Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інса́р (рос. Инсар, ерз. Инсар) — місто, центр Інсарського району Мордовії, Росія. Адміністративний центр Інсарського міського поселення.
| місто Інсар | |||
|---|---|---|---|
| рос. Инсар ерз. Инсар | |||
| |||
 | |||
| Країна |  Росія | ||
| Суб'єкт Російської Федерації | Мордовія | ||
| Муніципальний район | Інсарський район | ||
| Поселення | Інсарське | ||
| Код ЗКАТУ: | 89224501000 | ||
| Код ЗКТМО: | 89624101001 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 8687 осіб (2010) | ||
| Поштовий індекс | 431430 | ||
| Телефонний код | +7 83449 | ||
| Географічні координати: | 53°52′ пн. ш. 44°22′ сх. д. / 53.867° пн. ш. 44.367° сх. д.Координати: 53°52′ пн. ш. 44°22′ сх. д. / 53.867° пн. ш. 44.367° сх. д. | ||
| Мапа | |||
  Інсар  Інсар | |||
|
| |||
| | |||
Географія
Місто розташоване на лівому березі річки Ісса (притока Мокші), при впадінні в неї річки Інсарка (басейн Оки), за 18 км від селища міського типу Кадошкіно (на лінії Рузаєвка — Москва).
Розташоване на р. Інсарці та Ісса, за 77 км від м. Саранська, з яким з'єднане автомобільним шляхом, і за 18 км від залізничної станції Кадошкіно. Засноване місто у 1647 році на землях хутора Російське Паєво темніковським воєводою Г. І. Борняковим як військово-стратегічний та адміністративний пункт на південно-східному кордоні Московської держави (див. Російські укріплені лінії).
Етимологія
Засноване місто в середині XVII століття як фортеця на річці Інсар при її впадінні в річку Ісса. Гідронім від мордовських слів іні — «великий», сара — «велике осокове болото, заболочена заплава». З 1958 року — місто Інсар.
Історія
Місто засновано в 1647 році. На той час у його складі були фортеця та посад. Пізніше приєдналися слободи. Фортеця розташовувалася на високому березі річки Інсарка неподалік від місця її впадіння в річку Ісса.
У 1708 році місто Інсар був приписане до Азовської губернії (з 1725 р. — Воронезька губернія), з 1719 року — до Тамбовської губернії. З 1780 року — повітове місто Пензенського намісництва, з 1797 року — в складі Симбірської губернії. З 1801 року — повітове місто Пензенської губернії. У 1856 році в місті Інсарі налічувалося 4 церкви, 454 будинки та 17 крамниць.
Місто розташувалося на перехресті двох найважливіших посольських доріг, що йдуть з прикаспійських степів до м. Темникова, Москви і з Причорномор'я до м. Казань. З 1708 року перебувало у складі Азовської, з 1725 р. — Воронезької, з кінця XVIII ст. — Пензенської губернії. У вересні 1670 року частина інсарців приєдналася до загону разінського отамана М. Харитонова, який зайняв Інсар, потім Пензу, брала участь у походах на м. Нижній Ломов, Шацьк і Керенськ. У грудні 1812 році в Інсарі відбулося повстання ополченців 3-го піхотного полку, у складі якого були селяни Інсарського повіту. У 1859 році жителі брали участь у «тверезницьких» бунтах.
У 1768 році Інсар відвідав натураліст П. С. Паллас, в XIX ст. — історик, архівіст М. В. Калачов. За даними 1869 року, в Інсарі налічувалося 530 будинків (3 904 чол.); було збудовано 4 церкви, парафіяльне училище, лікарня, поштова станція, шкіряний завод. У 1894 р. в Інсарі налічувався 791 двір (4 322 чол.); 5 церков, три навчальних заклади, дві лікарні. В 1931 році — 977 господарств (4 598 осіб).
У XIX — на початку XX ст. у місті влітку і восени проходили щорічні ярмарки, обіг яких сягали понад 200 тис. руб. на рік. У 1919 р. в Інсарі створено радгосп імені Желябова, в 1921 р. — комуну «Зоря».
На 1 січня 2001 р. в Інсарі діяли ВАТ «Стрічка», «Неон», «Зліт», пенькозавод, райпромкомбінат, автотранспортні, ремонтно-технічні підприємства, ШРБУ, районне споживче товариство, СПТУ, три загальноосвітні школи, музей, художні та спортивні школи, центральна районна лікарня, культурно-освітні, торгові, комунально-побутові, оздоровчі установи, історико-краєзнавчий музей; пам'ятники: борцям за радянську владу, воїнам, загиблим в роки німецько-радянської війни, В. І. Леніну, організатору Інсарського повітового комітету РКП(б) І. Я. Свентеру, генерал-полковнику І. В. Болдіну та О. М. Горькому.
