Йоланда де Бар (кат. Violant de Bar ; бл. 1365, Північна Франція — 3 липня 1431, Барселона) — королева Арагонського королівства, дружина Хуана I Арагонського.
Іоланда де Бар | |
---|---|
Нині на посаді | |
Народився | 1365[1] невідомо |
Помер | 13 серпня 1431[2] Барселона, Іспанія[1] |
Похований | Королівський монастир Санта-Марія-де-Поблет |
Відомий як | монарх |
Країна | Арагонське королівство |
Батько | d[2] |
Мати | d[2] |
У шлюбі з | Хуан I[2] |
Діти | Іоланда Арагонська |
Релігія | католицтво |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Ранні роки
Іоланда була донькою герцога Бара Роберта I та його дружини Марії де Валуа (1344–1404). Її дідусем по батьковій лінії був Генріх IV де Бар, а по материнській — Іоанн II Французький.
Іоланда була восьмою з одинадцяти дітей герцога. Вона вийшла заміж у 1380 році у 15-річному віці за інфанта Хуана, герцога Жиронського, спадкоємець престолу Арагона, ставши таким чином герцогинею Жиронською та графинею Сервера.
Королева Арагона
У 1387 році чоловік Іоланда став королем Хуаном I Арагонським. Він часто хворів, тому Іоланда фактично керувала країною. Вона перетворила Арагонський двір на центр французької культури, особливу увагу приділяючи талановитим провансальським трубадурам.
Ще до сходження на престол Хуан і його брат, майбутній король Мартин I Арагонський, відмовлялися визнати четвертий шлюб свого батька Педро IV з Сибілою де Фортіа, оскільки він міг створити династичні проблеми, поставивши під загрозу права братів на престол.
Сибіла мала синів від зв'язку з Педро IV, але вони померли в дитинстві. Єдина донька, що вижила, Ізабелла Арагонська (1380–1424) за вказівкою Хуана I вийшла заміж за Хайме II Урхельського. Сібіла була поміщена під домашній арешт у Барселоні, де вона і залишалася все життя. До неї ставилися з повагою, але тримали під пильним наглядом.
Нащадки
Іоланда де Бар народила Хуану I шістьох дітей, але лише одна донька, Іоланда, дожила до повноліття.
- інфант Жак (1382–1388), герцог Жиронський і граф Сервера
- інфанта Іоланда Арагонська (1384–1442), видана заміж в 1400 році за Людовіка II Анжуйського, зіграла важливу роль в історії Франції в період Столітньої війни .
- інфант Фердинанд (1389–1389), герцог Жиронський і граф Сервера
- інфанта Хуана Арагонська (1392–1396)
- інфанта Антонія Арагонська (1392–1392)
- інфант Педро (1394–1394), герцог Жиронський і граф Сервера .
Вдовуюча королева
Після смерті Хуана I в 1396 році Іоланда присвятила себе вихованню їх єдиної Іоланди, що вижила.
Падчерка Іоланди Хуана, донька короля Хуана I від його першого шлюбу з Мате де Арманьяк, спробувала заявити свої права на престол Арагона. Але арагонські кортеси обрали королем брата Хуана I — сицилійського короля Мартина, який став королем під ім'ям Мартин I. Чоловік Хуани Матьє де Фуа, користуючись тим, що Мартин I був зайнятий придушенням повстання в Сицилії, спробував завоювати собі трон Арагона, покликавши на допомогу Іоанна Беррійського, але успіху не досяг і був розбитий.
Іоланда де Бар померла в Барселоні 13 серпня 1431 року на 67-му році життя.
Родовід
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1049835948 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- Earenfight, 2010, с. 50.
- Lanz, 2002, с. 59-60.
- McGlynn та Woodacre, 2014, с. 28.
