputies Spanish Arhiv originalu za 18 veresnya 2012 Procitovano 17 serpnya 2017 Organismos internacionales insisten en despenalizar aborto terapeutico en Chile Spanish 17 bereznya 2009 Arhiv originalu za 18 veresnya 2012 Procitovano 23 bereznya 2009 United Nations Population Division 2002 Shepard Bonnie L Casas Becerra Lidia 2007 PDF Reproductive Health Matters 15 30 202 10 doi 10 1016 S0968 8080 07 30328 5 PMID 17938085 Arhiv originalu PDF za 24 lipnya 2011 Procitovano 17 serpnya 2017 Donoso Sina Enrique 2004 Revista chilena de obstetricia y ginecologia Spanish 2006 Arhiv originalu za 25 grudnya 2017 Procitovano 17 bereznya 2009 Casas Becerra Lidia May 1997 Women prosecuted and imprisoned for abortion in Chile Reproductive Health Matters 5 9 29 36 doi 10 1016 S0968 8080 97 90003 3 Angus Reid Global Monitor 2 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2006 Procitovano 10 sichnya 2006 PDF Spanish July 2008 Arhiv originalu PDF za 11 grudnya 2009 Procitovano 16 bereznya 2009 Reportajes de Spanish 22 bereznya 2009 s 9 Arhiv originalu za 24 bereznya 2009 Procitovano 24 bereznya 2009 Encuesta Nacional UDP originalu za 28 zhovtnya 2009 Procitovano 17 serpnya 2017

Дата публікації:
Топ