Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ісаак Бекман 10 грудня 1588 Мідделбург Нідерланди 19 травня 1637 Дордрехт Нідерланди нідерландський механік математик і

Ісаак Бекман

Ісаак Бекман

Ісаак Бекман (10 грудня 1588, Мідделбург, Нідерланди — 19 травня 1637, Дордрехт, Нідерланди) — нідерландський механік, математик і натурфілософ, один з видатних діячів наукової революції XVII століття. До числа основних досягнень Бекмана належать одне з ранніх формулювань закону інерції, значна роль у відродженні атомізму, помітний внесок у поширення механістичного світогляду — філософського фундаменту класичної фізики. Бекман був одним з небагатьох учених початку XVII століття, які підтримували геліоцентричну систему світу і намагалися дати причинне пояснення руху планет.

Ісаак Бекман
Народився10 грудня 1588(1588-12-10)[1][2][…] або 1570[4]
Мідделбург, Зеландія, Голландська республіка[1]
Помер19 травня 1637(1637-05-19)[1][2][…] або 1637[4]
Дордрехт, Голландія, Голландська республіка
Країнаimage Голландська республіка
Діяльністьфілософ, математик, теоретик музики, фізик, науковець, лікар
Alma materЛейденський університет
d
Галузьфілософія[5] і натурфілософія[5]
Науковий керівникd[6]
Аспіранти, докторантиРене Декарт[7]
Йоган де Вітт[8]
image Ісаак Бекман у Вікісховищі

Життєпис

Ісаак Бекман народився в місті Мідделбург (Нідерланди, провінція Зеландія) в сім'ї переконаних кальвіністів. Після здобуття початкової освіти в рідному місті його відправлено для вивчення теології, літератури і математики в Лейден. Серед його вчителів були видатні вчені Вілеброрд Снеліус і Симон Стевін. Після завершення освіти деякий час займався бізнесом, заснувавши завод з виготовлення свічок, де також ставив різні фізичні досліди. 1616 року завод продано, і Бекман вирушив у місто Кан (Нормандія), де до 1618 року вивчав медицину. 1618 року деякий час жив у Бреді, де познайомився з Декартом, на якого справив значний вплив. У 1618—1619 роках Бекман був помічником ректора в місті Вере, де брав участь у астрономічних спостереженнях знаменитого астронома Філіпа ван Лансберга. Від 1619 до 1620 року працював помічником ректора в Утрехті. Від 1620 до 1627 року викладав у латинській школі в Роттердамі, де заснував технічний коледж («Collegium Mechanicum»). Від 1627 року аж до своєї смерті в 1637 році був ректором латинської школи в Дордрехті, де серед його учнів був, зокрема, видатний голландський державний діяч Йоган де Вітт.

Внесок у науку

Протягом життя Бекман роздумував про проблеми фізики, механіки, математики, натуральної філософії. Метод Бекмана полягав у поєднанні натурфілософських умоглядів, фізичних експериментів і широкого застосування математики до аналізу фізичних явищ. На початку XVII століття цей підхід був новаторським.

Результати досліджень Бекман не публікував, але заносив у особистий щоденник (так званий «Журнал»). 1644 року «Журнал» частково опублікував брат Бекмана. Подальше вивчення «журналу» в XX столітті показало, що Бекман практично повністю відкинув вчення Арістотеля, яке в той час все ще залишалося фундаментом фізики, і запропонував низку нових ідей, що зіграли значну роль в науковій революції XVII століття.

Атомізм

Бекман був одним з перших європейських учених, що відродив античні уявлення про атом.

Принцип інерції

Ще 1613 року Бекман відкинув середньовічну теорію імпетуса, згідно з якою причиною руху кинутих тіл є деяка сила (імпетус), вкладена в них зовнішнім джерелом. На його думку, тіло продовжує свій рух не тому, що на нього діє будь-яка сила (зовнішня або внутрішня). Досить того, щоб руху тіла ніщо не перешкоджало:

Камінь, кинутий рукою, зберігає рух не через дію деякої сили, яка його штовхає, не через острах порожнечі, але тому, що він не може не продовжити цього руху, який виник завдяки руці, що привела його в рух… будь-яка річ, приведена в рух, ніколи не зупиниться, якщо тільки на неї не діє зовнішня перешкода.

