Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імішлінський район азерб imişli rayonu адміністративна одиниця на півдні Азербайджана Район розташований в Кура Аракські

Імішлинський район

Імішлинський район

Імішлінський район (азерб. İmişli rayonu) — адміністративна одиниця на півдні Азербайджана. Район розташований в Кура-Аракській низовині, на рівнинах Міль і Мугань. Адміністративний центр — місто Імішлі.

Імішлінський район

İmişli rayonu

районний центр Імішлі
Країна Азербайджан
Номерний знак 30
Населення
 - повне 108 142
 - густота 1 826
Площа
 - повна 1820 км²
Часовий пояс
Дата заснування 8 серпня 1930
Губернатор Q16375678?
Вебсайт Офіційний сайт
Код ISO 3166-2 AZ-IMI
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Імішлинський район

Історія

В серпні 1930 року був утворений район Карадонлу. Заснований ще в період царської Росії Карадонлу належав спочатку до Сальянського повіту, а потім — до Джавадського. Карандолу було одним з давніх сіл району. Розташування на торгових дорогах та дорогах, якими проходили каравани, на березі річки Аракс, достаток води та родючі землі були сприятливими для розвитку тут сільського господарства, особливо рослинництва. Ще задовго до жовтневого перевороту на цих територіях були проведені масштабні меліораційні роботи, побудовані іригаційні споруди та організовано інтенсивне зрошувальне рослинництво. В 1906 році в Карадонлу почала діяти перша школа, існували жилі будинки, готелі, млини, магазини. Після утворення району Карадонлу тут були побудовані будинки експлуатаційних служб, лікарні та інші соціальні об'єкти. В 1933 році була побудована машинно-тракторна станція Карадонлу.

Побудова залізниці Алят-Міндживан створило передумови для перенесення центра району до залізничної станції, і, з цією метою, на території між селом Імішлі та Карадонлу було спроектовано двоповерхову цегляну будівлю, центр району було переведено сюди, і район було перейменовано на Імішлінський. В той час дана територія була вкрита лісами та заростями чагарників, але нове населення, очистивши територію, збудувало тут нові будівлі та вулицю. Село Імішлі, як новий районний центр, стало швидко розширюватися, тут було збудовано багато експлуатаційних будівель, вигляд села повністю змінився.

В 1944 році поселення Імішлі отримало статус селища міського типу, а в 1960 році статус міста. В 1959 році на території теперішнього Бахрамтепе на річці Аракс був спроектований унікальний для того періоду гідровузол. Канали, Баш Мугань та Азізбеков, що починалися тут, постачали водою не тільки Імішлінський район, але і Саатлінські, Сабірабідські та Білясуварські посіви. В той же період на території міста відкрилася майстерня піску-гравію, завод залізобетонних виробів.

Політичний устрій

З моменту утворення району головою місцевої влади є перший секретар партійного комітету Імішлінського району. Першими секретарями партійного комітету Імішлінського району були:

  • Солтанов, Ага — з 1930 по 1931
  • Ейюбов, Осман — з 1931 по 1933
  • Шихсеїдов, Мірза — з 1933 по 1936
  • Магсудов, Магсуд — з 1936 по 1937
  • Атакішиєв, Мамед — з 1937 по 1938
  • Мамедов, Мамед — з 1938 по 1939
  • Велієв, Амікіши — з 1939 по 1940
  • Сеїдов, Баба — з 1940 по 1941
  • Ахмедов, Ахмед — з 1941 по 1942
  • Самедов, Ібрагім — з 1942 по 1946
  • Ісаєв, Мамед — з 1946 по 1947
  • Шихалієв, Солтан — з 1947 по 1948
  • Гулієв, Хідаят — з 1948 по 1951
  • Алієв, Мірага — з 1951 по 1952
  • Ефендієв, Бахман — з 1952 по 1954
  • Гасімов, Мамедалі — в 1954
  • Асланов, Рза — з 1954 по 1958
  • Мамедов, Абдул-Рахман — з 1958 по 1959
  • Керімов, Акбер — з 1959 по 1961
  • Алієв, Асад — з 1961 по 1963
  • Гулієв, Алі — з 1963 по 1968
  • Керімов, Ніяз — з 1968 по 1978
  • Ісмаілзаде, Гадір — з 1978 по 1988
  • Рустамова, Заріда — з 1988 по 1990
  • Бейлеров, Хангусейн Дунямали огли — з 1990 по 1991

