Іші (англ. Ishi; бл. 1860, Каліфорнія, США — 25 березня 1916, Окленд, США) — індіанець, якого вважають останнім відомим представником племені яхі, південної гілки народності яна, і одночасно останнім носієм південного діалекту мови . Точна дата народження Іші невідома. Більшу частину свого життя він провів у малодоступних гористих районах Каліфорнії разом з чотирма останніми одноплемінниками, серед яких були його мати й сестра (за іншими даними, кузина). До 1900-х років усі вони померли, й Іші залишився в повній самотності[⇨].
Іші | |
---|---|
Ishi | |
Іші 1914 року | |
Ім'я при народженні | невідоме |
Народився | близько 1860 року Каліфорнія, США |
Помер | 25 березня 1916 Окленд, США ·туберкульоз |
Громадянство | відсутнє |
Національність | Яна[1] |
Діяльність | мисливці і збирачі |
Відомий завдяки | останній представник племені яхі, останній носій південної гілки мови |
Знання мов | d[2] і англійська |
Нагороди | d (2012) |
IMDb | ID 11218461 |
|
29 серпня 1911 його виявили недалеко від міста Оровіль. Тут шериф поліції до повного з'ясування питання про особистість затримав його й помістив у камеру для душевнохворих [⇨]. Через кілька днів до індіанця приїхав антрополог , котрий згодом став постійним супутником та близьким другом Іші[⇨].
Разом з Уотерменом Іші поїхав до Музею антропології при Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско, де й прожив до своєї смерті від туберкульозу 1916 року[⇨]. Завдяки активній співпраці індіанця з ученими, їм вдалося фрагментарно відновити мову й фольклор племені яхі, а також отримати численні відомості про повсякденне життя племені[⇨].
Дитинство
Плем'я яхі, до якого належав Іші, займало найбільш південну територію розселення народності яна. До приходу переселенців яхі займалися рибальством, полюванням та збиранням. Дії перших колонізаторів не торкнулися яна, проте з 1840-х років народ почав стрімко вимирати, що було пов'язано з масовим припливом переселенців під час каліфорнійської золотої лихоманки. Загибель індіанців сталася через безперервні війни з білими: переселенці, налякані численними історіями про жорстокість та фізичну силу яна, прагнули знищити плем'я будь-якими способами. У боях брали участь регулярні війська армії США. 1850-і роки стали ще більш важкими для Яхів. Їх чисельність помітно скоротилась, а через господарську діяльність переселенців колишні заняття вже не були такими продуктивними, й індіанці почали голодувати. Позбавлені колишніх способів добувати їжу, до 1887 яхі зайнялися грабунком. Під час таких вилазок багато членів племені були впіймані й розстріляні або повішені.
Іші народився наприкінці 1850-х або на початку 1860-х років. Найбільш вірогідним роком народження індіанця вважають 1862. Ім'я, дане йому при народженні, невідоме. Це пов'язано з повір'ями яна, які забороняють повідомляти своє ім'я кому-завгодно, крім найближчих родичів. Так само Іші не повинен був згадувати імена своїх померлих одноплемінників. 1996 року археолог Стівен Шеклі опублікував результати своїх досліджень, згідно з якими Іші не був чистокровним яхі.
1870 року землевласник В. Сегрейвс виявив, що його склад був розкрадений. Сегрейвс запідозрив у цьому яхів. Разом з активістом Гудом, який уже командував був декількома експедиціями проти них, Сегрейвс попрямував до місця проживання племені. Там Гуд і Сегрейвс зустріли групу з близько 15 яхів і розстріляли всіх чоловіків, а трьох жінок взяли в полон. Після цього вони помітили ще двох осіб, старого чоловіка та юнака приблизно 17 років, що затрималися й тому зуміли врятуватися. Згодом Сегрейвс стверджував, що тим юнаком був Іші. Приїхавши через 40 років до Сан-Франциско, він упізнав індіанця. Однак 1870 року Іші було близько 10 років.
Коли Іші минуло 10 років, від його племені залишилася лише невелика група людей. Тоді ж яхі почали залишати свої території та заглиблюватися все далі в гористі райони.
Життя поза цивілізацією
Про життя Іші до 1911 року відомо дуже мало. Сам він дуже не любив говорити про цей період. Антрополог Уотермен, що працював з Іші, припускав, що після розстрілу 1870 залишилось 15-16 яхів. Іши ніколи не згадував, що з того часу в племені народилась хоча б одна дитина.
Яхі, які залишились в живих, оселились в малодоступних та непомітних місцях. Вони харчувалися рибою, кашею з жолудів і зеленою конюшиною. Для полювання яхі використовували лише безшумну зброю. В 1890-х роках яхі знов почали грабувати переселенців, однак 1894 року повністю припинили вилазки . У той час плем'я відступило ще далі — в ущелину [en]. Його чисельність продовжувала знижуватися, поки не досягла 5 осіб. Крім Іші, залишилися його мати, сестра (за іншими даними, кузина), старезний індіанець і юнак. Останні двоє не були пов'язані близькими родинними відносинами з Іші. Вп'ятьох яхі заснували село Вовунупо-Ма-Тетна, де й оселилися. Юнак через деякий час помер, і на плечі Іші та його сестри лягла турбота про двох старих.
1906 року одного з переселенців обікрали, й по околицях поширились чутки, що не всі індіанці вимерли. У листопаді 1908 будівельна компанія, яка готувалась до будівництва греблі між Дір-Кріком та [en], направила до Вовунупо-Ма-Тетна групу інженерів для обстеження гірського потоку. При дослідженні група натрапила на Іші. Реакція індіанця залишилася невідомою: згідно зі словами одного з інженерів, він «злостиво загарчав», однак інший казав, що індіанець помахав білим рукою, показуючи, що їм слід піти. Коли інженери розповіли про це колегам, ті сприйняли їх слова з недовірою та зійшлися на тому, що їм привиділося .
