Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іспанське завоювання Петену — походи іспанських конкістадорів з 1618 до 1698 року з метою підкорення мая, що мешкали в регіоні Петен. Результатом було знищення останніх незалежних держав мая, приєднання їхніх земель до колоніальних володінь королівства Іспанії в Месоамериці.
Мая Петену
Цей регіон в класичну добу був одним з важливіших центрів цивілізації мая. Тут існували величні міста, що були столиця потужних держав. Втім під час кризи класичного періоду у IX—Х ст. міста мая занепадають і гинуть. Населення цих областей, що різко скоротилося після воєн і негараздів, не змогло згодом відродити колишню славу пишних маянських столиць I тисячоліття н. е. — Паленке, Яшчілана, Тікаля, Копана. Водночас привнесена у 1520 році епідемія віспи спричинила нові демографічні втрати мая Петену.
До моменту появи європейців на території регіону Петен існували дві великі держави мая: Акалан зі столицею Іцамканак (племені мая-чонталь) і Петен-Іца (навколо однойменного озера) зі столицею Таясаль (племені мая-іца). Перші контролювали південно-західний Петен, Таясаль володарював здебільшого у Центральному Петені.
Таясаль було засновано племен іца, яке відповідно до кодексів мая та іспанських хронік, пересилилося сюди ще в XII—XIII століттях, після падіння у 1194 році Чичен-іци сюди втік її халач-вінік — Чак-Шиб-Чаак. «Поселившись в цих місцях, — пише іспанська літописець Хуан де Вільягутьерре Сотомайор, — іци зміцнилися на островах і лагунах, серед інших племен, варварських і диких, хоча жодне з них не було настільки сильним і могутнім, як вони». Згодом іцам вдалося створити тут велику і могутню державу, якою правила династія Канек (Aх-Кан-Eк'). Столиця мая-іцев Таясаль (або Нохпетен) перебувала від найближчих іспанських колоній на відстані 300 (місто Гватемала) і 480 км (Мерида на Юкатані).
На схід від Таясаля мешкали племена мая-ковох, що займали місцини біля озер Яшха, Сакнаб, Маканче, Салпетен. Останні були ворожі до мая-іца. Сусідами ковох були менші могутні племена мая — ч'ол (лакандон і манче), чінаміта, ікайче, мопан (усі вони розташовувалися у Південному Петені).
Третьою за потугою була держава мая-ялаїн, столицею яких було поселення Тіпу, володіння тягнулися до земель сучасного Белізу. У XVII ст. столицю ялаїн було перенесено на узбережжя озера Маканче. Вони були союзниками іца і ворогами ковох. Потужне плем'я мая-кехаче розташовувалася північніше озера Петен-Іца. Їх західним сусідом була держава Акалан.
Передумови
Вперше в ці райони потрапив Ернан Кортес у 1525 році під час своєї експедиції до Гондурасу, де повстав про нього один з конкістадорів — Кристобаль де Олід. Зрештою провідник-індіанець привів загін іспанців до озера Петен-Іца. Внаслідок нестачі харчів та виснаження вояків Кортес вимушений був вести мирні перемовини з правителем Пете-Іци. Останній надав харчів та провідників до Гондурасу. При відході Кортес попрохав Канеко подбати про його коня Морсільо, що сильно поранила собі ногу під час маршу по лісовій гущавині Петену. Конкістадор обіцяв після закінчення походу надіслати людей за своїм конем. Канек прийняв дивовижну для нього тварину зі змішаним почуттям благоговіння і страху, що не сховалося від уважного погляду Кортеса. Коня сприйняли за бога, якого годували пташиним м'ясом і фруктам, внаслідок чого той сконав. Тоді за наказом правителя було зроблено копію коня з каменю, якому поклонялися як богу грому Цимінчаку.
У 1528—1547 роках після запеклих походів були підкорені й значною мірою знищені мая Юкатану. Деякий час було витрачено на зміцнення становища іспанців на підкорених землях.
