Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України — науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України, провідна українська наукова установа з проблем сходознавства. Розташований в місті Києві на вулиці Михайла Грушевського, 4.
| Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
 | ||||
| Приміщення Інституту | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 22 жовтня 1991 | |||
| Приналежність | НАН України | |||
Контакт | ||||
| Ключові особи | Кіктенко Віктор Олексійович | |||
| Країна |  Україна | |||
| Адреса | 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 4 | |||
| Тип | інститут | |||
| Вебсторінка | oriental-studies.org.ua | |||
Мапа | ||||
 Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України у Вікісховищі | ||||
Інститут сходознавства засновано постановою Президії Академії наук УРСР № 278 від 22 жовтня 1991 року. Його було названо на честь українського сходознавця Агатангела Кримського.
Свою наукову діяльність Інститут здійснює відповідно до Статуту установи, затвердженого 12 травня 2003 року (реєстраційний № 17/1088), Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Постанов Президії Національної академії наук України.
Перший директор Інституту — всесвітньо відомий сходознавець академік Омелян Пріцак.
Структура
Відділ Азіатсько-Тихоокеанського регіону
Провідна наукова установа, що займається вивченням історії та різних аспектів сучасного розвитку країн Східної, Південної та Південно-Східної Азії. Даний підрозділ як відділ Далекого Сходу почав своє існування з моменту створення Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України у 1991 р., проте у 1996 р. припинив своє існування через брак фінансування та недостатнє кадрове забезпечення. У 2004 р. відбулось відновлення роботи відділу Далекого Сходу, який у 2018 р. було перейменовано на відділ Азіатсько-Тихоокеанського регіону
Відділ Близького та Середнього Сходу
Функціонує у складі Інституту сходознавства з початку його існування. У 2000–2014 рр. мав назву відділу класичного Сходу. Згідно з баченням засновника Інституту акад. О. Й. Пріцака, традиційне сходознавство, тобто фундаментальні дослідження з історії країн і народів Сходу та східної філології, мало становити основний напрям діяльності Інституту. Тому з самого початку роботу відділу було зосереджено на джерелах східного походження і літературній спадщини народів Сходу.
Об’єктом дослідження співробітників відділу традиційно виступають сакральні тексти Сходу, оригінальні історичні джерела східними мовами (арабською, гебрайською, тюркськими, давньоєгипетською), східні рукописи та пам’ятки матеріальної культури.
Основними напрямами досліджень відділу є: виявлення, вивчення, підготовка до видання пам’яток писемності народів Близького та Середнього Сходу, які зберігаються в українських архівних та бібліотечних фондах; дослідження та опис пам’яток матеріальної культури, які зберігаються в музейних фондах України; академічний переклад пам’яток східної писемності; дослідження корпусу автентичних релігійно-доктринальних текстів авраамітичних релігій, їхньої рецепції, інтерпретації та лінгвістичних особливостей; дослідження та публікація коментованих перекладів корпусу давньоєгипетських релігійних текстів, пам’яток і документів із колекцій давньоєгипетських артефактів України та зарубіжжя; дослідження проблематики мов, літератур, історії, культури, релігії народів Близького та Середнього Сходу на матеріалі оригінальних джерел східними мовами.
Відділ Сучасного Сходу
Від моменту створення Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України (1991 р.) напрямок досліджень проблем сучасного Сходу розглядався як один із пріоритетних. Відділ сучасного Сходу,необхідність якого усвідомлювалася ще на етапі розробки концепції Інституту сходознавства під керівництвом академіка О. Й. Пріцака (1919‑2006), виник як спеціалізований підрозділ, що мав би опікуватися актуальною проблематикою суспільно-політичного та економічного розвитку країн Азії, пошуком оптимальних моделей встановлення й розвитку партнерських відносин між незалежною Україною та країнами Сходу. Тоді відділ очолив Владислав Володимирович Седнєв (1947–2007) – один із ініціаторів створення Інституту сходознавства, досвідчений український китаєзнавець, експерт з питань зовнішньої політики КНР та українсько-китайських відносин.
