Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Єгипту за часів британців починається з 1882 року, коли він був захоплений англійськими військами під час Англо-єгипетської війни, і до 1956 року, коли останні британські війська були виведені відповідно до Англо-єгипетського договору 1954 року після Суецької кризи . Перший період британського правління (1882—1914) часто називають "прихованим протекторатом ". У цей час Єгипетський хедіват залишався автономною провінцією Османської імперії, а британська окупація не мала юридичної основи, а фактично становила протекторат над країною. Таким чином, Єгипет не входив до Британської імперії. Так тривало до 1914 року, коли Османська імперія приєдналася до Першої світової війни на боці Центральних держав і Велика Британія оголосила протекторат над Єгиптом. Правлячий хедив був скинутий, а його наступник Хусейн Камель змушений був оголосити себе султаном Єгипту, незалежним від османів, у грудні 1914 р.
Офіційний протекторат над Єгиптом недовго пережив війну. Він завершився, коли британський уряд видав Односторонню декларацію незалежності Єгипту 28 лютого 1922 р. незабаром після цього султан Фуад I оголосив себе королем Єгипту, але британська окупація продовжувалась відповідно до кількох положень у декларації про незалежність. Ситуація нормалізувалася після Англо-єгипетського договору 1936 року, який надав Великій Британії право розміщувати війська в Єгипті для оборони Суецького каналу, його зв'язок з Індійською імперією. Велика Британіяя також продовжувала контролювати підготовку єгипетської армії. Під час Другої світової війни (1939–45), Єгипет зазнав нападу з боку італійської Лівії через присутність там британських військ, хоча сам Єгипет залишався нейтральним до кінця війни. Після воєнних дій Єгипет намагався змінити договір, але він був повністю скасований антибританським урядом у жовтні 1951 р. після державного перевороту 1952 р. британці погодились вивести свої війська, і до червня 1956 р. здійснили це. Британія розпочала війну проти Єгипту через Суецький канал наприкінці 1956 р., але при недостатній міжнародній підтримці була змушена відступити.
Прихований протекторат (1882—1913)
Протягом XIX століття правляча династія Єгипту витрачала величезні кошти на інфраструктурний розвиток Єгипту. Відповідно до військового та іноземного джерела надходження коштів, економічний розвиток був майже повністю орієнтований на військові цілі подвійного призначення. Отже, незважаючи на величезні суми європейського та іншого іноземного капіталу, фактичне економічне виробництво та отримані доходи були недостатніми для погашення позик. Тому країна знаходилась на межі економічного розпаду та імплозії. У свою чергу, європейські та зовнішні фінанси взяли під контроль казну Єгипту, пробачили борг в обмін на те, щоб взяти під контроль Суецький канал, і переорієнтували економічний розвиток на приріст капіталу.
Однак до 1882 р. протидія ісламських та арабських націоналістів європейському впливу та їх поселення на Близькому Сході призвели до зростання напруженості серед корінних жителів, особливо в Єгипті, який тоді, як і зараз, був наймогутнішим, густонаселеним та впливовим серед арабських країн. Найнебезпечніша опозиція в цей період була з боку єгипетської армії, яка бачила переорієнтацію економічного розвитку далеку від свого контролю як загрозу своїм привілеям.
Велика військова демонстрація в вересні 1881 р. змусила Хедив Тауфіка звільнити свого прем'єр-міністра та правити указами. Багато європейців відступили до спеціально спроектованих кварталів, придатних для оборони, або до міст з великим європейським поселенням, таких як Олександрія.
Тому у квітні 1882 р. Франція та Велика Британія відправили військові кораблі до Олександрії, щоб зміцнити Хедив серед неспокійної атмосфери й захистити європейців та їх майно. У свою чергу, єгипетські націоналісти поширювали страх перед вторгненням по всій країні, щоб підсилити ісламські та арабські революційні дії. Тауфік переїхав до Олександрії, побоюючись за власну безпеку, оскільки офіцери армії на чолі з Ахмедом Урабі почали брати під контроль уряд. До червня Єгипет опинився в руках націоналістів на противагу європейському пануванню в країні, і новий революційний уряд розпочав націоналізацію всіх сил Єгипту. В Олександрії спалахнула антиєвропейська розправа, що спричинило бомбардування міста британськими морськими силами. Побоюючись втручання сторонніх держав або захоплення каналу єгиптянами, у поєднанні з ісламською революцією в Індійській імперії, британці очолили англо-індійські експедиційні сили на обох кінцях Суецького каналу в серпні 1882 р. Одночасно з ними французькі війська висадились в Олександрії та на північному кінці каналу. Обидва об'єдналися та маневрували назустріч єгипетській армії. Об'єднана англо-французько-індійська армія легко перемогла єгипетську армію в Тель-Ель-Кебір у вересні і взяла під контроль країну, повернувши Тауфіку владу.
Метою вторгнення було відновлення політичної стабільності в Єгипті за уряду Хедиву та міжнародного контролю, що існував для впорядкування єгипетського фінансування з 1876 року. Навряд чи британці з самого початку очікували довготривалої окупації; однак, лорд Кромер, головний представник Великої Британії в Єгипті на той час, розглядав фінансові реформи Єгипту як частину довгострокового плану. Кромер вважав, що політичній стабільності потрібна фінансова стабільність, і розпочав програму довгострокових інвестицій у джерела сільськогосподарських доходів Єгипту, найбільшим з яких була бавовняна продукція. Для цього Кромер працював над удосконаленням зрошувальної системи Нілу за допомогою численних проектів, таких як будівництво Асуанської дамби та збільшення каналів, доступних для сільськогосподарських земель.
У 1906 р. Деншавайська справа спровокувала сумніви щодо британського панування в Єгипті. Цим скористалася Німецька імперія, яка розпочала реорганізацію, фінансування та розширення антибританських революційних націоналістичних рухів. Протягом першої чверті ХХ століття основною метою Британії в Єгипті було проникнення в націоналістичні групи, нейтралізація їх та спроба створити більше проанглійських націоналістичних груп, які можна було б контролювати. Однак після закінчення Першої світової війни, британські колоніальна влада намагалася легітимізувати своїх менш радикальних противників вступом до Ліги Націй, включаючи Версальський мирний договір. Таким чином, запросили партію Вафд і пообіцяли повну незалежність на майбутнє. Британська окупація номінально закінчилася проголошенням незалежності Єгипту в 1922 р., але британське військове панування над Єгиптом тривало до 1936 р.
Під час британської окупації та контролю Єгипет перетворився на регіональний, комерційний та торговий пункт призначення. Іммігранти з менш стабільних районів регіону, включаючи греків, євреїв та вірмен, почали прибувати до Єгипту. Кількість іноземців у країні зросла з 10 000 у 1840-х рр. до приблизно 90 000 у 1880-х рр. і більше 1,5 млн до 1930-х рр.
Офіційний протекторат (1914–22)
У 1914 р. в результаті оголошення війни з Османською імперією, частиною якої був Єгипет, Британія оголосила протекторат над Єгиптом і скинула Хедив, замінивши його членом сім'ї, який був проголошений єгипетським султаном. Партія, відома як Вафд, взяла участь у Паризькій мирній конференції 1919 року, вимагаючи незалежності Єгипту. До групи увійшов політичний лідер Саад Заглул, який згодом став прем'єр-міністром. Коли делегацію заарештували та депортували на острів Мальта, в Єгипті сталося величезне повстання.
Після Першої світової війни велика британська імператорська армія в Єгипті, яка була центром операцій проти Османської імперії, швидко скоротилася внаслідок демобілізації та перебудови гарнізонів. Позбавившись британської військової дислокації, починаючі німецькі революційні рухи змогли ефективніше проводити свої операції.
Тому з березня по квітень 1919 р. відбувалися масові демонстрації, які переросли в повстання. В Єгипті це отримало назву Революція 1919 року . До кінця весни в Єгипті тривали майже щоденні демонстрації та заворушення. На подив британської влади, єгипетські жінки також протестували на чолі з Худою Шараві (1879—1947), яка стане головою феміністів в Єгипті в першій половині ХХ століття. Перша демонстрація жінок відбулась в неділю, 16 березня 1919 р., а за нею у четвер, 20 березня 1919 р. Єгипетські жінки продовжували відігравати важливу публічну націоналістичну роль протягом усієї весни, літа 1919 р. та пізніше. Антиколоніальні заворушення і придушення їх британцями призвело до загибелі близько 800 людей.
