Іро нія коха ння рос Ирония любви романтична комедія 2010 року спільного російсько казахського виробництва Режисер фільм

«Іро́нія коха́ння» (рос. Ирония любви) — романтична комедія 2010 року спільного російсько-казахського виробництва. Режисер фільму — Олександр Черняєв. У головних ролях знялися Олексій Чадов і Асель Сагатова.

Іронія кохання
Ирония любви
Жанр	романтична комедія
Режисер	Олександр Черняєв
Продюсер	Єрмек Аманшаєв Ренат Давлетьяров Олександр Котелевський
Сценарист	Даніяр Кумісбаєв Єржан Рустембеков Володимир Забалуєв
У головних ролях	Олексій Чадов Асель Сагатова
Оператор	Дмитро Мальцев
Композитор	Аркадій Укупнік
Кінокомпанія	Казахфільм Інтерфест
Тривалість	100 хв.
Мова	російська
Країна	Росія, Казахстан
Рік	2010
Кошторис	2 млн дол.
IMDb	ID 1601845

Прем'єра фільму в Україні відбулася 25 березня 2010 року. З 9 грудня 2014 року, після протестів громадськості, фільм заборонили до показу та розповсюдження в Україні через незаконні вчинки та антиукраїнські шовіністичні висловлювання актора фільму Івана Охлобистіна.

Сюжет

Головна героїня — Асель — донька багатого татуся, наречена казахського олігарха-Аліка, зустрічається з подругами Женею та Марією в кафе. Єдина, чого не вистачає Асель, як вона вважає, — це роботи на телебаченні. Подруга обіцяє влаштувати її на телебачення, якщо Асель закохає в себе першого, хто увійде в кафе. Тієї ж миті до кафе прямує Андрій Григор'єв-Аполлонов — співак гурту «Іванушкі-інтернешнл». Та йому телефонує розлючена дружина, тому він від'їжджає додому. Першим у кафе потрапляє мавпа, за якою біжить Іван — звичайний хлопець-невдаха, що тимчасово працює масажистом у збірної Казахстану з синхронного плавання. Тренер команди доручив Іванові купити його дочці мавпу, та тварина втекла від хлопця.

Асель почала переслідувати хлопця, дізналася його адресу у знайомого генерала і, зрештою, не знайшла нічого кращого, як врізатися своєю іномаркою в його машину. Та за кермом була мати Івана — найголовніша людина в його житті. Вона підняла галас, викликала міліцію. Генерал знову врятував Асель від ганьби, а дівчина й Іван почали проводити час разом.

На третьому побаченні Іван зізнався дівчині в коханні й запросив її на зустріч із його матір'ю. Його мати подарувала Аселі їхні родинні сережки й попросила дівчину не зраджувати хлопцеві.

Асель розповідала Іванові, що її ім'я схоже на головну героїню твору «Пурпурові вітрила», та сама вона в дитинстві мріяла про принця на білому коні.

Дівчина зрозуміла, що кохає Івана й не хоче виходити заміж за олігарха. Та її наречений в цей час повернувся в Москву, й журналістка, що давно ворогувала з Аселлю, повідомила йому, чим займалася наречена за його відсутності. Женя й Марія почали захищати подружку й пояснили нареченому, що це була просто гра.

Асель запросила Івана до свого помешкання й дала йому ключі. Та раніше за Адель туди потрапив Алік. Він пояснив Іванові, що Асель його обманула. Асель дізналася про це й наздогнала хлопця, та він не хотів їй вірити.

І ось, Асель крокує в білій сукні до свого нареченого Аліка. Та раптом на весіллі з'явився Іван в білому костюмі й на коні (як вона й мріяла в дитинстві) і забрав Асель із собою.

У головних ролях

Олексій Чадов — Іван;
Асель Сагатова — Асель. Виконавиця ролі так висловилася про свою героїню: „У ній є дух авантюризму, і в той же час вона романтична, тендітна, ніжна. Багатогранна дівчина: трішки стервозна, із хитринкою, при цьому вона може бути «білою й пухнастою». Думаю, кожна дівчина знайде в ній частинку себе.“
Єрік Жолжаксинов — Алік;
Ірина Розанова — мати Івана;
Ольга Орлова — Женя;
Наталія Рудова — Марія;
Фархад Абдраімов — тренер збірної;
Гоша Куценко — генерал;
Андрій Григор'єв-Аполлонов;
Олександр Самойленко — таксист;

Створення фільму

На прем'єрі кінофільму в Москві виконавець головної ролі Олексій Чадов висловив свою точку зору про «Іронію кохання»: «Мені здається, що така історія цілком могла статися в реальному житті — вона випромінює якесь світло, чесність, щирість. Будь-які відносини треба будувати на щирості, а Москва — таке місто, в якому деколи забувають про ці якості. Коли я прочитав сценарій, мені захотілося сказати дякую його героям».

