Тувалу - мікродержава в Океанії у центральній частині Тихого океану, що в основному заселена полінезійцями, але на частині островів є і мікронезійці. Її історія схожа на історію інших країн Океанії.
Доколоніальний період
Рання історія Тувалу вивчена погано. Є різні версії щодо перших людських поселень на цих островах. Одні вчені припускають, що перші поселенці з'явились ще до нашої ери, інші вважають, що вони прибули близько 300 - 500 років нашої ери з островів Самоа і Тонга. Однак неспростовно відомо, що велика хвиля полінезійських переселенців прибула на острови Тувалу у 13 - 14 ст. н.е. з Самоа і Тонги. Вони заселили майже всі атоли архіпелагу, за винятком о.Нуї, де оселились вихідці з островів Гілберта (Кірібаті). Першим з європейців, хто побачив острови Тувалу, був іспанець Альваро Менданья де Нейра та члени його експедиції. Вони пропливли поряд з атолом Нуї, який назвали островом Ісуса, але не висаджувалися на нього в січні 1568 р. Другого разу Менданья проплив через архіпелаг Тувалу у 1595 р. Вважається, що першим з європеців, хто висадився на сушу цих островів, був британський мореплавець Джордж Байрон у 1764 р. Потім частину островів у 1781 р. дослідив іспанець Ф.Моурель. У 1819 р. американський капітан Де Пейстер назвав Тувалу островами Елліс на честь британського судновласника Едварда Елліса. Пізніше острови відвідували китобійці, купці та місіонери з різних країн. 1861 р. місіонери почали проповідувати місцевим мешканцям християнство. У 1863 - 1865 рр. плантатори з Перу обманом вивозили місцевих людей як рабів на роботу, через що населення значно скоротилось.
Колоніальний період
У жовтні 1892 р. капітан британського військового судна Г.Гібсон оголосив про встановлення протекторату Великої Британії над островами Елліс. Одночасно вони були об'єднані з островами Гілберта в одну колонію - Острови Гілберта і Елліс. Тувалу була частиною цієї колонії до 1975 р. Коли в грудні 1941 р острови Гілберта (Кірібаті) захопили японські війська, британська адміністрація перебралася на острови Елліс (Тувалу). У 1942 на Тувалу прибули війська США, котрі створили тут свої військові бази. Вони використовувались для ведення воєнних дій проти Японії в Тихому океані. Острови кілька разів зазнавали ударів японської авіації. Після закінчення війни американські військові залишили острови. 1971 р острови отримали внутрішню автономію від Британії. 1 жовтня 1975 р. за підсумками референдуму 1974 р. острови були відокремлені від колонії Гілберта і Елліс, ставши окремою британською колонією під назвою Тувалу.
Незалежність
1 жовтня 1978 р. Тувалу була проголошена незалежною державою в межах Британською Співдружності. Головою держави залишився монарх Великої Британії, представлений генерал-губернатором. Виконавча влада була зосереджена в руках прем'єр-міністра. Першим прем'єр-міністром став Тоарипі Лауті (1978 - 1981). У 1980-х роках країна оголосила про створення 200-мильної виключної економічної зони навколо островів, багатої на рибу і морепродукти. 8 вересня 1981 прем'єр-міністром став (1981 - 1989). У 1986 р. громадяни країни відмовились від пропозиції перейти до республіканської форми правління. Великою проблемою Тувалу є підвищення рівня світового океану. Це загрожує повним затопленням суші Тувалу.
Джерела
- І.І.Дахно. Країни світу. Енциклпедичний довідник. Київ. МАПА. 2004. 608с. с.505-506.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tuvalu mikroderzhava v Okeaniyi u centralnij chastini Tihogo okeanu sho v osnovnomu zaselena polinezijcyami ale na chastini ostroviv ye i mikronezijci Yiyi istoriya shozha na istoriyu inshih krayin Okeaniyi Bereg na atoli FunafutiDokolonialnij periodRannya istoriya Tuvalu vivchena pogano Ye rizni versiyi shodo pershih lyudskih poselen na cih ostrovah Odni vcheni pripuskayut sho pershi poselenci z yavilis she do nashoyi eri inshi vvazhayut sho voni pribuli blizko 300 500 rokiv nashoyi eri z ostroviv Samoa i Tonga Odnak nesprostovno vidomo sho velika hvilya polinezijskih pereselenciv pribula na ostrovi Tuvalu u 13 14 st n e z Samoa i Tongi Voni zaselili majzhe vsi atoli arhipelagu za vinyatkom o Nuyi de oselilis vihidci z ostroviv Gilberta Kiribati Pershim z yevropejciv hto pobachiv ostrovi Tuvalu buv ispanec Alvaro Mendanya de Nejra ta chleni jogo ekspediciyi Voni proplivli poryad z atolom Nuyi yakij nazvali ostrovom Isusa ale ne visadzhuvalisya na nogo v sichni 1568 r Drugogo razu Mendanya propliv cherez arhipelag Tuvalu u 1595 r Vvazhayetsya sho pershim z yevropeciv hto visadivsya na sushu cih ostroviv buv britanskij moreplavec Dzhordzh Bajron u 1764 r Potim chastinu ostroviv u 1781 r doslidiv ispanec F Mourel U 1819 r amerikanskij kapitan De Pejster nazvav Tuvalu ostrovami Ellis na chest britanskogo sudnovlasnika Edvarda Ellisa Piznishe ostrovi vidviduvali kitobijci kupci ta misioneri z riznih krayin 1861 r misioneri pochali propoviduvati miscevim meshkancyam hristiyanstvo U 1863 1865 rr plantatori z Peru obmanom vivozili miscevih lyudej yak rabiv na robotu cherez sho naselennya znachno skorotilos Kolonialnij periodU zhovtni 1892 r kapitan britanskogo vijskovogo sudna G Gibson ogolosiv pro vstanovlennya protektoratu Velikoyi Britaniyi nad ostrovami Ellis Odnochasno voni buli ob yednani z ostrovami Gilberta v odnu koloniyu Ostrovi Gilberta i Ellis Tuvalu bula chastinoyu ciyeyi koloniyi do 1975 r Koli v grudni 1941 r ostrovi Gilberta Kiribati zahopili yaponski vijska britanska administraciya perebralasya na ostrovi Ellis Tuvalu U 1942 na Tuvalu pribuli vijska SShA kotri stvorili tut svoyi vijskovi bazi Voni vikoristovuvalis dlya vedennya voyennih dij proti Yaponiyi v Tihomu okeani Ostrovi kilka raziv zaznavali udariv yaponskoyi aviaciyi Pislya zakinchennya vijni amerikanski vijskovi zalishili ostrovi 1971 r ostrovi otrimali vnutrishnyu avtonomiyu vid Britaniyi 1 zhovtnya 1975 r za pidsumkami referendumu 1974 r ostrovi buli vidokremleni vid koloniyi Gilberta i Ellis stavshi okremoyu britanskoyu koloniyeyu pid nazvoyu Tuvalu Nezalezhnist1 zhovtnya 1978 r Tuvalu bula progoloshena nezalezhnoyu derzhavoyu v mezhah Britanskoyu Spivdruzhnosti Golovoyu derzhavi zalishivsya monarh Velikoyi Britaniyi predstavlenij general gubernatorom Vikonavcha vlada bula zoseredzhena v rukah prem yer ministra Pershim prem yer ministrom stav Toaripi Lauti 1978 1981 U 1980 h rokah krayina ogolosila pro stvorennya 200 milnoyi viklyuchnoyi ekonomichnoyi zoni navkolo ostroviv bagatoyi na ribu i moreprodukti 8 veresnya 1981 prem yer ministrom stav 1981 1989 U 1986 r gromadyani krayini vidmovilis vid propoziciyi perejti do respublikanskoyi formi pravlinnya Velikoyu problemoyu Tuvalu ye pidvishennya rivnya svitovogo okeanu Ce zagrozhuye povnim zatoplennyam sushi Tuvalu DzherelaI I Dahno Krayini svitu Enciklpedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 505 506