З Інсаром та Інсарським повітом пов'язані життя і діяльність декабриста О. О. Тучкова, поетів М. П. Огарьова, Н. М. Сатіна. Уродженці Інсара — антрополог Ф. В. Вешняков, один із засновників російської сейсмології А. П. Орлов, авіаконструктор Л. С. Чернобровкін, лікарі Д. Я. Діатроптов, В. А. Куршев, колишній директор «Біохіміка» Л. М. Крупнов, мовознавець М. М. Лаврентьєва, генерал-лейтенант В. Р. Советніков, контр-адмірали І. Г. Блінков, А. І. Курдюков, Г. В. Парійський.
Містобудівна структура Інсара була створена у другій половині XVII ст. — у середині XVIII ст. за схемою «фортеця—торг—посад». У 1755 році тут побудована церква в ім'я Казанської Божої Матері, в 1758 р. — в ім'я Миколи Чудотворця. У 1785 році Інсар отримав регулярний генплан з прямокутною системою великих кварталів і центральною площею.
До середини XIX ст. місто розширилося на південь; у верхній частині розміщувалися центральна площа та адміністративні будівлі повітової влади («зразковий» проект Захарова, 1812; класицизм), Христоріздвяна церква (1823, класицизм).
Слободи нижньої частини поділялися річкою Інсаркою. Збереглись торгові ряди, житлові будинки другої половини XIX ст., Свято-Ольгінський жіночий монастир (1914; неоросійський стиль). За генпланом 1975, 1984 рр. (О. М. Черв'яков, М. О. Федотова) загальноміський центр залишається на перетині вулиць Гагаріна і Московської (адміністративні, торгові та інші установи, паркова смуга). Житлові будинку зведено — на північному заході, промислові підприємства — на південно-східних околицях.
У 1926 році місто Інсар було перетворене більшовикою владою на сільське поселення. З 20 грудня 1934 року — у складі Мордовської АРСР. 29 серпня 1958 року село Інсар отримало статус міста районного підпорядкування.
Населення
Господарство
- пеньковий завод
- маслосироробний завод «Сарміч»
- завод технологічного обладнання «НЕОН»
- завод «Ксенон»
Відомі люди
- Сергій Кирдяпкін (нар.. 1980) — російський легкоатлет (спортивна ходьба), олімпійський чемпіон 2012 року (дискваліфікований).
- Сергій Бакулін (нар.. 1986) — російський легкоатлет (спортивна ходьба), чемпіон світу (2011), бронзовий призер чемпіонату Європи (2010) і чемпіон Росії (2011).
- Ірина Рощина-Інсарова (Iren incar; нар.. 1986) — кіноактриса.
Галерея
 |  |  | |||||
| Свято-Ольгинский жіночий монастир | Загальний вигляд вулиці Гагаріна з вулиці Московської | Христоріздвянська церква |
Джерела
- Аркуш карти N-38-77 Инсар. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1998 р. Видання 2000 р. (рос.)
- Инсар [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]// Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Калачёв Н. В. Заметки (статистические и археологические) о городе Инсаре и его уезде [ 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Архив историко-юридических сведений, относящихся до России. — М., 1855. — Кн. 2, II половина. — С.35-96;
- Сыгонин Н. И. Инсар. — Саранск, 1975;
- Воронин И. Д. Достопримечательности Мордовии. — Саранск, 1982;
- Петерсон Г. П. Странички старины. — Саранск, 1993;
- Махаев В. Б., Меркулов А. И. Архитектурная история мордовского края. — Рузаевка, 1998;
- Кулясов М. П., Мишанин Ю. А. Инсар. — Саранск, 1999.
- Энциклопедия Мордовия, В. П. Ковшов, В. Б. Махаев, А. С. Тувин.
- Поспелов Е. М. Географические названия России. Топонимический словарь. — М. : Астрель, АСТ, 2008. — 523 с. — 1 500 прим. — .
Примітки
- Численность и размещение населения Республики Мордовия — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Поспелов, 2008, с. 205.
- Инсар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Понасенков Е. Н. Первая научная история войны 1812 года. — М. : АСТ, 2017. — С. 708. — (Скандалы истории) — 5000 прим. — .
- . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 26 серпня 2020.