Це — одне з перших формулювань принципу інерції. Близькі формулювання були також у Галілео Галілея. Але навіть у своєму Діалозі про дві найголовніші системи світу (1632), описуючи кинуте тіло, Галілей неодноразово вживав терміни «вкладена сила» і «імпетус». Найпевніше, при цьому він мав на увазі просто швидкість або імпульс, проте чітко про неіснування імпетуса як особливої якості кинутого тіла він так і не заявив. Втім, на відміну від сучасних уявлень про інерцію, Бекман вважав, що прикладання сили не вимагає не тільки прямолінійний, але і рух по колу. Сучасне формулювання закону інерції запропонував Декарт, який розвинув погляди Бекмана і, ймовірно, перебував під його значним впливом.

Інші досягнення в галузі фізики

  • 1614 року Бекман з'ясував, що частота коливань натягнутої струни обернено пропорційна її довжині.
  • 1615 року відкрив закон витікання рідини з малого отвору у відкритій вертикальній посудині: швидкість рідини пропорційна квадратному кореню з висоти води в посудині. 1641 року цей закон перевідкрив Еванджеліста Торрічеллі, на честь якого він називається нині.
  • 1618 року, незалежно від Галілея, Бекман прийшов до висновку, що за вільного падіння швидкість зростає пропорційно часу, а не пройденому шляху, як вважала більшість його сучасників, серед яких Декарт. Використовуючи метод нескінченно малих величин, він установив, що пройдений за вільного падіння шлях пропорційний квадрату часу.
  • Вивчаючи роботу насоса, Бекман 1626 року прийшов до висновку, що принцип його дії пов'язаний не з [en]», як вважали прихильники Арістотеля, а з дією атмосферного тиску.

Космологія

Починаючи від 1616 року, Бекман підтримує геліоцентричну систему світу Коперника. Естетичні аргументи на її користь, які наводили багато інших геліоцентрістів того часу, Бекмана не цікавили. Він намагався дати фізичне обґрунтування центрального положення Сонця. Таким 1616 року був принцип економії енергії у Всесвіті. На його думку, світлова енергія, випромінювана зірками, досягає , де перевипромінюється Сонцем назад у напрямку зірок, тощо. Бекман навіть не виключав, що Сонце є не окремим небесним тілом, а лише областю концентрації світлової енергії, яку випускають зірки.

1628 року Бекман ознайомився з працями Кеплера. Він був вражений його спробою побудови динамічної теорії руху тіл Сонячної системи. Однак Бекман не був згоден з припущенням Кеплера про існування особливої сили, яка рухає планети, оскільки згідно з його принципом інерції будь-яке тіло, яке розпочало рух, не зупиниться, поки його не зупинить якась зовнішня сила. На його думку, цей принцип застосовний не тільки до земних тіл, але й до планет. Він вважав, що орбіти планет визначаються рівновагою двох сил: сили відштовхування від Сонця, яка виникає через тиск сонячних світлових променів, і сили тяжіння, яка виникає або через тиск променів зірок, або через сонячний магнетизм. Рівновага цих двох сил приводить до того, що планета утримується на певній відстані від Сонця. На думку Бекмана, всі рухи планет (зокрема й Землі) можна математично вивести з принципу інерції і законів руху світлових частинок, які випускає Сонце.

1631 року Бекман висловив припущення, що планети формуються з випарів Сонця. Тоді ж він захопився ідеями Галілея про припливи як доказ руху Землі, проте спробував врахувати той спостережуваний факт, що припливи пов'язані з рухом Місяця. На його думку, не Місяць викликає припливи, а навпаки, припливи в повітряній оболонці Землі викликають рух Місяця.

Якими б не були наївними космологічні теорії Бекмана з сучасної точки зору, це були одні з перших спроб дати причинне пояснення рухів небесних тіл виключно на основі принципів механіки. Підхід Бекмана міг мати значний вплив на розробку вихрової теорії планетних рухів Декарта.