У листопаді 1919 р. британці направили до Єгипту комісію Мілнера для спроби врегулювати ситуацію. У 1920 році лорд Мілнер подав свою доповідь лорду Керзону, міністру закордонних справ Великої Британії, рекомендуючи замінити протекторат договором про союз. В результаті Керзон погодився прийняти єгипетську делегацію на чолі з Заглулом та Адлі-пашею для обговорення пропозицій. Місія прибула до Лондона в червні 1920 р., а угода була укладена в серпні 1920 р. У лютому 1921 р. британський парламент схвалив угоду, і Єгипту було запропоновано надіслати ще одну делегацію до Лондона з повними повноваженнями для укладення остаточного договору. Адлі-паша керував цією делегацією, яка прибула в червні 1921 року. Однак делегати Домініону на Імператорській конференції 1921 року наголошували на важливості збереження контролю над зоною Суецького каналу, і Керзон не зміг переконати своїх колег погодитися на будь-які умови, які Адлі-паша був готовий прийняти. Делегація повернулася до Єгипту роздратованою.
Продовження окупації (1922–56)
У грудні 1921 року британська влада в Каїрі запровадила воєнний стан і знову депортувала Заглуля. Демонстрації знову призвели до насильства. На знак поваги до націоналізму та за пропозицією Верховного комісара, лорда Алленбі, Велика Британія в односторонньому порядку проголосила незалежність Єгипту 28 лютого 1922 року, скасувавши протекторат та створивши незалежне Королівство Єгипет. Сарват-паша став прем'єр-міністром. Британський вплив продовжував домінувати в політичному житті Єгипту та сприяв фіскальним, адміністративним та державним реформам. Велика Британія зберегла контроль над зоною каналу, зовнішнім захистом Судану та Єгипту; захист іноземців та окремі суди для них; поліцейські сили, армію, залізниці та комунікації. Британські війська дислокувалися в містах та селищах.
Король Фуад помер у 1936 році, а Фарук успадкував престол у віці шістнадцяти років. Стривожений недавнім вторгненням Італії в Ефіопію, він підписав англо-єгипетський договір, вимагаючи від Великої Британії вивести всі війська з Єгипту, крім Суецького каналу (було домовлено про евакуацію до 1949 року).
Під час Другої світової війни британські війська використовували Єгипет як базу для операцій союзників у регіоні.
Британські війська були виведені з району Суецького каналу в 1947 році, але націоналістичні, антибританські настрої продовжували зростати після війни. Переворот 1952 спричини падіння єгипетської монархії і створення сучасної Республіки Єгипет. Останні британські війська залишили Єгипет у червні 1956 року згідно з англо-єгипетською угодою 1954 року, повернувшись ненадовго під час Суецької кризи .
Мови
У період британської колонізації французька мова фактично була допоміжною мовою, яка використовувалась як серед іноземців, так і між іноземцями та єгиптянами; змішані французько-єгипетські цивільні суди використовували також французьку мову, урядові повідомлення від королівської родини, інформацію про станції таксі, розклад руху поїздів та інші юридичні документи видавалися французькою мовою. Це було частково тому, що багато заможних єгиптян здобували освіту французькою мовою, а також завдяки визначному статусу французької мови на міжнародному рівні. Незважаючи на зусилля британського юридичного персоналу, англійська мова ніколи не була прийнята як мова єгипетських цивільних судів під час британського впливу.
Іноземна спільнота
Іноземці, яких судили за цивільні правопорушення, притягувались до змішаних єгипетсько-іноземних судів; ці суди використовували французьку мову як засіб розгляду справ. Суди, якими керували посольства та консульства, судили своїх громадян щодо кримінальних справ.
Примітки
- Panayiotis J. Vatikiotis, The history of modern Egypt: from Muhammad Ali to Mubarak (1991)
- Cleveland, «A History of the Modern Middle East» (Westview Press, 2013)
- Vatikiotis, The history of modern Egypt: from Muhammad Ali to Mubarak (1991)
- Tarek Osman, Egypt on the Brink (Yale University Press, 2010), 33
- Ziad Fahmy, Ordinary Egyptians: Creating the Modern Nation through Popular Culture (Stanford, CA: Stanford University Press, 2011), 138–39</ref>
- Mak, Lanver. The British in Egypt: Community, Crime and Crises 1882—1922 (Volume 74 of International Library of Historical Studies). I.B.Tauris, March 15, 2012. , 9781848857094
- Cromer, Earl of. Modern Egypt (2 vol 1908) online free 1220pp
- Milner, Alfred. England in Egypt (London, 1892). online
Література
- Baer, Gabriel. Studies in the Social History of Modern Egypt (U Chicago Press, 1969).