Важливим досягненням відділу стало започаткування журналу «Близькосхідний кур’єр» (1994–1998) – спеціалізованого періодичного видання, на сторінках якого висвітлювалися актуальні питання суспільно-політичного, економічного, культурного розвитку країн Близького Сходу. Колишній завідувач відділу Сучасного Сходу нині очолює Інститут стратегічних досліджень
Напрямки діяльності
Головними напрямами діяльності установи є:
- історія сходознавства в Україні і наукова спадщина видатних українських сходознавців, передусім академіка А. Ю. Кримського;
- історія, мови, матеріальна і духовна спадщина народів Близького і Середнього Сходу, Кавказу та Євразійського степу;
- історія, мови, матеріальна і духовна спадщина народів Далекого Сходу, Південної та Південно-Східної Азії;
- суспільно-політичний, економічний, культурний розвиток народів сучасного Сходу.
У структурі Інституту працюють 4 наукові відділи: Близького та Середнього Сходу, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, сучасного Сходу, Євразійського степу, а також відділ видань та інформації, музей-садиба академіка А. Ю. Кримського (м. Звенигородка) і наукова бібліотека, у якій представлені вітчизняні і зарубіжні видання зі сходознавства — єгиптології, арабістики, гебраїстики, японознавства, китаїстики, індології та тюркології. Інститут проводить щорічну міжнародну конференцію «Сходознавчі читання А. Кримського».
Інститут має чотири друковані органи: щоквартальний науковий журнал «Східний світ», збірник наукових статей «Сходознавство», щоквартальний науковий журнал "Китаєзнавчі дослідження" та Інформаційно-аналітичний бюлетень.
Видання
Монографії
- Кіктенко В.О. Історія українського китаєзнавства (XVIII – Початок XXI століття). - Вид. 2-ге, доп. - Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2021. - 484 с. - ISBN: 978-966-992-641-8 ;
- Леся Українка. Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 10. «Стародавня історія східних народів». Конспекти. Виписки з книг. Нотатки та інше Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021. — 528 с., 56 с. іл. , (Т. 10) ;
- Кіктенко В. О. «Школа Джозефа Нідема»: дискусії навколо китайської науки та цивілізації : монографія. Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2020. — 412 с. УДК 101:001+008(510) ;
- Бубенок О. Б. Хозари в історії Східної Європи. К. : Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2019. – 316 с.: 6 іл. ;
- Бубенок О. Б. Адиги у Північному Причорномор’ї. Київ: Наукова думка. 2019, 416 с. (Ум. друк. арк. 26) ;
Переклади джерел
- “Путешествие патриарха Антиохийского Макария”. Киевский список рукописи Павла Алеппского. Петрова Ю.І. (пер., ком.) К.: Институт востоковедения им. А.Е. Крымского НАН Украины, 2015. – 268 с. ;
- Лу Юй. «Чайний канон». / Переклад Гобової Є.В. Видавництво «Сафран», 2019 р., Ум. друк. арк. 2,2. – 120 с. ;
- Бгаґавадґіта. / Переклад із санскриту, післямова та довідковий апарат Дмитра Бурби. Науковий редактор: Юрій Завгородній. Відповідальний редактор: Андрій Накорчевський. Харків, Фоліо, 2020. – 144 с. ;
Збірники документів
- Середа О. Г. Османсько-українська дипломатія в документах XVII–XVIII ст.
Київ, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського; Стамбульський університет, 2019. – 176 с. Вид. 2-ге. (Ум. друк. арк. 14,42) ;
Періодичні видання
Директори інституту
- Омелян Пріцак (1991—2001);
- Матвєєва Леся Василівна (2001—2012);
- (2012—2013);
- Богомолов Олександр Вікторович (2013—2021);
- Кіктенко Віктор Олексійович (2021—);
Джерела та література
- Л. В. Матвєєва, Л. Ф. Шепель. Інститут сходознавства імені А. Кримського НАН України [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 499. — .
- Ковалевський А. Вивчення Сходу в Харківському університеті та Харкові у XVIII–XX віках // Антологія літератур Сходу / Упоряд., вступ. ст. та приміт. А. П. Ковалівський; Відп. ред. В. І. Астахов. Харків: Видавництво ХДУ, 1961. C. 90–92.
