Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іш-Йок'ін (або Іш-Уун-К'ін) (3 вересня 504 — бл. 534) — цариця Мутуля у 511—534 роках.
| Іш-Йок'ін | |
|---|---|
 іменний ієрогліф Іш-Йок'ін | |
| К'ухуль Мутуль Ахав | |
| Початок правління: | 9.3.16.8.4, 11 К’ан 17 Поп (21 квітня 511 року) |
| Кінець правління: | бл. 534 |
| Інші титули: | калоомте |
| Попередник: | Чак-Ток-Іч'аахк III |
| Наступник: | |
| Дата народження: | 9.3.9.13.3, 8 Ак’баль 11 Моль 3 вересня 504) |
| Місце народження: | Йашмутуль |
| Країна: | Мутульське царство |
| Дата смерті: | бл. 534 |
| Місце смерті: | Йашмутуль |
| Династія: | Теотіуаканська династія |
| Батько: | Чак-Ток-Іч'аахк III |
| Мати: | принцеса з царства Йокель |
Життєпис
Походила з Теотіуканської династії. Донька ахава Чак-Ток-Іч'аахка III та принцеси з царство Йокель. Народилася в день 9.3.9.13.3, 8 Ак'баль 11 Моль (3 вересня 504 року). Була заручена дитиною у віці трьох років з впливовим військовиком Балам-Мамом. Після раптової смерті або загибелі батька у 508 році стала претенденткою на мутульський трон, чин скористалися родичі та знать. Після тривалої боротьби стає царицею лише у 511 році. В день 9.3.16.8.4, 11 К'ан 17 Поп (21 квітня 511 року) відбулася її інтронізація. Тоді ж виходить заміж за Балам-Мама, що прийняв ім'я Калоомте'-Балам, ставши фактичних правителем держави.
Подібно царям-чоловікам здійснювала календарні обряди і встановлювала монументи: датована 514 роком стела 6 і споруджена в 527 році стела 12 є її пам'ятниками. Іш-Йок'ін і Каломте'-Бахлуй в день 9.4.0.0.0, 13 Ахав 18 Яш (18 жовтня 514 року) освятили першу версію «Храму VI». В день 9.4.13.0.0, 13 Ахав 13 Яшк'ін (11 серпня 527 року) провела ювілейну церемонію, на честь закінчення 13-річчя.
Уся політика цариці та її чоловіка-співволодаря були спрямовані на збережені територій, підкорених попередниками. Водночас завдяки успішним військовим діям наприкінці 520-х років вдалося змусити царство з городищем в Тамаріндіто визнати свою зверхність.
Останньою згадкою про Іш-Йок'ін є керування в день 9.5.0.0.0, 11 Ахав 18 Сек (5 липня 534 року) ювілейною церемонією в Тамаріндіто. Невдовзі після цього вона або загинула у внутрішніх чварах або померла.
Джерела
- Zender M. Study of Classic Maya Priesthood. PhD Dissertation, University of Calgary, 2004. — P. 335.
- Martin S. In Line of the Founder: A View of Dynastic Politics at Tikal // Tikal: Dynasties, Foreigners, and Affairs of State / Ed. by J. A. Sabloff. — Santa Fe — Oxford: School of American Research Press, 2003. — P. 18.
- Martin S. Early Classic Co-Rulers on Tikal Temple VI // Maya Decipherment: A Weblog on the Ancient Maya Script, November 22, 2014
- Gronemeyer S. Monuments and Inscriptions of Tamarindito, Peten, Guatemala // Acta Mesoamericana, Vol. 25. — Markt Schwaben, Verlag Anton Saurwein, 2013. — P. 12.
- Beliaev D., Tokovinine A., Vepretskiy S. et al. Los monumentos de Tikal // Proyecto Atlas Epigráfico de Petén, Fase I. Informe Final No. 1,Temporada abril-mayo 2013 / Director D. Beliaev, Co-Directora M. de León. Informe Entregado al Instituto de Antropología e Historia de Guatemala, octubre 2013. — P. 75-77, 94-96
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ish Jok in abo Ish Uun K in 3 veresnya 504 bl 534 caricya Mutulya u 511 534 rokah Ish Jok inIsh Jok inimennij iyeroglif Ish Jok inK uhul Mutul AhavPochatok pravlinnya 9 3 16 8 4 11 K an 17 Pop 21 kvitnya 511 roku Kinec pravlinnya bl 534Inshi tituli kaloomtePoperednik Chak Tok Ich aahk IIINastupnik Data narodzhennya 9 3 9 13 3 8 Ak bal 11 Mol 3 veresnya 504 05040903 Misce narodzhennya JashmutulKrayina Mutulske carstvoData smerti bl 534Misce smerti JashmutulDinastiya Teotiuakanska dinastiyaBatko Chak Tok Ich aahk IIIMati princesa z carstva JokelZhittyepisPohodila z Teotiukanskoyi dinastiyi Donka ahava Chak Tok Ich aahka III ta princesi z carstvo Jokel Narodilasya v den 9 3 9 13 3 8 Ak bal 11 Mol 3 veresnya 504 roku Bula zaruchena ditinoyu u vici troh rokiv z vplivovim vijskovikom Balam Mamom Pislya raptovoyi smerti abo zagibeli batka u 508 roci stala pretendentkoyu na mutulskij tron chin skoristalisya rodichi ta znat Pislya trivaloyi borotbi staye cariceyu lishe u 511 roci V den 9 3 16 8 4 11 K an 17 Pop 21 kvitnya 511 roku vidbulasya yiyi intronizaciya Todi zh vihodit zamizh za Balam Mama sho prijnyav im ya Kaloomte Balam stavshi faktichnih pravitelem derzhavi Podibno caryam cholovikam zdijsnyuvala kalendarni obryadi i vstanovlyuvala monumenti datovana 514 rokom stela 6 i sporudzhena v 527 roci stela 12 ye yiyi pam yatnikami Ish Jok in i Kalomte Bahluj v den 9 4 0 0 0 13 Ahav 18 Yash 18 zhovtnya 514 roku osvyatili pershu versiyu Hramu VI V den 9 4 13 0 0 13 Ahav 13 Yashk in 11 serpnya 527 roku provela yuvilejnu ceremoniyu na chest zakinchennya 13 richchya Usya politika carici ta yiyi cholovika spivvolodarya buli spryamovani na zberezheni teritorij pidkorenih poperednikami Vodnochas zavdyaki uspishnim vijskovim diyam naprikinci 520 h rokiv vdalosya zmusiti carstvo z gorodishem v Tamarindito viznati svoyu zverhnist Ostannoyu zgadkoyu pro Ish Jok in ye keruvannya v den 9 5 0 0 0 11 Ahav 18 Sek 5 lipnya 534 roku yuvilejnoyu ceremoniyeyu v Tamarindito Nevdovzi pislya cogo vona abo zaginula u vnutrishnih chvarah abo pomerla DzherelaZender M Study of Classic Maya Priesthood PhD Dissertation University of Calgary 2004 P 335 Martin S In Line of the Founder A View of Dynastic Politics at Tikal Tikal Dynasties Foreigners and Affairs of State Ed by J A Sabloff Santa Fe Oxford School of American Research Press 2003 P 18 Martin S Early Classic Co Rulers on Tikal Temple VI Maya Decipherment A Weblog on the Ancient Maya Script November 22 2014 Gronemeyer S Monuments and Inscriptions of Tamarindito Peten Guatemala Acta Mesoamericana Vol 25 Markt Schwaben Verlag Anton Saurwein 2013 P 12 Beliaev D Tokovinine A Vepretskiy S et al Los monumentos de Tikal Proyecto Atlas Epigrafico de Peten Fase I Informe Final No 1 Temporada abril mayo 2013 Director D Beliaev Co Directora M de Leon Informe Entregado al Instituto de Antropologia e Historia de Guatemala octubre 2013 P 75 77 94 96