- Daly, M. W. ed. The Cambridge history of Egypt. Vol. 2: Modern Egypt from 1517 to the end of the twentieth century. (1998). online
- Fletcher, Max E. «The Suez Canal and World Shipping, 1869—1914.» Journal of Economic History 18#4 (1958): 556—573. in JSTOR
- Green, Dominic. Three empires on the Nile: the Victorian jihad, 1869—1899 (Simon and Schuster, 2007).
- Harrison, Robert T. Gladstone's imperialism in Egypt: techniques of domination (Greenwood, 1995).
- Iacolucci, Jared Paul. «Finance and Empire:'Gentlemanly Capitalism'in Britain's Occupation of Egypt.» (MA Thesis, CUNY, 2014). online
- Karakoç, Ulaş. «Industrial growth in interwar Egypt: first estimate, new insights» European Review of Economic History (2018) 22#1 53–72, online
- Landes, David. Bankers and Pashas: International Finance and Economic Imperialism in Egypt (Harvard UP, 1980).
- Mak, Lanver. The British in Egypt: Community, Crime and Crises 1882—1922 (IB Tauris, 2012).
- Mangold, Peter. What the British Did: Two Centuries in the Middle East (IB Tauris, 2016).
- Marlowe, John. A History of Modern Egypt and Anglo-Egyptian Relations: 1800—1956 (Archon Books, 1965).
- Mowat, R. C. «From Liberalism to Imperialism: The Case of Egypt 1875—1887.» Historical Journal 16#1 (1973): 109–24. online.
- Owen, Roger. Lord Cromer: Victorian Imperialist, Edwardian Proconsul (Oxford UP, 2004).
- Robinson, Ronald, and John Gallagher. Africa and the Victorians: The Climax of Imperialism (1961) pp 76-159. online
- Tignor, Robert. Modernization and British Colonial Rule in Egypt, 1882—1914 (Princeton UP, 1966).
- Tignor, Robert. Egypt: A Short History (2011) pp 228–55.
- Vatikiotis, Panayiotis J. The history of modern Egypt: from Muhammad Ali to Mubarak (4th ed. Johns Hopkins UP, 1991).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Yegiptu za chasiv britanciv pochinayetsya z 1882 roku koli vin buv zahoplenij anglijskimi vijskami pid chas Anglo yegipetskoyi vijni i do 1956 roku koli ostanni britanski vijska buli vivedeni vidpovidno do Anglo yegipetskogo dogovoru 1954 roku pislya Sueckoyi krizi Pershij period britanskogo pravlinnya 1882 1914 chasto nazivayut prihovanim protektoratom U cej chas Yegipetskij hedivat zalishavsya avtonomnoyu provinciyeyu Osmanskoyi imperiyi a britanska okupaciya ne mala yuridichnoyi osnovi a faktichno stanovila protektorat nad krayinoyu Takim chinom Yegipet ne vhodiv do Britanskoyi imperiyi Tak trivalo do 1914 roku koli Osmanska imperiya priyednalasya do Pershoyi svitovoyi vijni na boci Centralnih derzhav i Velika Britaniya ogolosila protektorat nad Yegiptom Pravlyachij hediv buv skinutij a jogo nastupnik Husejn Kamel zmushenij buv ogolositi sebe sultanom Yegiptu nezalezhnim vid osmaniv u grudni 1914 r Oficijnij protektorat nad Yegiptom nedovgo perezhiv vijnu Vin zavershivsya koli britanskij uryad vidav Odnostoronnyu deklaraciyu nezalezhnosti Yegiptu 28 lyutogo 1922 r nezabarom pislya cogo sultan Fuad I ogolosiv sebe korolem Yegiptu ale britanska okupaciya prodovzhuvalas vidpovidno do kilkoh polozhen u deklaraciyi pro nezalezhnist Situaciya normalizuvalasya pislya Anglo yegipetskogo dogovoru 1936 roku yakij nadav Velikij Britaniyi pravo rozmishuvati vijska v Yegipti dlya oboroni Sueckogo kanalu jogo zv yazok z Indijskoyu imperiyeyu Velika Britaniyaya takozh prodovzhuvala kontrolyuvati pidgotovku