Водночас мирним шляхом приєднано до віце-королівства Нова Іспанія державу мая Акалан. Тут значною мірою досягли успіхів католицькі місіонери. Для зручності християнізації місцевого населення у 1557 році ченці умовили індіанців залишити свою колишню столицю Іцамканак і переселитися на нове місце, ближче до узбережжя, в Тішчель. В підсумки, іспанцям з невеликими зусиллями вдалося загарбати Західний Петен.
У 1596 році розпочалися спроби християнізація мая Південного Петену, зокрема племен манче ч'оль та мопан. Водночас сюди час від часу стали переміщатися мая-кекчі, що тікали від іспанського гноблення.
У 1618 році сюди відправлено францисканців Бартоломе де Фуенсалиду і Хуана де Орбіту з метою навернення мая Таясалю у католицьку віру. Втім не зважаючи на їхнє красномовство успіху не було досягнуто. Після цього розпочато підготовку до збройного підкорення мая-іца.
Походи конкістадорів
Походи 1622—1624 років
Підготовка до наступу на останні незалежні міста мая почалася наприкінці 1610-х років. У 1622 році Дієго де Карденас, губернатор Юкатана, відправив для завоювання Таясалю військову експедицію з 20 іспанців та 140 індіанців на чолі з Франсіско де Міронесом. Втім, вона лише дійшла до містечка Сакалум. З огляду на жорстокості конкістадорів, мая відступали в джунглі, звідки вели запеклу партизанську війну. 2 лютого 1624 року, скориставшись перебуванням більшості іспанців на святковій мессі, мая на чолі із вождем Aх-K'iн-П'олом раптово атакували Сакалум, знищивши усіх конкістадорів. Втім через декілька місяців іспанцям вдалося вистежити Aх-K'iн-П'ола, захопити в полон, а потім стратити.
Втім протягом майже 70 років іспанці не потикалися в ці краї. Населення на островах озера Петен-Іца і в навколишніх лісах продовжувало швидко зростати за рахунок припливу втікачів індіанців з іспанських маєтків Юкатана. Навіть мирні мая з Тіпу та інших прикордонних з іцами селищ, які раніше прийняли християнство, незабаром розірвали з новою релігією і повернулися до своїх звичних поганських богів.
Підкорення Південного Петену
Більш активно й вдало просувалося підкорення південної частини регіону. Основу було закладено в часи походів Педро де Альварадо. Крім того, неподалік проходив важливий шлях, що поєднував віце-королівства Нова Іспанія з іспанськими володіннями у Центральній Америці. Використовуючи протиріччя між племенами мая, конкістадорам до 1620 року вдалось змусити племена Південного Петену визнати зверхність короля Іспанії. В цьому значну роль відіграли проповіді доміціканських ченців-місіонерів на чолі із Алехо де Монтесом.
У 1628 році тут встановлено було владу іспанської колоніальної адміністрації. Головою над племенами манче ч'оль та мопан поставлено домініканського ченця Франсіско Морана (приіора міста Кобан), який підпорядковувався губернатору Верапаса. Моран став проводити політику посилення військової присутності в цих місцях, що викликало невдоволення мая. До повстання останніх також спровокували іца, що здійснювали походи сюди. Зрештою у 1633 році вибухнуло потужне повстання, яке з зусиллями вдалось того ж року придушити.
Після цього рішенням колоніальної владу манче ч'оль було виселено з важкодоступних районів й переселено ближче до атлантичного узбережжя. У 1699 році така ж акція здійснена відносно мая-мопан — з джунглів їх поселення перенесли у рівнині землі.
Підкорення Центрального Петену
Посилення могутності іца викликало глибоке занепокоєння у представників католицької церкви і колоніальної влади. Незалежні погани-мая підривали престиж іспанської корони і представляли собою загрозу іспанським поселенням на півночі (Юкатан) і на півдні (Гватемала). Крім того, в водах Карибського моря(сучасний Беліз), з'явилися англійські пірати, які могли використовувати ненависть мая до конкістадорів в своїх цілях, як це було зроблено з індіанцями-москіто на атлантичному узбережжі Нікарагуа і Гондурасу.