Тим часом індіанці вирішили, що переселенцям вдалося виявити їх селище. Вони не могли продовжувати відступати: старий пересувався насилу, мати Іші ж зовсім не могла ходити. Яхі домовилися, що в разі небезпеки сестра Іші візьме під свою опіку старого, він же залишиться при матері. Нарешті переселенці дійсно вирішили довіритися словами інженерів і оглянути територію Дір-Кріка. Провідником загону, що складався з топографів, був Мерль Епперсон. Топографи зуміли виявити село, однак всі здатні ходити жителі до того часу вже покинули його: в Вовунупо-Ма-Тетна залишилася лише мати Іші. Епперсон вирішив, що вона не становить для них небезпеки, і звелів тимчасово на ніч покинути село. Повернувшись з ранку загін виявив, що жінка зникла. Топографи спробували розшукати індіанців, але їх спроби залишились безуспішними. Надалі в пошуках брав участь і антрополог Уотермен, згодом близький друг Іші.
Того дня Іші втратив сестру та старого: він з матір'ю втік в одну сторону, вони — в іншу. Вони домовились були про місце зустрічі, але сестра зі старим так і не прийшли туди, з чого Іші зробив висновок, що вони загинули. На його думку, вони або потонули при переправі через Дір-Крік, або їх загризли пуми. Мати жила з Іші до своєї смерті, яка настала незабаром після руйнування села. З кінця 1908 до середини 1911 року індіанець провів один. Влітку 1911 року Іші, гнаний голодом і самотністю, пішов з гори й вирушив у невідомому напрямку.
Вихід з гір
29 серпня 1911 індіанця виявили каліфорнійські різники на різниці. Вони вирішили зателефонувати шерифові найближчого населеного пункту — міста Оровіль. Дж. Б. Вебер з підручними негайно приїхали на бойню й приготувалися до агресивних дій індіанця. Однак він зовсім не опирався поліціянтам і дозволив надягнути на себе наручники. Вебер спробував поговорити з затриманим, але той не розумів по-англійськи. Тоді шериф відвіз індіанця в міську в'язницю Оровіля й замикнув його в камері для душевнохворих. До того часу звістка про раптово виявленого індіанця обійшла Оровіль, і біля в'язниці зібралась юрба цікавих. Вони проникли в будівлю й почали розглядати індіанця через ґрати. Поліціянти змушені були застосувати силу, щоб вигнати натовп на вулицю.
Іші не приймав запропоновану їжу і не спав, побоюючись білих людей. Згодом він замовчував про це й лише згадував, що у в'язниці його комфортно облаштували та смачно нагодували. З індіанцем спробували заговорити іспанці й корінні американці з племен та вінтун, але жодна зі спроб не мала успіху.
У в'язниці була зроблена перша фотографія індіанця, опублікована газетою [en]. Ця стаття привернула увагу двох антропологів з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско — професорів і Уотермена. 31 серпня Кребер відправив Веберу телеграму з проханням підтвердити достовірність інформації про спійманого дикого індіанця. Мабуть, шериф одразу ж відповів ученому, оскільки вже наступного дня Уотермен вирушив до Оровіля.
Знайомство з Уотерменом
Ще до знайомства з індійцем антропологи визначили, що він є представником племені яна, проте Уотермену належало з'ясувати, до якої саме гілки він належить: північної, центральної чи південної. У перших двох випадках було б значно легше встановити контакт з індіанцем, оскільки були відомі носії мов племен і складені відповідні словники. Щодо південних яна, то їх вважали тоді повністю вимерлими.
Уотермен взяв із собою до Оровіля словник мов північних та центральних яна. За допомогою аркуша з фонетичною транскрипцією антрополог став зачитувати індіанцеві слова з діалектів яна, але той залишався байдужим, хоча й уважно прислухався до Уотермена. Першим словом, яке упізнав Іші, стало «жовта сосна». За ним пішло ще кілька слів. Індіанець дійсно виявився представником південних яна, яких вважали вимерлими. Згідно з Уотерменом, південний діалект яна мав істотні відмінності від північного й центрального, але не настільки значні, щоб зовсім не розуміти сусідів.
Після того, як Уотермен через декількох годин бесіди став відносно орієнтуватися в мові південних яна, Іші зважився поставити йому питання: «Ти індіанець ?» Іші розумів, що його співрозмовник не належить до корінних американців, а цим питанням намагався, використовуючи обмежений запас слів, з'ясувати, чи дружні наміри Уотермена. Після того, як той відповів ствердно, Іші остаточно заспокоївся й довірився вченому.
У перші дні після виявлення індіанця Вебер став шукати для нього відповідний будинок. Уотермен запропонував Веберу забрати індіанця з собою до Каліфорнійського університету, а там поселити в інститутському [en]. Для згоди потрібен був дозвіл Бюро у справах індіанців у Вашингтоні. Переговори між Сан-Франциско, Вашингтоном і Оровілем, велись по телефону та телеграфу впродовж близько 48 годин. Нарешті, згоду було отримано, і Вебер виписав ордер на звільнення індіанця. Співробітники музею не були зобов'язаними доглядати його до повного вирішення питання.
Тоді Вебер зв'язався з містом Реддінг, де проживав індіанець Батві, котрий трохи розмовляв мовою яна. Батві прибув до Оровіля. 4 вересня Уотермен, Батві та Іші виїхали на поїзді до Сан-Франциско.
Життя в музеї
Того самого дня Іші, Батва та Уотермен прибули до Сан-Франциско. Іші розмістили в музеї. Тут він вперше зустрівся з антропологом Кребером, якого став називати «Великий Шеп» (спотворене «шеф») . У музеї вперше постало питання про ім'я індіанця. ЗМІ охрестили його як «дику людину з Оровіля», своє ж справжнє ім'я він вважав за потрібне не називати у зв'язку з повір'ями яхів. Тоді Кребер став називати індіанця «Іші», що мовою яна означало «людина». Індіанець з покірністю прийняв нове ім'я, але відгукувався на нього неохоче.