yegipetskoyi armiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 45 Yegipet zaznav napadu z boku italijskoyi Liviyi cherez prisutnist tam britanskih vijsk hocha sam Yegipet zalishavsya nejtralnim do kincya vijni Pislya voyennih dij Yegipet namagavsya zminiti dogovir ale vin buv povnistyu skasovanij antibritanskim uryadom u zhovtni 1951 r pislya derzhavnogo perevorotu 1952 r britanci pogodilis vivesti svoyi vijska i do chervnya 1956 r zdijsnili ce Britaniya rozpochala vijnu proti Yegiptu cherez Sueckij kanal naprikinci 1956 r ale pri nedostatnij mizhnarodnij pidtrimci bula zmushena vidstupiti Prihovanij protektorat 1882 1913 Protyagom XIX stolittya pravlyacha dinastiya Yegiptu vitrachala velichezni koshti na infrastrukturnij rozvitok Yegiptu Vidpovidno do vijskovogo ta inozemnogo dzherela nadhodzhennya koshtiv ekonomichnij rozvitok buv majzhe povnistyu oriyentovanij na vijskovi cili podvijnogo priznachennya Otzhe nezvazhayuchi na velichezni sumi yevropejskogo ta inshogo inozemnogo kapitalu faktichne ekonomichne virobnictvo ta otrimani dohodi buli nedostatnimi dlya pogashennya pozik Tomu krayina znahodilas na mezhi ekonomichnogo rozpadu ta imploziyi U svoyu chergu yevropejski ta zovnishni finansi vzyali pid kontrol kaznu Yegiptu probachili borg v obmin na te shob vzyati pid kontrol Sueckij kanal i pereoriyentuvali ekonomichnij rozvitok na pririst kapitalu Odnak do 1882 r protidiya islamskih ta arabskih nacionalistiv yevropejskomu vplivu ta yih poselennya na Blizkomu Shodi prizveli do zrostannya napruzhenosti sered korinnih zhiteliv osoblivo v Yegipti yakij todi yak i zaraz buv najmogutnishim gustonaselenim ta vplivovim sered arabskih krayin Najnebezpechnisha opoziciya v cej period bula z boku yegipetskoyi armiyi yaka bachila pereoriyentaciyu ekonomichnogo rozvitku daleku vid svogo kontrolyu yak zagrozu svoyim privileyam Velika vijskova demonstraciya v veresni 1881 r zmusila Hediv Taufika zvilniti svogo prem yer ministra ta praviti ukazami Bagato yevropejciv vidstupili do specialno sproektovanih kvartaliv pridatnih dlya oboroni abo do mist z velikim yevropejskim poselennyam takih yak Oleksandriya Tomu u kvitni 1882 r Franciya ta Velika Britaniya vidpravili vijskovi korabli do Oleksandriyi shob zmicniti Hediv sered nespokijnoyi atmosferi j zahistiti yevropejciv ta yih majno U svoyu chergu yegipetski nacionalisti poshiryuvali strah pered vtorgnennyam po vsij krayini shob pidsiliti islamski ta arabski revolyucijni diyi Taufik pereyihav do Oleksandriyi poboyuyuchis za vlasnu bezpeku oskilki oficeri armiyi na choli z Ahmedom Urabi pochali brati pid kontrol uryad Do chervnya Yegipet opinivsya v rukah nacionalistiv na protivagu yevropejskomu panuvannyu v krayini i novij revolyucijnij uryad rozpochav nacionalizaciyu vsih sil Yegiptu V Oleksandriyi spalahnula antiyevropejska rozprava sho sprichinilo bombarduvannya mista britanskimi morskimi silami Poboyuyuchis vtruchannya storonnih derzhav abo zahoplennya kanalu yegiptyanami u poyednanni z islamskoyu revolyuciyeyu v Indijskij imperiyi britanci ocholili anglo indijski ekspedicijni sili na oboh kincyah Sueckogo kanalu v serpni 1882 r Odnochasno z nimi francuzki vijska visadilis v Oleksandriyi ta na pivnichnomu kinci kanalu Obidva ob yednalisya ta manevruvali nazustrich yegipetskij armiyi Ob yednana anglo francuzko indijska armiya legko peremogla yegipetsku armiyu v Tel El Kebir u veresni i vzyala pid kontrol krayinu povernuvshi Taufiku vladu Metoyu vtorgnennya bulo vidnovlennya politichnoyi stabilnosti v Yegipti za uryadu Hedivu ta mizhnarodnogo kontrolyu sho isnuvav dlya vporyadkuvannya yegipetskogo finansuvannya z 1876 roku Navryad chi britanci z samogo pochatku ochikuvali dovgotrivaloyi okupaciyi odnak lord Kromer golovnij predstavnik Velikoyi Britaniyi v Yegipti na toj chas rozglyadav finansovi reformi Yegiptu yak chastinu dovgostrokovogo planu Kromer vvazhav sho politichnij stabilnosti potribna finansova stabilnist i rozpochav programu dovgostrokovih investicij u dzherela silskogospodarskih dohodiv Yegiptu najbilshim z yakih bula bavovnyana produkciya Dlya cogo Kromer pracyuvav nad udoskonalennyam zroshuvalnoyi sistemi Nilu za dopomogoyu chislennih proektiv takih yak budivnictvo Asuanskoyi dambi ta zbilshennya kanaliv dostupnih dlya silskogospodarskih zemel U 1906 r Denshavajska sprava sprovokuvala sumnivi shodo britanskogo panuvannya v Yegipti Cim skoristalasya Nimecka imperiya yaka rozpochala reorganizaciyu finansuvannya ta rozshirennya antibritanskih revolyucijnih nacionalistichnih ruhiv Protyagom pershoyi chverti HH stolittya osnovnoyu metoyu Britaniyi v Yegipti bulo proniknennya v nacionalistichni grupi nejtralizaciya yih ta sproba stvoriti bilshe proanglijskih nacionalistichnih grup yaki mozhna bulo b kontrolyuvati Odnak pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni britanski kolonialna vlada namagalasya legitimizuvati svoyih mensh radikalnih protivnikiv vstupom do Ligi Nacij vklyuchayuchi Versalskij mirnij dogovir Takim chinom zaprosili partiyu Vafd i poobicyali povnu nezalezhnist na majbutnye Britanska okupaciya nominalno zakinchilasya progoloshennyam nezalezhnosti Yegiptu v 1922 r ale britanske vijskove panuvannya nad Yegiptom trivalo do 1936 r Pid chas britanskoyi okupaciyi ta kontrolyu Yegipet peretvorivsya na regionalnij komercijnij ta torgovij punkt priznachennya Immigranti z mensh stabilnih rajoniv regionu vklyuchayuchi grekiv yevreyiv ta virmen pochali pribuvati do Yegiptu Kilkist inozemciv u krayini zrosla z 10 000 u 1840 h rr do priblizno 90 000 u 1880 h rr i bilshe 1 5 mln do 1930 h rr Oficijnij protektorat 1914 22 U 1914 r v rezultati ogoloshennya vijni z Osmanskoyu imperiyeyu chastinoyu yakoyi buv Yegipet Britaniya ogolosila protektorat nad Yegiptom i skinula Hediv zaminivshi jogo chlenom sim yi yakij buv progoloshenij yegipetskim sultanom Partiya vidoma yak Vafd vzyala uchast u Parizkij mirnij konferenciyi 1919 roku vimagayuchi nezalezhnosti Yegiptu Do grupi uvijshov politichnij lider Saad Zaglul yakij zgodom stav prem yer ministrom Koli delegaciyu zaareshtuvali ta deportuvali na ostriv Malta v Yegipti stalosya velichezne povstannya Pislya Pershoyi svitovoyi vijni velika britanska imperatorska armiya v Yegipti yaka bula centrom operacij proti Osmanskoyi imperiyi shvidko skorotilasya vnaslidok demobilizaciyi ta perebudovi garnizoniv Pozbavivshis britanskoyi vijskovoyi dislokaciyi pochinayuchi nimecki revolyucijni ruhi zmogli efektivnishe provoditi svoyi operaciyi Tomu z bereznya po kviten 1919 r vidbuvalisya masovi demonstraciyi yaki pererosli v povstannya V Yegipti ce otrimalo nazvu Revolyuciya 1919 roku Do kincya vesni v Yegipti trivali majzhe shodenni demonstraciyi ta