Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імпера́тор Свяще́нної Ри́мської імпе́рії (лат. Imperator Romanus Sacer) — титул виборного монарха Священної Римської імперії. Для зручності першим імператором вважається Карл I Великий, що був коронований папою Левом III у 800 році, як імператор Заходу. Імператори Священної Римської імперії коронувалися папою Римським до XVI століття, а останній імператор — Франц II відрікся в 1806 році, під час Наполеонівських воєн. Слово «Римський» в титулі імператора є вираженням ідеї translatio imperii, згідно з якою імператори Священної Римської імперії були спадкоємцями імператорів Західної, а то і всієї Римської імперії. З 1772 по 1835 рік до повного титулу Імператора Священної Римської імперії серед переліку королівств було додано титул Король Галичини та Володимирії. Офіційна назва — імпера́тор ри́млян (лат. Romanorum Imperator), римський імператор; в німецькій історіографії — римсько-німецький імператор (нім. Römisch-deutscher Kaiser).
| Імператор Священної Римської імперії Romanorum Imperator | |
|---|---|
 | |
 | |
| Стиль | |
| Тип | імператор і d |
| Призначає | Рейхстаг (Священна Римська імперія) |
| Створення | 800 |
| Перший на посаді | Карл I Великий як Імператор Заходу, Оттон I Великий як Імператор Священної Римської імперії |
| Останній на посаді | Франц II |
| Скасовано | 1806 |
Наслідування престолу
Наслідування престолу Священної Римської імперії супроводжувалось великою кількістю особливостей. Імператорський престол, через вибори, був лише частково спадковим. Але часто імператорське звання залишалося довгий час в одній династії, та виборність вимагала від кандидатів робити поступки виборцям (так звані — Wahlkapitulationen, виборні капітуляції). Згідно із Золотою буллою 1356 року імператора обирала Колегія, що складалася з семи осіб (курфюрстів) і призначалася правлячим імператором. Але в 1623 році, під час Тридцятирічної війни, кількість курфюрстів зросла.
Формально обраним міг бути будь-який католик-чоловік.
З 1483 року королями Німеччини (а отже й імператорами Священної Римської імперії) завжди були представники дому Габсбурґів (з короткою перервою у 1742—1745 роках). Постійно, після 1556 року, король вступав на посаду обраного імператора для того, щоб не робити тривалої подорожі до Риму.
Список
Цей перелік включає як коронованих, так і обраних імператорів. Нумерація подається із врахуванням королів Німеччини.
Каролінги
- Карл I Великий (800—814)
- Людовик I Благочестивий (814—840)
- Лотар I (843—855)
- Людовик II (855—875)
- Карл II Лисий (875—877)
- Карл III Товстий (881—887)
Династія Гвідескі
- Гі III Сполетський (891—894)
- Ламберт II Сполетський (894—898)
Каролінги
- Арнульф I Каринтійський (896—899)
- Людовик III Сліпий (903—905)
- Беренгар I (915—924)
Саксонська (Оттоніанська) династія
- Оттон I Великий (962—973)
- Оттон II (973—983)
- Оттон III (996—1002)
- Генріх II (1014—1024)
Салії
Суплінбурги
Гогенштауфени
Вельфи
Гогенштауфени
Люксембурги
Віттельсбахи
Люксембурги
Габсбурги
Віттельсбахи
Лотаринзький дім
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Священної Римської імперії |
- Schneidmüller, Bernd. Die Kaiser des Mittelalters. Von Karl dem Großen bis Maximilian I. — München, 2006. .
