У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Інфекція значення Інфе кція яку спричи нює герпесві рус люди ни 8 г

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інфекція (значення).

Інфе́кція, яку спричи́нює герпесві́рус люди́ни 8-го ти́пу — інфекційне захворювання, яке породжує герпесвірус людини 8-го типу (ГВЛ-8). Частим є перебіг у вигляді безсимптомної персистенції, однак ГВЛ-8 іноді зумовлює розвиток саркоми Капоші, рідше первинної лімфоми порожнин тіла (англ. Primary effusion lymphoma, body cavity lymphoma) і мультицентровий варіант хвороби Каслмена (англ. Castleman disease). Не виключається участь цього вірусу у низці інших хвороб, хоча у більшості з них причинний зв'язок з ГВЛ-8 поки не підтверджений. Одне з таких захворювань — множинна мієлома, так як було виявлено, що ГВЛ-8 спричинює розмноження заражених ним плазматичних клітин. Інші асоціації включають саркоїдоз, шкірну T-клітинну лімфому, базальну і сквамозно-клітинну карциному. Є повідомлення про те, що ГВЛ-8 може зумовлювати афебрільні (безгарячкові) захворювання, які супроводжуються лімфаденопатією, анемією, тромбоцитопенією, гепатитом у імунологічно скомпрометованих хворих.

Інфекція, яку спричинює герпесвірус людини 8-го типу
Поширена саркома Капоші — одна з хвороб, яку спричинює герпесвірус людини 8-го типу Поширена саркома Капоші — одна з хвороб, яку спричинює герпесвірус людини 8-го типу
Спеціальність	інфекційні хвороби і онкологія
Симптоми	саркома Капоші, лімфома, лімфоаденопатія, гепатомегалія, спленомегалія, асцит, ^d, гарячка, схуднення, анорексія, анасарка, набряк^[d], гепатит, тромбоцитопенія і висип
Причини	^d
Метод діагностики	фізикальне обстеження, ІФА, вестерн-блот, ПЛР, КТ, МРТ і біопсія
Ведення	хімієтерапія, моноклональні антитіла і противірусні препарати
Препарати	ритуксимаб і ганцикловір
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	B33 C46 C83 D36 R59
	9140/39678/3
OMIM	148000
DiseasesDB	33904, 2165 і 7105
MedlinePlus	000661
eMedicine	med/1218 derm/203 oph/481

Історія дослідження

^[en] — першовідкривач даного виду саркоми.

Поштовхом до досліджень вірусу явилися певні наукові припущення, які були зроблені під час вивчення перебігу саркоми Капоші. У 1872 році дерматолог угорського походження ^[en] (Австро-Угорська імперія) вперше описав агресивну пігментовану ідіопатичну саркому шкіри, яка зараз відома як саркома Капоші. Тривалий час її вважали незвичайною пухлиною, яка виникає в середземноморського населення і осіб східноєвропейського походження, поки не стало ясно, що вона насправді досить поширена по всій Африці на південь від Сахари. Це привело до припущення, що ця пухлина може бути спричинена вірусом. З появою пандемії ВІЛ-інфекції на початку 1980-х, сталося раптове вибухоподібне підвищення захворюваності на саркому Капоші у чоловіків, які практикують секс із чоловіками та бісексуальних хворих на ВІЛ-інфекцію. Ретельний аналіз епідеміологічних даних дав можливість групі американських епідеміологів лікарям з Центрів по контролю за захворюваннями (CDC) США на чолі з В. Берал зробити припущення, що саркома Капоші зумовлена невідомим вірусом, який передається статевим шляхом. Він рідко спричинює пухлину у імунокомпетентних осіб, але з появою імунодефіциту саркоматоз швидко проявляється. А в 1994 р. американка тайванського походження, вірусолог та патолог Ю. Чжан разом з своїм чоловіком, епідеміологом та вірусологом П. Муром в 1994 р. підтвердили це припущення, відкривши невідомий до цього герпесвірус людини, чітко пов'язаний з саркомою Капоші. Вони ідентифікували два нових фрагмента ДНК, отриманих з пухлинної тканини, які були гомологічні γ-герпесвірусу, який нині класифікований як герпесвірус людини 8-го типу (ГВЛ-8). В 1954-56 рр. американський патолог ^[en] описав гігантську гіперплазію лімфатичних вузлів, яку потім назвали хворобою Каслмена. Після відкриття ГВЛ-8 виявили, що варіант цієї хвороби (англ. HHV-8-associated Multicentric Castleman disease) спричинює саме цей вірус. В 1995 р. також було виявлено, що одним з чинників виникнення так званих лімфом порожнин тіла є ГВЛ-8.

