Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імператорська Римсько-католицька духовна академія у Санкт-Петербурзі – вищий навчальний богословський заклад, що діяв в 1842-1918 роках.
| Імператорська Римсько-католицька духовна академія у Санкт-Петербурзі | |
|---|---|
 | |
| ?координати: ↑337422 ·R (Санкт-Петербург) | |
| Тип | d |
| Країна |  Росія |
| Засновано | 1833 |
| Закрито | 1918 |
| Випускники | |
 Saint Petersburg Roman Catholic Theological Academy у Вікісховищі | |
Заснування
1 липня 1833 року указом імператора Миколи І затверджується Статут Віленської Римсько-католицької Духовної Академії, призначення якої була підготовка духовних ієрархів Католицької Церкви. З 1842 року історія академії продовжується у Санкт-Петербурзі, коли 9 червня Міністр Внутрішніх Справ видає указ «Про заснування тимчасової Комісії для Римсько-католицької духовної Академії у Санкт-Петербурзі». Перенесення Віленської академії у Санкт-Петербург не було погоджено з Римом.
Структура
Після конкордату 1847 року між Російською імперією та Римським престолом статус академії був закріплений de jure, над нею був встановлений нагляд архієпископа Могильовського і змінена система адміністративного керівництва, яке здійснювало правління у складі ректора, чотирьох професорів (двох духовних і двох світських) і прокуратора, що мав право голосу у господарських питаннях. При правлінні діяла канцелярія, що забезпечувала відносини з Римською курією та єпархіальною владою. У канцелярії працювали державні службовці, у більшості – не католики.
Навчання
У перші роки існування академія мала вузьку спеціалізацію: підготовка кандидатів на вищі духовні посади. Навчання тривало 4 роки. Почергово присуджувалися ступені студента, кандидата, магістра, доктора теології, доктора канонічного права. Подвійну ступінь отримували за значну роботу з теологічно-правової тематики та успішну здачу іспиту з 70 питань, що включали Святе Письмо, догматичну теологію, канонічне право та історію Церкви.
В академії викладалися курси Святого Письма, біблейської археології, догматичного, морального і пастирського богослів'я, канонічного права, церковної історії, філософії, гомілетики, патрології, російської і латинської словесності, російської історії, грецької, єврейської, російської, французької і німецької мов.
У 1888-1889 роках в академії навчалося 58 студентів.
Ректори
Першим ректором був назначений колишній професор Київського інституту І. Головинський (1842-1855), який вважав метою академії навчання і виховання священників. Вибрана їм система виховання базувалася на повній ізоляції студентів. Ректор О. Бересневич (1860-1864) домігся для випускників продовження навчання за кордоном. Ректор Ф. Симон підтримував студентські наукові товариства, започаткував зустріч випускників, на яких обговорювались проблеми духовного виховання, народної освіти та літературного життя. Ці зустрічі були визнані незаконними, а ректор був засланий до Одеси. При ректорі Л. Жарновецькому (1901-1910) були відкриті нові кафедри, зокрема пастирського богослів'я та християнської соціології. Останній ректор, І. Радзішевський (1913-1918), відкрив кафедри догматичного богослів'я, канонічного права, цивільного права, теологічної і правової енциклопедії.
Список ректорів:
- Ігнацій Головинський (1842-1855)
- Вінцентій Липський (1855-1857)
- Антоній Якубельський (1857-1860)
- Олександр Казимир Бересневич (1860-1864)
- Домінік Стасевич (1864-1876)
- Шимон Марцин Козловский (1877-1880)
- Антоній Францишек Аудзевич (1880-1884)
- Францишек Симон (1884-1897)
- Кароль Недзялковський (1897-1901)
- Лонгін Жарновецький (1901-1910)
- Олександр Каковський (1910-1913)
- Ідзі Радзішевський (1914-1918)
-
![image]()
Ігнацій Головинський -
![image]()
Олександр Бересневич -
![image]()
Шимон Козловський -
![image]()
Антоній Аудзевич -
![image]()
Кароль Недзялковський -
![image]()
Лонгін Жарновецький -
![image]()
Олександр Каковський -
![image]()
Ідзі Радзішевський
Відомі випускники та викладачі
- Зигмунт Фелінський (1822-1895) – архієпископ Варшавський, католицький святий.