Після проголошення незалежності Азербайджану Головою Імішлінського району є Голова виконавчої влади. Голови виконавчої влади:

  • Бейлеров, Хангусейн Дунямали огли — з 1991 по 1992
  • Акберов, Іттізам — з 1992 по 2 листопада 1993
  • Бейлеров, Хангусейн Дунямали огли — 2 листопада 1993 по 1995
  • Мамедов, Алі — з 1995 по 2000
  • Гулієв Відаді Аллахверді огли — з 2000 по 30 вересня 2004
  • Агаєв Абульфаз Юсіф огли — з 30 вересня 2004 по квітень 2012
  • Гаджієв Вільям — з квітня 2012г

Адміністративний устрій

Визначні місця

  • Кургани Мухуртепе, Гизилтепе, Гаратепе, Гошатепе и Єдді оймаг
  • Городище «Дяйірман єрі» (IX—XIII ст.)
  • Руїни Галаджі, що відносяться до XII—XIII ст. — знаходяться за 17 км від дороги Бахрамтепе-Білясувар (на правому березі зрошувального колектору імені Азізбекова).
  • Мельниця, пам'ятник IX—XIII століть — знаходяться за 2 км на північний-захід від поселення Бахрамтепе

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Imishlinskij rajon azerb Imisli rayonu administrativna odinicya na pivdni Azerbajdzhana Rajon roztashovanij v Kura Arakskij nizovini na rivninah Mil i Mugan Administrativnij centr misto Imishli Imishlinskij rajon Imisli rayonu rajonnij centr Imishli Krayina Azerbajdzhan Nomernij znak 30 Naselennya povne 108 142 gustota 1 826 Plosha povna 1820 km Chasovij poyas UTC 4 Data zasnuvannya 8 serpnya 1930 Gubernator Q16375678 Vebsajt Oficijnij sajt Kod ISO 3166 2 AZ IMI Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imishlinskij rajonIstoriyaV serpni 1930 roku buv utvorenij rajon Karadonlu Zasnovanij she v period carskoyi Rosiyi Karadonlu nalezhav spochatku do Salyanskogo povitu a potim do Dzhavadskogo Karandolu bulo odnim z davnih sil rajonu Roztashuvannya na torgovih dorogah ta dorogah yakimi prohodili karavani na berezi richki Araks dostatok vodi ta rodyuchi zemli buli spriyatlivimi dlya rozvitku tut silskogo gospodarstva osoblivo roslinnictva She zadovgo do zhovtnevogo perevorotu na cih teritoriyah buli provedeni masshtabni melioracijni roboti pobudovani irigacijni sporudi ta organizovano intensivne zroshuvalne roslinnictvo V 1906 roci v Karadonlu pochala diyati persha shkola isnuvali zhili budinki goteli mlini magazini Pislya utvorennya rajonu Karadonlu tut buli pobudovani budinki ekspluatacijnih sluzhb likarni ta inshi socialni ob yekti V 1933 roci bula pobudovana mashinno traktorna stanciya Karadonlu Pobudova zaliznici Alyat Mindzhivan stvorilo peredumovi dlya perenesennya centra rajonu do zaliznichnoyi stanciyi i z ciyeyu metoyu na teritoriyi mizh selom Imishli ta Karadonlu bulo sproektovano dvopoverhovu ceglyanu budivlyu centr rajonu bulo perevedeno syudi i rajon bulo perejmenovano na Imishlinskij V toj chas dana teritoriya bula vkrita lisami ta zarostyami chagarnikiv ale nove naselennya ochistivshi teritoriyu zbuduvalo tut novi budivli ta vulicyu Selo Imishli yak novij rajonnij centr stalo shvidko rozshiryuvatisya tut bulo