Вплив

1618 року Бекман познайомився з Рене Декартом, який проходив військову службу в Бреді. Ймовірно, Бекман значно вплинув на формування Декарта як ученого. Не виключено, що такі досягнення Декарта, як внесок у розвиток механістичної філософії, відкриття принципу інерції в його сучасному формулюванні частково сягають корінням у його бесіди з нідерландським ученим. Декарт присвятив Бекману свій перший науковий твір, Трактат про музику (1618). Хоча в стосунках двох учених були періоди охолодження (переважно, з вини Декарта), вони листувались до кінця життя Бекмана. У 1628 і 1629 роках Декарт особисто відвідував Бекмана в Дордрехті.

До Бекмана приїжджали й інші видатні європейські вчені того часу. П'єр Ґассенді відвідав його 1629 року. Він називав Бекмана «найкращим філософом, якого він будь-коли зустрічав». 1630 року Бекмана відвідав Марен Мерсенн, який підтримував з ним також регулярне листування.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #122707613 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Isaac Beeckman — 2009.
    d:Track:Q1868372
  4. https://www.deutsche-biographie.de/sfz87126.html
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  9. Hooper, 1998, с. 149, 164.
  10. Hooper, 1998, с. 163.
  11. Hooper, 1998, с. 162, 170.
  12. Hooper, 1998, с. 163, 172.
  13. Hooper, 1998, с. 149.
  14. Arthur, 2007.
  15. Cohen, 1984, с. 123-127.
  16. Hooykaas R., 2012.
  17. Damerow et al., 1992, с. 11, 29.
  18. Dugas, 1955, с. 159.
  19. Vermij, 2002, с. 124.
  20. Schuster, 2005, с. 71-72.
  21. Vermij, 2002, с. 125.
  22. Vermij, 2002, с. 126.
  23. Schuster, 2005, с. 72.

Література

  • Григорьян А. Т. Механика от античности до наших дней. — М. : Наука, 1974.
  • Кирсанов В. С. Научная революция XVII века. — М. : Наука, 1987.
  • Яковлев В. И. Предыстория аналитической механики. — Ижевск : НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика», 2001.
  • Arthur R. Beeckman, Descartes and the Force of Motion // Journal of the History of Philosophy. — 2007. — Т. 45 (6 липня). — С. 1-28.
  • Berkel K. van. Isaac Beeckman on Matter and Motion: Mechanical Philosophy in the Making. — Philadelphia : Johns Hopkins University Press, 2013.
  • Boas M. The Establishment of the Mechanical Philosophy // Osiris. — 1952. — Т. 10 (6 липня). — С. 412-541. з джерела 17 травня 2021. Процитовано 17 травня 2021.
  • Cohen H. F. Quantifying Music: The Science of Music at the First Stage of Scientific Revolution 1580-1650. — New York : Springer, 1984.
  • De Buzon F. Beeckman, Descartes and Physico-Mathematics // in: The Mechanization of Natural Philosophy, Boston Studies in the Philosophy and History of Science. — Springer, 2013. — Т. 282 (6 липня). — С. 143-158. — . — DOI:10.1007/978-94-007-4345-8_6. з джерела 20 січня 2022. Процитовано 17 травня 2021.
  • Damerow P., Freudenthal G., McLaughlin P., Renn J. Exploring the Limits of Preclassical Mechanics. A Study of Conceptual Development in Early Modern Science: Free Fall and Compounded Motion in the Work of Descartes, Galileo and Beeckman. — Springer, 1992.
  • Dugas R. The history of mechanics. — Routlege & Kegan Paul, 1955.
  • Gaukroger S. The Emergence of a Scientific Culture: Science and the Shaping of Modernity 1210-1685. — Oxford University Press, 2007.
  • Hooper W. Inertial problems in Galileo's preinertial framework // The Cambridge Companion to Galileo / Ed. by P. Machamer. — 1998. — 6 липня. — С. 146-174. — DOI:10.1017/CCOL0521581788.005.[недоступне посилання з Ноябрь 2019]
  • Kubbinga H. H. The first "molecular" theory (1620): Isaac Beeckman (1588–1637) // Journal of Molecular Structure (Theochem). — 1988. — Т. 181 (6 липня). — С. 205-218.
  • Meli D. B. Thinking with Objects. The Transformation of Mechanics in the Seventeenth Century. — JHU Press, 2006.
  • Palisca C. V. Music and Science // Dictionary of the History of Ideas: Studies of Selected Pivotal Ideas / Ed. by P. P. Wiener. — 1973. — Т. 3 (6 липня). — . з джерела 27 листопада 2020. Процитовано 19 травня 2022.
  • Schuster J. A. 'Waterworld': Descartes’ Vortical Celestial Mechanics—A Gambit in the Natural Philosophical Contest of the Early Seventeenth Century // The Science of Nature in the Seventeenth Century: Patterns of Change in Early Modern Natural Philosophy / Ed. by P. Anstey and J. A. Schuster. — Dordrecht : Kluwer/Springer, 2005. — 6 липня. — С. 35-79.
  • Vermij R. [1] — Amsterdam : Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen, 2002. з джерела 24 травня 2021
  • Vermij R. Putting the earth in heaven. Philips Lansbergen, the early Dutch Copernicans and the mechanization of the world picture // Mechanics and cosmology in the medieval and early modern period / Ed. by M. Bucciantini, M. Camerota and S. Roux. — Firenze : Biblioteca di Nuncius studi e testi, 2007. — Т. 64 (6 липня). — С. 121—144.