Після приїзду Іші навколо музею зібрався натовп людей, які бажали побачити «останню дику людину в США», як він і став відомим пресі. Серед охочих побачити були й театральні антрепренери, які прагнули укласти з індіанцем контракт на виступи у своїх закладах. Пропозиція надійшла й від однієї з перших звукозаписних компаній , яка бажала створити платівку із записом голосу Іші. Однак запис так і не відбувся.
Іші не був звиклим до вигляду такої юрби. Спочатку він відчував страх, коли перебував у великому скупченні людей. Йому не подобалося, коли незнайомці намагалися потиснути йому руку. Хоча з роками він звик до цієї форми вітання, але все одно відчував певний дискомфорт.
У музеї склалася традиція, за якою Іші в будні дні займався з антропологами, а по суботах приймав бажаючих познайомитися з ним. За спогадами Кребера, Іші швидко позбувся колишньої сором'язливості і з задоволенням починав спілкуватися з відвідувачами. Крім розмов індіанець демонстрував публіці стрільбу з лука, добування вогню, а після вистави дарував охочим наконечники для стріл, які він виготовив. Незабаром попит на них став таким великим, що їх стали віддавати лише представникам освітніх закладів та музеїв. Іші найбільше подобалося показувати впродовж таких сеансів процес обробки обсидіану.
З плином часу Іші став все більше пристосовуватися до нового життя. Разом з Кребером він відвідував пляжі, театри та вар'єте, де незмінно дивувався великій кількості людей. При першому візиті до театру Іші супроводжував Батві. Іші більше цікавила поведінка глядачів, ніж те, що відбувалось на сцені, й Батві постійно обсмикував його, змушуючи стежити за виставою. Іші познайомився і з медициною. У місцевій лікарні його навіть пустили на хірургічну операцію. За спогадами хірурга, індіанець вельми прохолодно віднісся до його дій, проте проявив живий інтерес до роботи анестезіолога.
Через деякий час Іші зміг досягти й фінансової самостійності. Він отримав офіційну посаду помічника сторожа музею. До обов'язків Іші входило прибирання музею після відвідувачів і ремонт майна. Кребер згадував, що Іші хвацько взявся за покладену на нього роботу. Керівництво музею призначило Іші оклад у розмірі 25 доларів на місяць. Для того, щоб він міг безперешкодно переводити свої чеки, Кребер навчив Іші писати своє ім'я. Приблизно половину зарплати Іші використовував, а половину відкладав у сейф, отриманий від Кребера. Іші вів господарство заощадливо й намагався користуватися найдешевшими товарами. Він ревно дбав про гроші й частенько перераховував їх. Його система лічби була пятеричною. За допомогою неї він з легкістю міг перерахувати весь свій статок, але коли його попросили провести нескладну обчислювальну операцію з абстрактними числами, він не зміг.
Попри всі ці привілеї, Іші так і не отримав паспорт громадянина США. Проблема надання йому всіх прав, у тому числі виборчого, ніколи не поставала.
Експедиція та хвороба
Відтоді як Іші поселився в музеї стали виникати пропозиції повернути його на батьківщину. Попри те, що вчені незмінно їх відкидали, 1911 року Кребер та Уотермен вирішили звозити Іші в долину Дір-Кріка. З ними захотіли поїхати друг Іші доктор Поуп і його син підліткового віку. Іші не сподобалась ця ідея, оскільки, за його словами, він не хотів турбувати пам'ять про минуле. Тим не менш, зрештою він погодився, хоча й не без несхвалення. Іші заздалегідь заготовив луки і стріли, щоб його супутники змогли отримати наочніше уявлення про полювання яхів. Команда заручилася згодою Комісії з полювання та рибальства, що дозволила їм полювати на оленя.
У травні 1914 року експедиція вирушила в дорогу. Частину шляху вони провели в поїзді, частину — пішки. Тоді ж Іші вперше в житті прокотився верхи на коні. Команда розмістила табір поруч з впадінням Дір-Кріка в Салфер-Крік. Тут вони під керівництвом Іші вивчали повсякденне життя яхів, їх способи добування їжі та обряди.
Після повернення з експедиції влітку 1914 року в Іші проявилися перші симптоми туберкульозу. 1915 року його поклали до лікарні, де індіанця регулярно відвідував Поуп. Кребер та Уотермен, які були зайняті викладанням, кожний день отримували телеграми з докладними відомостями про стан Іші. До кінця року індіанцеві стало ще гірше, після чого він попросив перевезти його на лікування в музей. Він пояснював, що згідно зі своїм повір'ями яхі повинні помирати вдома. Прохання Іші було виконане.
Смерть
Іші помер 25 березня 1916 в музеї. За звичаями яхів, його тіло було піддане кремації. Іші залишив статок у розмірі 525 доларів. Згідно з законами Каліфорнії, після смерті людини, яка не залишила спадкоємців, її статок вилучається на користь держави. У разі Іші закон був обійдений: чиновник, уповноважений спостерігати за виконанням цієї операції, забрав лише половину суми. Другу половину на прохання Іші передали хірургу Моффіну, якого індіанець шанував як обдарованого лікаря.
В Канзас-Сіті студенти, які дізналися від свого викладача про Іші, провели мітинг в пам'ять про нього.
Спадщина
Іші від самого прибуття до музею активно співпрацював з ученими-антропологами. Завдяки йому вони дізналися про повсякденне життя яхів. іші наочно показував, в тому числі на виступах у музеї, стрільбу з лука, процес добування вогню та рибальство. Також він розповідав численні казки з племінного фольклору.
Іші становив інтерес і для лінгвістів. Він повідав ученим безліч слів з південного діалекту яна. Уотермен записав його голос на плівку, яка згодом зберігалась у музеї. 1957 року плівку вилучили й відновили . Крім цього, Іші став головним героєм документальної картини, знятою кінокомпанією . Копія фільму, передана університетові, зберігалася в невідповідних умовах, і тому була пошкоджена. Нині картину вважають .
