Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інтерметалі чні сполу ки інтерметале ві сполуки металі ди інтерметаліди рос интерметаллиды англ intermetallic compound н

Інтерметал

Інтерметал

Інтерметалі́чні сполу́ки (інтерметале́ві сполуки, металі́ди, інтерметаліди) (рос. интерметаллиды, англ. intermetallic (compound), нім. Intermetalliden pl) — це хімічні сполуки між металами, які утворюються в результаті взаємодії компонентів при сплавлені, конденсації з пари, а також при реакціях у твердому стані внаслідок взаємної дифузії (при хіміко-термічній обробці), при розпаді пересиченого твердого розчину одного металу в іншому, в результаті інтенсивної пластичної деформації при механоактивації.

image
Cr11Ge19

Основні риси

Міжметалічна хімічна сполука двох або кількох металів, в якій атоми металів сполучені металічними зв'язками. У кристалічній ґратці металіду кожен метал створює свою підґратку, ніби вставлені одна в одну, і тому металід існує лише у певній області концентрацій компонентів, границі якої залежать від атомних радіусів, електронегативностей, потенціалів йонізації атомів металів. Склад таких сполук часто не відповідає формальній валентності компонентів, не завжди витримуються закони сталості складу й простих кратних співвідношень (напр., Ag5Sr). Структура їх визначається відношенням числа валентних електронів до числа атомів у елементарній комірці. Використовуються як магнітні матеріали, надпровідники, входять до складу жаростійких, високоміцних матеріалів.

Для інтерметалідів характерний переважно металічний тип хімічного зв'язку та специфічні металічні властивості. Однак серед них є також солеподібні сполуки з йоним зв'язком (Mg2Si, Mg2Ge), з проміжним — йоно-металічним (Ni2In) і ковалентно-металічним (NiAs), а також (рідше) з ковалентним зв'язком. Інтерметалічні сполуки відрізняються від сплавів упорядкованістю розташування атомів у кристалічній ґратці.

Розрізняють інтерметаліди постійного складу — дальтоніди та змінного складу — бертоліди.

Структура

Кристалічна структура інтерметалічних сполук залежить від геометричних та електронних факторів атомів і є стійкою в межах, що визначаються складом, температурою і тиском (області гомогенності). Серед інтерметалідів слід виділяти електронні сполуки (фази Юм-Розері), з щільно упакованими структурами (фази Лавеса, Франка-Каспера, Новотного), фази Зинтля (іонні сполуки). Головний та визначальний фактор в утворенні фаз Юм-Розері — це електронна концентрація n, яка дорівнює відношенню числа валентних електронів до числа атомів в кристалічній ґратці. Наприклад, фази системи Cu-Zn: CuZn (n=3/2), Cu5Zn3 (n=21/13), CuZn3 (n=7/4). Для фаз Лавеса визначальним є також розмірний або геометричний фактор rA/rB, який визначає щільність упаковки структури. Ці фази (MgCu2, MgZn2, MgNi2) виникають при взаємодії атомів, для яких відношення rA/rB є близьким до 1.22 (на практиці 1.1-1.4). Фази Зинтля (Zintl) є продуктом реакції між лужними, лужноземельними металами та елементами 13, 14, 15 або 16 груп. Наприклад, K8In11, Na2Tl, Na7Sn12, Ba3Si4, Sr11Cd6Sb12.

Інтерметаліди постійного (точкового) складу — надструктури (ZrNiAl, CeCo3B2, NdMo2Fe11, Mg6Cu16Si7). Тверді розчини та фази заміщення (Ag2-xAlx), віднімання (Ni1-xAl) та включення (гідриди, карбіди, нітриди).

Класифікація Пірсона основана на виявленні найхарактерніших щільних і плоских (або майже плоских) сіток і послідовностей їх укладання у структурах сполук. В основі систематики Крип'якевича лежать координаційні характеристики (поліедри) атомів меншого розміру.

Властивості

Фізичні та хімічні властивості інтерметалідів залежать більше від природи хімічного зв'язку, ніж від структури. Іонні інтерметаліди мають властивості, характерні для солей: високу температуру плавлення, занижену (у порівнянні з металічним типом) електропровідність, існування на діаграмах стану вузьких областей гомогенності. Для інтерметалідів із металічним типом зв'язку характерні властивості металів, наприклад, здатність до пластичної деформації. Все ж таки багато інтерметалідів характеризуються низькою пластичністю і надають крихкості сплавам.

Застосування

Магнітні матеріали — SmCo5, Fe3Ni, MnCu2Al, Nd2Fe14B.

Надпровідники — Nb3Sn, Nb3Ge, V3Si.

Напівпровідники — GaAs, CrSi2, Mg2Sn.

Акумулятори водню — LaNi5, CeMg12.

Меркуриди AuHg2, Au2Hg, Au3Hg застосовуються для вилучення золота.

Див. також

Джерела

Посилання

  • ІНТЕРМЕТАЛІ́ДИ ТА МАТЕРІА́ЛИ НА Ї́ХНІЙ ОСНО́ВІ [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Intermetali chni spolu ki intermetale vi spoluki metali di intermetalidi ros intermetallidy angl intermetallic compound nim Intermetalliden pl ce himichni spoluki mizh metalami yaki utvoryuyutsya v rezultati vzayemodiyi komponentiv pri splavleni kondensaciyi z pari a takozh pri reakciyah u tverdomu stani vnaslidok vzayemnoyi difuziyi pri himiko termichnij obrobci pri rozpadi peresichenogo tverdogo rozchinu odnogo metalu v inshomu v rezultati intensivnoyi plastichnoyi deformaciyi pri mehanoaktivaciyi Cr11Ge19Osnovni risiMizhmetalichna himichna spoluka dvoh abo kilkoh metaliv v yakij atomi metaliv spolucheni metalichnimi zv yazkami U kristalichnij gratci metalidu kozhen metal stvoryuye svoyu pidgratku nibi vstavleni odna v odnu i tomu metalid isnuye lishe u pevnij oblasti koncentracij komponentiv granici yakoyi zalezhat vid atomnih radiusiv elektronegativnostej potencialiv jonizaciyi atomiv metaliv Sklad takih spoluk chasto ne vidpovidaye formalnij valentnosti komponentiv ne zavzhdi vitrimuyutsya zakoni stalosti skladu j prostih kratnih spivvidnoshen napr Ag5Sr Struktura yih viznachayetsya vidnoshennyam chisla valentnih elektroniv do chisla atomiv u elementarnij komirci Vikoristovuyutsya yak magnitni materiali nadprovidniki vhodyat do skladu zharostijkih visokomicnih materialiv Dlya intermetalidiv harakternij perevazhno metalichnij tip himichnogo zv yazku ta specifichni metalichni vlastivosti Odnak sered nih ye takozh solepodibni spoluki z jonim zv yazkom Mg2Si Mg2Ge z promizhnim jono metalichnim Ni2In i kovalentno metalichnim NiAs a takozh ridshe z kovalentnim zv yazkom Intermetalichni spoluki vidriznyayutsya vid splaviv uporyadkovanistyu roztashuvannya atomiv u kristalichnij gratci Rozriznyayut intermetalidi postijnogo skladu daltonidi ta zminnogo skladu bertolidi StrukturaKristalichna struktura intermetalichnih spoluk zalezhit vid geometrichnih ta elektronnih faktoriv atomiv i ye stijkoyu v mezhah sho viznachayutsya skladom temperaturoyu i tiskom oblasti gomogennosti Sered intermetalidiv slid vidilyati elektronni spoluki fazi Yum Rozeri z shilno upakovanimi strukturami fazi Lavesa Franka Kaspera Novotnogo fazi Zintlya ionni spoluki Golovnij ta viznachalnij faktor v utvorenni faz Yum Rozeri ce elektronna koncentraciya n yaka dorivnyuye vidnoshennyu chisla valentnih elektroniv do chisla atomiv v kristalichnij gratci Napriklad fazi sistemi Cu Zn CuZn n 3 2 Cu5Zn3 n 21 13 CuZn3 n 7 4 Dlya faz Lavesa viznachalnim ye takozh rozmirnij abo geometrichnij faktor rA rB yakij viznachaye shilnist upakovki strukturi Ci fazi MgCu2 MgZn2 MgNi2 vinikayut pri vzayemodiyi atomiv dlya yakih vidnoshennya rA rB ye blizkim do 1 22 na praktici 1 1 1 4 Fazi Zintlya Zintl ye produktom reakciyi mizh luzhnimi luzhnozemelnimi metalami ta elementami 13 14 15 abo 16 grup Napriklad K8In11 Na2Tl Na7Sn12 Ba3Si4 Sr11Cd6Sb12 Intermetalidi postijnogo tochkovogo skladu nadstrukturi ZrNiAl CeCo3B2 NdMo2Fe11 Mg6Cu16Si7 Tverdi rozchini ta fazi zamishennya Ag2 xAlx vidnimannya Ni1 xAl ta vklyuchennya gidridi karbidi nitridi Klasifikaciya Pirsona osnovana na viyavlenni najharakternishih shilnih i ploskih abo majzhe ploskih sitok i poslidovnostej yih ukladannya u strukturah spoluk V osnovi sistematiki Krip yakevicha lezhat koordinacijni harakteristiki poliedri atomiv menshogo rozmiru VlastivostiFizichni ta himichni vlastivosti intermetalidiv zalezhat bilshe vid prirodi himichnogo zv yazku nizh vid strukturi Ionni intermetalidi mayut vlastivosti harakterni dlya solej visoku temperaturu plavlennya zanizhenu u porivnyanni z metalichnim tipom elektroprovidnist isnuvannya na diagramah stanu vuzkih oblastej gomogennosti Dlya intermetalidiv iz metalichnim tipom zv yazku harakterni vlastivosti metaliv napriklad zdatnist do plastichnoyi deformaciyi Vse zh taki bagato intermetalidiv harakterizuyutsya nizkoyu plastichnistyu i nadayut krihkosti splavam ZastosuvannyaMagnitni materiali SmCo5 Fe3Ni MnCu2Al Nd2Fe14B Nadprovidniki Nb3Sn Nb3Ge V3Si Napivprovidniki GaAs CrSi2 Mg2Sn Akumulyatori vodnyu LaNi5 CeMg12 Merkuridi AuHg2 Au2Hg Au3Hg zastosovuyutsya dlya viluchennya zolota Div takozhIntermetalichna faza Intermetalidi u pripoyah Prirodni intermetalidiDzherelaUkrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1986 T 1 A Kalibr 752 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Kripyakevich P I Strukturnye tipy intermetallicheskih soedinenij M Nauka 1977 Bokij G B Kristallohimiya M Nauka 1971 PosilannyaINTERMETALI DI TA MATERIA LI NA Yi HNIJ OSNO VI 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU

Дата публікації:
Топ