Посилання
- На Вікімапії [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Пензенскія историческія чтенія: «Инсаръ і Инсарскій уѣздъ»
- Список пам'яток культурної спадщини міста Інсар у Вікімандрах
 | Це незавершена стаття з географії Мордовії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Insa r ros Insar erz Insar misto centr Insarskogo rajonu Mordoviyi Rosiya Administrativnij centr Insarskogo miskogo poselennya misto Insar ros Insar erz Insar Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Mordoviya Municipalnij rajon Insarskij rajon Poselennya Insarske Kod ZKATU 89224501000 Kod ZKTMO 89624101001 Osnovni dani Naselennya 8687 osib 2010 Poshtovij indeks 431430 Telefonnij kod 7 83449 Geografichni koordinati 53 52 pn sh 44 22 sh d 53 867 pn sh 44 367 sh d 53 867 44 367 Koordinati 53 52 pn sh 44 22 sh d 53 867 pn sh 44 367 sh d 53 867 44 367 Mapa Insar Insar Insar u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane na livomu berezi richki Issa pritoka Mokshi pri vpadinni v neyi richki Insarka basejn Oki za 18 km vid selisha miskogo tipu Kadoshkino na liniyi Ruzayevka Moskva Roztashovane na r Insarci ta Issa za 77 km vid m Saranska z yakim z yednane avtomobilnim shlyahom i za 18 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kadoshkino Zasnovane misto u 1647 roci na zemlyah hutora Rosijske Payevo temnikovskim voyevodoyu G I Bornyakovim yak vijskovo strategichnij ta administrativnij punkt na pivdenno shidnomu kordoni Moskovskoyi derzhavi div Rosijski ukripleni liniyi EtimologiyaZasnovane misto v seredini XVII stolittya yak fortecya na richci Insar pri yiyi vpadinni v richku Issa Gidronim vid mordovskih sliv ini velikij sara velike osokove boloto zabolochena zaplava Z 1958 roku misto Insar IstoriyaMisto zasnovano v 1647 roci Na toj chas u jogo skladi buli fortecya ta posad Piznishe priyednalisya slobodi Fortecya roztashovuvalasya na visokomu berezi richki Insarka nepodalik vid miscya yiyi vpadinnya v richku Issa U 1708 roci misto Insar buv pripisane do Azovskoyi guberniyi z 1725 r Voronezka guberniya z 1719 roku do Tambovskoyi guberniyi Z 1780 roku povitove misto Penzenskogo namisnictva z 1797 roku v skladi Simbirskoyi guberniyi Z 1801 roku povitove misto Penzenskoyi guberniyi U 1856 roci v misti Insari nalichuvalosya 4 cerkvi 454 budinki ta 17 kramnic Misto roztashuvalosya na perehresti dvoh najvazhlivishih posolskih dorig sho jdut z prikaspijskih stepiv do m Temnikova Moskvi i z Prichornomor ya do m Kazan Z 1708 roku perebuvalo u skladi Azovskoyi z 1725 r Voronezkoyi z kincya XVIII st Penzenskoyi guberniyi U veresni 1670 roku chastina insarciv priyednalasya do zagonu razinskogo otamana M Haritonova yakij zajnyav Insar potim Penzu brala uchast u pohodah na m Nizhnij Lomov Shack i Kerensk U grudni 1812 roci v Insari vidbulosya povstannya opolchenciv 3 go pihotnogo polku u skladi yakogo buli selyani Insarskogo povitu U 1859 roci zhiteli brali uchast u tvereznickih buntah U 1768 roci Insar vidvidav naturalist P S Pallas v XIX st istorik arhivist M V Kalachov Za danimi 1869 roku v Insari nalichuvalosya 530 budinkiv 3 904 chol bulo zbudovano 4 cerkvi parafiyalne uchilishe likarnya poshtova stanciya shkiryanij zavod U 1894 r v Insari nalichuvavsya 791 dvir 4 322 chol 5 cerkov tri navchalnih zakladi dvi likarni V 1931 roci 977 gospodarstv 4 598 osib U XIX na pochatku XX st u misti vlitku i voseni prohodili shorichni yarmarki obig yakih syagali ponad 200 tis rub na rik U 1919 r v Insari stvoreno radgosp imeni Zhelyabova v 1921 r komunu Zorya Na 1 sichnya 2001 r v Insari diyali VAT Strichka Neon Zlit penkozavod rajpromkombinat avtotransportni remontno tehnichni pidpriyemstva ShRBU rajonne spozhivche tovaristvo SPTU tri zagalnoosvitni shkoli muzej hudozhni ta sportivni shkoli centralna rajonna likarnya kulturno osvitni torgovi komunalno pobutovi ozdorovchi ustanovi istoriko krayeznavchij muzej pam yatniki borcyam za radyansku vladu voyinam zagiblim v roki nimecko radyanskoyi