У культурі
Історія Іші лягла в основу кількох кінокартин. 1978 вийшов телефільм Ishi: The Last of His Tribe, зрежисований [en]. Роль Іші виконав . 1992 року Гаррі Хук зняв телефільм [en] з в ролі Іші й Джоном Войтом в ролі Кребера. Войт за гру у фільмі був номінований на премію «Золотий глобус» В категорії«Найкраща чоловіча роль — міні-серіал або телефільм».
2008 року в [en] (Сан-Франциско) відбулася прем'єра постановки Ishi: The Last of the Yahi,яку написав та зрежисував Джон Фішер. Головну роль виконав [en].
Див. також
Коментарі
Примітки
- https://archive.org/details/ishiintwoworldsb00kroe/page/6/mode/2up?q=Yana
- Internet Archive — 1996.
- Кребер, 1970, с. 31.
- Кребер, 1970, с. 38.
- Кребер, 1970, с. 42.
- Кребер, 1970, с. 44.
- Кребер, 1970, с. 56.
- Кребер, 1970, с. 62.
- Кребер, 1970, с. 81.
- Kell G. (02.05.1996). (англ.). University of Berkeley. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 27 липня 2013.
- Кребер, 1970, с. 75.
- Кребер, 1970, с. 76.
- Кребер, 1970, с. 78.
- Кребер, 1970, с. 82.
- Кребер, 1970, с. 85.
- Кребер, 1970, с. 90.
- Кребер, 1970, с. 93.
- Кребер, 1970, с. 91.
- Кребер, 1970, с. 94.
- Кребер, 1970, с. 95.
- Кребер, 1970, с. 96.
- Кребер, 1970, с. 97.
- Кребер, 1970, с. 98.
- Кребер, 1970, с. 17.
- Кребер, 1970, с. 11.
- Кребер, 1970, с. 12.
- Кребер, 1970, с. 13.
- Кребер, 1970, с. 14.
- Кребер, 1970, с. 15.
- Кребер, 1970, с. 16.
- FIND A RARE ABORIGINE.; Scientists Obtain Valuable Tribal Lore from Southern Yahi Indian. // The New York Times : газета. — N. Y., 1911.
- Кребер, 1970, с. 103.
- Кребер, 1970, с. 106.
- Кребер, 1970, с. 109.
- Waterman T. T. The Last Wild Tribe of California // Popular Science Monthly : журнал. — 1915. — Vol. 86. — P. 233–244. Архівовано з джерела 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- Кребер, 1970, с. 110.
- Кребер, 1970, с. 111.
- Кребер, 1970, с. 113.
- Кребер, 1970, с. 114.
- Кребер, 1970, с. 115.
- Кребер, 1970, с. 149.
- Кребер, 1970, с. 119.
- Кребер, 1970, с. 146.
- Кребер, 1970, с. 120.
- Кребер, 1970, с. 121.
- Кребер, 1970, с. 166.
- Кребер, 1970, с. 167.
- Кребер, 1970, с. 169.
- Кребер, 1970, с. 172.
- Кребер, 1970, с. 185.
- Кребер, 1970, с. 186.
- Кребер, 1970, с. 187.
- Кребер, 1970, с. 189.
- Кребер, 1970, с. 159.
- Кребер, 1970, с. 160.
- Кребер, 1970, с. 112.
- Erickson H. (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 24 травня 2008. Процитовано 20 липня 2013.
- Ankeny J. (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 20 липня 2013.
- Hurwitt R. (14.07.2008). (англ.). . Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 20 липня 2013.
Література
- Кребер Т. іші в двох світах: Біографія останнього представника індіанського племені яна = Ishi in two worlds: a biography of the last wild Indian in North Americas. — М., 1970. — 207 с.
- Sackman D. C. Wild Men: Ishi and Kroeber in the Wilderness of Modern America. — Oxford : Oxford University Press, 2010. — 416 p. — .
Посилання
- Rockafellar N. . University of California (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 20 липня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ishi angl Ishi bl 1860 Kaliforniya SShA 25 bereznya 1916 Oklend SShA indianec yakogo vvazhayut ostannim vidomim predstavnikom plemeni yahi pivdennoyi gilki narodnosti yana i odnochasno ostannim nosiyem pivdennogo dialektu movi Tochna data narodzhennya Ishi nevidoma Bilshu chastinu svogo zhittya vin proviv u malodostupnih goristih rajonah Kaliforniyi razom z chotirma ostannimi odnopleminnikami sered yakih buli jogo mati j sestra za inshimi danimi kuzina Do 1900 h rokiv usi voni pomerli j Ishi zalishivsya v povnij samotnosti IshiIshiIshi 1914 rokuIm ya pri narodzhenninevidomeNarodivsyablizko 1860 roku Kaliforniya SShAPomer25 bereznya 1916 1916 03 25 Oklend SShA tuberkulozGromadyanstvovidsutnyeNacionalnistYana 1 Diyalnistmislivci i zbirachiVidomij zavdyakiostannij predstavnik plemeni yahi ostannij nosij pivdennoyi gilki moviZnannya movd 2 i anglijskaNagorodid 2012 IMDbID 11218461 Mediafajli u Vikishovishi 29 serpnya 1911 jogo viyavili nedaleko vid mista Orovil Tut sherif policiyi do povnogo z yasuvannya pitannya pro osobistist zatrimav jogo j pomistiv u kameru dlya dushevnohvorih Cherez kilka dniv do indiancya priyihav antropolog kotrij zgodom stav postijnim suputnikom ta blizkim drugom Ishi Razom z Uotermenom Ishi poyihav do Muzeyu antropologiyi pri Kalifornijskomu universiteti v San Francisko de j prozhiv do svoyeyi smerti vid tuberkulozu 1916 roku Zavdyaki aktivnij spivpraci indiancya z uchenimi yim vdalosya fragmentarno vidnoviti movu j folklor plemeni