1689 року Рада Індій санкціонувала завоювання іцев. Для цієї мети було вирішено побудувати якісну дорогу між портом Кампече (на Юкатані) і Гватемалою і привести по ній збройні загони з півночі і півдня. За кілька років дорога була закінчена, і в 1694 році в похід на Таясаль рушили іспанські війська одночасно з Юкатана і Гватемали. Юкатанський загін був незабаром атакований індіанцями-кехаче і відмовився йти далі без значних підкріплень. На півдні воїни іцев зуміли на дальніх підступах до своїх володінь знищити 49 іспанських солдатів і 36 індіанських лучників. Початок сезону дощів остаточно перекреслило всі плани іспанців.
Губернатор Юкатана — Мартін де Урсуа-і-Арісменді (з 1692 року) — вирішив назавжди покінчити з непокірними мешканцями Таясаля і приєднати до володінь іспанської корони останню незалежну державу мая.
Протягом 1695 року остаточно підкорено мая-кехаче. У січні 1696 році було відправлено Педро де Субійара з загоном у 60 іспанців та близько 200 індіанців, який повинен був зненацька захопити Таясаль. Втім цей план не вдався, а Субійара зазнав поразки.
Розуміючи, що головна перевага іцев полягає в розташуванні їх столиці, оточеній з усіх боків водами озера, і наявності безлічі бойових човнів, здатних зустріти ворога в будь-якій точці узбережжя, Мартін де Урсуа вирішив збудувати флот. Губернатор наказав доставити на береги озера Петен-Іца матеріали, спорядження і оснащення, необхідні для будівництва великих весільних суден. Весь цей вантаж перенесли на своїх спинах носильники-індіанці. Обоз супроводжували іспанські солдати, а також теслі і корабельні майстри. Водночас іспанці зуміли перетягнути на свій бік давніх союзників іца — мая-ялаїн. Останні вважали, що співпраця з конкістадорами забезпечить їм внутрішню самостійність.
24 січня 1697 року Урсуа з військом у 235 іспанських солдатів вийшов з Кампече і рушив на південний схід. 1 березня іспанська армія в повному складі влаштувалася на березі озера Петен-Іца, звівши для безпеки укріплений табір. У лічені дні були спущені на воду велика галера і кілька човнів для десанту.
10 березня від пристані Таясаль до іспанського табору попрямувало безліч човнів. На першій з них майорів білий прапор. Верховний жрець мая-іцев і кілька вищих сановників від імені правителя запропонували іспанцям мир і дружбу. Мартін де Урсуа прийняв їх самим привітним чином і передав Канеку запрошення зустрітися на березі озера через два дні для подальших перемовин. Посли отримали щедрі подарунки — сокири, ножі, скляні намиста, сережки, шовкові стрічки і, задоволені, пішли. Конкістадори вирішили, що іци готові без кровопролиття, мирно підкоритися їм. Втім у призначений час ніхто не з'явився. Натомість проти іспанців вирушив флот іца, з суходолу табів конкістадорів атакували війська Таясаля. Втім настання темряви перервало битву.
13 березня після нетривалої сутички іспанці розсіяли загони мая, які насамперед були нажахані дією вогнепальної зброї. Над головним храмом іцев було встановлено королівське знамено. Після цього знищено усіх ідолів і близько 20 храмів. 14 березня новій іспанській колонії надали ім'я Нуестра-Сеньйора де лос Ремедіос і Сан Пабло де Іца. Полонені правитель іцев Канек і верховний жрець Кін-Канек були навернені в християнську віру і отримали нові імена: дон Хосе Пабло Канек і дон Франсіско Ніколас Канек. Щоб зміцнити свою владу, конкістадори поспішили відвести обох знатних бранців до Мериди.
Підкорення Східного Петену
У 1697 році іспанські загони після нетривалого опору підкорили міста мая-квох — Сакпетен, Ішлу та Топоште. Незабаром після цього виник конфлікт з мая-ялаїн, що не бажали виконувати важкі обов'язки з годування іспанських солдатів та представників колоніальної адміністрації. Зрештою у 1698 році цих мая було підкорено, а рештки самостійності ліквідовано.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспанське завоювання Петену |
- Scholes F. and Roys R. The Maya Chontal Indians of Acalan — Tixchel. — «Carnegie Institute of Washington Publication», № 560 (Washington), 1948.