- Каспер Боровський (1802-1885) – луцько-житомирський і плоцький єпископ, професор, патролог.
- Леон Ветманський (1886-1941) – єпископ, блажений католицької церкви.
- Анджей Федукович (1875-1925) - настоятель римо-католицької кафедри у Житомирі, жертва сталінського терору.
Завершення діяльності
Після встановлення радянської влади в 1918 році заняття в академії були завершені, частина студентів та викладачів перейшли до Католицького університету у Любліні, що існує і нині (Люблінський католицький університет Івана Павла II).
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
- ИСАРАН. Собрание рукописных книг из библиотеки Петербургской Римско-католической духовной академии
Джерела
- Орлова Н. Х. Католическое духовное образование в Российской Империи в контексте государственной конфессиональной политики // Религиозная и национальная культурная политика государственной власти в Российской Империи. Сборник научных статей. отв. ред. И. И. Горлова. Москва; Краснодар, 2015. Издательство: Принт сервис групп. С. 206 232.
Посилання
- Список ректорів духовної академії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperatorska Rimsko katolicka duhovna akademiya u Sankt Peterburzi vishij navchalnij bogoslovskij zaklad sho diyav v 1842 1918 rokah Imperatorska Rimsko katolicka duhovna akademiya u Sankt Peterburzi koordinati 337422 R Sankt Peterburg Tip dKrayina RosiyaZasnovano 1833Zakrito 1918Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Imperatorskoyi Rimo katolickoyi duhovnoyi akademiyi Saint Petersburg Roman Catholic Theological Academy u VikishovishiZasnuvannya1 lipnya 1833 roku ukazom imperatora Mikoli I zatverdzhuyetsya Statut Vilenskoyi Rimsko katolickoyi Duhovnoyi Akademiyi priznachennya yakoyi bula pidgotovka duhovnih iyerarhiv Katolickoyi Cerkvi Z 1842 roku istoriya akademiyi prodovzhuyetsya u Sankt Peterburzi koli 9 chervnya Ministr Vnutrishnih Sprav vidaye ukaz Pro zasnuvannya timchasovoyi Komisiyi dlya Rimsko katolickoyi duhovnoyi Akademiyi u Sankt Peterburzi Perenesennya Vilenskoyi akademiyi u Sankt Peterburg ne bulo pogodzheno z Rimom Kolishnye primishennya akademiyiStrukturaPislya konkordatu 1847 roku mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta Rimskim prestolom status akademiyi buv zakriplenij de jure nad neyu buv vstanovlenij naglyad arhiyepiskopa Mogilovskogo i zminena sistema administrativnogo kerivnictva yake zdijsnyuvalo pravlinnya u skladi rektora chotiroh profesoriv dvoh duhovnih i dvoh svitskih i prokuratora sho mav pravo golosu u gospodarskih pitannyah Pri pravlinni diyala kancelyariya sho zabezpechuvala vidnosini z Rimskoyu kuriyeyu ta yeparhialnoyu vladoyu U kancelyariyi pracyuvali derzhavni sluzhbovci u bilshosti ne katoliki NavchannyaU pershi roki isnuvannya akademiya mala vuzku specializaciyu pidgotovka kandidativ na vishi duhovni posadi Navchannya trivalo 4 roki Pochergovo prisudzhuvalisya stupeni studenta kandidata magistra doktora teologiyi doktora kanonichnogo prava Podvijnu stupin otrimuvali za znachnu robotu z teologichno pravovoyi tematiki ta uspishnu zdachu ispitu z 