yahi a takozh otrimati chislenni vidomosti pro povsyakdenne zhittya plemeni DitinstvoPlem ya yahi do yakogo nalezhav Ishi zajmalo najbilsh pivdennu teritoriyu rozselennya narodnosti yana Do prihodu pereselenciv yahi zajmalisya ribalstvom polyuvannyam ta zbirannyam Diyi pershih kolonizatoriv ne torknulisya yana prote z 1840 h rokiv narod pochav strimko vimirati sho bulo pov yazano z masovim priplivom pereselenciv pid chas kalifornijskoyi zolotoyi lihomanki Zagibel indianciv stalasya cherez bezperervni vijni z bilimi pereselenci nalyakani chislennimi istoriyami pro zhorstokist ta fizichnu silu yana pragnuli znishiti plem ya bud yakimi sposobami U boyah brali uchast regulyarni vijska armiyi SShA 1850 i roki stali she bilsh vazhkimi dlya Yahiv Yih chiselnist pomitno skorotilas a cherez gospodarsku diyalnist pereselenciv kolishni zanyattya vzhe ne buli takimi produktivnimi j indianci pochali goloduvati Pozbavleni kolishnih sposobiv dobuvati yizhu do 1887 yahi zajnyalisya grabunkom Pid chas takih vilazok bagato chleniv plemeni buli vpijmani j rozstrilyani abo povisheni Ishi narodivsya naprikinci 1850 h abo na pochatku 1860 h rokiv Najbilsh virogidnim rokom narodzhennya indiancya vvazhayut 1862 Im ya dane jomu pri narodzhenni nevidome Ce pov yazano z povir yami yana yaki zaboronyayut povidomlyati svoye im ya komu zavgodno krim najblizhchih rodichiv Tak samo Ishi ne povinen buv zgaduvati imena svoyih pomerlih odnopleminnikiv 1996 roku arheolog Stiven Shekli opublikuvav rezultati svoyih doslidzhen zgidno z yakimi Ishi ne buv chistokrovnim yahi 1870 roku zemlevlasnik V Segrejvs viyaviv sho jogo sklad buv rozkradenij Segrejvs zapidozriv u comu yahiv Razom z aktivistom Gudom yakij uzhe komanduvav buv dekilkoma ekspediciyami proti nih Segrejvs popryamuvav do miscya prozhivannya plemeni Tam Gud i Segrejvs zustrili grupu z blizko 15 yahiv i rozstrilyali vsih cholovikiv a troh zhinok vzyali v polon Pislya cogo voni pomitili she dvoh osib starogo cholovika ta yunaka priblizno 17 rokiv sho zatrimalisya j tomu zumili vryatuvatisya Zgodom Segrejvs stverdzhuvav sho tim yunakom buv Ishi Priyihavshi cherez 40 rokiv do San Francisko vin upiznav indiancya Odnak 1870 roku Ishi bulo blizko 10 rokiv Koli Ishi minulo 10 rokiv vid jogo plemeni zalishilasya lishe nevelika grupa lyudej Todi zh yahi pochali zalishati svoyi teritoriyi ta zagliblyuvatisya vse dali v goristi rajoni Zhittya poza civilizaciyeyuPro zhittya Ishi do 1911 roku vidomo duzhe malo Sam vin duzhe ne lyubiv govoriti pro cej period Antropolog Uotermen sho pracyuvav z Ishi pripuskav sho pislya rozstrilu 1870 zalishilos 15 16 yahiv Ishi nikoli ne zgaduvav sho z togo chasu v plemeni narodilas hocha b odna ditina Yahi yaki zalishilis v zhivih oselilis v malodostupnih ta nepomitnih miscyah Voni harchuvalisya riboyu kasheyu z zholudiv i zelenoyu konyushinoyu Dlya polyuvannya yahi vikoristovuvali lishe bezshumnu zbroyu V 1890 h rokah yahi znov pochali grabuvati pereselenciv odnak 1894 roku povnistyu pripinili vilazki U toj chas plem ya vidstupilo she dali v ushelinu en Jogo chiselnist prodovzhuvala znizhuvatisya poki ne dosyagla 5 osib Krim Ishi zalishilisya jogo mati sestra za inshimi danimi kuzina stareznij indianec i yunak Ostanni dvoye ne buli pov yazani blizkimi rodinnimi vidnosinami z Ishi Vp yatoh yahi zasnuvali selo Vovunupo Ma Tetna de j oselilisya Yunak cherez deyakij chas pomer i na plechi Ishi ta jogo sestri lyagla turbota pro dvoh starih 1906 roku odnogo z pereselenciv obikrali j po okolicyah poshirilis chutki sho ne vsi indianci vimerli U listopadi 1908 budivelna kompaniya yaka gotuvalas do budivnictva grebli mizh Dir Krikom ta en napravila do Vovunupo Ma Tetna grupu inzheneriv dlya obstezhennya girskogo potoku Pri doslidzhenni grupa natrapila na Ishi Reakciya indiancya zalishilasya nevidomoyu zgidno zi slovami odnogo z inzheneriv vin zlostivo zagarchav odnak inshij kazav sho indianec pomahav bilim rukoyu pokazuyuchi sho yim slid piti Koli inzheneri rozpovili pro ce kolegam ti sprijnyali yih slova z nedoviroyu ta zijshlisya na tomu sho yim prividilosya Tim chasom indianci virishili sho pereselencyam vdalosya viyaviti yih selishe Voni ne mogli prodovzhuvati vidstupati starij peresuvavsya nasilu mati Ishi zh zovsim ne mogla hoditi Yahi domovilisya sho v razi nebezpeki sestra Ishi vizme pid svoyu opiku starogo vin zhe zalishitsya pri materi Nareshti pereselenci dijsno virishili doviritisya slovami inzheneriv i oglyanuti teritoriyu Dir Krika Providnikom zagonu sho skladavsya z topografiv buv Merl Epperson Topografi zumili viyaviti selo odnak vsi zdatni hoditi