- Elorza у Rada R. de. A narrative of the conquest of the province of the Itzas in New Spain. Paris, 1930, p. 66.
- Prudence M. Rice and Don S. Rice (eds.). The Kowoj: Identity, Migration, and Geopolitics in Late Postclassic Petén, Guatemala. Boulder, Colorado, US: University Press of Colorado. pp. 21–54. .
- Pons Sáez, Nuria (1997). La Conquista del Lacandón. México: Universidad Nacional Autónoma de México. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanske zavoyuvannya Petenu pohodi ispanskih konkistadoriv z 1618 do 1698 roku z metoyu pidkorennya maya sho meshkali v regioni Peten Rezultatom bulo znishennya ostannih nezalezhnih derzhav maya priyednannya yihnih zemel do kolonialnih volodin korolivstva Ispaniyi v Mesoamerici Vijskovi kampaniyi ispanciv do PetenuMaya PetenuCej region v klasichnu dobu buv odnim z vazhlivishih centriv civilizaciyi maya Tut isnuvali velichni mista sho buli stolicya potuzhnih derzhav Vtim pid chas krizi klasichnogo periodu u IX H st mista maya zanepadayut i ginut Naselennya cih oblastej sho rizko skorotilosya pislya voyen i negarazdiv ne zmoglo zgodom vidroditi kolishnyu slavu pishnih mayanskih stolic I tisyacholittya n e Palenke Yashchilana Tikalya Kopana Vodnochas privnesena u 1520 roci epidemiya vispi sprichinila novi demografichni vtrati maya Petenu Do momentu poyavi yevropejciv na teritoriyi regionu Peten isnuvali dvi veliki derzhavi maya Akalan zi stoliceyu Icamkanak plemeni maya chontal i Peten Ica navkolo odnojmennogo ozera zi stoliceyu Tayasal plemeni maya ica Pershi kontrolyuvali pivdenno zahidnij Peten Tayasal volodaryuvav zdebilshogo u Centralnomu Peteni Tayasal bulo zasnovano plemen ica yake vidpovidno do kodeksiv maya ta ispanskih hronik peresililosya syudi she v XII XIII stolittyah pislya padinnya u 1194 roci Chichen ici syudi vtik yiyi halach vinik Chak Shib Chaak Poselivshis v cih miscyah pishe ispanska litopisec Huan de Vilyaguterre Sotomajor ici zmicnilisya na ostrovah i lagunah sered inshih plemen varvarskih i dikih hocha zhodne z nih ne bulo nastilki silnim i mogutnim yak voni Zgodom icam vdalosya stvoriti tut veliku i mogutnyu derzhavu yakoyu pravila dinastiya Kanek Ah Kan Ek Stolicya maya icev Tayasal abo Nohpeten perebuvala vid najblizhchih ispanskih kolonij na vidstani 300 misto Gvatemala i 480 km Merida na Yukatani Na shid vid Tayasalya meshkali plemena maya kovoh sho zajmali miscini bilya ozer Yashha Saknab Makanche Salpeten Ostanni buli vorozhi do maya ica Susidami kovoh buli menshi mogutni plemena maya ch ol lakandon i manche chinamita ikajche mopan usi voni roztashovuvalisya u Pivdennomu Peteni Tretoyu za potugoyu bula derzhava maya yalayin stoliceyu yakih bulo poselennya Tipu volodinnya tyagnulisya do zemel suchasnogo Belizu U XVII st stolicyu yalayin bulo pereneseno na uzberezhzhya ozera Makanche Voni buli soyuznikami ica i vorogami kovoh Potuzhne plem ya maya kehache roztashovuvalasya pivnichnishe ozera Peten Ica Yih zahidnim susidom bula derzhava Akalan PeredumoviVpershe v ci rajoni potrapiv Ernan Kortes u 1525 roci pid chas svoyeyi ekspediciyi do Gondurasu de povstav pro nogo odin z konkistadoriv Kristobal de Olid