- Рибалкін В. С. Як відроджувався “Східний світ” // Східний світ. 2008. № 3. C. 74–76.
- Циганкова Е. Сходознавчі установи в Україні: Радянський період. К.: Критика, 2007. С. 160–163.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- Офіційний сайт Інституту стратегічних досліджень.
- Кіктенко В.О. Історія українського китаєзнавства (XVIII – Початок XXI століття).
- Леся Українка. Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 10.
- Кіктенко В. О. «Школа Джозефа Нідема»: дискусії навколо китайської науки та цивілізації: монографія.
- Бубенок О. Б. Хозари в історії Східної Європи.
- Бубенок О. Б. Адиги у Північному Причорномор’ї.
- “Путешествие патриарха Антиохийского Макария”. Киевский список рукописи Павла Алеппского.
- Лу Юй. «Чайний канон».
- Бгаґавадґіта.
- Середа О. Г. Османсько-українська дипломатія в документах XVII–XVIII ст.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini naukovo doslidnij institut Viddilennya istoriyi filosofiyi ta prava NAN Ukrayini providna ukrayinska naukova ustanova z problem shodoznavstva Roztashovanij v misti Kiyevi na vulici Mihajla Grushevskogo 4 Institut shodoznavstva imeni Agatangela Krimskogo Primishennya InstitutuPrimishennya Institutu Osnovni dani Zasnovano 22 zhovtnya 1991 Prinalezhnist NAN Ukrayini Kontakt Klyuchovi osobi Kiktenko Viktor OleksijovichKrayina UkrayinaAdresa 01001 m Kiyiv vul Mihajla Grushevskogo 4Tip institutVebstorinka oriental studies org ua Mapa Institut shodoznavstva imeni A Yu Krimskogo NAN Ukrayini u Vikishovishi Institut shodoznavstva zasnovano postanovoyu Prezidiyi Akademiyi nauk URSR 278 vid 22 zhovtnya 1991 roku Jogo bulo nazvano na chest ukrayinskogo shodoznavcya Agatangela Krimskogo Svoyu naukovu diyalnist Institut zdijsnyuye vidpovidno do Statutu ustanovi zatverdzhenogo 12 travnya 2003 roku reyestracijnij 17 1088 Zakonu Ukrayini Pro naukovu i naukovo tehnichnu diyalnist Postanov Prezidiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Pershij direktor Institutu vsesvitno vidomij shodoznavec akademik Omelyan Pricak StrukturaViddil Aziatsko Tihookeanskogo regionu Providna naukova ustanova sho zajmayetsya vivchennyam istoriyi ta riznih aspektiv suchasnogo rozvitku krayin Shidnoyi Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Danij pidrozdil yak viddil Dalekogo Shodu pochav svoye isnuvannya z momentu stvorennya Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini u 1991 r prote u 1996 r pripiniv svoye isnuvannya cherez brak finansuvannya ta nedostatnye kadrove zabezpechennya U 2004 r vidbulos vidnovlennya roboti viddilu Dalekogo Shodu yakij u 2018 r bulo perejmenovano na viddil Aziatsko Tihookeanskogo regionu Viddil Blizkogo ta Serednogo Shodu Funkcionuye u skladi Institutu shodoznavstva z pochatku jogo isnuvannya U 2000 2014 rr mav nazvu viddilu klasichnogo Shodu Zgidno z bachennyam zasnovnika Institutu akad O J Pricaka tradicijne shodoznavstvo tobto fundamentalni doslidzhennya z istoriyi krayin i narodiv Shodu ta shidnoyi filologiyi malo stanoviti osnovnij napryam diyalnosti Institutu Tomu z samogo pochatku robotu viddilu bulo zoseredzheno na dzherelah shidnogo pohodzhennya i literaturnij spadshini narodiv Shodu Ob yektom doslidzhennya spivrobitnikiv viddilu tradicijno vistupayut sakralni teksti Shodu originalni istorichni