vijni V I Leninu organizatoru Insarskogo povitovogo komitetu RKP b I Ya Sventeru general polkovniku I V Boldinu ta O M Gorkomu Z Insarom ta Insarskim povitom pov yazani zhittya i diyalnist dekabrista O O Tuchkova poetiv M P Ogarova N M Satina Urodzhenci Insara antropolog F V Veshnyakov odin iz zasnovnikiv rosijskoyi sejsmologiyi A P Orlov aviakonstruktor L S Chernobrovkin likari D Ya Diatroptov V A Kurshev kolishnij direktor Biohimika L M Krupnov movoznavec M M Lavrentyeva general lejtenant V R Sovetnikov kontr admirali I G Blinkov A I Kurdyukov G V Parijskij Mistobudivna struktura Insara bula stvorena u drugij polovini XVII st u seredini XVIII st za shemoyu fortecya torg posad U 1755 roci tut pobudovana cerkva v im ya Kazanskoyi Bozhoyi Materi v 1758 r v im ya Mikoli Chudotvorcya U 1785 roci Insar otrimav regulyarnij genplan z pryamokutnoyu sistemoyu velikih kvartaliv i centralnoyu plosheyu Do seredini XIX st misto rozshirilosya na pivden u verhnij chastini rozmishuvalisya centralna plosha ta administrativni budivli povitovoyi vladi zrazkovij proekt Zaharova 1812 klasicizm Hristorizdvyana cerkva 1823 klasicizm Slobodi nizhnoyi chastini podilyalisya richkoyu Insarkoyu Zbereglis torgovi ryadi zhitlovi budinki drugoyi polovini XIX st Svyato Olginskij zhinochij monastir 1914 neorosijskij stil Za genplanom 1975 1984 rr O M Cherv yakov M O Fedotova zagalnomiskij centr zalishayetsya na peretini vulic Gagarina i Moskovskoyi administrativni torgovi ta inshi ustanovi parkova smuga Zhitlovi budinku zvedeno na pivnichnomu zahodi promislovi pidpriyemstva na pivdenno shidnih okolicyah U 1926 roci misto Insar bulo peretvorene bilshovikoyu vladoyu na silske poselennya Z 20 grudnya 1934 roku u skladi Mordovskoyi ARSR 29 serpnya 1958 roku selo Insar otrimalo status mista rajonnogo pidporyadkuvannya NaselennyaNaselennya 8687 osib 2010 8951 u 2002 Gospodarstvopenkovij zavod maslosirorobnij zavod Sarmich zavod tehnologichnogo obladnannya NEON zavod Ksenon Vidomi lyudiSergij Kirdyapkin nar 1980 rosijskij legkoatlet sportivna hodba olimpijskij chempion 2012 roku diskvalifikovanij Sergij Bakulin nar 1986 rosijskij legkoatlet sportivna hodba chempion svitu 2011 bronzovij prizer chempionatu Yevropi 2010 i chempion Rosiyi 2011 Irina Roshina Insarova Iren incar nar 1986 kinoaktrisa GalereyaSvyato Olginskij zhinochij monastir Zagalnij viglyad vulici Gagarina z vulici Moskovskoyi Hristorizdvyanska cerkvaDzherelaArkush karti N 38 77 Insar Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1998 r Vidannya 2000 r ros Insar Arhivovano 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Kalachyov N V Zametki statisticheskie i arheologicheskie o gorode Insare i ego uezde 12 lyutogo 2020 u Wayback Machine Arhiv istoriko yuridicheskih svedenij otnosyashihsya do Rossii M 1855 Kn 2 II polovina S 35 96 Sygonin N I Insar Saransk 1975 Voronin I D Dostoprimechatelnosti Mordovii Saransk 1982 Peterson G P Stranichki stariny Saransk 1993 Mahaev V B Merkulov A I Arhitekturnaya istoriya mordovskogo kraya Ruzaevka 1998 Kulyasov M P Mishanin Yu A Insar Saransk 1999 Enciklopediya Mordoviya V P Kovshov V B Mahaev A S Tuvin Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya Rossii Toponimicheskij slovar M Astrel AST 2008 523 s 1 500 prim ISBN 978 5 17 054966 5 PrimitkiChislennost i razmeshenie naseleniya Respubliki Mordoviya Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Pospelov 2008 s 205 Insar Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ponasenkov E N Pervaya nauchnaya istoriya vojny 1812 goda M AST 2017 S 708 Skandaly istorii 5000 prim ISBN 978 5 17 102143 6 Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2020 PosilannyaNa Vikimapiyi 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine Penzenskiya istoricheskiya chteniya Insar i Insarskij uѣzd Spisok pam yatok kulturnoyi spadshini mista Insar u Vikimandrah Ce nezavershena stattya z geografiyi Mordoviyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi