Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уперше євреїв згадано у привілеї Андрія Потоцького від 17 вересня 1662 року. В ньому євреям (тоді їх називали жидами) надавалось довічне право проживати в місті, дозволялось заснувати школу, лазню й синагогу. Переселялись вони з навколишніх містечок — Тисмениці, Отинії, інших.
Євреї торгували одягом, хутром, були ювелірами та корчмарями. Єврейські м’ясники поставляли свій товар до палацу Потоцьких. Дуже багато було шевців, ковалів, чоботарів, музикантів, різників, смолярів. Їм належали численні ґуральні та млини.
Розвиток єврейської громади в місті
Спочатку євреї оселились у північній частині міста, праворуч від Галицької брами, коло Тринітарської площі. Згодом поруч збудували цейхгауз (арсенал) і костьол Тринітарів. Тому у 1721 р. Йосип Потоцький видав привілей, за яким євреї мали перебратися до південної частини міста, «аби криками своїми не заважати відправам у костьолі та убезпечити від вогню цейхгауз». Тоді єврейська дільниця розмістилася в районі сучасного медуніверситету. А наприкінці XVIII століття євреї розселились по всьому місту.
Близько 1665 р. громада заклала невеличку дерев’яну синагогу біля Тринітарської площі. Після переселення Йосип Потоцький дав дерево і кошти для зведення нової, теж дерев’яної. У 1745 р. євреї будують кам’яну синагогу на місці сучасного скверу біля медуніверситету. Вона простояла майже 300 років і була знищена під час німецької окупації. Сучасна синагога збудована у 1898 р.
Коли рили під неї котлован, то знайшли камінь з написом про те, що у 1670 р. тут звели руську, тобто українську церкву (вона завалилась у 1815‑му). У 1939 р. в місті налічувалось 56 синагог. Це не обов’язково були окремі будівлі, синагога могла бути розміщена і у приватному помешканні.
Торгові війни
Головними конкурентами євреїв були вірмени. У 1736 р. вони навіть скаржилися Потоцькому на те, що євреї масово скуповують будинки, забираючи їх у християн за борги. Майже всі крамниці були єврейськими. Потерпали й вірменські цехи шевців та кушнірів, які не могли конкурувати з єврейськими ремісниками. Щоправда їхня продукція дещо поступалась якістю вірменській, але була дешевшою.
Йосип Потоцький став на захист вірмен, заборонив євреям купувати будинки у християн і відкривати там крамниці. Також їм заборонили виробляти товари зі шкіри, а продавати сировину вони могли тільки вірменам. Проте ці заходи не дуже допомогли. Наприкінці 1760‑х, не витримавши конкуренції, вірмени масово емігрують до Угорщини в пошуках кращої долі. Єврейська торгова монополія в місті тривала аж до 1939 р.
Протягом XVIII століття Станиславів неодноразово займали неприятельські війська. За правилами того часу вони накладали контрибуцію, головний тягар якої лягав на плечі простих мешканців. Зрозуміло, що єврейська громада, як одна з найчисельніших, платила значні внески.
Але траплялись випадки, коли євреїв розкручували «свої». У 1743 р. вірмени почали будувати власну кам’яну церкву. Проте за шість років звели лише фундамент — бракувало коштів. Тоді Йосип Потоцький видав наказ, за яким єврейська громада щороку мала сплачувати 1000 злотих, доки не завершиться будівництво. Церкву закінчили у 1762 р. — цілих 13 років бідні євреї щедро оплачували будову своїх запеклих конкурентів.
Власність і влада
До найбагатших людей довоєнного Станиславова відносили Маргошесів (власників фабрики шкір), Ліберманів (спиртзавод), Мендельсонів (ватно-ватинна фабрика), Касвінерів і Урманів (цегельні), Волів (фабрика мила і свічок), Гальпернів (банкіри і домовласники).
Отже, значна кількість промислових об’єктів міста була зосереджена у єврейських руках. Крім того, вони опанували майже весь сервіс: ресторани, перукарні, крамниці, лікарні, майстерні тощо.