dzherela shidnimi movami arabskoyu gebrajskoyu tyurkskimi davnoyegipetskoyu shidni rukopisi ta pam yatki materialnoyi kulturi Osnovnimi napryamami doslidzhen viddilu ye viyavlennya vivchennya pidgotovka do vidannya pam yatok pisemnosti narodiv Blizkogo ta Serednogo Shodu yaki zberigayutsya v ukrayinskih arhivnih ta bibliotechnih fondah doslidzhennya ta opis pam yatok materialnoyi kulturi yaki zberigayutsya v muzejnih fondah Ukrayini akademichnij pereklad pam yatok shidnoyi pisemnosti doslidzhennya korpusu avtentichnih religijno doktrinalnih tekstiv avraamitichnih religij yihnoyi recepciyi interpretaciyi ta lingvistichnih osoblivostej doslidzhennya ta publikaciya komentovanih perekladiv korpusu davnoyegipetskih religijnih tekstiv pam yatok i dokumentiv iz kolekcij davnoyegipetskih artefaktiv Ukrayini ta zarubizhzhya doslidzhennya problematiki mov literatur istoriyi kulturi religiyi narodiv Blizkogo ta Serednogo Shodu na materiali originalnih dzherel shidnimi movami Viddil Suchasnogo Shodu Vid momentu stvorennya Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 1991 r napryamok doslidzhen problem suchasnogo Shodu rozglyadavsya yak odin iz prioritetnih Viddil suchasnogo Shodu neobhidnist yakogo usvidomlyuvalasya she na etapi rozrobki koncepciyi Institutu shodoznavstva pid kerivnictvom akademika O J Pricaka 1919 2006 vinik yak specializovanij pidrozdil sho mav bi opikuvatisya aktualnoyu problematikoyu suspilno politichnogo ta ekonomichnogo rozvitku krayin Aziyi poshukom optimalnih modelej vstanovlennya j rozvitku partnerskih vidnosin mizh nezalezhnoyu Ukrayinoyu ta krayinami Shodu Todi viddil ocholiv Vladislav Volodimirovich Sednyev 1947 2007 odin iz iniciatoriv stvorennya Institutu shodoznavstva dosvidchenij ukrayinskij kitayeznavec ekspert z pitan zovnishnoyi politiki KNR ta ukrayinsko kitajskih vidnosin Vazhlivim dosyagnennyam viddilu stalo zapochatkuvannya zhurnalu Blizkoshidnij kur yer 1994 1998 specializovanogo periodichnogo vidannya na storinkah yakogo visvitlyuvalisya aktualni pitannya suspilno politichnogo ekonomichnogo kulturnogo rozvitku krayin Blizkogo Shodu Kolishnij zaviduvach viddilu Suchasnogo Shodu nini ocholyuye Institut strategichnih doslidzhenNapryamki diyalnostiGolovnimi napryamami diyalnosti ustanovi ye istoriya shodoznavstva v Ukrayini i naukova spadshina vidatnih ukrayinskih shodoznavciv peredusim akademika A Yu Krimskogo istoriya movi materialna i duhovna spadshina narodiv Blizkogo i Serednogo Shodu Kavkazu ta Yevrazijskogo stepu istoriya movi materialna i duhovna spadshina narodiv Dalekogo Shodu Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi suspilno politichnij ekonomichnij kulturnij rozvitok narodiv suchasnogo Shodu U strukturi Institutu pracyuyut 4 naukovi viddili Blizkogo ta Serednogo Shodu Aziatsko Tihookeanskogo regionu suchasnogo Shodu Yevrazijskogo stepu a takozh viddil vidan ta informaciyi muzej sadiba akademika A Yu Krimskogo m Zvenigorodka i naukova biblioteka u yakij predstavleni vitchiznyani i zarubizhni vidannya zi shodoznavstva yegiptologiyi arabistiki gebrayistiki yaponoznavstva kitayistiki indologiyi ta tyurkologiyi Institut provodit shorichnu mizhnarodnu konferenciyu Shodoznavchi chitannya A Krimskogo Institut maye chotiri drukovani organi shokvartalnij naukovij zhurnal