zhiteli do togo chasu vzhe pokinuli jogo v Vovunupo Ma Tetna zalishilasya lishe mati Ishi Epperson virishiv sho vona ne stanovit dlya nih nebezpeki i zveliv timchasovo na nich pokinuti selo Povernuvshis z ranku zagin viyaviv sho zhinka znikla Topografi sprobuvali rozshukati indianciv ale yih sprobi zalishilis bezuspishnimi Nadali v poshukah brav uchast i antropolog Uotermen zgodom blizkij drug Ishi Togo dnya Ishi vtrativ sestru ta starogo vin z matir yu vtik v odnu storonu voni v inshu Voni domovilis buli pro misce zustrichi ale sestra zi starim tak i ne prijshli tudi z chogo Ishi zrobiv visnovok sho voni zaginuli Na jogo dumku voni abo potonuli pri perepravi cherez Dir Krik abo yih zagrizli pumi Mati zhila z Ishi do svoyeyi smerti yaka nastala nezabarom pislya rujnuvannya sela Z kincya 1908 do seredini 1911 roku indianec proviv odin Vlitku 1911 roku Ishi gnanij golodom i samotnistyu pishov z gori j virushiv u nevidomomu napryamku Vihid z gir29 serpnya 1911 indiancya viyavili kalifornijski rizniki na riznici Voni virishili zatelefonuvati sherifovi najblizhchogo naselenogo punktu mista Orovil Dzh B Veber z pidruchnimi negajno priyihali na bojnyu j prigotuvalisya do agresivnih dij indiancya Odnak vin zovsim ne opiravsya policiyantam i dozvoliv nadyagnuti na sebe naruchniki Veber sprobuvav pogovoriti z zatrimanim ale toj ne rozumiv po anglijski Todi sherif vidviz indiancya v misku v yaznicyu Orovilya j zamiknuv jogo v kameri dlya dushevnohvorih Do togo chasu zvistka pro raptovo viyavlenogo indiancya obijshla Orovil i bilya v yaznici zibralas yurba cikavih Voni pronikli v budivlyu j pochali rozglyadati indiancya cherez grati Policiyanti zmusheni buli zastosuvati silu shob vignati natovp na vulicyu Ishi ne prijmav zaproponovanu yizhu i ne spav poboyuyuchis bilih lyudej Zgodom vin zamovchuvav pro ce j lishe zgaduvav sho u v yaznici jogo komfortno oblashtuvali ta smachno nagoduvali Z indiancem sprobuvali zagovoriti ispanci j korinni amerikanci z plemen ta vintun ale zhodna zi sprob ne mala uspihu U v yaznici bula zroblena persha fotografiya indiancya opublikovana gazetoyu en Cya stattya privernula uvagu dvoh antropologiv z Kalifornijskogo universitetu v San Francisko profesoriv i Uotermena 31 serpnya Kreber vidpraviv Veberu telegramu z prohannyam pidtverditi dostovirnist informaciyi pro spijmanogo dikogo indiancya Mabut sherif odrazu zh vidpoviv uchenomu oskilki vzhe nastupnogo dnya Uotermen virushiv do Orovilya Znajomstvo z Uotermenom She do znajomstva z indijcem antropologi viznachili sho vin ye predstavnikom plemeni yana prote Uotermenu nalezhalo z yasuvati do yakoyi same gilki vin nalezhit pivnichnoyi centralnoyi chi pivdennoyi U pershih dvoh vipadkah bulo b znachno legshe vstanoviti kontakt z indiancem oskilki buli vidomi nosiyi mov plemen i skladeni vidpovidni slovniki Shodo pivdennih yana to yih vvazhali todi povnistyu vimerlimi Uotermen vzyav iz soboyu do Orovilya slovnik mov pivnichnih ta centralnih yana Za dopomogoyu arkusha z fonetichnoyu transkripciyeyu antropolog stav zachituvati indiancevi slova z dialektiv yana ale toj zalishavsya bajduzhim hocha j uvazhno prisluhavsya do Uotermena Pershim slovom yake upiznav Ishi stalo zhovta sosna Za nim pishlo she kilka sliv Indianec dijsno viyavivsya predstavnikom pivdennih yana yakih vvazhali vimerlimi Zgidno z Uotermenom pivdennij dialekt yana mav istotni vidminnosti vid pivnichnogo j centralnogo ale ne nastilki znachni shob zovsim ne rozumiti susidiv Pislya togo yak Uotermen cherez dekilkoh godin besidi stav vidnosno oriyentuvatisya v movi pivdennih yana Ishi zvazhivsya postaviti jomu pitannya Ti indianec Ishi rozumiv sho jogo spivrozmovnik ne nalezhit do korinnih amerikanciv a cim pitannyam namagavsya vikoristovuyuchi obmezhenij zapas sliv z yasuvati chi druzhni namiri Uotermena Pislya togo yak toj vidpoviv stverdno Ishi ostatochno zaspokoyivsya j dovirivsya vchenomu U pershi dni pislya viyavlennya indiancya Veber stav shukati dlya nogo vidpovidnij budinok Uotermen zaproponuvav Veberu zabrati indiancya z soboyu do Kalifornijskogo universitetu a tam poseliti v institutskomu en Dlya zgodi potriben buv dozvil Byuro u spravah indianciv u Vashingtoni Peregovori mizh San Francisko Vashingtonom i Orovilem velis po telefonu ta telegrafu vprodovzh blizko 48 godin Nareshti zgodu bulo otrimano i Veber vipisav order na zvilnennya indiancya Spivrobitniki muzeyu ne buli zobov yazanimi doglyadati jogo do povnogo virishennya pitannya Todi Veber zv yazavsya z mistom Redding de prozhivav indianec Batvi kotrij trohi rozmovlyav movoyu yana Batvi pribuv do Orovilya 4 veresnya