Інститутська, 16

Житловий будинок № 16 — номенклатурна будівля з курдонером, спроєктована харківськими архітекторами на чолі із Сергієм Григор'євим. Розташований на Інститутській вулиці, що на Липках у Києві.

Інститутська, 16
50°26′46″ пн. ш. 30°31′56″ сх. д. / 50.44612500002777722° пн. ш. 30.53240277780555800° сх. д. / 50.44612500002777722; 30.53240277780555800Координати: 50°26′46″ пн. ш. 30°31′56″ сх. д. / 50.44612500002777722° пн. ш. 30.53240277780555800° сх. д. / 50.44612500002777722; 30.53240277780555800
Тип	будівля
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Будівництво	1934 — 1935
Інститутська, 16 у Вікісховищі

За визначенням дослідників, будівля — один із прикладів творчих пошуків київських архітекторів на основі класицистичних форм і  зразок архітектури 1930-х років, який виділяється цікавим просторовим вирішенням. Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1107 від 18 листопада 1986 року будинок визначено як пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 248).

Історія ділянки

У другій половині ХІХ сторіччя ділянки № 22 і 24, згодом 36 і 38 (за тогочасною нумерацією) належали Олександру Бруну. Станом на 1899 рік власницями садиби зазначені Клара, Марія і Матильда Бродські, доньки цукропромисловця Льва Бродського. 1918 року родина Бродських емігрувала у Париж, до Франції.

Близько 1922 року радянська влада націоналізувала садибу.

Будівництво і використання будівлі

Після перенесення в 1934 році столиці України з Харкова до Києва виникла нагальна потреба в забезпеченні республіканського партійного і радянського керівництва житлом. Для будівництва обрали колишню садибу Бродського, на якій знесли старі споруди.

1934 року Інженерно-будівельний відділ керування справами РНК УСРР запланував зведення 5 будинків на 192 квартири для радянських високопосадовців, зокрема (будинок № 20/8) на Інститутській вулиці, будинки № 10 і № 21 на Шовковичній, а також будинок № 5 на Терещенківській. Над проєктуванням працювала бригада харківських архітекторів на чолі із Сергієм Григор'євим.

Пам'ятник Анатолію Солов'яненку

Пам'ятник Анатолію Солов'яненку

Докладніше: Пам'ятник Анатолію Солов'яненку (Київ)

У будинку № 16 останні 20 років свого життя мешкав український оперний співак зі світовим ім'ям Анатолій Солов'яненко (1932—1999). 25 вересня 2001 року перед будівлею йому відкрили пам'ятник. Бронзова скульптура встановлена на постаменті з темного граніту. Автори — скульптор Микола Рапай та архітектор В'ячеслав Дормидонтов.

Архітектура

П'ятиповерхова, цегляна будівля покрита теразитом. У будинку розплановані комфортні три- і чотирикімнатні квартири, а також парадні та чорні сходи. У бокових секціях — аркові вхідні двері.

Симетрична композиція чолового фасаду акцентована вертикаллю суцільно заскленої сходової клітки, характерної для архітектури 1920-х — початку 1930-х років. Бокові секції мають трикутні у плані еркери і ризаліти зі сходовими клітками. Центральна вісь увінчана ступінчастим фронтоном із вазою у декоративній ніші. Площина під вікнами другого — п'ятого поверхів оздоблена декоративними елементами. Три секції будівлі утворюють мальовничий курдонер. У цілому архітектура продумана з урахуванням нефронтального сприймання композиції.

Дворовий фасад вирішений у спрощених функціональних формах. Упорядковане й озеленене подвір'я об'єднано у єдиний простір разом із двома сусідніми будівлями.

Ілюстрації

• Ліве крило
• Центральна частина
• Праве крило

• Декор
• Ваза у декоративній ніші
• Оздоблення балконів
• Декор

Примітки

1. Гід по київській забудові, 2014.
2. Звід пам'яток історії та культури України, 2011, с. 421.
3. Список власників садиб, 2020.
4. Житлове будівництво РНК УСРР, 1934, с. 7.
5. Пам'ятник А. Солов'яненку, 2003, с. 869.

Джерела

• Галайба Василь, Маковський Євген. Список власників садиб (1882-1914) // Старий Київ. — 2020. з джерела 20 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
•  Марія Гончаренко. Житловий будинок, 1935 // Звід пам'яток історії та культури України: . — К. : «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана, 1999. — Т. 1, ч. 1. — С. 421.
•  // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 3—4. — С. 7.
• Тарас Кайдан.  // Хмарочос. — 2014. — 16 жовтня.
• Галина Скляренко. Пам'ятник А. Солов'яненку // Звід пам'яток історії та культури України Київ: М — С. — К. : «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана, 2003. — Т. 1, ч. 2. — С. 869.