Shidnij svit zbirnik naukovih statej Shodoznavstvo shokvartalnij naukovij zhurnal Kitayeznavchi doslidzhennya ta Informacijno analitichnij byuleten VidannyaMonografiyi Kiktenko V O Istoriya ukrayinskogo kitayeznavstva XVIII Pochatok XXI stolittya Vid 2 ge dop Kiyiv Vidavnichij dim Gelvetika 2021 484 s ISBN 978 966 992 641 8 Lesya Ukrayinka Povne akademichne zibrannya tvoriv u 14 tomah Tom 10 Starodavnya istoriya shidnih narodiv Konspekti Vipiski z knig Notatki ta inshe Luck Volinskij nacionalnij universitet imeni Lesi Ukrayinki 2021 528 s 56 s il ISBN 978 966 600 731 8 ISBN 978 966 600 725 7 T 10 Kiktenko V O Shkola Dzhozefa Nidema diskusiyi navkolo kitajskoyi nauki ta civilizaciyi monografiya Kiyiv Vidavnichij dim Gelvetika 2020 412 s UDK 101 001 008 510 ISBN 978 966 992 263 2 Bubenok O B Hozari v istoriyi Shidnoyi Yevropi K Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2019 316 s 6 il ISBN 978 966 02 9190 4 Bubenok O B Adigi u Pivnichnomu Prichornomor yi Kiyiv Naukova dumka 2019 416 s Um druk ark 26 ISBN 978 966 00 1702 3 Perekladi dzherel Puteshestvie patriarha Antiohijskogo Makariya Kievskij spisok rukopisi Pavla Aleppskogo Petrova Yu I per kom K Institut vostokovedeniya im A E Krymskogo NAN Ukrainy 2015 268 s ISBN 978 966 02 7720 5 Lu Yuj Chajnij kanon Pereklad Gobovoyi Ye V Vidavnictvo Safran 2019 r Um druk ark 2 2 120 s ISBN 978 966 97883 1 3 Bgagavadgita Pereklad iz sanskritu pislyamova ta dovidkovij aparat Dmitra Burbi Naukovij redaktor Yurij Zavgorodnij Vidpovidalnij redaktor Andrij Nakorchevskij Harkiv Folio 2020 144 s ISBN 978 966 03 9110 9 Zbirniki dokumentiv Sereda O G Osmansko ukrayinska diplomatiya v dokumentah XVII XVIII st Kiyiv Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo Stambulskij universitet 2019 176 s Vid 2 ge Um druk ark 14 42 Periodichni vidannya Shidnij svit Shodoznavstvo Direktori institutuOmelyan Pricak 1991 2001 Matvyeyeva Lesya Vasilivna 2001 2012 2012 2013 Bogomolov Oleksandr Viktorovich 2013 2021 Kiktenko Viktor Oleksijovich 2021 Dzherela ta literaturaL V Matvyeyeva L F Shepel Institut shodoznavstva imeni A Krimskogo NAN Ukrayini 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 499 ISBN 966 00 0610 1 Kovalevskij A Vivchennya Shodu v Harkivskomu universiteti ta Harkovi u XVIII XX vikah Antologiya literatur Shodu Uporyad vstup st ta primit A P Kovalivskij Vidp red V I Astahov Harkiv Vidavnictvo HDU 1961 C 90 92 Ribalkin V S Yak vidrodzhuvavsya Shidnij svit Shidnij svit 2008 3 C 74 76 Cigankova E Shodoznavchi ustanovi v Ukrayini Radyanskij period K Kritika 2007 S 160 163 Primitki Arhiv originalu za 25 kvitnya 2022 Procitovano 19 travnya 2022 Oficijnij sajt Institutu strategichnih doslidzhen Kiktenko V O Istoriya ukrayinskogo kitayeznavstva XVIII Pochatok XXI stolittya Lesya Ukrayinka Povne akademichne zibrannya tvoriv u 14 tomah Tom 10 Kiktenko V O Shkola Dzhozefa Nidema diskusiyi navkolo kitajskoyi nauki ta civilizaciyi monografiya Bubenok O B Hozari v istoriyi Shidnoyi Yevropi Bubenok O B Adigi u Pivnichnomu Prichornomor yi Puteshestvie patriarha Antiohijskogo Makariya Kievskij spisok rukopisi Pavla Aleppskogo Lu Yuj Chajnij kanon Bgagavadgita Sereda O G Osmansko ukrayinska diplomatiya v dokumentah XVII XVIII st Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2016