- Rohr, Zita (2016), Playing the Catalan: The Rise of the Chess Queen; Queenship and Political Motherhood in Late Medieval Aragon and France, Virtuous or Villainess? The Image of the Royal Mother from the Early Medieval to the Early Modern Era, New York: Palgrave Macmillan US, с. 173—197, doi:10.1057/978-1-137-51315-1_9, ISBN
- Bratsch-Prince, Dawn (2006). The Politics of Self-Representation in the Letters of Violant de Bar (1365–1431). Medieval Encounters. 12 (1): 2—25. doi:10.1163/157006706777502505. ISSN 1380-7854.
- Bratsch-Prince, Dawn (1998). A Queen's Task: Violant de Bar and the Experience of Royal Motherhood in Fourteenth Century Aragon. La Coronica. 27: 21—34.
- Columbia, Alexandra Guerson; New College, University of Toronto Dana Wessell Lightfoot; University of Northern British (9 грудня 2019). Crises and Community: Catalan Jewish women and conversas in Girona, 1391–1420. TAMID. Revista Catalana Anual d’Estudis Hebraics. OCLC 1140783344.
- Prince, 1994, с. 300.
- Rohr, Zita Eva (2014). The Practice of Political Motherhood in Late Medieval France: Yolande Of Aragon, Bonne-Mere of France. The Image and Perception of Monarchy in Medieval and Early Modern Europe. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing. с. 23—47.
Джерела
- Earenfight, Theresa (2010). The King's Other Body: Maria of Castile and the Crown of Aragon. University of Pennsylvania Press.
- Lanz, Eukene Lacarra, ред. (2002). Marriage and Sexuality in Medieval and Early Modern Iberia. Routledge.
- McGlynn, Sean; Woodacre, Elena, ред. (2014). The Image and Perception of Monarchy in Medieval and Early Modern Europe. Cambridge Scholars Publishing.
- Prince, Dawn E. (1994). A Reappraisal of the Correspondence of Violant de Bar (1365-1431). Catalan Review. Liverpool University Press. 8 (1–2): 295-312. doi:10.3828/CATR.8.1.17.
- Иоанн, король Арагонии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Charles Cawley, Medieval Lands, France, Bar
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jolanda de Bar kat Violant de Bar bl 1365 Pivnichna Franciya 3 lipnya 1431 Barselona koroleva Aragonskogo korolivstva druzhina Huana I Aragonskogo Iolanda de BarIolanda de BarNini na posadiNarodivsya1365 1 nevidomoPomer13 serpnya 1431 1431 08 13 2 Barselona Ispaniya 1 PohovanijKorolivskij monastir Santa Mariya de PobletVidomij yakmonarhKrayinaAragonske korolivstvoBatkod 2 Matid 2 U shlyubi zHuan I 2 DitiIolanda AragonskaReligiyakatolictvo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Iolanda bula donkoyu gercoga Bara Roberta I ta jogo druzhini Mariyi de Valua 1344 1404 Yiyi didusem po batkovij liniyi buv Genrih IV de Bar a po materinskij Ioann II Francuzkij Iolanda bula vosmoyu z odinadcyati ditej gercoga Vona vijshla zamizh u 1380 roci u 15 richnomu vici za infanta Huana gercoga Zhironskogo spadkoyemec prestolu Aragona stavshi takim chinom gercogineyu Zhironskoyu ta grafineyu Servera Koroleva Aragona U 1387 roci cholovik Iolanda stav korolem Huanom I Aragonskim Vin chasto hvoriv tomu Iolanda faktichno keruvala krayinoyu Vona peretvorila Aragonskij dvir na centr francuzkoyi kulturi osoblivu uvagu pridilyayuchi talanovitim provansalskim trubaduram She do shodzhennya na prestol Huan i jogo brat majbutnij korol Martin I Aragonskij vidmovlyalisya viznati chetvertij shlyub svogo batka Pedro IV z Sibiloyu de Fortia oskilki vin mig stvoriti dinastichni problemi postavivshi pid zagrozu prava brativ na prestol Sibila mala siniv vid zv yazku z Pedro IV ale voni pomerli v ditinstvi Yedina donka sho vizhila Izabella Aragonska 