Посилання

  • Hooykaas R. . Complete Dictionary of Scientific Biography (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  • Van Berkel K. Isaac Beeckman (PDF). Digital Library of the Royal Netherlands. Academy of Arts and Sciences (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2013. Процитовано 29 червня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Isaak Bekman 10 grudnya 1588 Middelburg Niderlandi 19 travnya 1637 Dordreht Niderlandi niderlandskij mehanik matematik i naturfilosof odin z vidatnih diyachiv naukovoyi revolyuciyi XVII stolittya Do chisla osnovnih dosyagnen Bekmana nalezhat odne z rannih formulyuvan zakonu inerciyi znachna rol u vidrodzhenni atomizmu pomitnij vnesok u poshirennya mehanistichnogo svitoglyadu filosofskogo fundamentu klasichnoyi fiziki Bekman buv odnim z nebagatoh uchenih pochatku XVII stolittya yaki pidtrimuvali geliocentrichnu sistemu svitu i namagalisya dati prichinne poyasnennya ruhu planet Isaak BekmanNarodivsya10 grudnya 1588 1588 12 10 1 2 abo 1570 4 Middelburg Zelandiya Gollandska respublika 1 Pomer19 travnya 1637 1637 05 19 1 2 abo 1637 4 Dordreht Gollandiya Gollandska respublikaKrayina Gollandska respublikaDiyalnistfilosof matematik teoretik muziki fizik naukovec likarAlma materLejdenskij universitet dGaluzfilosofiya 5 i naturfilosofiya 5 Naukovij kerivnikd 6 Aspiranti doktorantiRene Dekart 7 Jogan de Vitt 8 Isaak Bekman u VikishovishiZhittyepisIsaak Bekman narodivsya v misti Middelburg Niderlandi provinciya Zelandiya v sim yi perekonanih kalvinistiv Pislya zdobuttya pochatkovoyi osviti v ridnomu misti jogo vidpravleno dlya vivchennya teologiyi literaturi i matematiki v Lejden Sered jogo vchiteliv buli vidatni vcheni Vilebrord Snelius i Simon Stevin Pislya zavershennya osviti deyakij chas zajmavsya biznesom zasnuvavshi zavod z vigotovlennya svichok de takozh staviv rizni fizichni doslidi 1616 roku zavod prodano i Bekman virushiv u misto Kan Normandiya de do 1618 roku vivchav medicinu 1618 roku deyakij chas zhiv u Bredi de poznajomivsya z Dekartom na yakogo spraviv znachnij vpliv U 1618 1619 rokah Bekman buv pomichnikom rektora v misti Vere de brav uchast u astronomichnih sposterezhennyah znamenitogo astronoma Filipa van Lansberga Vid 1619 do 1620 roku pracyuvav pomichnikom rektora v Utrehti Vid 1620 do 1627 roku vikladav u latinskij shkoli v Rotterdami de zasnuvav tehnichnij koledzh Collegium Mechanicum Vid 1627 roku azh do svoyeyi smerti v 1637 roci buv rektorom latinskoyi shkoli v Dordrehti de sered jogo uchniv buv zokrema vidatnij gollandskij derzhavnij diyach Jogan de Vitt Vnesok u naukuProtyagom zhittya Bekman rozdumuvav pro problemi fiziki mehaniki matematiki naturalnoyi filosofiyi Metod Bekmana polyagav u poyednanni naturfilosofskih umoglyadiv fizichnih eksperimentiv i shirokogo zastosuvannya matematiki do analizu fizichnih yavish Na pochatku XVII stolittya cej pidhid buv novatorskim Rezultati doslidzhen Bekman ne publikuvav ale zanosiv u osobistij shodennik tak zvanij Zhurnal 1644 roku Zhurnal chastkovo opublikuvav brat Bekmana Podalshe vivchennya zhurnalu v XX stolitti pokazalo sho Bekman praktichno povnistyu vidkinuv vchennya