- Schneidmüller, Bernd; Weinfurter, Stefan (Hrsg.) Die deutschen Herrscher des Mittelalters. Historische Porträts von Heinrich I. bis Maximilian I. (919—1519). — München, 2003. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Impera tor Svyashe nnoyi Ri mskoyi impe riyi lat Imperator Romanus Sacer titul vibornogo monarha Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Dlya zruchnosti pershim imperatorom vvazhayetsya Karl I Velikij sho buv koronovanij papoyu Levom III u 800 roci yak imperator Zahodu Imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi koronuvalisya papoyu Rimskim do XVI stolittya a ostannij imperator Franc II vidriksya v 1806 roci pid chas Napoleonivskih voyen Slovo Rimskij v tituli imperatora ye virazhennyam ideyi translatio imperii zgidno z yakoyu imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi buli spadkoyemcyami imperatoriv Zahidnoyi a to i vsiyeyi Rimskoyi imperiyi Z 1772 po 1835 rik do povnogo titulu Imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi sered pereliku korolivstv bulo dodano titul Korol Galichini ta Volodimiriyi Oficijna nazva impera tor ri mlyan lat Romanorum Imperator rimskij imperator v nimeckij istoriografiyi rimsko nimeckij imperator nim Romisch deutscher Kaiser Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Romanorum ImperatorStilTipimperator i dPriznachayeRejhstag Svyashenna Rimska imperiya Stvorennya800Pershij na posadiKarl I Velikij yak Imperator Zahodu Otton I Velikij yak Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiOstannij na posadiFranc IISkasovano1806Nasliduvannya prestoluKorona imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Nasliduvannya prestolu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi suprovodzhuvalos velikoyu kilkistyu osoblivostej Imperatorskij prestol cherez vibori buv lishe chastkovo spadkovim Ale chasto imperatorske zvannya zalishalosya dovgij chas v odnij dinastiyi ta vibornist vimagala vid kandidativ robiti postupki viborcyam tak zvani Wahlkapitulationen viborni kapitulyaciyi Zgidno iz Zolotoyu bulloyu 1356 roku imperatora obirala Kolegiya sho skladalasya z semi osib kurfyurstiv i priznachalasya pravlyachim imperatorom Ale v 1623 roci pid chas Tridcyatirichnoyi vijni kilkist kurfyurstiv zrosla Formalno obranim mig buti bud yakij katolik cholovik Z 1483 roku korolyami Nimechchini a otzhe j imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zavzhdi buli predstavniki domu Gabsburgiv z korotkoyu perervoyu u 1742 1745 rokah Postijno pislya 1556 roku korol vstupav na posadu obranogo imperatora dlya togo shob ne robiti trivaloyi podorozhi do Rimu SpisokDokladnishe Spisok imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Cej perelik vklyuchaye yak koronovanih tak i obranih imperatoriv Numeraciya podayetsya iz vrahuvannyam koroliv Nimechchini Karolingi Karl I Velikij 800 814 Lyudovik I Blagochestivij 814 840 Lotar I 843 855 Lyudovik II 855 875 Karl II Lisij 875 877 Karl III Tovstij 881 887 Dinastiya Gvideski Gi III Spoletskij 891 894 Lambert II Spoletskij 894 898 Karolingi Arnulf I Karintijskij 896 899 Lyudovik III Slipij 903 905 Berengar I 915 924 Saksonska Ottonianska dinastiya Otton I Velikij 962 973 Otton II 973 983 Otton III 996 1002 Genrih II 1014 1024 Saliyi Dokladnishe Salichna dinastiya Konrad II 1027 1039 Genrih III 1046 1056 Genrih IV 1084 1105 Genrih V 1111 1125 Suplinburgi Dokladnishe Suplinburzka dinastiya Lotar III 1133 1137 Gogenshtaufeni Dokladnishe Gogenshtaufeni Fridrih I 1152 1190 Genrih VI 1191 1197 Velfi Dokladnishe Velfi Otton IV 1209 1215 Gogenshtaufeni Dokladnishe Gogenshtaufeni Fridrih II 1220 1250 Lyuksemburgi Dokladnishe Lyuksemburgi Genrih VII 1312 1313 Vittelsbahi Dokladnishe Vittelsbahi Lyudovik IV Bavarskij 1328 1347 Lyuksemburgi Dokladnishe Lyuksemburgi Karl IV 1355 1378 Sigizmund I 1410 1437 Gabsburgi Dokladnishe Gabsburgi Fridrih III 1452 1493 Maksimilian I 1508 1519 Karl V 1519 1556 Ferdinand I 1556 1564 Maksimilian II 1564 1576 Rudolf II 1576 1612 Matvij 1612 1619 Ferdinand II 1619 1637 Ferdinand III 1637 1657 Leopold I 1658 1705 Josip I 1705 1711 Karl VI 1711 1740 Vittelsbahi Dokladnishe Vittelsbahi Karl VII 1742 1745 Lotarinzkij dim Dokladnishe Lotarinzkij dim Franc I 1745 1765 Josif II 1765 1790 Leopold II 1790 1792 Franc II 1792 1806Div takozhSvyashenna Rimska imperiya KurfyurstDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Schneidmuller Bernd Die Kaiser des Mittelalters Von Karl dem Grossen bis Maximilian I Munchen 2006 ISBN 3 406 53598 4 Schneidmuller Bernd Weinfurter Stefan Hrsg Die deutschen Herrscher des Mittelalters Historische Portrats von Heinrich I bis Maximilian I 919 1519 Munchen 2003 ISBN 3 406 50958 4