1380 1424 za vkazivkoyu Huana I vijshla zamizh za Hajme II Urhelskogo Sibila bula pomishena pid domashnij aresht u Barseloni de vona i zalishalasya vse zhittya Do neyi stavilisya z povagoyu ale trimali pid pilnim naglyadom Nashadki Iolanda de Bar narodila Huanu I shistoh ditej ale lishe odna donka Iolanda dozhila do povnolittya infant Zhak 1382 1388 gercog Zhironskij i graf Servera infanta Iolanda Aragonska 1384 1442 vidana zamizh v 1400 roci za Lyudovika II Anzhujskogo zigrala vazhlivu rol v istoriyi Franciyi v period Stolitnoyi vijni infant Ferdinand 1389 1389 gercog Zhironskij i graf Servera infanta Huana Aragonska 1392 1396 infanta Antoniya Aragonska 1392 1392 infant Pedro 1394 1394 gercog Zhironskij i graf Servera Vdovuyucha koroleva Pislya smerti Huana I v 1396 roci Iolanda prisvyatila sebe vihovannyu yih yedinoyi Iolandi sho vizhila Padcherka Iolandi Huana donka korolya Huana I vid jogo pershogo shlyubu z Mate de Armanyak sprobuvala zayaviti svoyi prava na prestol Aragona Ale aragonski kortesi obrali korolem brata Huana I sicilijskogo korolya Martina yakij stav korolem pid im yam Martin I Cholovik Huani Matye de Fua koristuyuchis tim sho Martin I buv zajnyatij pridushennyam povstannya v Siciliyi sprobuvav zavoyuvati sobi tron Aragona poklikavshi na dopomogu Ioanna Berrijskogo ale uspihu ne dosyag i buv rozbitij Iolanda de Bar pomerla v Barseloni 13 serpnya 1431 roku na 67 mu roci zhittya RodovidPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1049835948 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Cawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families d Track Q13419312d Track Q49162812 Earenfight 2010 s 50 Lanz 2002 s 59 60 McGlynn ta Woodacre 2014 s 28 Rohr Zita 2016 Playing the Catalan The Rise of the Chess Queen Queenship and Political Motherhood in Late Medieval Aragon and France Virtuous or Villainess The Image of the Royal Mother from the Early Medieval to the Early Modern Era New York Palgrave Macmillan US s 173 197 doi 10 1057 978 1 137 51315 1 9 ISBN 978 1 137 51314 4 Bratsch Prince Dawn 2006 The Politics of Self Representation in the Letters of Violant de Bar 1365 1431 Medieval Encounters 12 1 2 25 doi 10 1163 157006706777502505 ISSN 1380 7854 Bratsch Prince Dawn 1998 A Queen s Task Violant de Bar and the Experience of Royal Motherhood in Fourteenth Century Aragon La Coronica 27 21 34 Columbia Alexandra Guerson New College University of Toronto Dana Wessell Lightfoot University of Northern British 9 grudnya 2019 Crises and Community Catalan Jewish women and conversas in Girona 1391 1420 TAMID Revista Catalana Anual d Estudis Hebraics OCLC 1140783344 Prince 1994 s 300 Rohr Zita Eva 2014 The Practice of Political Motherhood in Late Medieval France Yolande Of Aragon Bonne Mere of France The Image and Perception of Monarchy in Medieval and Early Modern Europe Newcastle upon Tyne Cambridge Scholars Publishing s 23 47 DzherelaEarenfight Theresa 2010 The King s Other Body Maria of Castile and the Crown of Aragon University of Pennsylvania Press Lanz Eukene Lacarra red 2002 Marriage and Sexuality in Medieval and Early Modern Iberia Routledge McGlynn Sean Woodacre Elena red 2014 The Image and Perception of Monarchy in Medieval and Early Modern Europe Cambridge Scholars Publishing Prince Dawn E 1994 A Reappraisal of the Correspondence of Violant de Bar 1365 1431 Catalan Review Liverpool University Press 8 1 2 295 312 doi 10 3828 CATR 8 1 17 Ioann korol Aragonii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaCharles Cawley Medieval Lands France Bar