Євреї володіли майже 70 % міської забудови. Достатньо згадати кам’яниці Маргошеса (на будинку по вул. Короля Данила ще зберігся герб кушнірів, а на Шевченка тепер Будинок учених), Гальперна (на розі Шопена й Василіанок), Штернгеля (ріг Шевченка-Гординського), пасаж Ґартенберґів. У 1930‑х роках навіть було прислів’я «Ваші вулиці — наші кам’яниці». Тобто, назви вулиць — польські, а споруди — єврейські.
Від XIX століття євреї беруть активну участь у самоврядуванні. Так, у 1848 р. до міської ради входило 15 християн та 27 євреїв. Карл Гальперн був депутатом австрійського парламенту, а Артур Німгін протягом 23 років обіймав посаду бургомістра Станиславова. За часи його правління змінились три режими: Австрія, ЗУНР і УНР, та Польща. Саме тоді у 1896—1919 рр. було зведено більшість кам’яниць, які сформували обличчя міста. Додамо, що у цей період з’явились такі чудові вулиці, як нинішні Короля Данила, Тичини, Коперніка та ін.
Друга світова війна
31 березня 1942 року в Станиславові гестапо та шуцполіція проводили спецоперацію — 5 000 євреїв були виселені з домівок, завантажені у вагони та відправлені у Белжецький табір смерті. Того дня над містом літало пір’я «немов би випав сніг»,— із подушок та перин, які різали поліцаї, щоб знайти коштовності.
Німецька влада Станиславова 23 лютого 1943 року доповіла губернатору Галичини группенфюреру СС Отто Вехтеру, що місто оголошено «юден фрай», тобто вільним від євреїв. Формально це означало, що місцеве гетто ліквідоване, а десятки тисяч його мешканців або знищені, або відправлені у концтабори.
Чисельність євреїв в місті
Протягом століть євреї у Станиславові становили майже половину населення. Перед німецькою окупацією в місті налічувалось близько 50 000 євреїв[]. Крім місцевих, ще були біженці з Угорщини (Закарпаття) та переселенці з маленьких містечок, які шукали тут роботу. Для порівняння, у 1960 р. в місті проживало лише 3000 євреїв, з яких 2000 приїхали з інших регіонів СРСР. А все населення міста становило близько 70 000 осіб.
Єврейські цвинтарі
У Станиславові існували два єврейських цвинтарі (їх ще називали «окописька»). Старе кладовище було на місці кінотеатру «Космос», а нове — за міським озером. Доля обох некрополів досить сумна. На цвинтарі, що за озером, німці проводили масові розстріли євреїв, а пізніше танками руйнували надгробки. Зараз ним опікується єврейська громада, яка відгородила цвинтар стіною та встановила багато меморіальних знаків. Не пощастило і старому окопиську. У рішенням міської влади цвинтар ліквідували, а на його місці збудували кінотеатр «Космос». В ніч перед першим сеансом пройшла сильна злива, і стеля новобудови рухнула. Лише чудом ніхто не загинув. Плити з цього цвинтаря використовували як бордюри, тротуарну плитку і навіть при спорудженні пам’ятника загиблим чекістам, що стояв на Валах.
Зараз євреїв хоронять на загальноміському цвинтарі у Чукалівці. За даними міського рабіна Мойше Лейб Колесника, сьогодні громада налічує 400 осіб.
Див. також
Примітки
- Стаття Івана Бондарева в report.if.ua[недоступне посилання з червня 2019]
Коментарі
- Суперечить інформації з — у 1921 році в місті було 20 208 євреїв, загалом у місті жило 51 391 людина.
Посилання
- За даними статті report.if.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Upershe yevreyiv zgadano u privileyi Andriya Potockogo vid 17 veresnya 1662 roku V nomu yevreyam todi yih nazivali zhidami nadavalos dovichne pravo prozhivati v misti dozvolyalos zasnuvati shkolu laznyu j sinagogu Pereselyalis voni z navkolishnih mistechok Tismenici Otiniyi inshih Sinagoga ta prilegla plosha naprikinci HIH stolittya Yevreyi torguvali odyagom hutrom buli yuvelirami ta korchmaryami Yevrejski m yasniki postavlyali svij tovar do palacu Potockih Duzhe bagato bulo shevciv kovaliv chobotariv muzikantiv riznikiv smolyariv Yim nalezhali chislenni guralni ta mlini Rozvitok yevrejskoyi gromadi v mistiSpochatku yevreyi oselilis u pivnichnij chastini mista pravoruch vid Galickoyi brami kolo Trinitarskoyi ploshi Zgodom poruch zbuduvali cejhgauz arsenal i kostol Trinitariv Tomu u 1721 r Josip Potockij vidav privilej za yakim yevreyi mali perebratisya do pivdennoyi chastini mista abi krikami svoyimi ne zavazhati vidpravam u kostoli ta ubezpechiti vid vognyu cejhgauz Todi yevrejska dilnicya rozmistilasya v rajoni suchasnogo meduniversitetu A naprikinci XVIII stolittya yevreyi rozselilis po vsomu mistu Blizko 1665 r gromada zaklala nevelichku derev yanu sinagogu bilya Trinitarskoyi ploshi Pislya pereselennya Josip Potockij dav derevo i koshti dlya zvedennya novoyi tezh derev yanoyi U 1745 r yevreyi buduyut kam yanu sinagogu na misci suchasnogo skveru bilya meduniversitetu Vona prostoyala majzhe 300 rokiv i bula znishena pid chas nimeckoyi okupaciyi Suchasna sinagoga zbudovana u 1898 r Koli rili pid neyi kotlovan to znajshli kamin z napisom pro te sho u 1670 r tut zveli rusku tobto ukrayinsku cerkvu vona zavalilas u 1815 mu U 1939 r v misti nalichuvalos 56 sinagog Ce ne obov yazkovo buli okremi budivli sinagoga mogla buti rozmishena i u privatnomu pomeshkanni Torgovi vijniGolovnimi konkurentami yevreyiv buli virmeni U 1736 r voni navit skarzhilisya Potockomu na te sho yevreyi masovo skupovuyut budinki zabirayuchi yih u hristiyan za borgi Majzhe vsi kramnici buli yevrejskimi Poterpali j virmenski cehi shevciv ta kushniriv yaki ne mogli konkuruvati z yevrejskimi remisnikami Shopravda yihnya produkciya desho postupalas yakistyu virmenskij ale bula deshevshoyu Josip Potockij stav na zahist virmen zaboroniv yevreyam kupuvati budinki u hristiyan i vidkrivati tam kramnici Takozh yim zaboronili viroblyati tovari zi shkiri a prodavati sirovinu voni mogli tilki virmenam Prote ci zahodi ne duzhe dopomogli Naprikinci 1760 h ne vitrimavshi konkurenciyi virmeni masovo emigruyut do Ugorshini v poshukah krashoyi doli Yevrejska torgova monopoliya v misti trivala azh do 1939 r Protyagom XVIII stolittya Stanislaviv neodnorazovo zajmali nepriyatelski vijska Za pravilami togo chasu voni nakladali kontribuciyu golovnij tyagar yakoyi lyagav na plechi prostih meshkanciv Zrozumilo sho yevrejska gromada yak odna z najchiselnishih platila znachni vneski Ale traplyalis vipadki koli yevreyiv rozkruchuvali svoyi U 1743 r virmeni pochali buduvati vlasnu kam yanu cerkvu Prote za shist rokiv zveli lishe fundament brakuvalo koshtiv Todi Josip Potockij vidav nakaz za yakim yevrejska gromada shoroku mala splachuvati 1000 zlotih doki ne zavershitsya budivnictvo Cerkvu zakinchili u 1762 r cilih 13 rokiv bidni yevreyi shedro oplachuvali budovu svoyih zapeklih konkurentiv Vlasnist i vladaDo najbagatshih lyudej dovoyennogo Stanislavova vidnosili Margoshesiv vlasnikiv fabriki shkir Libermaniv spirtzavod Mendelsoniv vatno