Aristotelya yake v toj chas vse she zalishalosya fundamentom fiziki i zaproponuvav nizku novih idej sho zigrali znachnu rol v naukovij revolyuciyi XVII stolittya Atomizm Bekman buv odnim z pershih yevropejskih uchenih sho vidrodiv antichni uyavlennya pro atom Princip inerciyi She 1613 roku Bekman vidkinuv serednovichnu teoriyu impetusa zgidno z yakoyu prichinoyu ruhu kinutih til ye deyaka sila impetus vkladena v nih zovnishnim dzherelom Na jogo dumku tilo prodovzhuye svij ruh ne tomu sho na nogo diye bud yaka sila zovnishnya abo vnutrishnya Dosit togo shob ruhu tila nisho ne pereshkodzhalo Kamin kinutij rukoyu zberigaye ruh ne cherez diyu deyakoyi sili yaka jogo shtovhaye ne cherez ostrah porozhnechi ale tomu sho vin ne mozhe ne prodovzhiti cogo ruhu yakij vinik zavdyaki ruci sho privela jogo v ruh bud yaka rich privedena v ruh nikoli ne zupinitsya yaksho tilki na neyi ne diye zovnishnya pereshkoda Ce odne z pershih formulyuvan principu inerciyi Blizki formulyuvannya buli takozh u Galileo Galileya Ale navit u svoyemu Dialozi pro dvi najgolovnishi sistemi svitu 1632 opisuyuchi kinute tilo Galilej neodnorazovo vzhivav termini vkladena sila i impetus Najpevnishe pri comu vin mav na uvazi prosto shvidkist abo impuls prote chitko pro neisnuvannya impetusa yak osoblivoyi yakosti kinutogo tila vin tak i ne zayaviv Vtim na vidminu vid suchasnih uyavlen pro inerciyu Bekman vvazhav sho prikladannya sili ne vimagaye ne tilki pryamolinijnij ale i ruh po kolu Suchasne formulyuvannya zakonu inerciyi zaproponuvav Dekart yakij rozvinuv poglyadi Bekmana i jmovirno perebuvav pid jogo znachnim vplivom Inshi dosyagnennya v galuzi fiziki 1614 roku Bekman z yasuvav sho chastota kolivan natyagnutoyi struni oberneno proporcijna yiyi dovzhini 1615 roku vidkriv zakon vitikannya ridini z malogo otvoru u vidkritij vertikalnij posudini shvidkist ridini proporcijna kvadratnomu korenyu z visoti vodi v posudini 1641 roku cej zakon perevidkriv Evandzhelista Torrichelli na chest yakogo vin nazivayetsya nini 1618 roku nezalezhno vid Galileya Bekman prijshov do visnovku sho za vilnogo padinnya shvidkist zrostaye proporcijno chasu a ne projdenomu shlyahu yak vvazhala bilshist jogo suchasnikiv sered yakih Dekart Vikoristovuyuchi metod neskinchenno malih velichin vin ustanoviv sho projdenij za vilnogo padinnya shlyah proporcijnij kvadratu chasu Vivchayuchi robotu nasosa Bekman 1626 roku prijshov do visnovku sho princip jogo diyi pov yazanij ne z en yak vvazhali prihilniki Aristotelya a z diyeyu atmosfernogo tisku Kosmologiya Pochinayuchi vid 1616 roku Bekman pidtrimuye geliocentrichnu sistemu svitu Kopernika Estetichni argumenti na yiyi korist yaki navodili bagato inshih geliocentristiv togo chasu Bekmana ne cikavili Vin namagavsya dati fizichne obgruntuvannya centralnogo polozhennya Soncya Takim 1616 roku buv princip ekonomiyi energiyi u Vsesviti Na jogo dumku svitlova energiya viprominyuvana zirkami dosyagaye de pereviprominyuyetsya Soncem nazad u napryamku zirok tosho Bekman navit ne viklyuchav sho Sonce ye ne okremim nebesnim tilom a lishe oblastyu koncentraciyi svitlovoyi energiyi yaku vipuskayut zirki 1628 roku Bekman oznajomivsya