Ренат Давлетьяров, продюсер фільму, також повідомив глядачів, що в «Іронії кохання» не слід шукати чогось складного: «Ми хотіли зняти простий фільм про кохання. За вікном весна, хочеться романтики, посмішок, гарного настрою. Хочеться прийти до кінотеатру й відпочити від проблем»

Касові збори

В Росії кінофільм отримав $4 026 141.

Кіноляпи

Коли Іван у кафе впав до ніг Асель, на дівчині були чорні туфлі, проте коли вона наздоганяла хлопця, туфлі були вже синіми;
У сцені, коли Іван вдома в Асель сховав її фотокартку, видно, що фотокартка виглядає з-під футболки. Пізніше, коли дівчина переглядала запис цього, фотокартку вже не видно.
У фінальній сцені на весіллі спочатку на руці Асель не було рукавички, проте потім вона з'явилася.

Критика та санкції

Кінокритика

На порталі KM.RU кінокритик Олександр Голубчіков відмітив, що в цілому фільм сподобався йому, та зробив акцент, що фільм здебільшого орієнтовано на «романтично налаштованих дівчин». Із недоліків фільму було відзначено озвучування «Іронії кохання».

Реакції в Казахстані

Депутат парламенту Бекболат Тлеухан вважає, що кінострічка «зачіпає гідність казахського народу…гідність і честь казахської жінки».

Його колега Нуртай Сабильянов також зауважив: найгірше те, що казахська дівчина в фільмі використала казахського бізнесмена й вийшла заміж за представника іншої нації. Цей фільм закликає жити за рахунок багатих бізнесменів-казахів, а виходити заміж за представників інших націй.

Заборона до показу в Україні

Докладніше: Бойкот російського кіно

З 9 грудня 2014 року Державне агентство України з питань кіно заборонило до показу та поширення в Україні фільм «Іронія кохання» разом із ще 70-ма фільмами та серіалами за участю Івана Охлобистіна. За повідомленням відомства, заборона пов'язана із антиукраїнськими шовіністичними вчинками Охлобистіна, а також порушенням ним заборони на в'їзд до України. Незадовго до цього за заборону протестували активісти, зокрема учасники кампанії «Бойкот російського кіно».

Примітки

http://interfest.ru/
http://kino-teatr.ua/uk/main/film/film_id/5500.phtml [ 23 квітня 2010 у Wayback Machine.] Кіно-Театр
http://www.spletnik.ru/events/18511-ironija-ljubvi-zvezdnaja-premera.html [ 26 березня 2010 у Wayback Machine.] Інтерв'ю Асель Сагатової на прем'єрі кінофільму (23/03/10) (рос.)
. Архів оригіналу за 26 березня 2010. Процитовано 9 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
http://www.film.ru/afisha/movie.asp?code=TEMPT^{[недоступне посилання]} Film.ru
http://kino.km.ru/magazin/view.asp?id=0A1105C461CB4EFEB30F8133F71E5E21^{[недоступне посилання з червня 2019]} KM.RU Рецензія кінокритика Олександра Голубчікова
. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Через Охлобистіна Держкіно заборонило «Даун Хаус», «Служебный роман. Наше время», «Generation П» (СПИСОК ФІЛЬМІВ) [ 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Телекритика. 09.12.2014
Держкіно заборонило 71 фільм з участю російського актора Охлобистіна (список) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода. 09.12.2014
Держкіно забороняє фільми Охлобистіна [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Державне агентство України з питань кіно. 09.12.2014
В Україні заборонили 71 фільм за участі Охлобистіна [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Ракурс. 09.12.2014

Посилання

Офіційний вебсайт [ 30 березня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про кінофільм.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ttp://interfest.ru/

[2] ttp://kino-teatr.ua/uk/main/film/film_id/5500.phtml [ 23 квітня 2010 у Wayback Machine.] Кіно-Театр

[3] ttp://www.spletnik.ru/events/18511-ironija-ljubvi-zvezdnaja-premera.html [ 26 березня 2010 у Wayback Machine.] Інтерв'ю Асель Сагатової на прем'єрі кінофільму (23/03/10) (рос.)

[4] . Архів оригіналу за 26 березня 2010. Процитовано 9 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[5] ttp://www.film.ru/afisha/movie.asp?code=TEMPT^{[недоступне посилання]} Film.ru

[6] ttp://kino.km.ru/magazin/view.asp?id=0A1105C461CB4EFEB30F8133F71E5E21^{[недоступне посилання з червня 2019]} KM.RU Рецензія кінокритика Олександра Голубчікова

[7] . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[8] Через Охлобистіна Держкіно заборонило «Даун Хаус», «Служебный роман. Наше время», «Generation П» (СПИСОК ФІЛЬМІВ) [ 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Телекритика. 09.12.2014

[9] Держкіно заборонило 71 фільм з участю російського актора Охлобистіна (список) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода. 09.12.2014

[10] Держкіно забороняє фільми Охлобистіна [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Державне агентство України з питань кіно. 09.12.2014

[11] В Україні заборонили 71 фільм за участі Охлобистіна [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Ракурс. 09.12.2014