Zreshtoyu providnik indianec priviv zagin ispanciv do ozera Peten Ica Vnaslidok nestachi harchiv ta visnazhennya voyakiv Kortes vimushenij buv vesti mirni peremovini z pravitelem Pete Ici Ostannij nadav harchiv ta providnikiv do Gondurasu Pri vidhodi Kortes poprohav Kaneko podbati pro jogo konya Morsilo sho silno poranila sobi nogu pid chas marshu po lisovij gushavini Petenu Konkistador obicyav pislya zakinchennya pohodu nadislati lyudej za svoyim konem Kanek prijnyav divovizhnu dlya nogo tvarinu zi zmishanim pochuttyam blagogovinnya i strahu sho ne shovalosya vid uvazhnogo poglyadu Kortesa Konya sprijnyali za boga yakogo goduvali ptashinim m yasom i fruktam vnaslidok chogo toj skonav Todi za nakazom pravitelya bulo zrobleno kopiyu konya z kamenyu yakomu poklonyalisya yak bogu gromu Ciminchaku U 1528 1547 rokah pislya zapeklih pohodiv buli pidkoreni j znachnoyu miroyu znisheni maya Yukatanu Deyakij chas bulo vitracheno na zmicnennya stanovisha ispanciv na pidkorenih zemlyah Vodnochas mirnim shlyahom priyednano do vice korolivstva Nova Ispaniya derzhavu maya Akalan Tut znachnoyu miroyu dosyagli uspihiv katolicki misioneri Dlya zruchnosti hristiyanizaciyi miscevogo naselennya u 1557 roci chenci umovili indianciv zalishiti svoyu kolishnyu stolicyu Icamkanak i pereselitisya na nove misce blizhche do uzberezhzhya v Tishchel V pidsumki ispancyam z nevelikimi zusillyami vdalosya zagarbati Zahidnij Peten U 1596 roci rozpochalisya sprobi hristiyanizaciya maya Pivdennogo Petenu zokrema plemen manche ch ol ta mopan Vodnochas syudi chas vid chasu stali peremishatisya maya kekchi sho tikali vid ispanskogo gnoblennya U 1618 roci syudi vidpravleno franciskanciv Bartolome de Fuensalidu i Huana de Orbitu z metoyu navernennya maya Tayasalyu u katolicku viru Vtim ne zvazhayuchi na yihnye krasnomovstvo uspihu ne bulo dosyagnuto Pislya cogo rozpochato pidgotovku do zbrojnogo pidkorennya maya ica Pohodi konkistadorivPohodi 1622 1624 rokiv Pidgotovka do nastupu na ostanni nezalezhni mista maya pochalasya naprikinci 1610 h rokiv U 1622 roci Diyego de Kardenas gubernator Yukatana vidpraviv dlya zavoyuvannya Tayasalyu vijskovu ekspediciyu z 20 ispanciv ta 140 indianciv na choli z Fransisko de Mironesom Vtim vona lishe dijshla do mistechka Sakalum Z oglyadu na zhorstokosti konkistadoriv maya vidstupali v dzhungli zvidki veli zapeklu partizansku vijnu 2 lyutogo 1624 roku skoristavshis perebuvannyam bilshosti ispanciv na svyatkovij messi maya na choli iz vozhdem Ah K in P olom raptovo atakuvali Sakalum znishivshi usih konkistadoriv Vtim cherez dekilka misyaciv ispancyam vdalosya vistezhiti Ah K in P ola zahopiti v polon a potim stratiti Vtim protyagom majzhe 70 rokiv ispanci ne potikalisya v ci krayi Naselennya na ostrovah ozera Peten Ica i v navkolishnih lisah prodovzhuvalo shvidko zrostati za rahunok priplivu vtikachiv indianciv z ispanskih mayetkiv Yukatana Navit mirni maya z Tipu ta inshih prikordonnih z icami selish yaki ranishe prijnyali hristiyanstvo nezabarom rozirvali z novoyu religiyeyu i povernulisya do svoyih zvichnih poganskih bogiv Pidkorennya Pivdennogo Petenu Bilsh aktivno j vdalo prosuvalosya pidkorennya