vatinna fabrika Kasvineriv i Urmaniv cegelni Voliv fabrika mila i svichok Galperniv bankiri i domovlasniki Otzhe znachna kilkist promislovih ob yektiv mista bula zoseredzhena u yevrejskih rukah Krim togo voni opanuvali majzhe ves servis restorani perukarni kramnici likarni majsterni tosho Yevreyi volodili majzhe 70 miskoyi zabudovi Dostatno zgadati kam yanici Margoshesa na budinku po vul Korolya Danila she zberigsya gerb kushniriv a na Shevchenka teper Budinok uchenih Galperna na rozi Shopena j Vasilianok Shterngelya rig Shevchenka Gordinskogo pasazh Gartenbergiv U 1930 h rokah navit bulo prisliv ya Vashi vulici nashi kam yanici Tobto nazvi vulic polski a sporudi yevrejski Vid XIX stolittya yevreyi berut aktivnu uchast u samovryaduvanni Tak u 1848 r do miskoyi radi vhodilo 15 hristiyan ta 27 yevreyiv Karl Galpern buv deputatom avstrijskogo parlamentu a Artur Nimgin protyagom 23 rokiv obijmav posadu burgomistra Stanislavova Za chasi jogo pravlinnya zminilis tri rezhimi Avstriya ZUNR i UNR ta Polsha Same todi u 1896 1919 rr bulo zvedeno bilshist kam yanic yaki sformuvali oblichchya mista Dodamo sho u cej period z yavilis taki chudovi vulici yak ninishni Korolya Danila Tichini Kopernika ta in Druga svitova vijna31 bereznya 1942 roku v Stanislavovi gestapo ta shucpoliciya provodili specoperaciyu 5 000 yevreyiv buli viseleni z domivok zavantazheni u vagoni ta vidpravleni u Belzheckij tabir smerti Togo dnya nad mistom litalo pir ya nemov bi vipav snig iz podushok ta perin yaki rizali policayi shob znajti koshtovnosti Nimecka vlada Stanislavova 23 lyutogo 1943 roku dopovila gubernatoru Galichini gruppenfyureru SS Otto Vehteru sho misto ogolosheno yuden fraj tobto vilnim vid yevreyiv Formalno ce oznachalo sho misceve getto likvidovane a desyatki tisyach jogo meshkanciv abo znisheni abo vidpravleni u konctabori Chiselnist yevreyiv v mistiProtyagom stolit yevreyi u Stanislavovi stanovili majzhe polovinu naselennya Pered nimeckoyu okupaciyeyu v misti nalichuvalos blizko 50 000 yevreyiv dzherelo Krim miscevih she buli bizhenci z Ugorshini Zakarpattya ta pereselenci z malenkih mistechok yaki shukali tut robotu Dlya porivnyannya u 1960 r v misti prozhivalo lishe 3000 yevreyiv z yakih 2000 priyihali z inshih regioniv SRSR A vse naselennya mista stanovilo blizko 70 000 osib Yevrejski cvintariU Stanislavovi isnuvali dva yevrejskih cvintari yih she nazivali okopiska Stare kladovishe bulo na misci kinoteatru Kosmos a nove za miskim ozerom Dolya oboh nekropoliv dosit sumna Na cvintari sho za ozerom nimci provodili masovi rozstrili yevreyiv a piznishe tankami rujnuvali nadgrobki Zaraz nim opikuyetsya yevrejska gromada yaka vidgorodila cvintar stinoyu ta vstanovila bagato memorialnih znakiv Ne poshastilo i staromu okopisku U rishennyam miskoyi vladi cvintar likviduvali a na jogo misci zbuduvali kinoteatr Kosmos V nich pered pershim seansom projshla silna zliva i stelya novobudovi ruhnula Lishe chudom nihto ne zaginuv Pliti z cogo cvintarya vikoristovuvali yak bordyuri trotuarnu plitku i navit pri sporudzhenni pam yatnika zagiblim chekistam sho stoyav na Valah Zaraz yevreyiv horonyat na zagalnomiskomu cvintari u Chukalivci Za danimi miskogo rabina Mojshe Lejb Kolesnika sogodni gromada nalichuye 400 osib Div takozhIstoriya Ivano Frankivska Istoriya yevreyiv v UkrayiniPrimitkiStattya Ivana Bondareva v report if ua nedostupne posilannya z chervnya 2019 KomentariSuperechit informaciyi z u 1921 roci v misti bulo 20 208 yevreyiv zagalom u misti zhilo 51 391 lyudina PosilannyaZa danimi statti report if ua