70 pitan sho vklyuchali Svyate Pismo dogmatichnu teologiyu kanonichne pravo ta istoriyu Cerkvi V akademiyi vikladalisya kursi Svyatogo Pisma biblejskoyi arheologiyi dogmatichnogo moralnogo i pastirskogo bogosliv ya kanonichnogo prava cerkovnoyi istoriyi filosofiyi gomiletiki patrologiyi rosijskoyi i latinskoyi slovesnosti rosijskoyi istoriyi greckoyi yevrejskoyi rosijskoyi francuzkoyi i nimeckoyi mov U 1888 1889 rokah v akademiyi navchalosya 58 studentiv RektoriPershim rektorom buv naznachenij kolishnij profesor Kiyivskogo institutu I Golovinskij 1842 1855 yakij vvazhav metoyu akademiyi navchannya i vihovannya svyashennikiv Vibrana yim sistema vihovannya bazuvalasya na povnij izolyaciyi studentiv Rektor O Beresnevich 1860 1864 domigsya dlya vipusknikiv prodovzhennya navchannya za kordonom Rektor F Simon pidtrimuvav studentski naukovi tovaristva zapochatkuvav zustrich vipusknikiv na yakih obgovoryuvalis problemi duhovnogo vihovannya narodnoyi osviti ta literaturnogo zhittya Ci zustrichi buli viznani nezakonnimi a rektor buv zaslanij do Odesi Pri rektori L Zharnoveckomu 1901 1910 buli vidkriti novi kafedri zokrema pastirskogo bogosliv ya ta hristiyanskoyi sociologiyi Ostannij rektor I Radzishevskij 1913 1918 vidkriv kafedri dogmatichnogo bogosliv ya kanonichnogo prava civilnogo prava teologichnoyi i pravovoyi enciklopediyi Spisok rektoriv Ignacij Golovinskij 1842 1855 Vincentij Lipskij 1855 1857 Antonij Yakubelskij 1857 1860 Oleksandr Kazimir Beresnevich 1860 1864 Dominik Stasevich 1864 1876 Shimon Marcin Kozlovskij 1877 1880 Antonij Francishek Audzevich 1880 1884 Francishek Simon 1884 1897 Karol Nedzyalkovskij 1897 1901 Longin Zharnoveckij 1901 1910 Oleksandr Kakovskij 1910 1913 Idzi Radzishevskij 1914 1918 Ignacij Golovinskij Oleksandr Beresnevich Shimon Kozlovskij Antonij Audzevich Karol Nedzyalkovskij Longin Zharnoveckij Oleksandr Kakovskij Idzi RadzishevskijVidomi vipuskniki ta vikladachiZigmunt Felinskij 1822 1895 arhiyepiskop Varshavskij katolickij svyatij Kasper Borovskij 1802 1885 lucko zhitomirskij i plockij yepiskop profesor patrolog Leon Vetmanskij 1886 1941 yepiskop blazhenij katolickoyi cerkvi Andzhej Fedukovich 1875 1925 nastoyatel rimo katolickoyi kafedri u Zhitomiri zhertva stalinskogo teroru Zavershennya diyalnostiPislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v 1918 roci zanyattya v akademiyi buli zaversheni chastina studentiv ta vikladachiv perejshli do Katolickogo universitetu u Lyublini sho isnuye i nini Lyublinskij katolickij universitet Ivana Pavla II Primitki Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 22 serpnya 2020 ISARAN Sobranie rukopisnyh knig iz biblioteki Peterburgskoj Rimsko katolicheskoj duhovnoj akademiiDzherelaOrlova N H Katolicheskoe duhovnoe obrazovanie v Rossijskoj Imperii v kontekste gosudarstvennoj konfessionalnoj politiki Religioznaya i nacionalnaya kulturnaya politika gosudarstvennoj vlasti v Rossijskoj Imperii Sbornik nauchnyh statej otv red I I Gorlova Moskva Krasnodar 2015 Izdatelstvo Print servis grupp S 206 232 PosilannyaSpisok rektoriv duhovnoyi akademiyi