z pracyami Keplera Vin buv vrazhenij jogo sproboyu pobudovi dinamichnoyi teoriyi ruhu til Sonyachnoyi sistemi Odnak Bekman ne buv zgoden z pripushennyam Keplera pro isnuvannya osoblivoyi sili yaka ruhaye planeti oskilki zgidno z jogo principom inerciyi bud yake tilo yake rozpochalo ruh ne zupinitsya poki jogo ne zupinit yakas zovnishnya sila Na jogo dumku cej princip zastosovnij ne tilki do zemnih til ale j do planet Vin vvazhav sho orbiti planet viznachayutsya rivnovagoyu dvoh sil sili vidshtovhuvannya vid Soncya yaka vinikaye cherez tisk sonyachnih svitlovih promeniv i sili tyazhinnya yaka vinikaye abo cherez tisk promeniv zirok abo cherez sonyachnij magnetizm Rivnovaga cih dvoh sil privodit do togo sho planeta utrimuyetsya na pevnij vidstani vid Soncya Na dumku Bekmana vsi ruhi planet zokrema j Zemli mozhna matematichno vivesti z principu inerciyi i zakoniv ruhu svitlovih chastinok yaki vipuskaye Sonce 1631 roku Bekman visloviv pripushennya sho planeti formuyutsya z vipariv Soncya Todi zh vin zahopivsya ideyami Galileya pro priplivi yak dokaz ruhu Zemli prote sprobuvav vrahuvati toj sposterezhuvanij fakt sho priplivi pov yazani z ruhom Misyacya Na jogo dumku ne Misyac viklikaye priplivi a navpaki priplivi v povitryanij obolonci Zemli viklikayut ruh Misyacya Yakimi b ne buli nayivnimi kosmologichni teoriyi Bekmana z suchasnoyi tochki zoru ce buli odni z pershih sprob dati prichinne poyasnennya ruhiv nebesnih til viklyuchno na osnovi principiv mehaniki Pidhid Bekmana mig mati znachnij vpliv na rozrobku vihrovoyi teoriyi planetnih ruhiv Dekarta Vpliv1618 roku Bekman poznajomivsya z Rene Dekartom yakij prohodiv vijskovu sluzhbu v Bredi Jmovirno Bekman znachno vplinuv na formuvannya Dekarta yak uchenogo Ne viklyucheno sho taki dosyagnennya Dekarta yak vnesok u rozvitok mehanistichnoyi filosofiyi vidkrittya principu inerciyi v jogo suchasnomu formulyuvanni chastkovo syagayut korinnyam u jogo besidi z niderlandskim uchenim Dekart prisvyativ Bekmanu svij pershij naukovij tvir Traktat pro muziku 1618 Hocha v stosunkah dvoh uchenih buli periodi oholodzhennya perevazhno z vini Dekarta voni listuvalis do kincya zhittya Bekmana U 1628 i 1629 rokah Dekart osobisto vidviduvav Bekmana v Dordrehti Do Bekmana priyizhdzhali j inshi vidatni yevropejski vcheni togo chasu P yer Gassendi vidvidav jogo 1629 roku Vin nazivav Bekmana najkrashim filosofom yakogo vin bud koli zustrichav 1630 roku Bekmana vidvidav Maren Mersenn yakij pidtrimuvav z nim takozh regulyarne listuvannya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 122707613 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Isaac Beeckman 2009 d Track Q1868372 https www deutsche biographie de sfz87126 html Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Hooper 1998 s 149 164 Hooper 1998 s 163 Hooper 1998 s 162 170 Hooper 1998 s 163 172 Hooper 1998 s 149 Arthur 2007 Cohen 1984 s 123 127 Hooykaas R 2012 Damerow et al 1992 s 11 29 Dugas 1955 s 159 Vermij 2002 s 124 Schuster 2005 s 71 72 Vermij 2002 s 125 Vermij 2002 s 126 Schuster 2005 s 72 LiteraturaGrigoryan A T Mehanika ot antichnosti do nashih dnej M Nauka 1974 Kirsanov V S Nauchnaya revolyuciya XVII veka M Nauka 1987 Yakovlev V I Predystoriya analiticheskoj mehaniki Izhevsk NIC Regulyarnaya i haoticheskaya dinamika 2001 Arthur R Beeckman Descartes and the Force of Motion Journal of the History of Philosophy 2007 T 45 6 lipnya S 1 28 Berkel K van Isaac Beeckman on Matter and Motion Mechanical Philosophy in the Making Philadelphia Johns Hopkins University Press 2013 Boas M The Establishment of the Mechanical Philosophy Osiris 1952 T 10 6 lipnya S 412 541 z dzherela 17 travnya 2021 Procitovano 17 travnya 2021 Cohen H F Quantifying Music The Science of Music at the First Stage of Scientific Revolution 1580 1650 New York Springer 1984 De Buzon F Beeckman Descartes and Physico Mathematics in The Mechanization of Natural Philosophy Boston Studies in the Philosophy and History of Science Springer 2013 T 282 6 lipnya S 143 158 ISBN 978 94 007 4344 1 DOI 10 1007 978 94 007 4345 8 6 z dzherela 20 sichnya 2022 Procitovano 17 travnya 2021 Damerow P Freudenthal G McLaughlin P Renn J Exploring the Limits of Preclassical Mechanics A Study of Conceptual Development in Early Modern Science Free Fall and Compounded Motion in the Work of Descartes Galileo and Beeckman Springer 1992 Dugas R The history of mechanics Routlege amp Kegan Paul 1955 Gaukroger S The Emergence of a Scientific Culture Science and the Shaping of Modernity 1210 1685 Oxford University Press 2007 Hooper W Inertial problems in Galileo s preinertial framework The Cambridge Companion to Galileo Ed by P Machamer 1998 6 lipnya S 146 174 DOI 10 1017 CCOL0521581788 005 nedostupne posilannya z Noyabr 2019 Kubbinga H H The first molecular theory 1620 Isaac Beeckman 1588 1637 Journal of Molecular Structure Theochem 1988 T 181 6 lipnya S 205 218 Meli D B Thinking with Objects The Transformation of Mechanics in the Seventeenth Century JHU Press 2006 Palisca C V Music and Science Dictionary of the History of Ideas Studies of Selected Pivotal Ideas Ed by P P Wiener 1973 T 3 6 lipnya ISBN 978 0 684 16424 3 z dzherela 27 listopada 2020 Procitovano 19 travnya 2022 Schuster J A Waterworld Descartes Vortical Celestial Mechanics A Gambit in the Natural Philosophical Contest of the Early Seventeenth Century The Science of Nature in the Seventeenth Century Patterns of Change in Early Modern Natural Philosophy Ed by P Anstey and J A Schuster Dordrecht Kluwer Springer 2005 6 lipnya S 35 79 Vermij R 1 Amsterdam Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen 2002 z dzherela 24 travnya 2021 Vermij R Putting the earth in heaven Philips Lansbergen the early Dutch Copernicans and the mechanization of the world picture Mechanics and cosmology in the medieval and early modern period Ed by M Bucciantini M Camerota and S Roux Firenze Biblioteca di Nuncius studi e testi 2007 T 64 6 lipnya S 121 144 PosilannyaHooykaas R Complete Dictionary of Scientific Biography angl Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 29 chervnya 2017 Van Berkel K Isaac Beeckman PDF Digital Library of the Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences angl Arhiv originalu PDF za 7 sichnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2017

Дата публікації:
Топ