pivdennoyi chastini regionu Osnovu bulo zakladeno v chasi pohodiv Pedro de Alvarado Krim togo nepodalik prohodiv vazhlivij shlyah sho poyednuvav vice korolivstva Nova Ispaniya z ispanskimi volodinnyami u Centralnij Americi Vikoristovuyuchi protirichchya mizh plemenami maya konkistadoram do 1620 roku vdalos zmusiti plemena Pivdennogo Petenu viznati zverhnist korolya Ispaniyi V comu znachnu rol vidigrali propovidi domicikanskih chenciv misioneriv na choli iz Aleho de Montesom U 1628 roci tut vstanovleno bulo vladu ispanskoyi kolonialnoyi administraciyi Golovoyu nad plemenami manche ch ol ta mopan postavleno dominikanskogo chencya Fransisko Morana priiora mista Koban yakij pidporyadkovuvavsya gubernatoru Verapasa Moran stav provoditi politiku posilennya vijskovoyi prisutnosti v cih miscyah sho viklikalo nevdovolennya maya Do povstannya ostannih takozh sprovokuvali ica sho zdijsnyuvali pohodi syudi Zreshtoyu u 1633 roci vibuhnulo potuzhne povstannya yake z zusillyami vdalos togo zh roku pridushiti Pislya cogo rishennyam kolonialnoyi vladu manche ch ol bulo viseleno z vazhkodostupnih rajoniv j pereseleno blizhche do atlantichnogo uzberezhzhya U 1699 roci taka zh akciya zdijsnena vidnosno maya mopan z dzhungliv yih poselennya perenesli u rivnini zemli Pidkorennya Centralnogo Petenu Posilennya mogutnosti ica viklikalo gliboke zanepokoyennya u predstavnikiv katolickoyi cerkvi i kolonialnoyi vladi Nezalezhni pogani maya pidrivali prestizh ispanskoyi koroni i predstavlyali soboyu zagrozu ispanskim poselennyam na pivnochi Yukatan i na pivdni Gvatemala Krim togo v vodah Karibskogo morya suchasnij Beliz z yavilisya anglijski pirati yaki mogli vikoristovuvati nenavist maya do konkistadoriv v svoyih cilyah yak ce bulo zrobleno z indiancyami moskito na atlantichnomu uzberezhzhi Nikaragua i Gondurasu 1689 roku Rada Indij sankcionuvala zavoyuvannya icev Dlya ciyeyi meti bulo virisheno pobuduvati yakisnu dorogu mizh portom Kampeche na Yukatani i Gvatemaloyu i privesti po nij zbrojni zagoni z pivnochi i pivdnya Za kilka rokiv doroga bula zakinchena i v 1694 roci v pohid na Tayasal rushili ispanski vijska odnochasno z Yukatana i Gvatemali Yukatanskij zagin buv nezabarom atakovanij indiancyami kehache i vidmovivsya jti dali bez znachnih pidkriplen Na pivdni voyini icev zumili na dalnih pidstupah do svoyih volodin znishiti 49 ispanskih soldativ i 36 indianskih luchnikiv Pochatok sezonu doshiv ostatochno perekreslilo vsi plani ispanciv Gubernator Yukatana Martin de Ursua i Arismendi z 1692 roku virishiv nazavzhdi pokinchiti z nepokirnimi meshkancyami Tayasalya i priyednati do volodin ispanskoyi koroni ostannyu nezalezhnu derzhavu maya Protyagom 1695 roku ostatochno pidkoreno maya kehache U sichni 1696 roci bulo vidpravleno Pedro de Subijara z zagonom u 60 ispanciv ta blizko 200 indianciv yakij povinen buv znenacka zahopiti Tayasal Vtim cej plan ne vdavsya a Subijara zaznav porazki Rozumiyuchi sho golovna perevaga icev polyagaye v roztashuvanni yih stolici otochenij z usih bokiv vodami ozera i nayavnosti bezlichi bojovih chovniv zdatnih zustriti voroga v bud yakij tochci uzberezhzhya Martin de Ursua virishiv