Uotermen Batvi ta Ishi viyihali na poyizdi do San Francisko Zhittya v muzeyiIshi z Kreber 1911 Togo samogo dnya Ishi Batva ta Uotermen pribuli do San Francisko Ishi rozmistili v muzeyi Tut vin vpershe zustrivsya z antropologom Kreberom yakogo stav nazivati Velikij Shep spotvorene shef U muzeyi vpershe postalo pitannya pro im ya indiancya ZMI ohrestili jogo yak diku lyudinu z Orovilya svoye zh spravzhnye im ya vin vvazhav za potribne ne nazivati u zv yazku z povir yami yahiv Todi Kreber stav nazivati indiancya Ishi sho movoyu yana oznachalo lyudina Indianec z pokirnistyu prijnyav nove im ya ale vidgukuvavsya na nogo neohoche Pislya priyizdu Ishi navkolo muzeyu zibravsya natovp lyudej yaki bazhali pobachiti ostannyu diku lyudinu v SShA yak vin i stav vidomim presi Sered ohochih pobachiti buli j teatralni antrepreneri yaki pragnuli uklasti z indiancem kontrakt na vistupi u svoyih zakladah Propoziciya nadijshla j vid odniyeyi z pershih zvukozapisnih kompanij yaka bazhala stvoriti plativku iz zapisom golosu Ishi Odnak zapis tak i ne vidbuvsya Ishi ne buv zviklim do viglyadu takoyi yurbi Spochatku vin vidchuvav strah koli perebuvav u velikomu skupchenni lyudej Jomu ne podobalosya koli neznajomci namagalisya potisnuti jomu ruku Hocha z rokami vin zvik do ciyeyi formi vitannya ale vse odno vidchuvav pevnij diskomfort U muzeyi sklalasya tradiciya za yakoyu Ishi v budni dni zajmavsya z antropologami a po subotah prijmav bazhayuchih poznajomitisya z nim Za spogadami Krebera Ishi shvidko pozbuvsya kolishnoyi sorom yazlivosti i z zadovolennyam pochinav spilkuvatisya z vidviduvachami Krim rozmov indianec demonstruvav publici strilbu z luka dobuvannya vognyu a pislya vistavi daruvav ohochim nakonechniki dlya stril yaki vin vigotoviv Nezabarom popit na nih stav takim velikim sho yih stali viddavati lishe predstavnikam osvitnih zakladiv ta muzeyiv Ishi najbilshe podobalosya pokazuvati vprodovzh takih seansiv proces obrobki obsidianu Ishi 1915 roku Z plinom chasu Ishi stav vse bilshe pristosovuvatisya do novogo zhittya Razom z Kreberom vin vidviduvav plyazhi teatri ta var yete de nezminno divuvavsya velikij kilkosti lyudej Pri pershomu viziti do teatru Ishi suprovodzhuvav Batvi Ishi bilshe cikavila povedinka glyadachiv nizh te sho vidbuvalos na sceni j Batvi postijno obsmikuvav jogo zmushuyuchi stezhiti za vistavoyu Ishi poznajomivsya i z medicinoyu U miscevij likarni jogo navit pustili na hirurgichnu operaciyu Za spogadami hirurga indianec velmi proholodno vidnissya do jogo dij prote proyaviv zhivij interes do roboti anesteziologa Cherez deyakij chas Ishi zmig dosyagti j finansovoyi samostijnosti Vin otrimav oficijnu posadu pomichnika storozha muzeyu Do obov yazkiv Ishi vhodilo pribirannya muzeyu pislya vidviduvachiv i remont majna Kreber zgaduvav sho Ishi hvacko vzyavsya za pokladenu na nogo robotu Kerivnictvo muzeyu priznachilo Ishi oklad u rozmiri 25 dolariv na misyac Dlya togo shob vin mig bezpereshkodno perevoditi svoyi cheki Kreber navchiv Ishi pisati svoye im ya Priblizno polovinu zarplati Ishi vikoristovuvav a polovinu vidkladav u sejf otrimanij vid Krebera Ishi viv gospodarstvo zaoshadlivo j namagavsya koristuvatisya najdeshevshimi tovarami Vin revno dbav pro groshi j chastenko pererahovuvav yih Jogo sistema lichbi bula pyaterichnoyu Za dopomogoyu neyi vin z legkistyu mig pererahuvati ves svij statok ale koli jogo poprosili provesti neskladnu obchislyuvalnu operaciyu z abstraktnimi chislami vin ne zmig Popri vsi ci privileyi Ishi tak i ne otrimav pasport gromadyanina SShA Problema nadannya jomu vsih prav u tomu chisli viborchogo nikoli ne postavala Ekspediciya ta hvoroba Vidtodi yak Ishi poselivsya v muzeyi stali vinikati propoziciyi povernuti jogo na batkivshinu Popri te sho vcheni nezminno yih vidkidali 1911 roku Kreber ta Uotermen virishili zvoziti Ishi v dolinu Dir Krika Z nimi zahotili poyihati drug Ishi doktor Poup i jogo sin pidlitkovogo viku Ishi ne spodobalas cya ideya oskilki za jogo slovami vin ne hotiv turbuvati pam yat pro minule Tim ne mensh zreshtoyu vin pogodivsya hocha j ne bez neshvalennya Ishi zazdalegid zagotoviv luki i strili shob jogo suputniki zmogli otrimati naochnishe uyavlennya pro polyuvannya yahiv Komanda zaruchilasya zgodoyu Komisiyi z polyuvannya ta ribalstva sho dozvolila yim polyuvati na olenya U travni 1914 roku ekspediciya virushila v dorogu Chastinu shlyahu voni proveli v poyizdi chastinu pishki Todi zh Ishi vpershe v zhitti prokotivsya verhi na koni Komanda rozmistila tabir poruch z vpadinnyam Dir Krika v Salfer Krik Tut voni pid kerivnictvom Ishi vivchali povsyakdenne