Ця стаття не містить . (червень 2012) |
Інтеракція (від англ. interaction < лат. inter + activus — діючий) — безпосередня міжособистісна взаємодія («обмін символами»), найважливішою особливістю котрої визнається здатність людини «приймати на себе роль іншої».
Теорії
Теорія символічного інтеракціонізму
Сформулював її американський філософ і соціолог Джордж Мід (1863–1931), який заперечував, що поведінка людей — це пасивна реакція на винагороду чи покарання. Розглядаючи вчинки людини як соціальну поведінку, засновану на комунікації, в якій вона реагує не тільки на дії, але й на наміри інших людей, Мід виділив два типи дій: значущі й незначущі. Для усвідомлення мотивів дії людини слід уявити себе в її ролі. Значущі події набувають символічного значення, коли поняття, дія чи предмет символізують або виражають зміст іншого поняття, дії або предмета. А взаємодія між людьми є безперервним діалогом, у процесі якого вони спостерігають, осмислюють наміри один одного та реагують на них.[]
Етнометодологія
Вона тісно пов'язана з теорією символічного інтеракціонізму. Згідно з нею найважливішим чинником міжособистісної комунікації є прийняті на віру правила, що регулюють взаємодію між людьми. Конкретні стереотипи впливають на інших людей незалежно від того, якого значення вони їм надають. Так у контексті соціальних структур (наприклад, структури влади) формуються договірні значення.
Теорія драматичного підходу
В її основі принципи управління враженнями у соціальній взаємодії. Розглядає соціальні ситуації як мініатюрні драматичні спектаклі: люди діють подібно до акторів на сцені, створюючи певне враження. Її автор Ервінг Гоффман виходив з того, що люди самі створюють ситуації, щоб виразити символічні значення, за допомогою яких вони справляють гарне враження на інших.
Теорія соціальної дії
Один із засновників її Толкотт Парсонс вважав, що орієнтації діяльного індивіда мають дві моделі модифікації: мотиваційну і ціннісну. Мотиваційна спрямована на бажання і плани індивіда, а значить, на задоволення або незадоволення його потреб. Ціннісна орієнтація належить до тих аспектів орієнтації особи, що зв'язують її з дотриманням певних норм і стандартів. Для Парсонса саме норма забезпечує досягнення мети індивіда, який, орієнтуючись на неї, оцінює вчинки та очікування іншого індивіда. Важливим при цьому є механізм включення індивідуальної діяльності в суспільство під впливом нормативного характеру орієнтації дії. Суть такої нормативності полягає у відповідності очікувань і дій індивіда очікуванням і діям оточуючих людей, у спрямуванні його поведінки на відповідність груповим нормам. Ця відповідність досягається мотиваційною інтеграцією, що виникає внаслідок набуття особистістю певних ціннісних якостей, якими характеризується групова свідомість.
Джерела
Городяненко[] Соціологія[] [] (2008)
Посилання
- Інтеракція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 427.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2012 Interakciya vid angl interaction lt lat inter activus diyuchij bezposerednya mizhosobistisna vzayemodiya obmin simvolami najvazhlivishoyu osoblivistyu kotroyi viznayetsya zdatnist lyudini prijmati na sebe rol inshoyi TeoriyiTeoriya simvolichnogo interakcionizmuSformulyuvav yiyi amerikanskij filosof i sociolog Dzhordzh Mid 1863 1931 yakij zaperechuvav sho povedinka lyudej ce pasivna reakciya na vinagorodu chi pokarannya Rozglyadayuchi vchinki lyudini yak socialnu povedinku zasnovanu na komunikaciyi v yakij vona reaguye ne tilki na diyi ale j na namiri inshih lyudej Mid vidiliv dva tipi dij znachushi j neznachushi Dlya usvidomlennya motiviv diyi lyudini slid uyaviti sebe v yiyi roli Znachushi podiyi nabuvayut simvolichnogo znachennya koli ponyattya diya chi predmet simvolizuyut abo virazhayut zmist inshogo ponyattya diyi abo predmeta A vzayemodiya mizh lyudmi ye bezperervnim dialogom u procesi yakogo voni sposterigayut osmislyuyut namiri odin odnogo ta reaguyut na nih dzherelo EtnometodologiyaVona tisno pov yazana z teoriyeyu simvolichnogo interakcionizmu Zgidno z neyu najvazhlivishim chinnikom mizhosobistisnoyi komunikaciyi ye prijnyati na viru pravila sho regulyuyut vzayemodiyu mizh lyudmi Konkretni stereotipi vplivayut na inshih lyudej nezalezhno vid togo yakogo znachennya voni yim nadayut Tak u konteksti socialnih struktur napriklad strukturi vladi formuyutsya dogovirni znachennya Teoriya dramatichnogo pidhoduV yiyi osnovi principi upravlinnya vrazhennyami u socialnij vzayemodiyi Rozglyadaye socialni situaciyi yak miniatyurni dramatichni spektakli lyudi diyut podibno do aktoriv na sceni stvoryuyuchi pevne vrazhennya Yiyi avtor Erving Goffman vihodiv z togo sho lyudi sami stvoryuyut situaciyi shob viraziti simvolichni znachennya za dopomogoyu yakih voni spravlyayut garne vrazhennya na inshih Teoriya socialnoyi diyiOdin iz zasnovnikiv yiyi Tolkott Parsons vvazhav sho oriyentaciyi diyalnogo individa mayut dvi modeli modifikaciyi motivacijnu i cinnisnu Motivacijna spryamovana na bazhannya i plani individa a znachit na zadovolennya abo nezadovolennya jogo potreb Cinnisna oriyentaciya nalezhit do tih aspektiv oriyentaciyi osobi sho zv yazuyut yiyi z dotrimannyam pevnih norm i standartiv Dlya Parsonsa same norma zabezpechuye dosyagnennya meti individa yakij oriyentuyuchis na neyi ocinyuye vchinki ta ochikuvannya inshogo individa Vazhlivim pri comu ye mehanizm vklyuchennya individualnoyi diyalnosti v suspilstvo pid vplivom normativnogo harakteru oriyentaciyi diyi Sut takoyi normativnosti polyagaye u vidpovidnosti ochikuvan i dij individa ochikuvannyam i diyam otochuyuchih lyudej u spryamuvanni jogo povedinki na vidpovidnist grupovim normam Cya vidpovidnist dosyagayetsya motivacijnoyu integraciyeyu sho vinikaye vnaslidok nabuttya osobististyu pevnih cinnisnih yakostej yakimi harakterizuyetsya grupova svidomist DzherelaGorodyanenko hto Sociologiya sho de 2008 PosilannyaInterakciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 427