zbudovano bagato ekspluatacijnih budivel viglyad sela povnistyu zminivsya V 1944 roci poselennya Imishli otrimalo status selisha miskogo tipu a v 1960 roci status mista V 1959 roci na teritoriyi teperishnogo Bahramtepe na richci Araks buv sproektovanij unikalnij dlya togo periodu gidrovuzol Kanali Bash Mugan ta Azizbekov sho pochinalisya tut postachali vodoyu ne tilki Imishlinskij rajon ale i Saatlinski Sabirabidski ta Bilyasuvarski posivi V toj zhe period na teritoriyi mista vidkrilasya majsternya pisku graviyu zavod zalizobetonnih virobiv Politichnij ustrijZ momentu utvorennya rajonu golovoyu miscevoyi vladi ye pershij sekretar partijnogo komitetu Imishlinskogo rajonu Pershimi sekretaryami partijnogo komitetu Imishlinskogo rajonu buli Soltanov Aga z 1930 po 1931 Ejyubov Osman z 1931 po 1933 Shihseyidov Mirza z 1933 po 1936 Magsudov Magsud z 1936 po 1937 Atakishiyev Mamed z 1937 po 1938 Mamedov Mamed z 1938 po 1939 Veliyev Amikishi z 1939 po 1940 Seyidov Baba z 1940 po 1941 Ahmedov Ahmed z 1941 po 1942 Samedov Ibragim z 1942 po 1946 Isayev Mamed z 1946 po 1947 Shihaliyev Soltan z 1947 po 1948 Guliyev Hidayat z 1948 po 1951 Aliyev Miraga z 1951 po 1952 Efendiyev Bahman z 1952 po 1954 Gasimov Mamedali v 1954 Aslanov Rza z 1954 po 1958 Mamedov Abdul Rahman z 1958 po 1959 Kerimov Akber z 1959 po 1961 Aliyev Asad z 1961 po 1963 Guliyev Ali z 1963 po 1968 Kerimov Niyaz z 1968 po 1978 Ismailzade Gadir z 1978 po 1988 Rustamova Zarida z 1988 po 1990 Bejlerov Hangusejn Dunyamali ogli z 1990 po 1991 Pislya progoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanu Golovoyu Imishlinskogo rajonu ye Golova vikonavchoyi vladi Golovi vikonavchoyi vladi Bejlerov Hangusejn Dunyamali ogli z 1991 po 1992 Akberov Ittizam z 1992 po 2 listopada 1993 Bejlerov Hangusejn Dunyamali ogli 2 listopada 1993 po 1995 Mamedov Ali z 1995 po 2000 Guliyev Vidadi Allahverdi ogli z 2000 po 30 veresnya 2004 Agayev Abulfaz Yusif ogli z 30 veresnya 2004 po kviten 2012 Gadzhiyev Vilyam z kvitnya 2012gAdministrativnij ustrij azerb Aranli azerb Agamalilar azerb Agamemmedli azerb Agcuyur azerb Boscalilar azerb Behremtepe azerb Cavadxanli azerb Hacialmuradli azerb Kurdmahmudlu azerb Mirili azerb Muradalili azerb Muradxanli azerb Murguzalili azerb Memmedli azerb Nurulu azerb Oruclu azerb Otuziki azerb Qaradonlu azerb Qaraguvendikli azerb Qaralar azerb Qulubeyli azerb Qizilkend azerb Sarixanli azerb Soltanmuradli azerb Telisli azerb Xoscobanli azerb Yuxari Qaralar azerb Cahar Chahirli azerb Caxirli azerb Sahverdili azerb Eliqulular Viznachni miscyaKurgani Muhurtepe Giziltepe Garatepe Goshatepe i Yeddi ojmag Gorodishe Dyajirman yeri IX XIII st Ruyini Galadzhi sho vidnosyatsya do XII XIII st znahodyatsya za 17 km vid dorogi Bahramtepe Bilyasuvar na pravomu berezi zroshuvalnogo kolektoru imeni Azizbekova Melnicya pam yatnik IX XIII stolit znahodyatsya za 2 km na pivnichnij zahid vid poselennya Bahramtepe

Дата публікації:
Топ