zavorushennya Na podiv britanskoyi vladi yegipetski zhinki takozh protestuvali na choli z Hudoyu Sharavi 1879 1947 yaka stane golovoyu feministiv v Yegipti v pershij polovini HH stolittya Persha demonstraciya zhinok vidbulas v nedilyu 16 bereznya 1919 r a za neyu u chetver 20 bereznya 1919 r Yegipetski zhinki prodovzhuvali vidigravati vazhlivu publichnu nacionalistichnu rol protyagom usiyeyi vesni lita 1919 r ta piznishe Antikolonialni zavorushennya i pridushennya yih britancyami prizvelo do zagibeli blizko 800 lyudej U listopadi 1919 r britanci napravili do Yegiptu komisiyu Milnera dlya sprobi vregulyuvati situaciyu U 1920 roci lord Milner podav svoyu dopovid lordu Kerzonu ministru zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi rekomenduyuchi zaminiti protektorat dogovorom pro soyuz V rezultati Kerzon pogodivsya prijnyati yegipetsku delegaciyu na choli z Zaglulom ta Adli pasheyu dlya obgovorennya propozicij Misiya pribula do Londona v chervni 1920 r a ugoda bula ukladena v serpni 1920 r U lyutomu 1921 r britanskij parlament shvaliv ugodu i Yegiptu bulo zaproponovano nadislati she odnu delegaciyu do Londona z povnimi povnovazhennyami dlya ukladennya ostatochnogo dogovoru Adli pasha keruvav ciyeyu delegaciyeyu yaka pribula v chervni 1921 roku Odnak delegati Dominionu na Imperatorskij konferenciyi 1921 roku nagoloshuvali na vazhlivosti zberezhennya kontrolyu nad zonoyu Sueckogo kanalu i Kerzon ne zmig perekonati svoyih koleg pogoditisya na bud yaki umovi yaki Adli pasha buv gotovij prijnyati Delegaciya povernulasya do Yegiptu rozdratovanoyu Prodovzhennya okupaciyi 1922 56 U grudni 1921 roku britanska vlada v Kayiri zaprovadila voyennij stan i znovu deportuvala Zaglulya Demonstraciyi znovu prizveli do nasilstva Na znak povagi do nacionalizmu ta za propoziciyeyu Verhovnogo komisara lorda Allenbi Velika Britaniya v odnostoronnomu poryadku progolosila nezalezhnist Yegiptu 28 lyutogo 1922 roku skasuvavshi protektorat ta stvorivshi nezalezhne Korolivstvo Yegipet Sarvat pasha stav prem yer ministrom Britanskij vpliv prodovzhuvav dominuvati v politichnomu zhitti Yegiptu ta spriyav fiskalnim administrativnim ta derzhavnim reformam Velika Britaniya zberegla kontrol nad zonoyu kanalu zovnishnim zahistom Sudanu ta Yegiptu zahist inozemciv ta okremi sudi dlya nih policejski sili armiyu zaliznici ta komunikaciyi Britanski vijska dislokuvalisya v mistah ta selishah Korol Fuad pomer u 1936 roci a Faruk uspadkuvav prestol u vici shistnadcyati rokiv Strivozhenij nedavnim vtorgnennyam Italiyi v Efiopiyu vin pidpisav anglo yegipetskij dogovir vimagayuchi vid Velikoyi Britaniyi vivesti vsi vijska z Yegiptu krim Sueckogo kanalu bulo domovleno pro evakuaciyu do 1949 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni britanski vijska vikoristovuvali Yegipet yak bazu dlya operacij soyuznikiv u regioni Britanski vijska buli vivedeni z rajonu Sueckogo kanalu v 1947 roci ale nacionalistichni antibritanski nastroyi prodovzhuvali zrostati pislya vijni Perevorot 1952 sprichini padinnya yegipetskoyi monarhiyi i stvorennya suchasnoyi Respubliki Yegipet Ostanni britanski vijska zalishili Yegipet u chervni 1956 roku zgidno z anglo yegipetskoyu ugodoyu 1954 roku povernuvshis nenadovgo pid chas Sueckoyi krizi MoviU period britanskoyi kolonizaciyi francuzka mova faktichno bula dopomizhnoyu movoyu yaka vikoristovuvalas yak sered inozemciv tak i mizh inozemcyami ta yegiptyanami zmishani francuzko yegipetski civilni sudi vikoristovuvali takozh francuzku movu uryadovi povidomlennya vid korolivskoyi rodini informaciyu pro stanciyi taksi rozklad ruhu poyizdiv ta inshi yuridichni dokumenti vidavalisya francuzkoyu movoyu Ce bulo chastkovo tomu sho bagato zamozhnih yegiptyan zdobuvali osvitu francuzkoyu movoyu a takozh zavdyaki viznachnomu statusu francuzkoyi movi na mizhnarodnomu rivni Nezvazhayuchi na zusillya britanskogo yuridichnogo personalu anglijska mova nikoli ne bula prijnyata yak mova yegipetskih civilnih sudiv pid chas britanskogo vplivu Inozemna spilnotaInozemci yakih sudili za civilni pravoporushennya prityaguvalis do zmishanih yegipetsko inozemnih sudiv ci sudi vikoristovuvali francuzku movu yak zasib rozglyadu sprav Sudi yakimi keruvali posolstva ta konsulstva sudili svoyih gromadyan shodo kriminalnih sprav PrimitkiPanayiotis J Vatikiotis The history of modern Egypt from Muhammad Ali to Mubarak 1991 Cleveland A History of the Modern Middle East Westview Press 2013 Vatikiotis The history of modern Egypt from Muhammad Ali to Mubarak 1991 Tarek Osman Egypt on the Brink Yale University Press 2010 33 Ziad Fahmy Ordinary Egyptians Creating the Modern Nation through Popular Culture Stanford CA Stanford University Press 2011 138 39 lt ref gt Mak Lanver The British in Egypt Community Crime and Crises 1882 1922 Volume 74 of International Library of Historical Studies I B Tauris March 15 2012 ISBN 1848857098 9781848857094 Cromer Earl of Modern Egypt 2 vol 1908 online free 1220pp Milner Alfred England in Egypt London 1892 onlineLiteraturaBaer Gabriel Studies in the Social History of Modern Egypt U Chicago Press 1969 Daly M W ed The Cambridge history of Egypt Vol 2 Modern Egypt from 1517 to the end of the twentieth century 1998 online Fletcher Max E The Suez Canal and World Shipping 1869 1914 Journal of Economic History 18 4 1958 556 573 in JSTOR Green Dominic Three empires on the Nile the Victorian jihad 1869 1899 Simon and Schuster 2007 Harrison Robert T Gladstone s imperialism in Egypt techniques of domination Greenwood 1995 Iacolucci Jared Paul Finance and Empire Gentlemanly Capitalism in Britain s Occupation of Egypt MA Thesis CUNY 2014 online Karakoc Ulas Industrial growth in interwar Egypt first estimate new insights European Review of Economic History 2018 22 1 53 72 online Landes David Bankers and Pashas International Finance and Economic Imperialism in Egypt Harvard UP 1980 Mak Lanver The British in Egypt Community Crime and Crises 1882 1922 IB Tauris 2012 Mangold Peter What the British Did Two Centuries in the Middle East IB Tauris 2016 Marlowe John A History of Modern Egypt and Anglo Egyptian Relations 1800 1956 Archon Books 1965 Mowat R C From Liberalism to Imperialism The Case of Egypt 1875 1887 Historical Journal 16 1 1973 109 24 online Owen Roger Lord Cromer Victorian Imperialist Edwardian Proconsul Oxford UP 2004 Robinson Ronald and John Gallagher Africa and the Victorians The Climax of Imperialism 1961 pp 76 159 online Tignor Robert Modernization and British Colonial Rule in Egypt 1882 1914 Princeton UP 1966 Tignor Robert Egypt A Short History 2011 pp 228 55 Vatikiotis Panayiotis J The history of modern Egypt from Muhammad Ali to Mubarak 4th ed Johns Hopkins UP 1991