Імпульс сили

Імпульс сили — векторна фізична величина, яка дорівнює добутку сили на час її дії.

${\displaystyle \mathbf {I} =\mathbf {F} \Delta t}$,

де ${\displaystyle \mathbf {I} }$ — імпульс сили.

Приріст імпульсу тіла під дією сили ${\displaystyle \mathbf {F} }$, що діє впродовж часу ${\displaystyle \Delta t}$ дорівнює імпульсу сили.

${\displaystyle \Delta \mathbf {p} =\mathbf {F} \Delta t}$.

Закон збереження

Поняття імпульсу сили дозволяє сформулювати узагальнений закон збереження імпульсу для довільних систем:

${\displaystyle \mathbf {p} _{1}+\mathbf {I} =\mathbf {p} _{2}}$

де ${\displaystyle \mathbf {p} _{1,2}}$ — початковий та кінцевий імпульс ізольованої системи, що взаємодіє з іншими системами лише за допомогою сил. Фактично, у цьому формулюванні закон збереження імпульсу еквівалентний другому закону Ньютона і є його інтегралом за часом, оскільки

${\displaystyle {\frac {d\mathbf {p} }{dt}}=\sum _{i}\mathbf {F} _{i}}$

Див. також

• Теорема про зміну кількості руху системи

Література

• Загальний курс фізики = Общий курс физики. — Издание 4-е. — М. : , 2002. — Т. I. Механика. — 792 с.