Етіологія

Герпесвірус людини 8-го типу

3D картина окремих органел і процесу кодування
у герпесвірусу людини 8-го типу

Класифікація вірусів

Група:	I
Ряд:
Родина:	Herpesviridae
Підродина:
Рід:
Вид:	Human herpesvirus 8

ГВЛ-8 (HHV-8, ще одна назва, яка циркулює у медичній літературі — СКАГВ — асоційований з саркомою Капоші герпесвірус) належить до роду Rhadinovirus, підродини Gammaherpesvirinae, родини Herpesviridae. Він є одним з 7 відомих на даний момент доказаних . ГВЛ-8 містить велику дволанцюжкову ДНК. Має геном, який складається з 165 тисяч триплетів нуклеїнових кислот. Вірус має численні гени, зокрема які кодують ферментзв'язуючий білок, інтерлейкін IL-6, інтерферон, білки синтезу ДНК дигідрофолатредуктази, тимідинкінази, тимідилат синтетази, ДНК-полімерази та багато інших. Жоден відомий інший онкогенний вірус людини не містить такого набору генів.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Герпесвіруси.

Епідеміологічні особливості

Джерело і резервуар інфекції

Джерелом і резервуаром є людина.

Механізми і фактори передачі

Передача ГВЛ-8 може відбувається різними шляхами, але переважає статевий шлях передачі, а також через слину. Це підтверджується виявленням вірусу у відповідних секретах, а також у лімфоцитах периферичної крові. В Африці, де існує ендемічна форма саркоми Капоші, інфікування ГВЛ-8 відбувається зазвичай в дитинстві нестатевим шляхом, відносно високий рівень інфікування в період становлення сексуальної активності. Перинатальний шлях передачі відзначено у країнах Африки, на острові Сардинія. Виявлено варіації ГВЛ-8-інфекції, пов'язані з географічними і соціоекономічними факторами.

Сприйнятливість

Сероепідеміологічні дослідження демонструють високі рівні захворюваності саркомою Капоші в країнах Африки, особливо Центральної, низькі — в США, Японії та в деяких північних європейських країнах, середні — в більшості середземноморських країн. Раніше саркома Капоші була рідкісною патологією, її частота складала менше 0,06 на 100 тис. переважно літніх людей, поки не появилася епідемія ВІЛ-інфекції. Натепер частота виникнення саркоми Капоші у ВІЛ-інфікованих гомосексуальних чоловіків складає 15-20 %. Захворюваність на ГВЛ-8-асоційований мультицентровий варіант хвороби Каслмена і первинну лімфому порожнин тіла всюди незначна.

Патогенез

Клітини лімфоми плевральної порожнини у плевральному ексудаті при мікроскопічному дослідженні (забарвлення ^[en], збільшення у 400 разів.).

Надлишкове вивільнення цитокінів, особливо IL-6, є ведучим патогенетичним механізмом розвитку уражень при інфекції, яку спричинює ГВЛ-8. Сам вірус проявлає плазмобластичні, приховані у здорової людини, властивості лімфатичних вузлів — при їх роздратуванні ГВЛ-8 досить швидко стартує канцерогенез. У більшості випадків ВГЛ-8-асоційованого мультицентрового варіанту хвороби Каслмена, саркоми Капоші присутнім в організмі є ВІЛ, який знижує імунітет і дає змогу реалізуватися канцероматозним потенціалам ГВЛ-8. Пошкодження лімфатичних вузлів і дисфункції органів при хворобі Каслмена спричинені гіперсекрецією цитокінів, хоча деякі пацієнти мають нормальний рівень IL-6, при тому є в них залізодефіцитна микроцитарна анемія. В них немає ГВЛ-8, скоріше за все цей ідіопатичний безвірусний варіант хвороби Каслмена виникає через соматичні мутації. При ГВЛ-8-асоційованому варіанті виникає ангіофолікулярна гіперплазія лімфовузлів (лімфоїдна гамартома).

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Саркома Капоші.

Клінічні прояви

Класифікація

У МКХ-10 немає окремого коду для шифрування цієї хвороби. Можливе класифікування ГВЛ-8-інфекції до «Інших вірусних хвороб, некласифікованих в інших рубриках» (В33). У розділі II «Неоплазми» виділяють блок «Саркома Капоші» (С46), в якому вирізняють додатково різні її локалізації. Первинна лімфома порожнин тіла класифікується у «Інші нефолікулярні лімфоми» (С83.8). Хвороба Каслмена класифікується до «Неуточненого збільшення лімфатичних вузлів» (R59.9).

Первинна інфекція

У імунокомпетентних дітей рідко зустрічається в регіонах з низькою поширеністю ГВЛ-8 серед дорослих. Первинна інфекція перебігає зазвичай безсимптомно. Однак описана така клінічна форма первинної інфекції у здорових дітей, яка перебігає у вигляді гострого захворювання з гарячкою, (макуло-папульозним висипом), фарингітом. Як вважають, це є результатом сильної імунної відповіді на ГВЛ-8.

Маніфестація у дорослих

Однак ГВЛ-8 виявляється насамперед у хворих на саркому Капоші, при лімфомах порожнин тіла, мультіцентровому варіанті хвороби Каслмена, пов'язаному с ГВЛ-8, і при ушкодженнях шкіри реципієнтів трансплантатів.

Саркома Капоші

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Саркома Капоші.

Лімфоми порожнин тіла

При лімфомах порожнин тіла відбувається розвиток лімфатичної пухлини з В-лімфоцитів у просвіті плеври або перикарду. Окрім ГВЛ-8 у таких хворих виділяють часто ще (ГВЛ-4) та ВІЛ.

Мультицентровий варіант хвороби Каслмена, пов'язаний з ГВЛ-8

При цьому виникає інтенсивне запалення, генералізована лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, накопичення рідини у порожнинах аж до анасарки, з наявністю плеврального випоту, асциту, в подальшому, з наростанням поліорганної недостатності і смертю захворілого. Найчастішими симптомами є гарячка, нічні поти, втрата апетиту, ваги. Гострі прояви можуть нагадувати вірусні захворювання, автоімунні хвороби, гематологічні злоякісні новоутворення і, навіть, сепсис.

Діагностика

Ураження внутрішніх органів при хворобі Каслмена (рентгенівська комп'ютерна томографія).

Для діагностики ГВЛ-8-інфекції переважно використовують серологічні дослідження і ПЛР. ДНК вірусу може бути виявлене в тканині саркоми Капоші, в мононуклеарах периферичної крові. Для виявлення антитіл проти антигенів ВГЛ-8 розроблені різні серологічні методи, перш за все ІФА, імуноблотинг, . Деякі сироватки від здорових людей містять антитіла, які перехресно реагують з антигенами ГВЛ-4 і можуть привести до хибнопозитивних результатів. При діагностиці також використовують інструментальні методи дослідження (КТ, МРТ тощо), біопсію лімфатичних вузлів. Біоптат має бути перевірений на латентно зв'язаний ядерний антиген ГВЛ-8 (LANA) імуногістохімічним методом або на ДНК вірусу в ПЛР.

Лікування

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Саркома Капоші.

На сьогодні немає всесвітньостандартизованої терапії для лікування мультіцентрового варіанту хвороби Каслмена, пов'язаного з ГВЛ-8. Методи лікування міняються залежно від активності ГВЛ-8 на момент початку терапії, тому важливо є визначення кількісного вірусного навантаження в ПЛР. Для лікування цього варіанту рекомендують ритуксимаб, ганцикловір та хіміотерапію. Через те, що часто хвороба перебігає спільно з ВІЛ-інфекцією, то є необхідність проводити атиретровірусну терапію, притаманну для лікування ВІЛ-інфекції. особливо на стадії СНІДу. Лімфоми порожнин тіла надзвичайно стійки до хіміотерапії та часто призводять до смерті. Сиролімус був запропонований як варіант лікування в цій ситуації.^[]

Див. також

Герпесвірусні інфекції

Примітки

Kaposi M (1872). «Idiopathic multiple pigmented sarcoma of the skin». Arch. Dermatol. Syphil. 4: 265-73.
Beral V, Peterman TA, Berkelman RL, Jaffe HW (1990). «Kaposi's sarcoma among persons with AIDS: a sexually transmitted infection?». Lancet 335 (8682): 123-8
Chang, Y.; Cesarman, E.; Pessin, M. S.; Lee, F.; Culpepper, J.; Knowles, D. M.; Moore, P. S. (1994). «Identification of herpesvirus-like DNA sequences in AIDS-associated Kaposi's sarcoma». Science 266 (5192): 1865—1869
Moore PS, Chang Y (May 1995). «Detection of herpesvirus-like DNA sequences in Kaposi's sarcoma in patients with and without HIV infection». The New England Journal of Medicine 332 (18): 1181-5.
Castleman B, Iverson L, Menendez VP (1956). «Localized mediastinal lymphnode hyperplasia resembling thymoma». Cancer 9 (4): 822-30.
Aoki Y, Yarchoan R, Wyvill K, Okamoto S, Little RF, Tosato G (April 2001). «Detection of viral interleukin-6 in Kaposi sarcoma-associated herpesvirus-linked disorders». Blood 97 (7): 2173-6.
Fajgenbaum, David; van Rhee, Frits; Nabel, Chris (May 8, 2014). «HHV-8-negative, idiopathic multicentric Castleman disease: novel insights into biology, pathogenesis, and therapy». Blood 123 (19): 2924-33.
Cesarman, E.; Chang, Y.; Moore, P. S.; Said, J. W.; Knowles, D. M. (1995). «Kaposi's Sarcoma-Associated Herpesvirus-Like DNA Sequences in AIDS-Related Body-Cavity-Based Lymphomas». New England Journal of Medicine 332 (18): 1186—1191.
Boshoff, C.; Weiss, R. (2002). «Aids-related malignancies». Nature Reviews Cancer 2 (5): 373—382.
Sprinz E, Jeffman M, Liedke P, Putten A, Schwartsmann G (February 2004). «Successful treatment of AIDS-related Castleman disease following the administration of highly active antiretroviral therapy (HAART)». Ann. Oncol. 15 (2): 356-8.

Джерела

Edelman DC (2005). «Human herpesvirus 8 — A novel human pathogen». Virology Journal 2: 78. (англ.)
Castleman disease. Mayo Clinic. 2010-02-03 [1] [ 2 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Chen YB, Rahemtullah A, Hochberg E (May 2007). «Primary effusion lymphoma». Oncologist 12 (5): 569-76. (англ.)
Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 322—324

[1] Kaposi M (1872). «Idiopathic multiple pigmented sarcoma of the skin». Arch. Dermatol. Syphil. 4: 265-73.

[2] Beral V, Peterman TA, Berkelman RL, Jaffe HW (1990). «Kaposi's sarcoma among persons with AIDS: a sexually transmitted infection?». Lancet 335 (8682): 123-8

[3] Chang, Y.; Cesarman, E.; Pessin, M. S.; Lee, F.; Culpepper, J.; Knowles, D. M.; Moore, P. S. (1994). «Identification of herpesvirus-like DNA sequences in AIDS-associated Kaposi's sarcoma». Science 266 (5192): 1865—1869

[4] Moore PS, Chang Y (May 1995). «Detection of herpesvirus-like DNA sequences in Kaposi's sarcoma in patients with and without HIV infection». The New England Journal of Medicine 332 (18): 1181-5.

[5] Castleman B, Iverson L, Menendez VP (1956). «Localized mediastinal lymphnode hyperplasia resembling thymoma». Cancer 9 (4): 822-30.

[6] Aoki Y, Yarchoan R, Wyvill K, Okamoto S, Little RF, Tosato G (April 2001). «Detection of viral interleukin-6 in Kaposi sarcoma-associated herpesvirus-linked disorders». Blood 97 (7): 2173-6.

[7] Fajgenbaum, David; van Rhee, Frits; Nabel, Chris (May 8, 2014). «HHV-8-negative, idiopathic multicentric Castleman disease: novel insights into biology, pathogenesis, and therapy». Blood 123 (19): 2924-33.

[8] Cesarman, E.; Chang, Y.; Moore, P. S.; Said, J. W.; Knowles, D. M. (1995). «Kaposi's Sarcoma-Associated Herpesvirus-Like DNA Sequences in AIDS-Related Body-Cavity-Based Lymphomas». New England Journal of Medicine 332 (18): 1186—1191.

[9] Boshoff, C.; Weiss, R. (2002). «Aids-related malignancies». Nature Reviews Cancer 2 (5): 373—382.

[10] Sprinz E, Jeffman M, Liedke P, Putten A, Schwartsmann G (February 2004). «Successful treatment of AIDS-related Castleman disease following the administration of highly active antiretroviral therapy (HAART)». Ann. Oncol. 15 (2): 356-8.