zbuduvati flot Gubernator nakazav dostaviti na beregi ozera Peten Ica materiali sporyadzhennya i osnashennya neobhidni dlya budivnictva velikih vesilnih suden Ves cej vantazh perenesli na svoyih spinah nosilniki indianci Oboz suprovodzhuvali ispanski soldati a takozh tesli i korabelni majstri Vodnochas ispanci zumili peretyagnuti na svij bik davnih soyuznikiv ica maya yalayin Ostanni vvazhali sho spivpracya z konkistadorami zabezpechit yim vnutrishnyu samostijnist 24 sichnya 1697 roku Ursua z vijskom u 235 ispanskih soldativ vijshov z Kampeche i rushiv na pivdennij shid 1 bereznya ispanska armiya v povnomu skladi vlashtuvalasya na berezi ozera Peten Ica zvivshi dlya bezpeki ukriplenij tabir U licheni dni buli spusheni na vodu velika galera i kilka chovniv dlya desantu 10 bereznya vid pristani Tayasal do ispanskogo taboru popryamuvalo bezlich chovniv Na pershij z nih majoriv bilij prapor Verhovnij zhrec maya icev i kilka vishih sanovnikiv vid imeni pravitelya zaproponuvali ispancyam mir i druzhbu Martin de Ursua prijnyav yih samim privitnim chinom i peredav Kaneku zaproshennya zustritisya na berezi ozera cherez dva dni dlya podalshih peremovin Posli otrimali shedri podarunki sokiri nozhi sklyani namista serezhki shovkovi strichki i zadovoleni pishli Konkistadori virishili sho ici gotovi bez krovoprolittya mirno pidkoritisya yim Vtim u priznachenij chas nihto ne z yavivsya Natomist proti ispanciv virushiv flot ica z suhodolu tabiv konkistadoriv atakuvali vijska Tayasalya Vtim nastannya temryavi perervalo bitvu 13 bereznya pislya netrivaloyi sutichki ispanci rozsiyali zagoni maya yaki nasampered buli nazhahani diyeyu vognepalnoyi zbroyi Nad golovnim hramom icev bulo vstanovleno korolivske znameno Pislya cogo znisheno usih idoliv i blizko 20 hramiv 14 bereznya novij ispanskij koloniyi nadali im ya Nuestra Senjora de los Remedios i San Pablo de Ica Poloneni pravitel icev Kanek i verhovnij zhrec Kin Kanek buli naverneni v hristiyansku viru i otrimali novi imena don Hose Pablo Kanek i don Fransisko Nikolas Kanek Shob zmicniti svoyu vladu konkistadori pospishili vidvesti oboh znatnih branciv do Meridi Pidkorennya Shidnogo Petenu U 1697 roci ispanski zagoni pislya netrivalogo oporu pidkorili mista maya kvoh Sakpeten Ishlu ta Toposhte Nezabarom pislya cogo vinik konflikt z maya yalayin sho ne bazhali vikonuvati vazhki obov yazki z goduvannya ispanskih soldativ ta predstavnikiv kolonialnoyi administraciyi Zreshtoyu u 1698 roci cih maya bulo pidkoreno a reshtki samostijnosti likvidovano DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispanske zavoyuvannya Petenu Scholes F and Roys R The Maya Chontal Indians of Acalan Tixchel Carnegie Institute of Washington Publication 560 Washington 1948 Elorza u Rada R de A narrative of the conquest of the province of the Itzas in New Spain Paris 1930 p 66 Prudence M Rice and Don S Rice eds The Kowoj Identity Migration and Geopolitics in Late Postclassic Peten Guatemala Boulder Colorado US University Press of Colorado pp 21 54 ISBN 978 0 87081 930 8 Pons Saez Nuria 1997 La Conquista del Lacandon Mexico Universidad Nacional Autonoma de Mexico ISBN 968 36 6150 5