zhittya yahiv yih sposobi dobuvannya yizhi ta obryadi Pislya povernennya z ekspediciyi vlitku 1914 roku v Ishi proyavilisya pershi simptomi tuberkulozu 1915 roku jogo poklali do likarni de indiancya regulyarno vidviduvav Poup Kreber ta Uotermen yaki buli zajnyati vikladannyam kozhnij den otrimuvali telegrami z dokladnimi vidomostyami pro stan Ishi Do kincya roku indiancevi stalo she girshe pislya chogo vin poprosiv perevezti jogo na likuvannya v muzej Vin poyasnyuvav sho zgidno zi svoyim povir yami yahi povinni pomirati vdoma Prohannya Ishi bulo vikonane SmertIshi pomer 25 bereznya 1916 v muzeyi Za zvichayami yahiv jogo tilo bulo piddane kremaciyi Ishi zalishiv statok u rozmiri 525 dolariv Zgidno z zakonami Kaliforniyi pislya smerti lyudini yaka ne zalishila spadkoyemciv yiyi statok viluchayetsya na korist derzhavi U razi Ishi zakon buv obijdenij chinovnik upovnovazhenij sposterigati za vikonannyam ciyeyi operaciyi zabrav lishe polovinu sumi Drugu polovinu na prohannya Ishi peredali hirurgu Moffinu yakogo indianec shanuvav yak obdarovanogo likarya V Kanzas Siti studenti yaki diznalisya vid svogo vikladacha pro Ishi proveli miting v pam yat pro nogo SpadshinaIshi vid samogo pributtya do muzeyu aktivno spivpracyuvav z uchenimi antropologami Zavdyaki jomu voni diznalisya pro povsyakdenne zhittya yahiv ishi naochno pokazuvav v tomu chisli na vistupah u muzeyi strilbu z luka proces dobuvannya vognyu ta ribalstvo Takozh vin rozpovidav chislenni kazki z pleminnogo folkloru Ishi stanoviv interes i dlya lingvistiv Vin povidav uchenim bezlich sliv z pivdennogo dialektu yana Uotermen zapisav jogo golos na plivku yaka zgodom zberigalas u muzeyi 1957 roku plivku viluchili j vidnovili Krim cogo Ishi stav golovnim geroyem dokumentalnoyi kartini znyatoyu kinokompaniyeyu Kopiya filmu peredana universitetovi zberigalasya v nevidpovidnih umovah i tomu bula poshkodzhena Nini kartinu vvazhayut U kulturiIstoriya Ishi lyagla v osnovu kilkoh kinokartin 1978 vijshov telefilm Ishi The Last of His Tribe zrezhisovanij en Rol Ishi vikonav 1992 roku Garri Huk znyav telefilm en z v roli Ishi j Dzhonom Vojtom v roli Krebera Vojt za gru u filmi buv nominovanij na premiyu Zolotij globus V kategoriyi Najkrasha cholovicha rol mini serial abo telefilm 2008 roku v en San Francisko vidbulasya prem yera postanovki Ishi The Last of the Yahi yaku napisav ta zrezhisuvav Dzhon Fisher Golovnu rol vikonav en Div takozhDemasduit Lyudina z noriKomentariPrimitkihttps archive org details ishiintwoworldsb00kroe page 6 mode 2up q Yana Internet Archive 1996 d Track Q461 Kreber 1970 s 31 Kreber 1970 s 38 Kreber 1970 s 42 Kreber 1970 s 44 Kreber 1970 s 56 Kreber 1970 s 62 Kreber 1970 s 81 Kell G 02 05 1996 angl University of Berkeley Arhiv originalu za 15 veresnya 2013 Procitovano 27 lipnya 2013 Kreber 1970 s 75 Kreber 1970 s 76 Kreber 1970 s 78 Kreber 1970 s 82 Kreber 1970 s 85 Kreber 1970 s 90 Kreber 1970 s 93 Kreber 1970 s 91 Kreber 1970 s 94 Kreber 1970 s 95 Kreber 1970 s 96 Kreber 1970 s 97 Kreber 1970 s 98 Kreber 1970 s 17 Kreber 1970 s 11 Kreber 1970 s 12 Kreber 1970 s 13 Kreber 1970 s 14 Kreber 1970 s 15 Kreber 1970 s 16 FIND A RARE ABORIGINE Scientists Obtain Valuable Tribal Lore from Southern Yahi Indian The New York Times gazeta N Y 1911 Kreber 1970 s 103 Kreber 1970 s 106 Kreber 1970 s 109 Waterman T T The Last Wild Tribe of California Popular Science Monthly zhurnal 1915 Vol 86 P 233 244 Arhivovano z dzherela 4 sichnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 Kreber 1970 s 110 Kreber 1970 s 111 Kreber 1970 s 113 Kreber 1970 s 114 Kreber 1970 s 115 Kreber 1970 s 149 Kreber 1970 s 119 Kreber 1970 s 146 Kreber 1970 s 120 Kreber 1970 s 121 Kreber 1970 s 166 Kreber 1970 s 167 Kreber 1970 s 169 Kreber 1970 s 172 Kreber 1970 s 185 Kreber 1970 s 186 Kreber 1970 s 187 Kreber 1970 s 189 Kreber 1970 s 159 Kreber 1970 s 160 Kreber 1970 s 112 Erickson H angl The New York Times Arhiv originalu za 24 travnya 2008 Procitovano 20 lipnya 2013 Ankeny J angl The New York Times Arhiv originalu za 11 listopada 2012 Procitovano 20 lipnya 2013 Hurwitt R 14 07 2008 angl Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 20 lipnya 2013 LiteraturaKreber T ishi v dvoh svitah Biografiya ostannogo predstavnika indianskogo plemeni yana Ishi in two worlds a biography of the last wild Indian in North Americas M 1970 207 s Sackman D C Wild Men Ishi and Kroeber in the Wilderness of Modern America Oxford Oxford University Press 2010 416 p ISBN 019517853X PosilannyaRockafellar N University of California angl Arhiv originalu za 22 kvitnya 2013 Procitovano 20 lipnya 2013