цієї статті під сумнівом. |
|
Дру́га Іспа́нська респу́бліка — держава, яка існувала в період історії Іспанії між вигнанням короля Альфонса ХІІІ (14 квітня 1931 року) та перемогою військового повстання на чолі з генералом Франсіском Франко (капітуляція останніх республіканських сил 1 квітня 1939 року). У радянській історіографія цей період був відомий під назвою Іспанська революція 1931—1939 років.
Після поразки республіки ще до 1976 року діяв уряд Іспанської республіки в екзилі.
Перебіг подій
1931—1933 роки
12 квітня 1931 року відбулися вибори, на яких здобули перемогу прихильники республіки та антиклерикалісти. У виборах взяли участь 65 % громадян, 83 % голосів отримали республіканці, найбільшу фракцію створили соціалісти (116 місць зі 470)
14 квітня 1931 року короля Альфонсо ХІІІ було позбавлено влади. Протягом усіх етапів розвитку революції мало місце іноземне втручання, як на боці революційних, так і на боці контрреволюційних сил. Президентом країни став Алькалья Самора Нісето. У період від 14 квітня 1931 року до листопада 1933-го було проголошено конституцію, розпочато демократичні реформи, дозволена діяльність усіх політичних партій, внаслідок чого, зокрема, Комуністична партія Іспанії вийшла з підпілля.
Іспанія стала «демократичною республікою трудящих усіх класів, побудована на принципах свободи та справедливості». 44 статтею конституції було дозволено відчуження приватної власності й переведення в суспільну (з компенсацією). Було проголошено свободу слова, відділено церкву від держави, надано виборче право жінкам, дозволено розлучення. Дворяни були позбавлені всіх привілеїв. Також було змінено державну символіку. Гімн Рієго став державним гімном. Новий прапор складався з трьох горизонтальних смуг червоного, жовтого та фіолетового кольорів.
1933—1936 роки
Від листопада 1933 року до 16 лютого 1936 року відбулись події, що призвели до анулювання багатьох змін демократичного характеру попереднього періоду.
16 лютого відбулися вибори до кортесів, на яких перемогу одержав Народний фронт.
1936—1939 роки
Лівореспубліканський уряд Народного фронту відновив дію демократичних законів 1931—1933 років і проголосив аграрну реформу. Ці дії стимулювали об'єднання контрреволюційних сил і призвели до антиурядового заколоту.
Контрреволюційний заколот правих націоналістичних сил почався 17—18 липня 1936 року. На чолі його став Франсіско Франко, військовий і політичний діяч Іспанії.
Доволі швидко почалось втручання у внутрішні події Іспанії багатьох країн, що переслідували свої інтереси. Унаслідок цього антиурядовий заколот переріс у тривалу й криваву громадянську війну.
Результатом подій 1931—1939 років в Іспанії став авторитарний (диктаторський) режим, що проіснував до смерті Франко.
Примітки
Джерела
- Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 728 .
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Ispanska respublika La Segunda Republica EspanolaRespublika 1931 1939 Prapor GerbStolicya MadridMova i IspanskaPrezident 1931 1936 Alkalya Samora Niseto Manuel Asanya i DiasVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Druga Ispanska respublika Dru ga Ispa nska respu blika derzhava yaka isnuvala v period istoriyi Ispaniyi mizh vignannyam korolya Alfonsa HIII 14 kvitnya 1931 roku ta peremogoyu vijskovogo povstannya na choli z generalom Fransiskom Franko kapitulyaciya ostannih respublikanskih sil 1 kvitnya 1939 roku U radyanskij istoriografiya cej period buv vidomij pid nazvoyu Ispanska revolyuciya 1931 1939 rokiv Pislya porazki respubliki she do 1976 roku diyav uryad Ispanskoyi respubliki v ekzili Perebig podij1931 1933 roki 12 kvitnya 1931 roku vidbulisya vibori na yakih zdobuli peremogu prihilniki respubliki ta antiklerikalisti U viborah vzyali uchast 65 gromadyan 83 golosiv otrimali respublikanci najbilshu frakciyu stvorili socialisti 116 misc zi 470 14 kvitnya 1931 roku korolya Alfonso HIII bulo pozbavleno vladi Protyagom usih etapiv rozvitku revolyuciyi malo misce inozemne vtruchannya yak na boci revolyucijnih tak i na boci kontrrevolyucijnih sil Prezidentom krayini stav Alkalya Samora Niseto U period vid 14 kvitnya 1931 roku do listopada 1933 go bulo progolosheno konstituciyu rozpochato demokratichni reformi dozvolena diyalnist usih politichnih partij vnaslidok chogo zokrema Komunistichna partiya Ispaniyi vijshla z pidpillya Ispaniya stala demokratichnoyu respublikoyu trudyashih usih klasiv pobudovana na principah svobodi ta spravedlivosti 44 statteyu konstituciyi bulo dozvoleno vidchuzhennya privatnoyi vlasnosti j perevedennya v suspilnu z kompensaciyeyu Bulo progolosheno svobodu slova viddileno cerkvu vid derzhavi nadano viborche pravo zhinkam dozvoleno rozluchennya Dvoryani buli pozbavleni vsih privileyiv Takozh bulo zmineno derzhavnu simvoliku Gimn Riyego stav derzhavnim gimnom Novij prapor skladavsya z troh gorizontalnih smug chervonogo zhovtogo ta fioletovogo koloriv 1933 1936 roki Vid listopada 1933 roku do 16 lyutogo 1936 roku vidbulis podiyi sho prizveli do anulyuvannya bagatoh zmin demokratichnogo harakteru poperednogo periodu 16 lyutogo vidbulisya vibori do kortesiv na yakih peremogu oderzhav Narodnij front 1936 1939 roki Dokladnishe Gromadyanska vijna v Ispaniyi Livorespublikanskij uryad Narodnogo frontu vidnoviv diyu demokratichnih zakoniv 1931 1933 rokiv i progolosiv agrarnu reformu Ci diyi stimulyuvali ob yednannya kontrrevolyucijnih sil i prizveli do antiuryadovogo zakolotu Kontrrevolyucijnij zakolot pravih nacionalistichnih sil pochavsya 17 18 lipnya 1936 roku Na choli jogo stav Fransisko Franko vijskovij i politichnij diyach Ispaniyi Dovoli shvidko pochalos vtruchannya u vnutrishni podiyi Ispaniyi bagatoh krayin sho peresliduvali svoyi interesi Unaslidok cogo antiuryadovij zakolot pereris u trivalu j krivavu gromadyansku vijnu Rezultatom podij 1931 1939 rokiv v Ispaniyi stav avtoritarnij diktatorskij rezhim sho proisnuvav do smerti Franko PrimitkiDzherelaUkrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik V 3 h t Redkol A V Kudrickij vidp red ta in 2 ge vid K Golov red URE 1986 T 1 A Kalibr 752 s S 728 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi